Луї де Фюнес. За
лаштунками усмішки
Він народився дев`яносто років тому і був
приречений дарувати усмішку. А ще був схожий на справжнісінький фонтан енергії.
Які ж особисті енергії насправді вірували за
лаштунками його сцени та кадру, мало відомо. Ну, наприклад, хто врятував йому
життя під час Другої світової або чим він назавжди здивував Жана Ануя; яке кіно
полюбляв насправді та що його пов'язує з Романом Поланскі? Цікаво й чому на
його грядці в заміському маєтку Шато-де-Клермон цибуля-порей висаджувалась
обов'язково поруч із вишуканою квіткою і для чого перед сном неодмінно навпроти
були присутні три годинники. І що в його особі втратила історія музики в обмін
на отримане світовим кінематографом і театром?.. Питань безліч. Спробуємо
з'ясувати та прокреслити.
Він народився в один рік зі своєю єдиною
коханою жінкою Жанною Августиною де Бартелемі де Мопассан, яка була поруч сорок
років. Дотик якої рятував його хворе серце, а відданість і щире кохання давали
віру та надію, здавалося б, у ситуаціях патових. Так, її прізвище мало стосунок
до автора «Любого друга», але, головне, – було пов`язане з одним із найвеличніших
коміків світу.
Луї де Фюнес (фр. Louis de Funеs). Французький
кіноактор, кінорежисер і сценарист іспанського походження. Батьки якого родом із
Севільї, але опинились у Франції. Чому саме? Amour.J
«Карлос утік з Іспанії, викравши… Леонор
Сото де Галарца, яка, крім іспанського, мала й португальське коріння і в яку
закохався в Мадриді. З першої зустрічі дівчина не залишилася байдужою до шарму
цього красивого андалузького адвоката, але батьки не схвалили її вибору, мріючи
для неї про іншу партію». Молоді оселилися в Курбевуа, поблизу Парижа. У
1906 році з'явилася на світ донька Луї-Марі (на прізвисько Міна), у 1910-му – Шарль
і через чотири роки – Луї.
На адвокатську практику у французькій столиці батько
права не мав, тому вирішив зайнятися виготовленням штучних смарагдів. Бажання
цікаве та дивне, бо нюанс полягав у
тому, що він страждав на дальтонізм і вирізняв лише два кольори чорний і білий.
Шестирічний Луї стає його очима та пояснює, який насправді виріб той тримає в
руках. Можливо, звідти в нього почуття
іронії та гумору на межі, бо ситуації траплялися комічні, а йшлося про рідну
людину, яку образити він не міг. Саме це відчуття делікатності ніколи не
дозволить йому у ролях робити фальшовані плюси.
У дитинстві Луї ласкаво звали «Фюфю», хлопчина
добре знав французьку, іспанську й англійську. Захоплень було чимало: малювання,
гра на фортепіано, пародії на знайомих і
незнайомих. Творчу кар'єру розпочне невдовзі саме як піаніст, до речі, так само
віртуоз, як у подальшому актор.
Коли матінка вирушила на пошуки блудного
батька, Луї на деякий час опинився в притулку для немовлят. Улюбленим його заняттям
є велосипедні подорожі, заколисування немовлят і годування їх сосисками. Батько
повертається додому тяжко хворий на сухоти і дарує синові виготовлену
власноруч, набиту соломою фігурку: «Це
найменша пташка у світі. До того ж, «колібрі» на арго означає «смарагд»!».
Луї все життя не розлучатиметься з найціннішою для себе коштовністю у світі,
тримаючи батькового птаха щастя у долонях і серці.
У день, коли померла матуся, Луї де Фюнес грав
у виставі Саші Гітрі «Давайте помріємо». Зірвати виступу не міг, і Жанна
казала, що чоловік ніколи не грав краще ніж того вечора.
Усе життя він вважатиме, що саме матінка
навчила його комедійній майстерності, бо ситуацій, із яких вона виходила з
неймовірною винахідливістю та почуттям гумору, було чимало. Луї порівнював її з
найвеличнішим французьким коміком Жюлем Мюрером. Також багато матеріалу та
пластики для театральних і кінообразів візьме він від тіточок дружини.
Кавалер ордену Почесного легіону та володар
премії «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі, людина, яка не любила
дочитувати книжки, щоб не здаватися занадто освіченою – Луї де Фюнес у
«Території особистості».
Олена Ємельянова
«В американських фільмах кожен план чудово побудований. Масовка складається із професійних акторів, спеціально відібраних для епізоду. Кожна хвилина зйомки є справжнім видовищем. Коли я дивлюся шоу Денні Кея, я усвідомлюю, скільки праці було витрачено на написання сценарію. І це лише телевізійний спектакль!».
«У роль входиш лише на сцені театру, граючи щовечора, за підтримки глядачів. Вони керують мною, спрямовуючи мої реакції у бік звичайного божевілля».
«Гарпагон у Мольєра аж ніяк не кумедний персонаж, навіть зловісний. Мене ж цікавить, до чого здатна довести людину жадібність. Я хочу показати його безумство – безумство, яке охоплює всіх нас у хвилини паніки. Коли ми не маємо влади над ситуацією, мозок не витримує цього. Ми здатні стрибати вище за голову або качатися по землі. А це якраз і смішно!»
«Для актора дуже важливо вміти слухати. Всі великі мають цей дар. Зверніть увагу, наприклад, на Мішеля Бука: у цьому вся суть його гри. Запам'ятай це золоте правило акторської майстерності».
«Знаєте, діти мої, цей інфаркт мені надісланий Небом, мені дуже пощастило!»
«…коли оголошується «відкриття сезону полювання», слід було б це назвати «відкриттям неподобства».
«Не важливо, чи є у тебе стиль, репутація чи гроші. Якщо в тебе немає доброго серця, то нічого не варте».
Далі буде.
Фото
https://www.pinterest.com/pin/509821620298288419/
https://www.acmodasi.pro/amdb/person/11187-louis-de-funes/photos
Джерела:
Комики
мирового экрана [Текст] / сост. В. С. Головской. - М. : Искусство, 1966. - 288
с. : ил.
Минченок
Д. Люби, Луи! / Д. Минченок // Огонек.–
2003.– № 10.– С. 50–52.
Lois de
Funes // Fran Cite.– 2009.– № 4 (42).– P. 10–11.
***
https://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/SUCH_PROBL_HUD_OSVITY_7.pdf
https://www.imdb.com/name/nm0000086/bio/
https://en.unifrance.org/directories/person/118743/louis-de-funes
https://frenchmoments.eu/top-10-funniest-movies-starring-louis-de-funes/
https://disgustingmen.com/lichnosti/louis-de-funes
https://www.rottentomatoes.com/celebrity/louis_de_funes
https://readli.net/chitat-online/?b=197252&pg=1
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар