Що читають бібліотекарі. Нові надходження завдяки Українському інституту книги

Кіз, Деніел. Квіти для Елджернона / Д. Кіз. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 304 с.

«Я дізнався багато різних речей а раніше я ніколи навіть не знав що вони є на світі і я дякую за те що я хоч на хвилинку це побачив».

Твір «Квіти для Елджернона» виданий у 1960 році, не такий великий час минув від того дня, але сьогодні цей роман уже правомірно вважається класикою. І це не дивно – адже тема, яку підіймає автор, не втрачає актуальності ні на мить, а стиль викладення сюжету заслуговує найвищої оцінки. 

Це історія про 37-річного прибиральника Чарлі, який погоджується взяти участь в експерименті з підвищення розумових здібностей оперативним шляхом. Раптово IQ Чарлі істотно зростає, він вчиться читати і писати і починає все більш складно та витончено викладати свої думки. Однак, із інтелектом до нього приходить і усвідомлення всієї складності світу, печаль і незнищенна туга. Елджернон – це ім'я лабораторної миші, яка однією з перших взяла участь у тому ж експерименті, що і Чарлі.

Окрім того, що роман присвячений темі прийняття суспільством людей з особливостями розвитку, він підіймає безліч філософських питань, на які кожен має дати відповідь сам для себе. Наприклад, чи можливе (дозволене) щастя для людей з олігофренією в звичному розумінні цього слова – створення сім'ї, народження дітей; чи можна вважати розумово відсталу людину особистістю чи тільки наявність стандартних знань робить людину – людиною. Цей твір входить до шкільної програми США, і дуже важливо, щоб із юнацтва такі теми обговорювались. Адже знання проблеми – це вже 50% до її вирішення.

Сам роман написаний у вигляді щоденника, який заповнює головний герой. Тож дуже добре можна прослідкувати його поетапний розвиток – зменшення граматичних помилок, вживання професійної термінології, ускладнені речення. Всі персонажі дуже живі, їхні образи гарно «промальовані», тож не виникає проблем із їхньою ідентифікацією та розумінням вчинків. 

Авторська пунктуація збережена: «…Я ладен побитися об заклад шо я єдиний дебіл у світі який зробив шось корисне для науки. Я таки шось зробив шось корисне для всіх недорозвинених людей таких як я і ті шо перебувають у притулку Воррена та в усьому світі…»

Незважаючи на всі негаразди, що траплялися в житті Чарлі, він не втрачав оптимізму. Якщо ж у нього були причини для радості, чи ми не можемо їх знайти в своєму житті?..

Олександра Залогіна, 

завідувачка сектору художньої літератури відділу читальних залів

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 

 

 

Що читають бібліотекарі

Кіз, Деніел. Квіти для Елджернона / Д. Кіз ; пер. з англ. В. Шовкун. - Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. - 304 с.

Цей мій новий інтелект створив стіну між мною і всіма тими, кого раніше знав і любив. Раніше вони сміялися наді мною і зневажали мене за неуцтво і тупість; тепер вони ненавидять мене за мої знання і тямущість. Господи, що ж вони врешті від мене хочуть?

Книга «Квіти для Елджернона» – всесвітній бестселер, який сколихнув серця мільйонів читачів, неодноразово екранізований роман, здобувший найпрестижніші літературні премії. Це історія, яка зворушує і змушує замислитися… Розумово відсталий Чарлі Гордон погоджується на ризикований науковий експеримент – понад усе він мріє стати розумним. Після надскладної операції на мозку його інтелект дійсно стає блискавичним, його мова і поведінка змінюються, а весь світ тепер постає перед ним зовсім у нових фарбах. Але ніхто не міг передбачити, які наслідки спричинить цей дослід… 

Оповідання написане в формі звітів Чарлі про події з ним і про стан його інтелекту. Звіти рясніють орфографічними і синтаксичними помилками, але після операції Чарлі поступово оволодіває мовою і у звітах стає все менше помилок… До операції Чарлі показують «картки з кляксами» (тест Роршаха) і просять пояснити, що він на них бачить. Також він змагається з Елджерноном, мишею, якій зробили таку ж операцію, у швидкості проходження лабіринту. Чарлі не бачить на картках ніяких зображень і постійно програє миші. В перші дні після експериментальної операції Чарлі ніяк не вдається перемогти Елджернона і він починає ненавидіти мишу. Але після першого виграшу Чарлі його ставлення до миші міняється.

В звітах Чарлі відзначає зміну у своєму сприйнятті минулого і теперішнього, розуміє реальне ставлення до нього людей (розуміє як над ним насміхалися на роботі ті, кого він вважав своїми друзями) і засвоює нові для нього знання. «Чим розумнішим стає Чарлі, тим менше він розуміє себе колишнього і оточуючих і стає менш терпимим до них».

Незважаючи на початковий успіх експерименту, поведінка миші дає серйозний привід для занепокоєння — її інтелект починає згасати так само швидко, як і покращувався. Чарлі розуміє, що це ж чекає на нього. Згодом Чарлі відчуває, що втрачає інтелект, або як він пише в звітах «згущається темрява», йому тяжко викинути з голови думки про самогубство. Але він увесь час нагадує собі про важливість своїх досліджень і записів.

Закінчується роман звертанням Чарлі: «P.P.S. будь ласка якшо матимете можливість покладіть квіти на могилу Елджернона на задньому подвір’ї.»

Оксана Ясько, завідуюча сектором науково-дослідної роботи



 Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах:  Facebook Twitter
Замовити книги можна тут