На долоні історії

«А над ними розстелилося небо, 

ся полонина небесна, де випасаються зорі, як білі овечки»

Михайло Коцюбинський

«Тіні забутих предків» -

«душа – мов, струна…»

(завершення)

 Твір Михайла Коцюбинського вразив одного  з "чарівників" кіно - режисера Сергія Параджанова.  Разом із оператором Юрієм Іллєвим  він знімає у 1964-му однойменний фільм. Сергій Йосипович згадував: «Я давно мріяв створити фільм, в якому на повний голос можна було б розказати про поетичну, талановиту душу українського народу».

Кіноверсія повісті здобула світове визнання  та  отримала 39 міжнародних нагород,  28 призів на кінофестивалях, з яких 24 – Гран-прі. 

Прем’єра  відбулася в кінотеатрі «Україна» в Києві 4 вересня 1965 року. В часи «Хрущовської відлиги», коли заарештовували українських журналістів, науковців і письменників. Подія виявилась показовим  протестом проти тоталітарної  влади.  Демонструючи протестну громадську позицію, після перегляду екранізації  виступили В’ячеслав Чорновіл, Михайлина Коцюбинська, Зиновія Франко, Іван Дзюба, Василь Стус. Останній голосно викрикнув: «Хто проти тиранії, встаньте!».  Несподівано піднявся увесь зал, хоча до цього ораторів вигуками зганяли зі сцени та обзивали «буржуазними націоналістами».   Кожен з присутніх невдовзі дорого заплатив за власну сміливість, в тому числі й режисер.

У тодішньому СРСР фільм було  негласно заборонено  до кінця 1980-х , а у світі, з  того ж 1965-го,   визнано "найважливішим фільмом усіх часів".

Стрічка або "душа - мов струна",  перетнула межі країни та часу разом із твором.   Повість включено для вивчення  в освітянські програми учбових закладів.  
У 2019 році "Тіні" було внесено до списку «Від Сковороди до сьогодення: 100 знакових творів українською мовою».

Балабко, Олександр Васильович. Синьйор Ніколо й синьор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського [Текст] : есеї / О. Балабко. - К. : Факт, 2006. - 248 с.

Коляда, Ігор Анатолійович. Михайло Коцюбинський [Текст] / І. А. Коляда, О. Ю. Кирієнко. - К. : Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.

Коцюбинський, Михайло Михайлович. Тіні забутих предків [аудио-книга] / М. Коцюбинський ; читає В.Обручов. - К. : Українська аудіокнига, 2006. -  эл. опт. диск (CD-ROM);МР3. - (Класика української літератури)

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

«Тіні забутих предків» - «весь світ був як казка, повна чудес…»

 (продовження)

«Він хотів крикнуть на всі легені, щоб луна покотилась з гори на гору, аж до крайнеба, щоб захитати море верхів…»

Вже з перших сторінок повісті читач потрапляє в атмосферу прадавніх вірувань у добрі й злі сили. Змалечку гуцули знають, що є речі та явища, яким треба поклонятися й боятися. Вони єдині зі світом природи - ось головна ідея твору, у переплетінні з чистотою людських відносин і почуттів, засудженням бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами.

Сюжет «Тіней» перегукується з вічною трагедією Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Як Монтеккі з Капулетті, ворогують родини Полійчуків і Гутенюків, але їх чада, Іван і Марічка, закохуються один в одного. Давня ворожнеча стає перешкодою на шляху до щастя, і, знов нагадуючи твір англійського поета, молоді гинуть.

Чому ж великий український митець назвав повість «Тіна забутих предків»? Відомо ж , що першочерговими варіантами були: «Тіні минулого», «Голос віків», «Відгомін Предковіку» і «Дар Предків забутих». І хто чи що є тими тінями?

Можливо, містичні істоти, що «червоною лінією» перетинають сюжет, може звичаї й вірування, що так близькі гуцулам. Все це сповнене  силою, чарами, схованими у глибині народної душі. Розкривають її через оспів казкової природи Карпат, де живуть няжки, у скелях – щезлик, які, гарної днини, виходять зі своїх закутків, співають пісень і гріються на камені. 

Як у казці – все оживає. Це у дусі фольклорної традиції, коли реалії перетинаються з вигадкою. Та Коцюбинський не лише занурює читача у поетичний, таємничий світ, а й спонукає до філософських роздумів про любов й ненависть, добро та зло, окриленість й  бездуховність.

Особливою прикрасою твору стають  діалектичні гуцульські слова й вирази, що зібрав митець у своїй подорожі і модерне письмо – своєрідна  відповідь на запит часу  щодо  виведення рідної літератури на загальноєвропейський обрій.

Далі буде

Балабко, Олександр Васильович. Синьйор Ніколо й синьор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського [Текст] : есеї / О. Балабко. - К. : Факт, 2006. - 248 с.

Коляда, Ігор Анатолійович. Михайло Коцюбинський [Текст] / І. А. Коляда, О. Ю. Кирієнко. - К. : Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.

Коцюбинський, Михайло Михайлович. Тіні забутих предків [аудио-книга] / М. Коцюбинський ; читає В.Обручов. - К. : Українська аудіокнига, 2006. -  эл. опт. диск (CD-ROM);МР3. - (Класика української літератури)

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

Карпати. Поетичний світ давніх гуцульських традицій. Відкритих почуттів та єдності із природою.

Задум повісті «Тіні забутих предків» виник у Михайла Коцюбинського у 1910-му під час його першої подорожі Гуцульщиною. Дивовижний край та люди захопили настільки, що створена історія українських Ромео та Джульетти впевнено перетнула час. Геніальний режисер Сергій Параджанов - автор однойменної та першої поетичної української кінострічки, дозволив «Тіням» перетнути й кордон: 21 країна, 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них — 24 Гран-прі).

«Здатність любити красу і здатність бути абсолютно вільними в межах власного бачення» - так згадував про Параджанова його колега Андрій Тарковський. Теж саме можна сказати й про Михайла Коцюбинського.

Подробиці щодо поетичної повісті «Солнцепоклонника» Михайла Михайловича Коцюбинського на межі реальності й казки, дійсності й уяви, достовірності - тут і зараз

«Тіні забутих предків» 

Майстер психологічної прози, громадський діяч, голова чернігівської «Просвіти» Михайло Коцюбинський став найвизначнішим імпресіоністом в українському письменстві першої половини ХХ сторіччя. «Сонях»,  казали на митця - через любов до сонця, квітів і дітей. Та можна назвати й містиком. Повість «Тіні забутих предків» написано у 1911-му. Твір – подих народної творчості, що з перших сторінок занурюють в атмосферу давніх карпатських вірувань. Письменник був захоплений «українськими Афінами» - так жартома він називав село Криворівню на Івано-Франківщині. «Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!».

Михайло Михайлович  повертався до цього краю знов і знов (1910-1913 роки) та був зачарований  бурхливою річкою Черемош,  барвистими  полонинами, талановитими й гордими людьми, їх легендами та переказами, життям  й   побутом.

Перше знайомство було коротким. Влітку 1910-го Коцюбинський повертався з Італії і заїхав у вищезгадане карпатське село. Нажаль, не встиг одразу зібрати достатньо матеріалу, проте бажання написати про цю таємничу первозданність  вже не полишало.  

Не лише власні враження, а й  «Матеріали до гуцульської демонології» Антона Онищука, багатотомна праця «Гуцульщина» Володимира Шухевича, збірники Володимира Гнатюка, «Гуцульські примівки» Івана Франка стали натхненням  для створення повісті.

Далі буде

Балабко, Олександр Васильович. Синьйор Ніколо й синьор Мікеле. Рим Гоголя й Капрі Коцюбинського [Текст] : есеї / О. Балабко. - К. : Факт, 2006. - 248 с.

Коляда, Ігор Анатолійович. Михайло Коцюбинський [Текст] / І. А. Коляда, О. Ю. Кирієнко. - К. : Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.

Коцюбинський, Михайло Михайлович. Тіні забутих предків [аудио-книга] / М. Коцюбинський ; читає В.Обручов. - К. : Українська аудіокнига, 2006. -  эл. опт. диск (CD-ROM);МР3. - (Класика української літератури)

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут