Ігор Стамбол: «Ми всі трохи
герої власних нерозказаних історій»
Одеса. Це місто неможливо не любити,
не згадувати, не досліджувати. Воно неповторне. Люди, які з ним пов'язані, ту
неповторність віддзеркалюють максимально, лишаючись відданими цій легендарній в
усі часи локації назавжди. Своїми думками, вчинками, життям.
Сучасний український історик,
письменник і дослідник Ігор Стамбол – саме про це. А ще про видатних українських особистостей,
долі та шлях яких вивчає та досліджує, заповнюючи невідомі сторінки української
історії. Даючи нам можливість зрозуміти, що знання справжньої історії допомагає
сповнити душу та розширити світогляд.
Ігор Іванович – уродженець Одещини, с.
Василівка, про яке часто згадує в своїх інтерв'ю та дослідженнях. «Село моє
повне міфів, звичайно як і напевно, кожне село: панський будинок, старий
цвинтар і навколо цього теж ніякої правди не знайти. Цвинтар – це оті
лапчасті хрести типові в тому числі для козаків, української та християнської
культури XIX століття. А у Василівці казали, що це німецькі хрести, бо Кам'янка
– це якраз колонія. Але це звичайний козацький хрест. Я кілька разів
навіть робив світлини про те, що це майже козацький цвинтар. Звичайно багато
національностей, важко сказати, хто ти є там...»
Його шлях до вивчення та популяризації
біографій українських особистостей почався, за власним зізнанням, з кількох
книжок, які в дитинстві випадково потрапили до рук. Мова «про томик Джека
Лондона з його відомими ідеями про те,
що людина здатна на значно більше, ніж здається на перший погляд, і тексти
Марка Твена з його не менш відомими дитячими героями, які, серед іншого,
розповідали про американське суспільство ХІХ століття». Він зачитувався та
замислювався.
Ігор Стамбол в «Пунктирі».
«Але молодь не мала страху і вкотре доводила свою прогресивність, адже молоді було за що боротися – за власне майбутнє».
«Грінченко був не просто письменником, а архітектором українського світу в умовах бездержавності».
«...Говорячи про
Липу-старшого, я дотично дослідив і деякі аспекти діяльності його сина Юрія
Липи, який став найвідомішим українським геополітиком: його праці неперевершені
в питаннях можливої економічної платформи навколо України («Чорноморська
доктрина») та щодо основних інструментів перемоги над основним ворогом українців
(«Розподіл росії»)...».
«З 1891 року Наддніпрянщина, яка була залякана і загнана царською дубиною в межі вузького культурництва, породила рух, що чітко окреслював свою політичну мету, – свободу для українського народу».
«Зараз є певні тенденції до пошуку еліти. Давайте дивитися інакше на козацтво, багатії – не просто поміщики, які обдирали бідних нещасних селян. А може це люди, які нам лишили спадок? Які реально креативили? У світі десь такий підхід, щодо багатіїв у Італії чи Франції. Десь вони лишили музеї після себе. Наприклад, Терещенки чи Ханенки, або Чикаленко на Одещині. Делегація наших істориків, які їхали Перешори дивитися, то в історичній пам'яті населення Чикаленко – пан. Ми ж не говоримо про нього як про пана або у негативному контексті, бо це діяч національного руху. У нас були совєти, а в Європі пішли іншою дорогою».
«Коли широта думки варта
масштабного обрамлення, не кожен осягне таку читацьку мандрівку».
«...Кіплінг для світу вже не такий приємний, як був колись, тому що – це такий автор, який був у тому числі колонізатором. В Україні ми мали би стверджувати, що колоніалізм це одне з найбільших лих у світовій історії взагалі, тому що ми якраз країна, яка дуже сильно постраждала від московського колоніалізму, від московсько-совєтського колоніалізму, який, напевно, був ще страшніший. Але те, що Юрій Липа його цитує, це якраз підтвердження того, що він шукав автора із "сильним" словом».
«Кожен видатний українець
зробив внесок, певний свій "пазл" у розвиток нашої культури й
держави. Не знати автора цього "пазлу" не лише несправедливо – це ще
й викривлює наше розуміння світу. А процес дослідження видатних попередників –
це завжди захопливий пошук, що веде до розуміння цілого покоління й епохи».
Далі буде.
Фото
https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=2880
Стамбол,
Ігор Іванович. Іван та Юрій Липи / І.І. Стамбол, С.В. Кучеренко.– Харків:
Бібколектор, 2016.– 121 с.
Стамбол,
Ігор. Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка / І.І. Стамбол.–
Київ: Кліо, 2024.– 192 с.
***
https://youtu.be/2eM39Unk_mg?si=Vp8tuT5kPG-AfgPb
https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4486
https://intent.press/publications/society/2024/sho-take-rosiya-bez-rusi-istorik-igor-stambol/
https://portalhistoryua.com/expert/igor-stambol/
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут