Діалоги з мистецтвом

Початок телеепохи у Дніпрі

Цього року виповнюється 65 років телебаченню Дніпра. 30 квітня 1958 року відбулась перша передача Дніпропетровського телецентру.

Рішення про будівництво телевізійного осередку у Дніпропетровську ухвалила міська рада у грудні 1955 року. Для будівництва комплексу було обрано територію, яка ще в 1930-ті роки вважалася південною околицею міста. Тоді тут розташовувався міський розплідник дерев. Головний аргумент до розташування у цьому місці телецентру – височина, що панує над історичним центром міста.

Телецентр облаштували на вулиці Льва Толстого. Ці квартали були засновані в 1910–1915 роках, перед революцією, і вважалися останніми кварталами старого Катеринослава. Перша назва вулиці – Куріннá, потім вона називалася ім’ям письменника. Будівництво телецентру дало вулиці нову назву – Телевізійна.

Телецентр почали будувати 1956, у 1958 році закінчили. Тоді ж встановили і дніпропетровську телевежу, яка до цієї пори височить над нагірною частиною міста. Її чудово видно за десятки кілометрів. 

30 квітня о 17:00 відбулася перша передача. Фахівці-історики і старожили міста згадують, що спочатку на екрані телевізорів з'явилася заставка «Показує Дніпропетровськ» (телевізори були на той час у квартирах поодиноких мешканців). Слово взяв тодішній керівник міста – голова міськвиконкому Микола Гавриленко. Він привітав телеглядачів із визначною подією – початком регулярної трансляції телепрограм. «Історія зберегла імена тих, хто брав участь та готував першу передачу. Ось їхні імена: директор телестудії М.Т. Горяний, звукорежисер Микола Дібрівний, телеоператор Леонід Плещенко, режисер із Харківської телестудії (прізвище не встановлено), перший диктор Наталія Нікітіна, асистент режисера Станіслав Пацюченко, помічник режисера Євгенія Северіна, працівник адмінгрупи Юхим Уманський, кіномеханік Володимир Демченко. За пультом апаратної знаходилися інженери та техніки В.М. Візун, Ю.П. Сальников, В.Д. Карт, Л.В. Дуднікова, а передавачами керував інженер І.І. Живило» (за дослідженнями дніпровського історика і краєзнавця М. Кавуна).

Передачі дніпропетровського телецентру спочатку приймалися в радіусі 60–80 кілометрів. Охоплювали вони лише вечірній ефір і транслювалися лише кілька годин. Однак, невдовзі відбувся стрімкий розвиток телебачення. Зростає охоплення населення телемовленням, містяни активно купують телевізори.

На місцевому телеканалі з’являються інформаційні випуски «Новини дня», в подальшому – «Дніпровські новини». У липні 1958 року маленькі глядачі подивилися першу передачу для дітей, а дорослі мали можливість переглянути перший концерт мистецької самодіяльності. Виступав творчий колектив Будинку культури тресту №17, який споруджував телецентр. Концертну програму вів співробітник багатотиражної газети тресту В.Д. Каневський, який згодом довгі роки очолював музичну редакцію студії. Також цього року у програмі місцевого телебачення з’являються ретрансляції театральних вистав.

Спливали роки, але до кінця 80-х Дніпропетровська студія телебачення залишалася єдиним телемовником у нашому місті. Зі змінами у суспільстві та із затвердження ринкових відносин змінилася структура телебачення країни, з'явилася ціла мережа нових ТВ-каналів і «центрів впливу» на них. «Стара» студія збереглася, але неодноразово зазнавала реорганізацій. У «нульові» роки це був «Дніпропетровський Державний», згодом на базі телецентру виник «51 канал», потім «UA: Дніпро». Наразі з травня 2022 року – «Суспільне Дніпро».

Більше дізнатись про історію створення і розвиток телебачення у місті й області можна з книжкових і газетно-журнальних публікацій, які зберігаються у фонді нашої бібліотеки. Запрошуємо!

 

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

Винахідники, віват!

Актуальна ідея студентів Дніпра

Ілля Волков і Павло Герман – велосипедисти. Проблема крадіжок для них знайома й актуальна. Саме тому в них виникла ідея створити пристрій, який цьому запобігатиме.

Студенти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара розробили пристрій WheelKeep, який допомагає відстежувати місцезнаходження велосипеда в додатку на телефоні.

Про ідею створення пристрою молоді винахідники розповіли Суспільному, передає Укрінформ. За їхніми словами, пристрій WheelKeep стане повноцінною частиною  велосипеда. Трекер встановлюється у кермову колонку і стає повністю невидимим зовні. Якщо хтось почне чіпати велосипед, то власникові прийде сповіщення на смартфон. Він зможе відстежити свій транспорт із точністю до двох метрів.

Пристрій легкий у використанні та заряджається від мережі та портативної батареї, а заряду вистачає на два тижні.

Ілля та Павло думають над тим, аби система могла зв’язатися з поліцією або приватними охоронними системами.

«Десь три роки тому ми каталися на велосипедах і захотіли зайти в магазин щось взяти перекусити. Зрозуміли, що ніхто з нас не хоче залишатись на вулиці стерегти велосипеди, а залишати їх без нагляду – це не варіант, бо їх одразу ж викрадуть. У нас навіть не було замків із собою. Ми так і не змогли зайти поїсти і зрозуміли, що треба якийсь пристрій, треба додатковий захист», – розповідає Ілля Волков.

Хлопці перемогли на національному рівні у Всесвітньому конкурсі стартапів. Студенти отримали грант у 25 тисяч доларів від українського фонду стартапів.

«Технічна команда My Pol, що працює над цим сервісом, дуже позитивно відреагувала та була дуже натхненна тим, що є такий проєкт і тим, що можна посприяти вирішенню цієї проблеми в Україні. До того ж ми колись спілкувалися з патрульними в Дніпрі, просто дізнаючись їхню думку щодо нашого пристрою, і також отримали позитивний фідбек», – каже Павло Герман.

Хлопці зазначають, що планують продавати свій пристрій у веломагазинах. Коштуватиме такий трекер близько 130 доларів.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

 

Досліджуємо історію

 Таємниці дніпровських островів. У всьому винна гребля

 

 

До зникнення цілої групи островів на Дніпрі призвело будівництво греблі ДніпроГЕСу та внаслідок цього підвищення рівня води в Дніпрі. Запорізьку греблю почали будувати в 1927 році, тому для дослідження затоплених островів потрібні були карти до цього року, карти Катеринослава. Проте, для початку подивімося на сучасну карту, щоб зорієнтуватися, про які острови йдеться.

Нижче Монастирського острова знаходився острів Воронцовський, який був улюбленим місцем відпочинку жителів Дніпра. Сьогодні на цьому місці воднолижний стадіон, він же – Гребний канал. Лівіше Монастирського острова на карті кінця ХІХ століття зображений нині неіснуючий острів Попова коса. Його перетинає шляхопровід, якого в той час ще не існувало.

У 1932 році будівництво греблі завершилося. Попова коса, Воронцовський острів, частина Зеленого, велика кількість інших дрібних островів у районі обласного центру, а також практично всі легендарні дніпровські пороги зникли. Але, як згодом виявилося, – ненадовго.

У серпні 1941 року гребля була підірвана радянськими військами при відступі. Рівень Дніпра опустився приблизно на кілька метрів, що змінило річку до невпізнання. Я знайшов рідкісний аерофотознімок Дніпропетровська, датований 1941 роком, і, судячи з кількості островів, – уже після руйнування ГЕС. На ньому видно і Попову косу, і Воронцовський, і острів Зелений, який сушею з'єднався з сусіднім островом Фрайнберга і став одним великим півостровом.

Існує ще один аерофотознімок, датований 21 серпня 1941 року, через три дні після підриву ГЕС. У центрі знімка знову з'явився острів Попова коса, який за дев'ять років сильно розмило. Праворуч від нього Монастирський острів і Мерефо-Херсонський міст, ліворуч – тимчасова переправа на місці нинішнього Центрального мосту.

Через п'ять з половиною років, коли Запорізьку ГЕС відновили, всі низини знову стали річковим дном. Це річкове дно добре видно на карті Дніпра для рибалок.

У ста метрах від берега між Монастирським островом і Центральним мостом глибина зараз всього близько одного метра. Саме там перебувала Попова коса. Кажуть, коли рівень Дніпра стає меншим, цей острів можна побачити. Один метр глибини зараз і біля Зеленого острова. Також дуже мілко навколо Гребного каналу.

Далі буде

Артем Костюк

Джерело: https://okiua.blogspot.com/2016/07/blog-post_28.html