Сторінки

пʼятниця, 31 травня 2019 р.

На долоні Історії

Рабіндранат Тагор - натхнення жити  (закінчення)

1902 – 1910 рокі. Можливо, найтяжчі у житті Рабіндратана Тагора. Адже спочатку померла його дружина Мріналіні Деві. На її честь поет публікує збірку ліричних віршів «Пам’ять» («Sharam»). Та це ще не все.
Кожні два роки нашому герою доводилося знову і знову ховати рідних людей. Від туберкульозу спочатку помирає одна з дочок – Ренука. Потім не стало батька – Дебендранатха, ще через два роки – молодшого сина, Саміндранатха, який захворів на холеру. 
Це призвело до творчого затишшя на довгі 8 років, але й активізувало Рабіндраната як суспільного діяча. Після арешту колоніальною владою відданого революціонера Тілака, який боровся за незалежність Індії, Тагор виступив на  його захист.  Так він потрапив у політику і став головою руху «Свадеши», що виступав проти розколу Бенгалії у 1905 році. Свій патріотичний настрій поет виражає у піснях «Земля Бенгалії» і «Золота Бенгалія».
Пізніше, цей рух обрав революційний шлях боротьби і наш герой відійшов від «Свадеши». Він вважав, що соціальні зміни повинні відбуватись через просвітництво.
Тагор починає відкривати школи, подорожує по усьому світу з лекціями, розкриває проблеми своїх земляків – кастової системи і проблеми недоторканих. 
У 1915 році Рабіндранат отримує завдяки цьому лицарське звання, однак через чотири роки відмовляється від нього після розстрілу британськими військами мирних демонстрантів в Амрітсарі.
Поет продовжує свою творчу діяльність. І не дивлячись на те, що увесь світ знає його лише як поета, він є ще й  художником, автором багатьох п’єс, музикантом і композитором. Нашого героя удостоїли почесної степені чотирьох індійських університетів та званням доктора Оксфордського університету.
Помер Тагор у 1941 році у рідній Калькутті від тяжкої хвороби, що супроводжувала поета останні чотири роки. Це була велика втрата не лише для Індії, а й  для усього світу.

Шри Чинмой. 
Рабиндранат Тагор - Луна Сердца Бенгалии [Текст] / Шри Чинмой ; пер. с англ. И. Епифановой. - Харков : [б. и.], 2011. - 176 с.

https://qps.ru/hpIGl
https://qps.ru/XzZv5



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 30 травня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Кларк, Мэри Хиггинс. Плач в ночи [Текст] / М. Х. Кларк ; пер. с англ. С. Дьяконова. - М. : Эксмо ; СПб. : Домино, 2011. - 396 с. - (# 1 New York Times - Bestselling Author).

"Любовь - это доверие...
любовь и доверие идут рука об руку..."

Дженні Мак Партланд – скромна співробітниця художньої галереї, розлучена і одна виховує двох маленьких дівчаток. Часто на різні потреби їй не вистачає грошей, вона ледве зводить кінці з кінцями. Організовуючи чергову виставку, Дженні знайомиться з молодим талановитим художником Еріхом Крюгером. Він запрошує її на обід і починає дуже красиво до неї залицятися. Не забуває  і про дівчаток – щиро піклується про них, купує дорогі подарунки. Роман героїв розвивається бурно й стрімко : майже одразу вони вирішують одружитися, і Еріх починає клопотатися про удочеріння дівчаток. Героїня з дітьми поселяється на відокремленій фермі чоловіка, що нагадує скоріше розкішний маєток, ніж звичне ранчо. Здавалося б – життя вдалося, але незважаючи на те, що Еріх  оточує їх любов'ю й  турботою, Дженні не покидає відчуття, що вона - лише гостя в цьому старовинному будинку, в якому царює атмосфера незрозумілих загадок і нез'ясовних недомовленостей. Незрозумілий культ давно померлої матері Еріха, на яку Дженні схожа як дві краплі води ...
Цікавий психологічний трилер розкриває сімейні проблеми та таємниці минулого,  навіває похмуру атмосферу і дещо лякає. Інтрига тримає читача в напрузі до останньої сторінки. Рекомендую до прочитання всім любителям детективів та трилерів.
У 1992 році роман було екранізовано.

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 29 травня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

ХАНЖОНКОВ — НАТХНЕННИК  НАШОГО КІНОВИРОБНИЦТВА?

«У Москві одним з перших організаторів російського кіновиробництва, за спогадами А. Кордюма, був полковник Війська Донського у відставці О. Ханжонков. До нього частенько приїздив з Катеринослава його однополчанин, член нового товариства Н. Щетинін. Захоплений кінематографом, Ханжонков розповідав своєму другу про новини в цій галузі. За його порадою в першому українському фільмі мусило бути обов’язково щось історично відоме: патріотична війна, неодмінна перемога і, головне, коні, скачки, шаблі, героїчні бої тощо. Отож свою виробничу діяльність акціонери розпочали зі зйомок фільму «Запорозька Січ». Ця тема приваблювала своєю екзотичністю, зовнішніми ефектами». (Кордюм Андрій. З кінострічки життя // «Мистецтво», 1969, №4.–  С. 17).
Отже, такі цінні додаткові відомості повідомляє А. Кордюм. Звісно, тому варто звернутися до постаті Олександра Ханжонкова, який вважається першим кінопродюсером російського кіно, бо від 1907 року випускав власні фільми. Він, як бачимо, мав деякий вплив на появу кіно у Катеринославі. Мабуть, треба одразу уточнити, що Ханжонков мав звання не полковника, а осавула (есаула). Козаче звання осавула дорівнювало званню ротмістра або капітана.
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



вівторок, 28 травня 2019 р.

Пунктир

Сьогодні про себе та час  у новій  рубриці нашого блогу  Еріх Марія Ремарк  (22 червня 1898 р., Оснабрюк, Німеччина - 25 вересня 1970 р. ) - німецький письменник,  один з найвідоміших майстрів пера «втраченого покоління».

«Гроші не приносять щастя, але діють надзвичайно заспокійливо».

«Життя це чудо, але чудес воно не творить.

Завзятість і старанність краще, ніж безпутність і геній».

«Іноді буває досить поштовху з абсолютно несподіваного боку, щоб щось зрушилося з мертвої точки».

«Каяття - наймарніша річ на світі. Повернути нічого неможна. Нічого не можна виправити. Інакше всі ми були б святими. Життя не мало на меті зробити нас досконалими. Тому, хто досконалий, місце в музеї».

«Найсильніше почуття – розчарування. Не образа, не ревнощі і навіть не ненависть … після них залишається хоч щось в душі, а після розчарування – порожнеча».

«Немає нічого більш втомлюючого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає».

«Поки людина жива - ніщо не втрачено».

«Помилково припускати, ніби всі люди мають однакову здатність відчувати».

«Потрібно стиснути зуби і бути жорстоким - тоді переможеш».

«Про щастя можна говорити хвилин п’ять і не більше. Тут нічого не скажеш, крім того, що ти щасливий. А про нещастя люди безперервно розповідають ночами».

«Совість мучить зазвичай тих, хто не винен».

«Якими жалюгідними стають істини, коли висловлюєш їх в голос».


Быков, Дмитрий Львович. Календарь-2. Споры о бесспорном [Текст] / Д. Л. Быков. - М. : Астрель, 2012. - 445 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 27 травня 2019 р.

Неймовірно, але правда

Книжкове багатство бібліотеки на початок 1898 року складалося з 3781 документів різних назв, 9178 примірників видань. Найбільша кількість назв була у розділах правознавства, соціології, економіки – 3304, та белетристики – 1067. За кількістю примірників лідирував розділ періодичних видань – 3587 (197 назв). На другому місці  - белетристика, з кількістю 1755 примірників. Більше 500 примірників містили розділи: історія і біографія, новоросійський край та антикварний розділ. Найменша кількість як назв так і примірників, зберігалась у розділах математики (32) та мистецтва (34).

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

пʼятниця, 24 травня 2019 р.

На долоні історії

Рабіндранат Тагор. Натхнення жити

Ось і настав час, коли твори Рабіндраната Тагора почали виходити регулярно. Завдяки віянню західної культури, він змінив поняття класичної індійської літератури. 
З 1880 роки люди зачитувалися поезією нашого героя. Пізніше вони утворили збірки «Вечірніх» і «Ранкових» пісень. Паралельно публікується книга «Чабі-О-Ган».
У 1883 році, на початку грудня, Тагор одружується на Мріналіні Деві, з касти брахманів-піралі. В їх сім’ї народжується п'ятеро дітей, але про них - пізніше.
Коли Рабіндранату виповнилося двадцять дев'ять, батько призначив його керуючим родовим маєтком у Шелайдехо в Східній Бенгалії, куди наш герой з радістю перебрався. Дружина і діти приєднаються до нього лише в 1898 році. 
Сільські пейзажі та звичаї стали головною темою подальшої творчості письменника в період 1893-1900 років. Світ побачив збірки пісень і поезій «Золота тура» (1894 рік) і «Мить» (1900 рік). Його розповіді публікувалися в журналах, а пізніше були видані окремим тритомником, що вміщує 84 твори, в яких письменник розмірковував про сучасний світ з характерними новомодними тенденціями, іграх розуму, нещасного життя простих людей. Яскравим прикладом останньої теми стали мініатюри «Голодні камені» і «Втікачка», написані в 1895 році.
З 1908 року Рабіндранат працював над творами, що увійшли до збірки «Гітанджалі», що в перекладі означало «Жертовні піснеспіви». 157 віршів були присвячені відносинам між людиною і Богом. Завдяки простим словами і образам, його вірші миттєво перетворилися на цитати. Завдяки цьому збірнику наш герой прославився на всю Європу та США.
У 1913 році, 14 листопада, Тагор дізнався, що став першою людиною неєвропейського походження, якого удостоїли Нобелівської премії з літератури. Саме його «Жертовні піснеспіви» вразили і прославили автора на весь світ.
Протягом життя Рабіндранат створив сотні віршів, десятки оповідань і 8 романів, темами яких були сільський побут, проблеми бенгальського суспільства, конфлікт поколінь, релігія тощо. Особливе місце в творчості письменника зайняв ліричний твір «Остання поема». Віршовані рядки, включені в новелу, лягли в основу пісні композитора Олексія Рибникова, і пролунали в кінофільмі «Вам і не снилося».
Але не все в житті поета було легким і яскравим. Йому довелося пережити тяжкі втрати, що призвели до творчого затишшя на довгі 8 років.  Про це - через тиждень.

Шри Чинмой. 
Рабиндранат Тагор - Луна Сердца Бенгалии [Текст] / Шри Чинмой ; пер. с англ. И. Епифановой. - Харков : [б. и.], 2011. - 176 с.

https://biography.wikireading.ru/134078
https://24smi.org/celebrity/77141-rabindranat-tagor.html
https://litobozrenie.com/2016/07/svidetel-vremeni-rabindranat-tagor/



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 23 травня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Гибсон, Уильям. Двое на качелях [Текст] / У. Гибсон. - М. : Искусство, 1962. - 116 с.


...знаешь, чего в тебе больше чем достаточно? Недостатка веры в себя

Америка, початок ХХ століття. Після вечірки знайомляться двоє одиноких людей. Джеррі – розлучений адвокат, який намагається почати нове життя в Нью-Йорку. Гітель – дизайнер,  що перебивається поодинокими замовленнями. Навіть дивно, що у них можуть бути будь-які відносини - вони абсолютні протилежності один одного. Їх об'єднує лише душевна самотність. Дівчина- м'яка, довірлива, чуйна, тендітна і ніжна. Вона звикла більше віддавати, ніж брати. Героя ж більше хвилюють особисті проблеми. 
Це дуже сумна історія двох сердець - нещасних, відчайдушно самотніх і таких несхожих. Вони разом, долаючи перешкоди на своєму шляху, невпинно шукають щастя. Але навіть удвох герої залишаються самотніми. 
Автору вдалося передати як зароджувалися почуття , розвивалися взаємини таких несхожих особистостей, які сподіваються стати парою. Ми бачимо інтерес один до одного, пристрасть, турботу, любов, але й недовіру, сумніви, страх, впертість…
Дуже пронизлива річ, жива, правдива і емоційна. Про самотність, любов, підтримку один одного, про правду і лицемірство, зраду і милосердя, про те, яким повинне бути спільне життя ... 

Оксана Ясько, завідуюча сектором науково-дослідної роботи



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 22 травня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

ДЕ Ж ЗНАХОДИЛОСЯ «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО»?

У той 1912 рік капусті й картоплі довелось поступитися місцем, бо на чималій частині городу розмістилася площадка павільйонних зйомок». (Кордюм А. Акціонерне товариство на городі // Кордюм А. Минуле, яке лишається з нами.–  К., 1965.–  С. 9).
У наступних нарисах ця істотна для нас географічна прив’язка до місцевості чомусь опущена. Проте в наступних нарисах уточнено написання фірми «Южно-русское синематографическое акционерное общество Щукин, Сахненко и К°». Замість помилкового прізвища «Щукін» стало уживатися «Щетинін», постаті якого уділено увагу лише в нарисі «З кінострічки життя» (1969) — в інших про Щетиніна згадується побіжно.
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

вівторок, 21 травня 2019 р.

Світ знань нових видань

Лебовіц, Девід. Солодке життя в Парижі [Текст] / Д. Лебовіц .- Харків: Vivat, 2019 .- 320 с.: фото .- (Дозвілля).

Відомий шеф-кухар Девід Лебовіц, у своїй книзі «Солодке життя в Парижі», розкриває країну моди та естетики Францію через призму свого життя.
Він занурює читачів у світ своїх історій, що наповнені переживаннями та гумором. Твір дарує доволі незвичний погляд на місто вогнів, сиру і шоколаду. 
Автор доповнює видання власно зробленими фото і оригінальними рецептами. Завдяки їм можна можна відчути смак справжніх французьких делікатесів і аромат паризького життя.
Книга націлена на широку жіночу аудиторію.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 20 травня 2019 р.

Неймовірно, але правда

Грошові кошти бібліотеки у 1898 році складалися з наступних надходжень: допомога від міста, оплата за читання (за 2-ма розрядами); штрафів за несвоєчасне повернення книг; процентів за капітал Бібліотеки та випадкових надходжень – грошей, отриманих від продажу книг, абонентських книжок та каталогів; пожертвування від користувачів бібліотеки . Взагалі протягом року в бібліотеку надійшло 3326 крб. 05 коп., з них частина основного капіталу склала 58 крб.93 коп. Всього на балансі бібліотеки було 7810 крб.47 коп.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 22.04.2019). – Загл. с экрана.
Фото: https://pixabay.com/ru/photos




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

пʼятниця, 17 травня 2019 р.

На долоні історії

Рабіндранат Тагор. Натхнення жити

Повернувшись з подорожі Індією, Рабіндранат Тагор написав одні з перших своїх віршів. У шістнадцять років його надихала вішнуїстська поезія і хлопець створив поему у стилі майтхілі, що заснував індійський кришнаїтський поет-лірик Відьяпаті Тхакур. Твір опублікували в журналі «Бхароті». Наш герой «сховався» під псевдонімом Бхану Шінгхо («Сонячний Лев») та видав цей поетичний роман за рукопис XV століття, що знайдений у старому архіві. В цей же час Тагор дебютує і у жанрі оповідання, і світ побачив мініатюру «Жебрачка» («Бхіхаріні»), написану бенгальською мовою. У 1878 році Рабіндранат публікує епічну поему «Історія поета» («Kabikahine»). Та батько не підтримував його літературні спроби, адже Дебендранатх бажав, щоб його молодший син став адвокатом. Так хлопець потрапляє до Англії. Провчившись лише рік в Університетському коледжі Лондону, Тагор-молодший повертається до літератури. Серце майбутнього поета полонили такі письменники, як Вільям Шекспір та Сер Томас  Браун. Знайомство з Англією пізніше вилилося в його нові образи, які Рабіндранат використовував у музиці, поезії і драмі, прикладом чого можна вважати вірш «Шекспір». Наш герой увібрав лише найкраще з улюблених двох культур – Британської та Індійської. 
Він покинув навчання і повертається до рідного містечка, за прикладом старших братів - стає письменником. 
Так ми наблизились до самого плідного періоду в житті Тагора. Попереду - написання більшої половини творів, і навіть того, що прославить свого автора на увесь світ і завдяки якому Рабіндранат отримає Нобелівську премію. 
Про це і більше – наступного тижня.

Шри Чинмой. 
Рабиндранат Тагор - Луна Сердца Бенгалии [Текст] / Шри Чинмой ; пер. с англ. И. Епифановой. - Харков : [б. и.], 2011. - 176 с.

https://qps.ru/hpIGl
https://qps.ru/XzZv5



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 16 травня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Шейнин, Лев Романович. Записки следователя. Военная тайна [Текст] : рассказы, роман / Л. Р. Шейнин. – Кишинев : Лумина, 1987. - 736 с. 

У книгу Льва Шейніна входить роман «Військова таємниця» та цикл розповідей "Записки слідчого", в основі яких лежать справжні епізоди із слідчої практики автора і його товаришів. Слідчі –криміналісти у своїй складній роботі часто стикалися з різноманітними людськими характерами, конфліктами, драмами, і вони повинні були не лише розкрити злочин та покарати злочинця, а й допомогти цим людям повернутися на вірний шлях. В творах автор висвітлює важку роботу криміналістів, що потребує не лише високого професіоналізму в своїй області, а й знань з психології, навичок в розкритті людських характерів.
Всі оповідання самостійні, що дає можливість читати їх в будь-якому порядку. Лев Романович щиро та яскраво розповідає про нещодавнє минуле країни, про життя простих, чесних людей в складних умовах. В нотатках немає кривавих бійок, шалених переслідувань, безладної  стрілянини та компромату на політичних діячів. В них , перш за все, автор показує людей – зі своєю долею та почуттями. Лев Шейнін пише про злодіів, шахраїв, хабарників, згадує й легендарних персонажів кримінального життя (Льонька Пантелєєв, Казимир Ястержембскій та ін.). Деякі оповідання про кримінальні справи читати важко ("Дети прошлого", "Пара туфель" тощо), в них автор розкриває ницисть душі злочинців, їх жагу до наживи, яка перекреслює всі людські цінності.
А взагалі це книга про про вічні загадки людської душі, читається легко з незмінною увагою.

Оксана Ясько, завідуюча сектором науково-дослідної роботи




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 15 травня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

ДЕ Ж ЗНАХОДИЛОСЯ «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО»?

Ось як писав про місце знаходження акціонерного сінемато-графічного товариства безпосередній учасник подій Арнольд Кордюм:
«Місто Катеринослав (нині Дніпропетровськ). Великий Сінний майдан на горі за кладовищем, наче тікаючи від сумного місця, подався ще вище, та півкілометрова шерега одноповерхових будинків зупинила його. За кожним будинком — велика садиба: спереду садок, а в глибині — город. В одній з таких садиб і розташувалося перше на Україні кінопідприємство «Южно-русское синематографическое акционерное общество Щукин, Сахненко и К°».
Садиба належала одному з акціонерів і була його внеском у діло товариства. В одній половині будинку жив акціонер, у другій — розташувалася кінолабораторія.
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

вівторок, 14 травня 2019 р.

Світ знань нових видань

Гербер, Стефані. Довершена краса [Текст] / С. Гербер; Пер. з англ. Т. Заволоко.- К.: Видавнича група КМ-БУКС, 2018.- 152 с.:іл.

Стефані Гербер – англійський блогер, яка цікавиться здоровою та органічною косметикою. В своїй книзі «Довершена краса» автор ділиться корисними порадами та рецептами натуральних косметичних засобів, які ви можете виготовляти самостійно вдома. Вони чинять потужний оздоровчий та лікувальний вплив на організм. 
В книзі розміщено понад 150 рецептів косметики для догляду за обличчям, тілом і волоссям. Також автор окремо розкриває властивості кожного інгредієнту, рекомендує необхідні інструменти для догляду за собою. Відкриває таємниці зберігання рослинних матеріалів, які зроблять вас привабливішими. 
Видання розраховане на жіночу аудиторію.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 13 травня 2019 р.

Неймовірно, але правда

На останньому засіданні 1898 року були розглянуті наступні питання: затверджений список журналів, що підлягають до передплати у 1899 році; книги, які були вибрані читачами, внесли до спеціального списку та передплатили; перед Міською Управою було порушено клопотання щодо покращення умов необхідних для приміщення Бібліотеки; замість ведення особових журналів було постановлено завести книгу для записів резолюцій Ради; з 1 січня 1899 року запроваджені нові прибутково-видаткові книги та багато ін.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 22.04.2019). – Загл. с экрана.

Фото: https://www.pinterest.com/pin/372602569170340017



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

субота, 11 травня 2019 р.

Світ знань нових видань

Яремчук, Олеся. Наші інші. Історії українського різноманіття [Текст] / О. Яремчук .- Львів: Човен, 2018 .- 208с.

Олеся Яремчук – українська журналістка, репортер, головний редактор видавництва «Човен» та автор книги «Наші інші. Історії українського різноманіття». Видання містить матеріали репортажів циклу «Наші Інші», статті яких присвячені національним меншинам і реаліям життя етнічних спільнот в Україні. Об’їздивши всю нашу країну, авторка зібрала історії 15 народів, що творять українське суспільство і перебувають на межі різних мов і культур. 
Статті доповнені фотоматеріалами з експедиції, які барвисто відображають героїв видання. Книга розрахована на широку читацьку аудиторію.
«Кожен читач тепер зможе взяти ці тексти в дорогу й читати в мандрах. Мені здається, що саме в книжковому форматі мої історії краще сприймаються – коли становлять єдине ціле». Олеся Яремчук.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 10 травня 2019 р.

На долоні історії

Рабіндранат Тагор. Натхнення жити

Цього разу  є бажання розповісти про бенгальського та індійського письменника, поета, драматурга, композитора, Нобелівського лауреата (1913 року) і автора гімнів Індії та Бангладеш – Рабіндраната Тагора.
Тагор - унікальна людина, з великою кількістю талантів та з впевненою життєвою позицією. Народився він  7 травня 1861 року в Калькутті, столиці індійського штату Західний Бенгал, що розташована у Східній Індії на березі річки Хуґлі. Хлопець був молодшим з чотирнадцяти дітей відомої та заможної сім'ї-клану Тагор, яка з покоління в покоління славилася своїми послідовниками брахманівської касти Аді Дхарми, яку їх рід і заснував.
Так як батько, Махаріші Дебендранат Тагор, багато подорожував і здійснював паломництва до святих місць Індії, адже був брахманом,  а мати, Шарада Деві, померла, коли майбутньому поету виповнилося 14 років, Рабіндраната та інших дітей виховували слуги і наймані вчителі. 
Всі чоловіки цієї сім’ї зробили  свій великий вклад у мистецтво батьківщини: старший брат Двіджендранатх був математиком, поетом і музикантом, середні брати Діджендранатх і Джотіріндранатх - відомими філософами, поетами і драматургами. Племінник Рабіндраната Обоніндранатх став одним із засновників школи сучасного бенгальського живопису.
Будинок сім'ї Тагорів «Джорасанко» був визначальним культурним центром міста, саме тому діти виховувались серед атмосфери мистецтва і просвітництва, в якій були поширені літературні читання, проводилися музичні концерти і театральні постановки.
У п`ять  років Рабіндраната віддали до Східної семінарії, а потім - в Нормальну школу, в якій мало уваги приділялося знанням, а в пріоритеті було дотримання жорсткої дисципліни. Тому Тагору більше подобались прогулянки, заняття з гімнастики, боротьби і плавання під наглядом брата. Він отримав гарну освіту вдома, досконало вивчивши образотворче мистецтво, анатомію, історію, географію, літературу, математику, санскрит і англійську.
 В одинадцять років він пройшов упанаяну (обряд посвячення у вивчення Вед і отримання священного шнура упавіти), після чого відправився з батьком на кілька місяців у подорож по сімейним маєткам. За цей час юнак встиг ще більше закохатися у  природню красу своєї країни. 
Зрештою, такий різнобічний розвиток допоміг сформувати надзвичайний характер у юного Рабіндраната Тагора - високодуховний, патріотичний і наповнений любов'ю до всього сущого.
Наступного разу все не менш цікаве. До  нової літературної подорожі на сторінках нашого блогу.

https://qps.ru/hpIGl
https://qps.ru/SX9Py
https://qps.ru/msS41
https://qps.ru/XzZv5



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 8 травня 2019 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Любов Володимирівна: «Маленька господиня великої господи»


Ім’я цієї жінки співзвучне слову Любов. В її розумінні любити – це вміння відчувати жагу до життя, почуватися потрібною,  вміння посміхатися і бути вдячною за те, що є в житті: здоров’я, здатність чути, бачити, ходити.
Наша героїня – Любов Володимирівна Колесникова. Тендітна і мініатюрна,але сильна. Весела і мрійлива, але розсудлива і прагматична. Ця жінка може «звернути гори». Вона –Бібліотекар!
Любов Володимирівна Колесникова народилася на гарячій Херсонщині, в стародавньому краю Скіфів і Амазонок. Цікавість до книжної професії виникла ще в  школі, майбутнє було вже визначено. В 1980 році закінчила Київський інститут культури ім. О.Корнійчука за спеціальністю бібліотекар-бібліограф вищої кваліфікації і приїхала до Дніпропетровська. Розпочала свою трудову діяльність у методичному відділі Дніпропетровської обласної бібліотеки, а це - відрядження, семінари та практикуми для бібліотек області.Об’їздила майже всю область, перевіряючи і даючи методичні рекомендації. Мабуть, з тих часів і залишилосяу неї  правило, що будь-яка робота повинна бути виконана бездоганно.
Робоча біографія Любов Володимирівни продовжилась у  бібліотечному колекторі, де вона працювала з 1988 по 1993 роки бібліографом і відповідала за комплектування бібліотек області.
В 1993 році вона повертається в ДОУНБ у відділ абонемента на посаду головного бібліотекаря і  десять років  - вона надійний помічник завідуючої відділом. Багато нових напрямків роботи впроваджувалось в ті роки, зокрема – це  платні послуги. Треба було налагодити систему обліку і всю цю фінансову роботу виконувала  Любов Володимирівна, вела статистику відділу, документацію, роботу з фондом тощо. Пунктуальна, безкомпромісна, вимоглива, а ще чуйна, відверта і гарна подруга з почуттям гумору.
У 2004 році Любові Володимирівні доручають очолити відділ читальної зали ДОУНБ, а на той час це три зали на двох поверхах: зала економічної та науково-природничої літератури, зала літератури підвищеного попиту і читальна зала суспільних наук, згодом реорганізовуються і зливаються, потім створюються центри, плюс додається сектор обліку. Комп’ютеризація вносить свої корективи. Організовується електронна читальна зала, починається штрихкодування фонду, електронна книговидача, у відділі – повний цикл електронного обслуговування читачів. Любов Володимирівна відповідає за електронну статистику всієї бібліотеки, базу даних  користувачів ДОУНБ, а ще соціокультурна робота та непередбачувані заходи в усій бібліотеці. Вона гуртує навколо себе молодь і організовує новий колектив. Працьовитість, оптимізм, відповідальність – головні риси керівника одного з головних відділів бібліотеки. 
Зрілим, досвідченим, висококласним керівником Любов Володимирівна повертається у відділ абонемента. Нова посада дає нові завдання, до «книжкових» проблем приєднуються господарські – утримання приміщення,  подолання наслідків ремонту, створення нових зон для читачів.  І тут Любов Володимирівна попереду, бо не боїться труднощів. Особиста гідність, компетентність,  вміння йти на ризик, швидко приймати рішення і брати особисту відповідальність - риси, які притаманні їй як керівникові такого великого відділу, двоповерхової «господи», а ще комунікабельність, здатність заряджати всіх своєю енергією, надійність та небайдужість до проблем кожного в колективі, вміння виявити чуйність, уважність, співчуття до кожного особисто.
Будучи привабливою  жінкою з чарівною посмішкою – ніжною  і слабкою – вона на своїх тендітних плечах тримає важкий тягар відповідальності  і вирішує  всі нагальні проблеми керівника, бо не звикла «ховатись за  чужі спини». Де б не працювала  Любов Володимирівна, її відрізняє відповідальність, порядність, чесність,  справедливість – рідкісні риси в наш час, і за це її поважають  і люблять.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

вівторок, 7 травня 2019 р.

Мазлах, Сергій. До хвилі. (Що діється на Вкраїні і з Україною ?) : друкується за виданням 1919 р. [Текст] / С. М.  Мазлах, В. М. Шахрай; Наук. ред. А. Здоров .- Одеса: Астропринт, 2019.- 296 с.: іл.

Видання «До хвилі» вперше вийшло друком у 1919 році. Воно стало теоретичною основою української самостійності, головна ідея якої – національно-державне відродження України. В цій книзі вперше сформульовано та обгрунтовано гасло Української партії, тому саме її вважають першим програмовим документом українського "націонал-комунізму". Авторів було виключено з партії через «хвилі», а саму книгу заборонили на довгі роки - до 1991 року.
Їх праця вперше вийшла на території нашої країни, вміщуюча кілька статей від наукових редакторів, що розкривають долі Василя Шахрая та Сергій Мазлаха (Робсмана), їх ідейну спадщину. В додатки увійшли архівні матеріали про них.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 3 травня 2019 р.

На долоні історії

«Майстер і Маргарита». Михайло Опанасович Булгаков


«Будьте обережні зі своїми бажаннями- вони мають властивість збуватися»


Відмінна особливість роману «Майстер і Маргарита» - наявність в ньому трьох різних просторово-часових ліній: дія відбувається в Москві 30-х років, в стародавньому Єршалаїмі та в містичному світі Воланда. При цьому, персонажі іноді маневрують між «вимірами».
Але цього Булгакову виявилося замало. Його герої, об'єднуючись загальними рисами, складають тріади. Наприклад, в «єршалаїмському» оповіданні Воланду відповідає прокурор Понтій Пілат, а в «людському» світі - директор психіатричної клініки Стравінський. Всі три персонажа наділені владою і «рухають» сюжет.
Але найяскравіша особливість твору - його структура «роману в романі». Саме це дало можливість письменнику так майстерно і повно показати два таких різних світи - події минулого, близько дві тисячі років тому, та сьогодення.
Головний задум Михайла Опанасовича при написанні «Майстра і Маргарити» - іронічно передати всі злободенні теми. Кожне покоління розкриває цей роман по-своєму і знаходить в ньому схожі риси сучасних засад.
Першою проблемою, яку піднімає Булгаков, стала проблема вибору. Михайло Опанасович будує сюжет так, що від кожного персонажа залежала його доля і те, за якими канонами розвиватиметься сюжет. Автор дає кожному можливість змінювати життя на краще, от тільки не всі цим шансом користуються.
У творі часто звучить політична сатира. Незважаючи на те, що Булгаков постійно щось переробляв і прибирав найбільш «небезпечні» місця, в «Майстрі і Маргариті» все ж висміюються підвалини того часу - відсутність нарзану в наметі «Пиво і води» і покарання за володіння валютою, квартирне питання і проблема взаємовідносин влади та особистості.
Наступною проблемою стала цінність мистецтва. Всі члени МАССОЛІТа представлені автором як безталанні люди, що піклуються тільки про свій статок. Вони пишуть на замовлення партії. Їх протиставленням виступає Майстер - істинний талант, який у своєму творі піднімає глибокі, навіть філософські теми.
Так само Булгаков розкриває тему любові через Майстра і Маргариту, утворюючи перешкоди на шляху їх спільного щастя. По-перше, заміжжя героїні, по-друге, перебування, відкинутого літераторами чоловіка, в психіатричній лікарні. Але любов героїв настільки сильна, що Маргарита укладає угоду з дияволом, продає тому свою душу, аби повернути кохану людину.
Але, головною проблемою роману все ж залишається тема добра і зла.

http://sochinyshka.ru/problemy-v-romane-bulgakova-master-i-margarita.html
https://obrazovaka.ru/sochinenie/master-i-margarita/vechnye-problemy-v-romane.html#ixzz5mCFoag1x
http://www.aif.ru/culture/classic/istoriya_odnoy_knigi_master_i_margarita
https://reedcafe.ru/blogs/analiz-romana-master-i-margarita-bulgakova
http://sochinyshka.ru/problemy-v-romane-bulgakova-master-i-margarita.html



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 2 травня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)


ДЕ Ж ЗНАХОДИЛОСЯ «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО»?

Єдиним мемуаристом, який лишив нам особисті спогади про Данила Сахненка, є український режисер і сценарист Арнольд (Андрій) Володимирович Кордюм (13 липня 1890 — 29 серпня 1969). Народився він у місті Станіславі (нині Івано-Франківськ). У 1914–1921 роках Кордюм служив в армії. В 1924–1925 рр.— ідеологічний директор Ялтинської кінофабрики, в 1925–1944 рр. — режисер ігрового та документального кіно на Одеській, Київській (ВУФКУ), Ташкентській кіностудіях. В 1943–1944 рр. — помічник начальника шпиталю для евакуйованих. Від 1947-го — режисер «Київнаукфільму», співавтор сценаріїв власних фільмів. «Режисер Арнольд Володимирович Кордюм ... прийшов у кіно як політпрацівник. Він скоряв усіх своєю гідністю  партійної людини, і у своїй мистецькій  роботі (фільми “За лісом”, “Справа № 128”, “Непереможені”) був одним з невтомних пропагандистів лінії партії», — писав про нього П. Масоха. (Масоха П. Великий німий на Французькому бульварі // Крізь кінооб’єктив часу. Спогади ветеранів українського кіно.– К.: Мистецтво, 1970.– C. 98). Попри цю свою «партійність» А. Кордюм надрукував під час української «шелестівської» відлиги 1960-х років низку цінних свідчень про початки українського кіно.
Арнольд Кордюм є автором чотирьох відомих нам мемуарних нарисів про свого побратима Данила Сахненка: «Акціонерне товариство на городі» в журналі «Вітчизна» (Київ.– 1962.– №  4), цей нарис «Акціонерне товариство на городі» згодом увійшов до книжки його спогадів «Минуле, яке лишається з нами» (К., 1965). Ним же опубліковані спогади «З кінострічки життя» (за підписом Андрій Кордюм в журналі «Мистецтво», 1969, № 4) і «З архіву кінопам’яті» у збірці спогадів ветеранів українського кіно «Крізь кінооб’єктив часу» (К., 1970). Причому два останні спогади вийшли практично посмертно. При спільній фактологічній основі кожна з названих публікацій дещо відрізняється від решти і тому в кожному з нарисів знаходимо додаткові цікаві штрихи. Чи то свідчення редакторських ножиць, чи авторські варіанти — нам достеменно невідомо. У наступних нарисах усунуто деякі неточності нарисів 1962 та 1965 років.

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter