Що читають бібліотекарі

Гуменюк Надія. Енна. Дорога до себе / Н. П. Гуменюк. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2023. – 366 с.

 Надія Гуменюк – відома українська письменниця, що працює у жанрах поезії, художньої прози – як дорослої, так і дитячої – а до того ж журналістики і публіцистики, є членкинею Національної спілки письменників України, а також лауреаткою багатьох престижних літературних премій.
Серед її нових робіт на світ вийшла покет-книга «Енна. Дорога до себе». Надія Гуменюк написала пронизливий драматичний твір, в якому фантазії та паралельна реальність органічно переплітаються зі загадковим минулим. Роман із перших сторінок вразив мене внутрішньою сюжетною боротьбою. Це – розповідь про дівчину, яка мимоволі стала піддослідним «матеріалом» химерного лікаря-науковця.
«Енна. Дорога до себе» – це глибока філософська сповідь про дві сторони душі кожного з нас. Іноді ми хочемо розпочати все з чистого аркуша, витискуючи з пам’яті неприємні спогади та зосереджуючись на кращих сподіваннях. Чи є це остаточно правильним рішенням? Шлейф минулого все одно тягнеться за нами слідом і відбивається на нашій подальшій долі.
Енна, головна героїня, – молода дівчина, чиє життя от-от починає розкриватися повнотою юнацької енергії. Майбутнє нуртує яскравими перспективами. Здавалося б, до цього майбутнього тільки рукою подати, – й історія Енни була б такою, про яку могли зняти черговий голлівудський фільм і якій позаздрили б мільйони. Шалене кохання, улюблена справа, маленькі пригоди і невичерпна удача. Проте цій оповіді судилося стати видатною зовсім з інших причин. Енна потрапляє в автомобільну катастрофу, в якій їй вдається вціліти. От тільки життя дівчини вже ніколи не зможе повернутися назад: діагноз – посттравматична амнезія. Так обертається проти героїні її ж удача. Тепер вона вчилася жити по-новому, у повністю незнайомому і чужому світі, серед оточення, до якого не відчувала жодних емоцій. В її душі залишилися лише страх перед майбутнім і відчай. Лише у снах головна героїня книги пригадувала уривки свого минулого.
Роман Надії Гуменюк зворушує магізмом протистоянь. Йдеться і про боротьбу головної героїні за своє спокійне минуле життя, і про вміння долати ворожі замисли власних недругів.
Випадок Енни вчить, що ворог може підступно ховатися в особі того, кому змушений довіряти навіть більше, ніж самому собі, – у лікареві. Навіщо йому здалося і без того покалічене життя нещасної дівчини? Який його жорстокий план і яку лукаву підлість він готує для своєї пацієнтки? Доля дає їй шанс зібрати свою пам’ять по шматочках, мов розгублені пазли. І знайти справжню себе.
Дуже цікаве закінчення роману. Енна завмерла перед порогом своєї хати і вважає, що вона недаремно сюди приїхала: «Адже це моя хата! Вона – перша і остання ланка в тому складному колі, яке зробило моє життя. Без повернення до неї щось важливе так й не відбулося, не вийшло, не склалося. Тепер можна рухатися далі».
Цей роман буде цікаво читати тим, хто скучив за пригодницькими й динамічними сюжетами з витонченим психологізмом, візерунками життєвих доль, цілим феєрверком інтриг та особистих таємниць.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Що читають бібліотекарі

 

Гуменюк, Надія. Коханий волоцюга: збірка оповідань / Н. Гуменюк. - Харків : Книжковий Клуб Клуб сімейного дозвілля, 2014. - 224 с.: іл.

В межах проведення Регіональної кампанії бібліотек Дніпропетровщини «Читаємо разом» 2024 «Письменники, короновані словом» я вирішила ближче познайомитися із творчістю Надії Гуменюк, української поетеси, прозаїкині, членкині Національної спілки письменників, заслуженого журналіста України.

Авторку більш ніж 30 творів завжди надихали люди, порухи людських почуттів, пошуки того, що змушує людину почути світ по-іншому. Якось вона сказала «Проза починається або з великого болю (суспільного, людського), або з великої любові. Якщо ти не відчуваєш цього, то не маєш сенсу писати...».

Розкрити феномен людської душі вона намагалась і в маленьких повістях про любов у своїй книзі «Коханий волоцюга», де ви зможете ознайомитися зі зворушливими історіями про кохання, які пронизують серце кожного. Це захоплива історія про любов, життєві випробування та пошуки щастя, які розгортаються на тлі непростих суспільних реалій. Роман відзначається глибоким психологізмом, майстерним зображенням персонажів і витонченою стилістикою, що робить його одним із визначних творів сучасної української літератури.

Книга містить 7 маленьких повістей про любов, написаних на основі життєвих історій. Головна героїня – молода жінка, яка прагне знайти своє місце у світі та зрозуміти власні почуття. Її зустріч із волоцюгою стає поворотним моментом у її житті. Волоцюга – це складна, багатогранна особистість, яка не вписується у звичні суспільні рамки, життєва філософія та вибір шляху чоловіка викликають глибокі роздуми та внутрішні зміни у оточуючих.

Авторка майстерно вплітає у роман історичні та соціальні реалії, створюючи багатошарову оповідь, яка охоплює кілька десятиліть. Сюжет розгортається у кількох часових площинах, зображуючи минуле, теперішнє та майбутнє героїв.

У центрі роману – тема кохання, яка розглядається у різних аспектах: як пристрасть, як відданість, як жертовність. Також важливою є тема самопошуку та самовизначення, що особливо актуально в сучасному світі, де традиційні цінності часто піддаються сумніву. Роман досліджує питання соціальної нерівності, вибору життєвого шляху та справжнього щастя.

Надія Гуменюк майстерно створює психологічні портрети своїх персонажів. Кожен герой має свою унікальну історію, свої переживання та мотивації. Авторка детально досліджує внутрішній світ своїх героїв, показуючи їхні сумніви, страхи, надії та прагнення: «Але він мусить її побачити. А тоді вже як Бог дасть. Який сенс у дорозі, якщо з неї немає до кого повертатися?». Це робить роман глибоко проникливим та емоційно насиченим.

Події роману розгортаються в різних місцях, від міських вулиць до тихих сільських куточків, що створює яскравий контраст і підкреслює різноманітність життєвих шляхів, занурюючи читача у світ своїх героїв

Мова роману багата, образна, насичена емоціями. Надія Гуменюк використовує яскраві метафори, що робить оповідь живою та виразною «... Життя – це дорога. Її неможливо пізнати до кінця, неможливо підкорити. Нею можна тільки йти…». Її стиль відзначається легкістю та водночас глибиною, що дозволяє читачеві відчути всі тонкощі переживань героїв: «Хотіла щось сказати – слова застрягли в горлі, аж дихати стало важко. Спробувала їх проштовхнути, а вони ледь висковзували і леденіли на льоту, як дощові краплі на морозі, тільки дзінь-дзінь об тишу. Закашлялася і замовкла. Зімітувала усмішку одерев’янілими вустами, ніяково подивилася у Даркові очі. А в них…»

Книга «Коханий волоцюга» отримала схвальні відгуки від критиків і читачів за свою оригінальність, глибокий психологізм і майстерність зображення людських почуттів. Роман визнано одним із найкращих творів сучасної української літератури, який збагачує національну культуру та літературну спадщину.

«Коханий волоцюга» Надії Гуменюк – це більше ніж просто любовний роман. Це глибока, багатогранна історія про пошуки себе, про справжні почуття та життєві випробування. Авторці вдалося розкрити в ній феномену української душі за допомогою знання людської психології, коли ти сприймаєш людину як маленьку частинку космосу. Книга залишає глибокий емоційний слід, змушує задуматися про важливі життєві питання та цінності. Це твір, який вартий уваги кожного, хто цікавиться сучасною літературою та людською природою.

Ірина Білоус, 

провідна бібліотекарка відділу 

наукової організації і методики бібліотечної роботи  

Більше про бібліотеку тут

          Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

          Замовити книги можна тут

 

Що читають бібліотекарі

Гуменюк Надія. І дощ не змиє всі сліди / Н. Гуменюк. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. – 240 с.

 

Безкарність – найбільше заохочення злочину.

Марк Тулій Цицерон

 

Надія Гуменюк – відома українська сучасна письменниця та журналістка. У її творчому доробку понад п’ять десятків книжок поезії, прози та творів для дітей, відзначених низкою престижних премій: імені Лесі Українки, імені Олександра Олеся, «Благовіст», «Звук павутинки», імені родини Косачів, імені Агатангела Кримського та інших. Переможниця багатьох конкурсів, володарка гран-прі Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (за роман «Вересові меди») та 2-ї премії конкурсу «Гранд-Коронація» (за роман «Та, що ламає вітер»)
Нова книга «І дощ не змиє всі сліди» Надії Гуменюк яскраво вирізняється на тлі минулих творів авторки, адже центральною лінією сюжету тут є детективна історія, яка переплітається з трагічними долями головних героїв.
Надія Гуменюк вважає, що наприкінці життя людина зазвичай шкодує про дві речі: що мало любила і мало подорожувала.
Головну героїню Лізу Яремко в селі знали всі, гарна медичка та хороша мати, вона ніколи не була центром уваги Всесвіту, тому ще більше не зрозуміло, чому трагедія трапилась саме в її родині. Доля жорстоко обійшлася з жінкою. Лізина донька вмирає, а незабаром на цвинтарі, біля могили дівчинки, знаходять тіло самої Лізи. Поліція переконана: це самогубство, але амбітна журналістка Рута Ружин вважає інакше. Люди багато шепотілися про дивні події, але розкрити всі таємниці випало саме Руті, перспективній журналістці, яка незабаром і сама стане частиною цієї гри на виживання.
Розслідувати цю загадкову історію її запрошує молодий і харизматичний чоловік Святослав. Він упевнений: хтось гальмує справу та заплутує сліди. Кому ж заважала проста сільська фельдшерка, вихована в дитбудинку? Згодом стає відомо, що Ліза не була сиротою. Справжнє ім’я жінки – Ізабель, а батько її – кубинець. Рута починає розмотувати клубок сімейних таємниць і небезпечних пристрастей. Усе це, наче сюжети із захопливого кіно. І Рута ще не знає, яка роль у цій картині відведена їй та Святославові, який старанно приховує власну таємницю… Ніби герої славетних скандинавських детективів, Рута і Святослав не могли собі уявити, які пристрасті та родинні таємниці приховувала померла, та в які перипетії вони будуть втягнуті через це журналістське розслідування.
Мені книга дуже сподобалась. Мова письменниці досить незвична, але в цьому є свій колорит. Читається дуже швидко, захоплює.
Раджу прочитати.

 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Що читають бібліотекарі

Гуменюк Надія. Тінь Командора / Н. Гуменюк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2023. – 236 с.

Минуле відкриває довгі тіні.

Ніколас Спаркс

 

Деякі тіні такі довгі, що
з’являються раніше, ніж світло.

Террі Пратчетт

 

Мене зацікавила нова книга моєї улюбленої української авторки Надії Гуменюк «Тінь Командора». Вона виявилась продовженням роману «І дощ не змиє всі сліди». Це історія про нове журналістське розслідування волинської міс Марпл.
Головна героїня, Рута Ружин, насолоджується сімейною гармонією, де вона віддана, турботлива мати для сироти Соломійки та кохана для Свята. Рута та близькі знову потрапляють під вплив розслідувань кримінальних справ, виявляються в самому центрі інтриг і викрадення. Все розпочинається, на перший погляд, із дрібних злочинів – загадкового зникнення старого комп’ютера Рути з редакції та викрадення бронзової скульптури із місцевого музею. Обидві ці події не важливі й, можливо, не пов’язані. Однак, для місцевих правоохоронців справа набуває не таких загадкових обставин, і їхня версія про звичайне викрадення цінностей не відповідає дійсності. Але Рута відчуває, що ці події можуть бути пов’язані і відмовляється приймати офіційну версію поліції. Вона переконана, що поліція рухається неправильним шляхом, і рішуче береться за власне розслідування. Розуміючи, що справи не такі прості, як здається, вона віддається розслідуванню, вставши на шлях розкриття складних злочинних інтриг.
Кожен крок Рути відкриває нові темні справи, в які вона втягується все глибше. Її професійне чуття та наполегливість допомагають виявити першу жертву, але справа набуває далеко не очікуваного оберту. Рута зіштовхується з підозрілими обставинами, але нічого не зупинить її в пошуку правди.
Оперативники поспішають знайти підозрюваного, проте Рута наполягає, що справжній злочинець досі на волі. Вона ризикує, намагаючись розкрити істину, проте цього разу небезпека чатує не тільки на її саму, а й на її найближчих.
Видання «Тінь Командора», глибоко занурює у таємничий світ, де справедливість та істинні наміри переплітаються з відчуттям небезпеки і ризику. Книга розповідає не лише про розслідування кримінальних справ, а й про внутрішній світ героїні, її сили та вольову стійкість у непростих обставинах.
Дуже захоплююча та цікава історія. Рекомендую всім для прочитання.
 

Олена Коваленко, бібліотекарка відділу комплектування

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Надія Гуменюк: «Кожна книжка має свою історію народження» (завершення)

 

Вона з`явилась в українській літературі на початку дев`яностих саме з римами. Мова про  збірки поезій «Каріатиди» (1994) «Однокрил» (2000), «Тайнопис тиші» (2005) і «Голос папороті» (2009).
Згодом Надія Павлівна дебютує як дитяча письменниця («Чапики-Чалапики» (1990), «Веселка для Веселика» (2001), «Де гуляє крокотам» (2003), «Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку» (2004), «Котилася писанка» (2004). Її дитячі книжки, немов сонячні зайчики, які хочеться затримати в долонях, незважаючи на вік. Книжка «Веселка для Веселика» була представлена на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей (Київ, 2001 р), історія  «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації «Література для дітей» на Першому книжковому форумі в Тернополі  (2003 р.).
Її мову справедливо називають легкою, доступною та поетичною, «поза літературною штучності у слові й образі», стиль – поєднанням життєвого досвіду, таланту й літературної традиції. Її поезії  порівнюють з класикою, що надихає образністю.  А кожну книгу вважають явищем.
Надія Гуменюк у завершенні «Пунктиру».

 «Кожна книжка має свою історію народження. Перший поштовх для «Велесових медів» стався, коли я мала написати про бабусю, яка мала святкувати своє сторіччя … Я уявляла її маленькою, не розуміла наскільки вона буде спроможна зі мною розмовляти… Біля криниці я побачила високу статну гарну жінку, яка брала воду, виявилося, що це й є моя героїня Ярина Сліпчук… Ми проговорили майже пів дня і вона мені стільки цікавого розповіла …Після Першої світової війни, коли все чоловіцтво було майже викошене, коли залишилися в селах самі жінки й красиві повні сил молоді дівчата, вона забажала видати заміж безносу доньку… Ярина сідала на фурманку запрягала коня й невпинно шукала …і знайшла прекрасного, як писаночка хлопця Андрія, який прожив з її донькою все життя …це ті історії мимо яких не можна пройти…».

 
«Писати про реальних людей складно. Але життя створює такі надзвичайні сюжети, дає тобі ті цікаві знайомства, що тільки приглядайся, шукай та захоплюйся. Краще за реалістичні історії ти нічого не придумаєш. До того ж дуже хочеться ту історію зафіксувати, щоб вона зберіглася. »
 
«У ямочки на дівочих щоках навіть найнеприступніші фортеці провалюються».
 
«Щастя, воно ж не залежить від температури повітря, а лише від того, чи тепло серцю і чи є в ньому любов».
 
«Щоразу згадую обличчя людей, з якими працювала і про яких писала на Херсонщині, – світлі, добрі, гостинні, щиро українські».
 
«Як казав один мудрий чоловік, поспішайте любити людей, бо вони хутко відходять».
 
«Я не люблю писати про зради та інший негатив. Мені подобається описувати прекрасні відчуття та емоції, про те що людину підвищує та робить її людиною».
 
«Я вдячна передусім тим людям, з якими я зустрічалась як журналіст, вдячна своїй журналістській професії. Я зустрічала таких цікавих людей, про яких вже не могла забути навіть після того, як написала матеріал … які впливали на мене, змінювали та робили іншою».
 
«Я завжди цікавилась родиною Певних, які є творцями українського театру. Факт про те, що наш театр  виник в 1939, вважаю неправильним, бо народився він в 1928 році, завдяки уродженцям Полтавщини – Миколі та Нині Певним. В Луцьку була діаспора, яка підтримувала українській дух … було цікаво, як перетворювалось місто з невеличкого повітового в столицю Волинського воєводства… Микола та Ніна набирають трупу, в театрі навіть був свій оркестр, хор… на той час – це подвиг … вони відкривали сезон та їхали в села нашої великої Волині і ставили лише українські вистави …з жовтня по травень в сніг, заметіль, дощ, вони їхали на фурманках та несли українську культуру … Я вважаю, що люди зробили такий подвиг, що гріх нам не згадувати той період … 1939 року, коли прийшла радянська влада, Миколу Певного заарештували та розстріляли… Про Ніну довгий час не було нічого чутно… лише потім зовсім випадково з`ясувалось під час одного з моїх інтерв`ю, що  Ніна Певна працювала в Хантимансійському окрузі, куди вивозили жінок з Західної України на рибзаводі,.. де потрошили рибу і останок життя прожила у чвертці барака. Думаю, що про Певних можна було б написати окремий роман, але, напевно, я б боялася дуже щось  дофантазовувати…».
 

Фото https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=21040
 
Джерела:
Гуменюк, Надія Павлівна. Вересові меди: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : КК Клуб сімейного дозвілля, 2015.– 316 с.
Гуменюк, Надія. Білий вовк на чорному шляху: козацьке фентезі / Н. Гуменюк ; худож. В. Дунаєва.– Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2020.– 208 с. : іл.
Гуменюк, Надія Павлівна. Зустріч на Босому мосту / Н. П. Гуменюк.– Київ : Грані-Т, 2009.– 184 с.– (Сучасна дитяча проза).
Джерела Гуменюк, Надія. Етюд із метеликом: збірка оповідань / Н. Гуменюк.– Харків : Віват, 2017.– 236 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Енна. Дорога до себе: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : КСД, 2023.– 366 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Коханий волоцюга: збірка оповідань / Н. Гуменюк; передм. Г. Вдовиченко.– Харків : Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.– 220 с.
Гуменюк, Надія. Корона на одну ніч: роман / Н. Гуменюк.– Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020.– 318 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Охоронець для янгола: радіоп'єси / Н. П. Гуменюк.– Луцьк : Твердиня, 2011.– 104 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Таємниця Княжої гори / Н. Гуменюк.– Київ : Грані-Т, 2009.– 192 с. : іл.– (Золотий лелека).
Гуменюк, Надія Павлівна. Танець білої тополі: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016.– 300 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Янгол у сірому: роман / Н. Гуменюк.– Тернопiль : Навчальна книга-Богдан, 2013.– 200 с.
***
https://volyn.tabloyid.com/privatnezhittia/gumenyuk-rozpovila-yak-dvom-pysmennykam-uzhytysya-pid-odnym-dahom
https://kultura.rayon.in.ua/news/638339-volinska-pismennitsya-nadiya-gumenyuk-prezentuvala-studentam-u-lutsku-dvi-novi-knigi
https://pershyj.com/p-zgaduyu-lyudei-z-yakimi-pratsyuvala-i-pro-yakih-pisala-volinska-pismennitsya-pro-robotu-na-hersonschini-57871
https://vnu.edu.ua/uk/articles/veresovi-medi-vid-nadiyi-gumenyuk

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Надія Гуменюк: «Письменник, якщо він справді допитливий та проникливий – це тільки інструмент в руках часу, в якому живе…»

Перші вірші уродженки Хмельниччини надрукували у всеукраїнській газеті для школярів «Зірка», коли їй щойно виповнилось десять. Всі її поетичні та прозові твори, як для дорослих, так і для дітлахів, немов зігріті зсередини теплом української землі. Її цікаво не лише читати, а й слухати, бо вона настільки захоплена своєю справою та долями тих, про кого пише, що хочеться зануритись в цей світ та історичну правду по маківку. 

Вона – фаховий журналіст, що чимало допомагає їй в літературній діяльності.  Українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, членкиня Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки та інших літературних премій й нагород. Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.

Починала як кореспондент і редакторка регіональних видань, понад п`ятдесят років є членкинею Національної спілки журналістів України, майже тридцять – Національної спілки письменників України.

Неодноразова призерка конкурсу «Гранд-Коронація слова» Надія Гуменюк, у «Пунктирі».

 

«В житті бувають такі речі, що й письменник не придумає».
 
«В моїй творчості все зіткано з біографій тих людей, про яких я писала як журналіст».
 
«Біль і любов – дві рушійні сили, які примножують мужність і допомагають вистояти і перемогти. Пишаюся херсонцями, які під дулами автоматів виходять на антирашистські мітинги і заявляють «Херсонщина – це Україна!».
 
«…волієш бути щасливою, ощаслив тих, хто поруч, або хоча б одного того, хто поруч».
 
«…загалом ми дотримуємося одного неписаного правила: кожен має право на власний творчий простір, ніхто нікому нічого не нав’язує. Читаємо твори одне одного, коли вони вже написані. Звісно, вже тоді можна і обговорити, і щось порадити, і навіть покритикувати». (про співтворчість із чоловіком Володимиром Лисом)
 
«Мистецтво – це не копіювання світу, не відтворення створеного природою, а особливе бачення його».
 
«Не можна звершити навіть одну велику справу з маленькою любов’ю, але можна робити багато маленьких добрих справ з великою любов’ю».
 
«Ніколи нічого путнє не з`явиться, якщо людина не повариться в цьому житті, якщо не торкнеться всіх його струночок, всіх його граней, якщо не пізнає людей, не полюбить їх, якщо вона не полюбить Україну та ту землю, на якій вона виросла – це велика сукупність всього. Письменник, якщо він справді допитливий та проникливий, – це тільки інструмент в руках того часу, в якому живе…».
 
«Особливі враження залишилися від весняних польотів. З висоти степ – як витканий тюльпанами живий килим. Краса неймовірна! І неймовірним всеохопним було відчуття великої України, такої різної і такої рідної».
 

Фото https://lukl.kyiv.ua/umenyuk/
Джерела:
Гуменюк, Надія Павлівна. Вересові меди: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : КК Клуб сімейного дозвілля, 2015.– 316 с.
Гуменюк, Надія. Білий вовк на чорному шляху: козацьке фентезі / Н. Гуменюк ; худож. В. Дунаєва.– Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2020.– 208 с. : іл.
Гуменюк, Надія Павлівна. Зустріч на Босому мосту / Н. П. Гуменюк.– Київ : Грані-Т, 2009.– 184 с.– (Сучасна дитяча проза).
Джерела Гуменюк, Надія. Етюд із метеликом: збірка оповідань / Н. Гуменюк.– Харків : Віват, 2017.– 236 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Енна. Дорога до себе: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : КСД, 2023.– 366 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Коханий волоцюга: збірка оповідань / Н. Гуменюк; передм. Г. Вдовиченко.– Харків : Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014.– 220 с.
Гуменюк, Надія. Корона на одну ніч: роман / Н. Гуменюк.– Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020.– 318 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Охоронець для янгола: радіоп'єси / Н. П. Гуменюк.– Луцьк : Твердиня, 2011.– 104 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Таємниця Княжої гори / Н. Гуменюк.– Київ : Грані-Т, 2009.– 192 с. : іл.– (Золотий лелека).
Гуменюк, Надія Павлівна. Танець білої тополі: роман / Н. П. Гуменюк.– Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016.– 300 с.
Гуменюк, Надія Павлівна. Янгол у сірому: роман / Н. Гуменюк.– Тернопiль : Навчальна книга-Богдан, 2013.– 200 с.
***
https://volyn.tabloyid.com/privatnezhittia/gumenyuk-rozpovila-yak-dvom-pysmennykam-uzhytysya-pid-odnym-dahom
https://kultura.rayon.in.ua/news/638339-volinska-pismennitsya-nadiya-gumenyuk-prezentuvala-studentam-u-lutsku-dvi-novi-knigi
https://pershyj.com/p-zgaduyu-lyudei-z-yakimi-pratsyuvala-i-pro-yakih-pisala-volinska-pismennitsya-pro-robotu-na-hersonschini-57871
https://vnu.edu.ua/uk/articles/veresovi-medi-vid-nadiyi-gumenyuk

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут