Сторінки

середа, 30 вересня 2020 р.


1910-й рік в історії Катеринослава: 

                             Виставка та довкола неї

продовження

Дійсно, 1910 рік ознаменувався найбільшою за останні сорок років епідемією холери. За кількістю жертв, розміром території, яку вона охопила, епідемія була незвичним явищем, навіть у нашому, багатому на різні пошесті краї. До 15 жовтня, за офіційними даними, захворіло 220 тис. осіб, із яких 100 тис. померло. Таким чином, епідемія перевершила кількість хворих на холеру 1892 р. і наблизила до цифри 1840-х, 1870-х років, страшна пам’ять про які тоді ще жила серед населення губернії, яка найбільше постраждалих на півдні імперії. За десять місяців у 1910 р. у губернії захворіло на холеру 22 154 чол., з яких 10 802 померли (по місту відповідно 388 і 163). Максимум захворювань припав на липень, саме тоді, коли відкрилась і почала працювати Виставка. Епідемія стала причиною незначної кількості присутніх на її відкритті та в подальшому – меншому, ніж прогнозувалося, числі відвідувань. 

На боротьбу з холерою земство відрядило 608 медичних працівників-лікарів, студентів-працівників, 277 фельдшерів. Земство витратило на протихолерні заходи 460 тис. крб. Очолював боротьбу з холерою завідувач медичної частини губернської земської управи К.Д. Фон-Гесберг і завідувач санітарного відділу губернського земства К.Л. Смідович. Аналізуючи історію боротьби з епідемією, останній зазначав, що її причиною є антисанітарний стан на рудниках і заводах губернії, жахливі умови життя, незадовільне водопостачання селищ, грязюка і погане облаштування міст.

У червні місто відвідав професор бактеріології Заболотний. Йому доручили розробити загальні протихолерні заходи. Відвідавши силову станцію водогону, він записав:

«Осмотря 22 июня городские водопроводные сооружения и ознакомившись с работой американских и английских фильтров, я наглядно убедился в правильной постановке для водоснабжения города, дела весьма важного в предупреждении развития эпидемиологических заболеваний и, в частности, холерных. Состояние всех водопроводных сооружений находится в образцовом порядке и производит прекрасное впечатление!»

Із епідемією пов’язані й курйозні випадки, що відбувалися у місті, про які писали місцеві журналісти. Ось один із них.

«По Проспекту медленно двигаються дроги ломового извозчика. Сам извозчик мертвецки пьян и что-называется лыка не вяжет. Умная старая лошадь идёт сама – дорогу знает:

Цурр городовой.

– Стой! Что за непорядок? Ты зачем на Проспекте?

– Не подходи!.. бормочет тот пьяным голосом, не подходи! Холера!

Это заявление производит заметное впечатление, городовой в нерешительности стал в сторону и вызвал свистком помощь в лице двух городовых. Стоят, совещаются. Извозчик отъехал на приличное расстояние, приподнялся на локтях, сострил рожу и закричал:

– Эх, вы! Холера на вашу голову, а я, слава Богу, выпил маленечко. Но-о! Пошла старая. Стегнул по лошади и был таков. 

Городовые бросились было догонять извозчика но не догнали».


Валентина Лазебник

Далі буде 


Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік : бібліогр. видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009.– 294 с.


 

вівторок, 29 вересня 2020 р.

Світ знань нових видань

Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б.Є. Патона. До сторіччя від дня народження [Текст] / О.С. Онищенко, Л.А. Дубровіна, О.К. Маковецька [та ін.]; НАН України, Нац. Б-ка України ім. В.І. Вернадського.– К., 2018.– 350 с.: іл.


Портрет Бориса Євгеновича Патона. Ніяк інакше цю книгу й не назвеш. Він – великий учений, державний і громадський діяч, доктор технічних наук. І це видання повістує про його внесок і новаторські ідеї в галузі електрозварювання на землі, у воді та в космосі, розбудову Національної академії наук України як головного наукового центру нашої країни, стійку громадянську позицію як особистості.

Наприкінці розміщені таблиці з головними датами та подіями життя науковця, а також документальні джерела про його діяльність. Родзинка – великий масив фотодокументів, розміщених на останніх 96-ти сторінках.

Радимо усім, хто цікавиться історією науки та знаковими в ній постатями.


Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 28 вересня 2020 р.

Неймовірно, але правда

Серед запитів на белетристику окремих авторів у 1902 році лідирували: Максим Горький – 17 примірників взяли почитати 338 разів (обертаність однієї книги склала майже 20 разів); Антон Чехов – 17 екземплярів видавалися 298 разів. Твори Льва Толстого запитували 347 разів (51 прим.); 37 примірників видань Олександра Михайлова прочитали 320 разів. Найбільша обертаність книг була у письменниці Анастасії Вербицької: шість екземплярів її творів запитувалися 153 рази. Трошки відстав Вікентій Вересаєв – п’ять його книжок видавалися 111 разів, а обертаність кожного твору склала 22.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступа: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата обращения: 28.09.2020). – Загл. с экрана.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 25 вересня 2020 р.

Пунктир

Драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професійного театру. Іван Карпович Тобілевич – із тих людей, якими пишається наш народ. Хоча усі ми знаємо його як Івана Карпенка-Карого. Розкриємо митця в «Пунктирі».


«Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш».

«Буде здоров'я – будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає».

«...Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література» (Іван Франко). 

«Він міцно держиться рідного грунту, розбирає в своїх драмах насущні потреби й вищі духовні інтереси українського села в сучасну добу і в минувшині. Цензурна заборона, що не допускала на українську сцену інтелігентів і змушувала письменника обертатися виключно в селянській сфері, та заборона, що стількох українських драморобів звела на пусті шаблони, на пережовування все тих самих мотивів кохання, співів, танців та пиття горілки, була для Івана Карповича принукою до заглиблення в душу народу, до зусильної обсервації найрізніших сторін народного життя, розкривала перед ним щораз інші, щораз ширші перспективи того життя і надавала кожній його драмі більший, пекучий інтерес» (Іван Франко).

«Драматична творчість Карпенка-Карого – це найвище досягнення нашого класичного театру, театру корифеїв, що стало школою для українських драматургів нового часу» (Ростислав Пилипчук).

«Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського життя» (Іван Франко).

«Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кождий, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се зрозуміє кождий, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література та якому щодо ширини і багатства творчості, артистичного викінчення і глибокого продумання тем, бистрої обсервації життя та ясного і широкого світогляду не дорівнює ані один із сучасних драматургів не тільки Росії, але й інших слов'янських народів» (Іван Франко).

https://www.livelib.ru/author/302924/quotes-ivan-karpenkokaryj

Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К. Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л.С. Дем'янівська. – К. : Либідь, 1995. – 144 с.


Усі українські письменники [Текст] : довідник / упоряд.: Ю.І. Хізова, В.В. Щоголева. – Х. : Торсінг плюс, 2008. – 384 с. – (Іду на урок).




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



четвер, 24 вересня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Кокотюха Андрій. Адвокат із Личаківської: роман / А. Кокотюха. – Харків: Фоліо, 2015. – 284 с. – (Ретродетектив).

Андрій Кокотюха – сучасний український журналіст, дуже популярний письменник-белетрист, автор багатьох пригодницьких загадкових історій.  Найпопулярнішим його творінням став «Львівський цикл» ретродетективів, який увійшов до серії «Ретророман», започаткованої видавництвом «Фоліо» у 2015 році. Цей цикл складається із семи книжок (септологія) і охоплює події 1908–1918 років у Галичині за часів Австро-Угорської імперії. На тлі історичних подій розгортаються захоплюючі кримінальні сюжети, які до останнього тримають у напрузі. Головний герой септології Клим Кошовий –адвокат-початківець, приватний сищик-авантюрник, чесний, порядний, кмітливий. 

«Адвокат із Личаківської» – перший роман цього циклу. Молодий киянин Клим Кошовий через політичні переслідування змушений покинути рідний Київ. Він вирішує податися до Львова, куди його давно вже запрошує відомий адвокат, добрий знайомий Євген Сойка.

Діставшись Львова, Клим відразу занурюється у вир гострих несподіванок і пригод. Йому доводиться долати багато труднощів і непорозумінь, безліч небезпек, встановлюючи та доводячи істину, відстоюючи своє добре ім`я. Тут він придбає нових знайомих, друзів, перейметься щирою симпатією до цього чудового міста, познайомиться з новим для нього середовищем і новими звичаями. Старовинне місто Лева представлене в романі окремим персонажем з його незвичною архітектурою, історією, колоритом. Місто «говорить» різними мовами: польською, єврейською, українською, німецькою.

Романи цього циклу – не просто гостросюжетна белетристика та розповіді про загадкові злочини, що розкривалися сто років тому. Це – спосіб ознайомити українців з їхньою власною історією.

Вийшов дуже колоритний ретродетектив. Захоплюючий сюжет – бійки, погоні, вбивства, загадкова поважна пані, привабливі персонажі – зробили книгу дуже популярною серед широкого кола читачів. Наступні книги цієї серії написані в хронологічному порядку, і впевнена, що вони виявляться не менш захоплюючими. 

Лариса Гусак, бібліотекарка відділу зберігання основного фонду



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут




 

середа, 23 вересня 2020 р.

Винахідники, віват!

Визнаний лідер ракетно-космічної науки

Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне ім. М.К. Янгеля» – одна з провідних світових компаній, яка спеціалізується на створенні ракетно-космічної техніки, визнаний лідер ракетно-космічної науки та технологій. Державне підприємство утримує активну позицію на міжнародному ринку космічних послуг, бере участь у реалізації значних міжнародних космічних проєктів, таких як «Морський старт» (спільно зі США, Росією, Норвегією), «Наземний старт» (зі США, Росією), «Дніпро» (з Росією), «Циклон-4» (з Бразилією), «Вега» (з Європейським космічним агентством), «Антарес» (зі США). Разом із цим КБ «Південне» створює науково-проєктний наробок для подальшого розвитку співробітництва за перспективними космічними проєктами з Китаєм, Індією, Південною Кореєю, Японією, Бразилією, США та країнами Європи.

Підводячи підсумки багаторічної роботи щодо надання космічних послуг, необхідно зазначити, що за загальною кількістю запусків космічних апаратів на навколоземні орбіти Україна посідає п’яте-сьоме місце у світі.

Новим, вищим рівнем співробітництва з американськими компаніями є участь КБ «Південне» в розробці ракетно-космічного комплексу «Антарес» («Таурус-II»). Цей проєкт є безпрецедентним в історії співробітництва України та США у космічній сфері, оскільки вперше підприємства ракетно-космічної галузі України беруть безпосередню участь у створенні американського носія.

Україна входить до семи країн світу, що мають повний закінчений цикл створення рідинних ракетних двигунів. Визнанням досягнень КБ «Південне» і Південмашу в цій галузі є створення рушійної установки четвертого ступеня для європейської ракети-носія «Вега». 

Підприємство концентрує свої зусилля не тільки в діючих проєктах, але й інтенсивно проводить перспективні науково-технічні розробки, покликані забезпечити стабільне майбутнє підприємства, повноцінну реалізацію його науково-технічного потенціалу і, в остаточному підсумку, гарантувати створення сучасної космічної техніки, що ґрунтується на передових технічних рішеннях. Серед таких проєктів – перспективне сімейство екологічно чистих ракет-носіїв «Маяк», в основу якого покладено кращі проєктні та конструкторські рішення, відпрацьовані на раніше створених ракетних комплексах КБ «Південне», що дозволяє істотно знизити вартість розробки, безпілотні літальні апарати, рідинні та твердопаливні ракетні двигуни різного призначення.

У 2019 році відбулись успішні випробування третього ступеня ракети-носія Циклон-4 (Циклон-4М), розроблені КБ «Південне» і виготовлені на Південмаші для канадського проєкту Maritime Launch Service. У вересні цього ж року за допомогою 3D-принтера створили змішувач для камери згоряння ракетного двигуна. Крім КБ «Південне» гравці космічного сайту все активніше застосовують 3М-друк у своїх розробках, один із них – американська компанія Relativity Space. З моменту заснування в 2015 році вже встигли побудувати власний 3М-принтер. Повністю надрукували двигун AEON1 для власної ракети Terran-1 і провели близько 100 випробувань. На початку березня 2020 року Асоціація Місячного поселення (Moon Village Association – MVA) опублікувала проєкт п’ятнадцяти принципів Місячного поселення з метою підтримати заснування мирного поселення на Місяці шляхом формування передових методів довгострокової сталої діяльності на Місяці та у навколомісячному просторі

У 2020 році на стенді №1 ДП «ВО ПМЗ ім. Макарова» успішно завершено другий етап остаточних доводних випробувань однокамерного рідинного ракетного двигуна РД861К, розробленого ДП «КБ «Південне» та виготовленого ДП «ВО ПМЗ ім. Макарова».

Державне підприємство «КБ «Південне» приділяє серйозну увагу пошуку рішень глобальних проблем людства планетарного масштабу. Зусилля фахівців спрямовані на вирішення таких актуальних загальносвітових проблем як виведення радіоактивних відходів у космос, антиастероїдний захист Землі, оперативне керування кризовими та надзвичайними ситуаціями, викликаними техногенними і природними катастрофами, видалення космічного сміття з навколоземних орбіт.

У сучасному світі темпи розвитку ракетно-космічної галузі надзвичайно високі. Витримати конкурентну боротьбу на ринку космічних технологій і послуг можна тільки в тому разі, якщо вирішення всього комплексу питань розроблення, виготовлення, випробування й експлуатація виробів відбуваються безперервно та системно з використанням останніх досягнень науки і техніки. Саме системність і цілеспрямована координація фундаментальних і прикладних спільних досліджень інститутів НАН України і КБ «Південне» можуть дати синергетичний ефект від взаємодії науки та промисловості щодо якості й конкурентоспроможності розробок.

Сьогодні КБ «Південне» як головна організація ракетно-космічної галузі робить усе можливе для безумовного збереження в Україні потужного науково-технічного та технологічного потенціалу, а також для забезпечення умов для його подальшого розвитку в інтересах оборони країни та збереження статусу космічної держави. Розв’язання цього найважливішого для країни завдання буде успішним за безпосередньої і негайної участі у вирішенні цих проблем. Сьогодні державне підприємство КБ «Південне» і Південний машинобудівний завод, незважаючи на існуючи проблеми та труднощі, готові до виконання повного обсягу проєктно-конструкторських робіт, експериментального відпрацювання та виробництва сучасної ракетно-космічної техніки.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу 



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут




вівторок, 22 вересня 2020 р.

Світ знань нових видань

Голдберг, Дэйв. Вселенная в зеркале заднего вида. Был ли Бог правшой? Или скрытая симметрия, антивещество и бозон Хиггса / Дэйв Голдберг.– М.: Издательство АСТ, 2019.– 416 с.: ил.– (Удивительная Вселенная).


У цілому, книга Дейва Голдберга «Вселенная в зеркале заднего вида. Был ли Бог правшой? Или скрытая симметрия, антивещество и бозон Хиггса» про симетрію: коли вона є, а коли порушується. Автор досить докладно пояснює матеріал, розміщений у виданні, й місцями непогано жартує. Для когось книга може здатися важкуватою, але якщо ви маєте гарну уяву та трохи логічного мислення – впораєтеся. Бо все в нашому світі формується на основі прихованих симетрій. Саме завдяки їм сучасні вчені роблять свої сенсаційні відкриття.

Видання розраховане на людей, які добре знають фізику хоча б на рівні школи та на тих,  кого не лякають такі поняття, як «теорія відносності», «космологічний принцип», «гравітація» та «антиречовина».





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



 

понеділок, 21 вересня 2020 р.

Неймовірно, але правда

У 1902 році дещо змінилася кількість запитів на найпопулярніші журнали серед читачів: «Мир Божий» запитували 899 разів (у 1901 р. – 638), «Русская мысль» – 804 та 743 відповідно. До лідерів приєднався і журнал «Русское Богатство» – його прочитали 633 рази, майже на 80 більше, ніж у минулому. Значно знизився попит на різноманітні вісники: «Вестник Европы» (741 запит у 1901 р. і 605 – у 1902 р.), «Исторический Вестник» (653 та 471 відповідно),«Вестник Иностранной Литературы» (203 і 163) та «Русский Вестник» (201 і 150). Загалом бібліотека отримувала 65 назв періодичних видань, із них: 14 газет, 25 щомісячних журналів і 21 щонедільний. Спеціально для дітей книгозбірня передплачувала 5 журналів.


Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата звернення: 21.09.2020). – Загл. с экрана.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


пʼятниця, 18 вересня 2020 р.

Пунктир

Ольга Кобилянська: «Навіщо Бог наділив мене гарячим серцем і прекрасною душею?»

Ми звикли бачити на фото серйозну у строгому вбранні письменницю, часто забуваючи, що вона, в першу чергу, жінка, яка полюбляла ходити на танці та кататися верхи на конях, парфуми із запахом фіалки та гру на цитрі. 

Про майстриню слова трохи більше завдяки «Пунктиру».

«А що має бджола з того, що мед збирає? А що має земля з того, що родить і нас годує? А що мають тато й мама з того, що мають нас і годують? Що, питаюся? Так уже Бог дав, і так мусить бути».

«Але Бог добрий, простить людям, хоч як вони його гнівають, хоч мордують одні одних, убивають, ошукують, присягають фальшиво, крадуть. Він все ще добрий для них».

«Ви, добрі люди, коли будете все це читати, не думайте про мене погано – що мої думки і почуття сповнені вічним сумом. Чи я тому винна? Коли ви б могли заглянути в моє серце… Чому я не маю спокою? Чому мене оминає веселе буття людське. Моя туга ніколи не втихомириться, я страждаю, як романтики страждають».

«Доки мені Бог сил дасть і доки буду жити, буду робити… Наша доля працювати, тому що й відпочинок наш потім без кінця».

«Пустині дайте мені! Далекої, широкої пустині з пекучим сонцем… без гуку і життя – нехай я плачу. Там я не стріну нічиїх очей… Зарию обличчя в запеклу землю й буду її освіжувати своїми сльозами, доки вони стануть і затоплять жаль мій смертельний і мене. А сонце буде їх усе пити… жадібне сонце болю…».

«…сиджу самотою і дослухаюся до бурі в своїй душі, дослухаюся до волання шаленої, неприборканої туги… Що хоче те немудре серце? Чого воно не дає мені спокою? Що так немилосердно розхитує мої засади, як буря ті смереки на горі?.. Кажуть, що є натури, які самі себе знищують. Чи я така натура? І кажуть ще, що є залюбливі натури… Я, напевне, належу до них..?».

«Я ніколи не була духовно нижча за оточення, але завжди була самітна, ніхто мене не розумів, ніхто не любив, бо я для них була надто розумна і надто поважна, а коли я закохувалася у когось, він виявлявся боягузом, а мені таких не треба…».

«Якщо я колись стану поганою і черствою, то дорікну Богові: навіщо він наділив мене гарячим серцем і прекрасною душею? Ніхто, жодна душа не відповіла ще взаємністю на мою любов…»


https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Вознюк, Володимир Аксентійович. Ольга Кобилянська [Текст] / В. Вознюк. – К. : Укрвидавполіграфія, 2012. – 151 с.


Погребенник, Федор Петрович. Ольга Кобылянская [Текст] : до 125-річчя від дня народження / Ф. П. Погребенник. – К. : Знання УРСР, 1988. – 47 с. + 20 см.



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут



 

четвер, 17 вересня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Роздобудько Ірен. Арсен [Текст]: повість, І. Роздобудько.- К.: Грані-Т, 2013.- 224 с.


Повість відомої письменниці Ірен Роздобудько розповідає про дорослішання та пошук моральних орієнтирів у житті головного героя Арсена. Книга «Арсен» потрапила до «довгого списку» премії Дитяча Книга року ВВС-2013. Усього до нього увійшли 13 книжок.

Мене привабила таємниця розповіді, з якої починається повість. 13 річний хлопчик Арсен уночі думає про свою родину, маму, про яку він дуже піклується, бо батько їх давно покинув. Але хлопчина вірить у те, що його красуня-мама ще знайде собі порядного чоловіка. Ночами він понад усе мріє про подорожі, пригоди і таємниці, проте змушений всі канікули сидіти вдома біля комп’ютера. Хіба ж можна назвати це незабутніми канікулами? І тоді Арсен зважується гайнути в село, до бабусі з дідусем, яких він не бачив після розлучення батьків. 

Відбувається неочікувана зустріч головного героя зі зведеною сестрою Нійоле. Арсен зацікавлюється своїм родом і його історією, дізнається, що історія його роду стала «візитівкою» цілого села. А головна пригода, яка трапилась із ним у селі, – кохання! Арсен вперше закохався і, мабуть, назавжди… в дівчинку Айрес. Дуже зворушлива кінцівка повісті, де Арсен прощається з Айрес і думає, що ж їй сказати. Може, сказати так, як є? Що він закохався, що хоче запросити її до себе в гості. Але так і не наважується…

Дуже зворушлива повість, викликає роздуми про свій рід, батьків, турботливе ставлення до мамері.

Рекомендую прочитати цю повість підліткам і їхнім батькам.


Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічним відділом




 

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

 

вівторок, 15 вересня 2020 р.

Світ знань нових видань

Стеф, Юлия. Кто ты на самом деле. Книга о том, о чем не принято постить. Позиционирование и выживание в социальных сетях [Текст] / Ю. Стеф.– Днепр: ЛИРА, 2019.– 136 с.

 Розповідь щодо позиціонування себе та взаємодію з іншими в соціальних мережах. Про спілкування, яким воно буває, тиск із боку інших і захист своїх прав в  онлайн-реальності.  

Віртуальне життя має свої правила за якими треба навчитися жити. Саме там ми  висловлюємо власні думки, розкриваємо таланти.  Важливо пам’ятати про реальність і не загубити власне «Я» у вирі вподобань, коментарів і популярності. 

У виданні розміщені психологічні лайфхаки, що допоможуть не «потонути» в мережевих алгоритмах, трендах, що нав’язуються, і навчать використовувати сучасні інструменти на користь собі.

Книга стане у нагоді усім, адже немає серед нас людей, які б не користувалися соціальним інформаційним простором. 




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 14 вересня 2020 р.

Неймовірно, але правда

Після переїзду бібліотеки до нового приміщення та розширення її діяльності Рада звернула увагу на постановку системи ведення бібліотечної справи, яка потребувала деяких змін. З метою вивчення досвіду роботи інших бібліотек Голова Ради Павло Мордовський відвідав Харківську громадську бібліотеку. Для більш повного та точного ознайомлення з веденням бібліотечної справи до Харкова була відряджена і завідуюча бібліотекою Софія Єгорова. Підготовлений на високому рівні звіт пані Єгорової допоміг членам Ради з'ясувати недоліки і прогалини у бібліотечній документації та процесах діяльності. Зокрема було прийнято рішення про необхідність внесення змін до положення про Катеринославську міську публічну бібліотеку. За матеріалами відряджень був підготовлений проєкт нових правил і умов користування бібліотекою. Цікаво, що Правила користування були поділені для відвідувачів бібліотеки і відвідувачів читальні.


Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата звернення: 10.08.2020). – Загл. с экрана.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 11 вересня 2020 р.

Пунктир

Наш герой - поет романтики і її підкорювач водночас. Він зробив мову повсякдення придатною для поетичних творів, підніс жанр фейлетонів і подорожніх розповідей до рівня мистецтва, надав німецькій мові стилістичну легкість та елегантність. Останній поет «романтичної епохи» Генріх Гейне у «Пунктирі»

«Добро краще, ніж краса».

«Дурень той, хто намагається прикрити власну нікчемність заслугами своїх предків».

«Єдина краса, яку я знаю, - це здоров'я».

«Жартувати й позичати гроші потрібно раптово».

«Жінки творять історію, хоча історія запам'ятовує лише імена чоловіків».

«Любов! Це найбільш висока та переможна з усіх пристрастей. Її всечарівна сила полягає у безмежній великодушності, у майже надчутливій безкорисливості».

«Людина, що не працює, ніколи не може насолодитися повним щастям, на обличчі нероби ви завжди знайдете відбиток незадоволення та апатії».

«Мудрі люди обмірковують свої думки, дурні - озвучують їх».

«Не бути підвладним жодному закону - означає бути позбавленим найважливішого захисту, бо закони повинні нас захищати не тільки від інших, але й від самих себе».

«У всі часи негідники намагалися маскувати свої мерзенні вчинки інтересами релігії, моралі та патріотизму».

«Це була лише прелюдія, там, де спалюють книги, згодом спалюють і людей».

Гейне, Генріх. Собрание сочинений в 6-ти томах [Текст] / Г. Гейне.- М.: Художественная литература. - Т. 6 : Проза 40-50-х годов. Письма. - 1983.- 463 с. 

Дейч, Александр Иосифович. Поэтический мир Генриха Гейне [Текст] / А.И. Дейч. - М. : Художественная литература, 1963. - 447 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 10 вересня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Маккалоу, Колин. Поющие в терновнике: роман / К. Маккалоу.– Харків: Прапор, 1993. – 575 с. 

Історія про нескінченну боротьбу між істинним почуттям і марнославством, проблеми у стосунках батьків і дітей, пошуки себе та втрати. Роман про народження і смерті, між якими тоненькою ниточкою вишиті долі головних героїв цього роману-бестселеру.
З першої сторінки книги ми потрапляємо в 1915 рік і проживаємо з головними героями  в бідності та багатстві, горі й щасті, коханні та смерті  півстоліття.
Роман про сімейство Педріка Клірі, новозеландського бідняка, якого заможна родичка запросила до свого австралійського маєтку Дрогеда, де Педі стане управителем, а після смерті сестри отримає її надбання.
Проте головною темою в романі є не історія вбогого чи заможного життя, а, звісно, – кохання. Забороненого, складного, заплутаного, між католицьким священником і дівчинкою Меґі. 
Ральф де Брикассар і Меґан Клірі зустрілися, коли її сімейство щойно приїхало на нове місце проживання. З тих пір Ральф завжди був поруч із рудоволосим дівчам, допомагав і вчив, підтримував і страждав разом з Меґі. І між ними проросло щось більше ніж дружба… 
«Ті, що співають у тернах» – це сповідь кохання, забороненного і неймовірного, доброго та чистого, глибокого й ніжного. 
Разом із героями читач потрапляє не лише в подорож почуттів, а і в подорож по ХХ століттю з його історією та примхами. 

Альона Шолохова, завідувачка сектору рідкісних і цінних документів



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 9 вересня 2020 р.

Обличчя ріднокраю


14 липня 1910 р. – у м. Катеринославі відкрилась Обласна Південно-російська сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, організована губернським земством. Продовжувала роботу до 8 жовтня того ж року.


1910-й рік в історії Катеринослава: 
                                     Виставка та довкола неї (продовження)

Уже в квітні 1910 р. Розпорядчий комітет Виставки звернувся до авіатора Сергія Уточкіна з проханням продемонструвати під час виставки польоти на аероплані й отримав згоду. Так завдяки Виставці катеринославі вперше побачили польоти на аероплані відомого і знаменитого повітроплавця. «Тиждень повітроплавання» в Катеринославі відбувся із 17 по 26 липня.
«Сегодня, 17 июля, екатеринославцам впервые предоставляется случай лицезреть самим победу человека над воздушной стихией – видеть воочию то, что до сих пор было лишь мечтой отдельных утопистов. Сегодня летает Уточкин», – повідомила місцева газета.
Шість разів підіймався авіатор у небо над містом, три польоти були невдалими – перший через малий розмір аеродрому у дворі другого реального училища (тепер військовий шпиталь на пр. Пушкіна), а інші два – через несприятливу погоду і, перш за все, – сильний вітер. Після першого невдалого польоту місто підготувало новий грандіозний аеродром наприкінці вул. Польової (тепер пр. Олександра Поля).
«Казалось, весь екатеринослав и все окружающие его местечки, пригороды и деревни стянулись к месту полёта. Густыми толпами зрителей был усеян весь простор зеленеющей степи. В городе не осталось ни одного свободного извозчика, и каждый вагон трамвая был битком набит», – писали в ці дні місцеві хронікери.
«Загудел мотор и с шумом свистел пропеллер. Спокойно и неспеша С. Уточкин взобрался на свою машину и «дивная птица», управляемая человеком, катилась на колесах, отделялась от земли, повисла в воздухе, поднимается выше, выше…
Происходит нечто неописуемое и непередаваемое… Публика не может усидеть на местах, вскакивает и, охваченная порывами, бросает шляпы, и восторге кричит: «браво, браво… Уточкин, браво!», невольно порываясь за авиатором, не чуя под собой земли и готовая бросится вслед удаляющемуся аэроплану».
Грім оплесків зустрічав Уточкіна на землі після кожного польоту. Публіка у захваті оточила авіатора, вітала його і супроводжувала під час повернення з аеродрому до готелю гучними оплесками.
Ще одна знаменна подія відбулася у місті під час роботи Виставки.
12 вересня у Зимовому театрі відбувся концерт Федора Шаляпіна. Артист виконав 20 номерів, був надзвичайно люб’язний до публіки, яка не залишилася у боргу перед артистом, – «такого триумфа, таких оваций наверное не знал в своих стенах наш театр», – писали хронікери. Це був другий приїзд славетного співака до Катеринослава.
Виставка стала центром, який притягував до себе, пожвавив місто та його мешканців, ділків. Сучасники так описували її в перші дні по відкритті.
«В городе оживление. В саду видны группы лиц, идущих на выставку. Снуют переполненные вагоны. Среди них вагон № 49 с огромным белым плакатом, объявляющим что парфюмерная фабрика Лемерсье возит пассажиров бесплатно. Вагон битком набит. Счастливцев не только провозили бесплатно, но ещё обрызгивали духами и дарили им на память флаконы одеколона, духов и куски мыла.
И ещё говорят, что Екатеринослав не Америка!»
Нагородами Виставки були золоті та срібні медалі (великі й малі), Похвальні листи. Усього нагород видали 1 270, і найбільше їх отримав відділ тваринництва, в якому переважали наші, катеринославські, експонати. Іноземці взяли найбільше число нагород за відділом машинобудування. Велику срібну медаль отримало міське управління Катеринослава за добре організований міський благоустрій. Міський головою тоді був І.В. Способний.
І це була заслужена нагорода. Побудований і відкритий на початку 1909 р. новий водогін у місті став головною запорукою незначного розповсюдження в місті холери, епідемія якої вирувала на Півдні Росії.


Валентина Лазебник 
Далі буде 

Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік : бібліогр. видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009.– 294 с.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


вівторок, 8 вересня 2020 р.

Світ знань нових видань

Эйнштейн, Альберт. Бог не играет в кости. Моя теория относительности [Текст] / А. Эйнштейн. – М.: Родина, 2019. – 256 с.

Вам цікаво, що такий великий вчений як Альберт Ейнштейн думав про філософію та релігію, яким він бачив цей світ? 
Книга «Бог не играет в кости. Моя теория относительности» – це збірник листів, бесід і роздумів генія ХХ століття, які дозволяють поглянути на видатну постать з іншої точки зору. Дізнатися про переживання вченого, його принципи та мораль. 
Видання містить багато маловідомих автобіографічних даних, хоча вони й займають лише невелику частину. 
Цікавим є розділ-роздум, в якому автор поєднав такі поняття як «фізика», «технічний прогрес» і «філософія», а також глава, присвячена бесіді Альберта Ейнштейна з Рабіндранатом Тагором.
Наприкінці книги розміщені листи до Моріса Соловіна, наповнені присмаком смутку й усвідомлення наближення кінцевої точки життя. 
Відкривши цю книгу, ви обов’язково відчуєте себе співбесідником  великого вченого.
Радимо усім!



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 7 вересня 2020 р.

Неймовірно, але правда

У 1902 році кількість вимог на документи збільшилась у порівнянні з минулим роком на 3 337, незважаючи на те, що бібліотека була закрита більш ніж на 3 місяці. Збільшення кількості запитів зумовлене зростанням числа відвідувань читального залу після переїзду до нової будівлі. Розташування приміщення у зручному місці, тепла і затишна атмосфера читальні, чуйне та відповідальне ставлення бібліотекарів до читачів – всі ці чинники сприяли тому, що користувачі заходили до книгозбірні декілька разів на добу, щоб почитати вподобану книжку або погортати журнал.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата звернення: 10.08.2020). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

На долоні історії

Роман, створений усією сім’єю Стівенсонів
(завершення)

Письменник хотів назвати роман «Морський кок» («Корабельний кухар»), та згодом його назва змінилася, а першочерговий варіант отримала одна з частин твору. Стівенсон згадував: «Я намалював карту безлюдного острова; вона була дуже старанно і (так мені здавалося) чудово розфарбована. Форма того острова невимовно мене зачарувала, там були затоки, які радували мене і підсвідомо я написав назву: «Острів скарбів». Образи моїх майбутніх персонажів пригодницького роману почали проявлятися крізь уявний ліс, і коли я вдивлявся в свою карту острова... то їхні засмаглі обличчя з блискучою зброєю в руках визирали на мене з несподіваних схованок, вони бігали туди і сюди, намагаючись знайти скарби, билися за них всього на декількох дюймах зображення... Я не вмів керувати бригом (а саме бригом мала була бути «Еспаньола»), але сподівався, що якось зможу повести корабель…».
Роман ще далеко не був закінчений, коли власник респектабельного дитячого журналу «Янг Фолкс», ознайомившись із першими главами і загальним задумом твору, почав друкувати його з жовтня 1881-го по січень 1882 року під псевдонімом «Капітан Джордж Норт». Однак, спочатку успіх був незначним, до редакції надходили незадоволені й обурені відгуки.
Окремим виданням «Острів Скарбів», уже під справжнім прізвищем автора, вийшов тільки наприкінці листопада 1883 року. На цей раз успіх був безперечним. Книга перевидавалася кілька разів, а в 1885-му навіть була проілюстрована. 
«Рано чи пізно, мені судилося написати роман. Чому? Просте питання», – згадував Стівенсон наприкінці життя в статті «Моя перша книга – «Острів Скарбів», ніби відповідаючи на питання допитливого читача. Вона була написана в 1894 році на прохання Джером К. Джерома для журналу «Айдлер», який затіяв тоді серію публікацій уже відомих письменників про їхні перші видання.
Твором зачитувалися люди різних кіл. Роберту Льюїсу стало відомо, що англійський прем'єр-міністр Гладстон читав книгу довго за північ із надзвичайним задоволенням.
Та й зараз можна знайти велику кількість людей, які захоплено читають або перечитують роман. 
Книгу про неймовірні морські пригоди неодноразово перевидавали, перекладали, екранізували та, навіть, пародіювали. Одне з останніх видань, а саме новий український переклад від фахівця з історії піратства Віктора Губарева, посів 6-те місце у переліку найкращих книжок, виданих українською мовою у 2018 році.

http://fenixsetta.ru/istoriya-sozdaniya-romana-ostrov-sokrovishh/
Стивенсон, Роберт Льюис. Остров сокровищ [Звукозапись] : аудиокнига в спектакле : 4 часа 28 мин. / Р.Л. Стивенсон, Д. Крюс ; текст чит.: Ю. Яковлев, А. Борзунов. – Винница : Мед, 2006. –  эл. опт. диск (CD-ROM); МР3.
Стівенсон, Роберт-Луїс. Острів Скарбів [Текст] : роман / Р.-Л. Стівенсон ; пер. з англ. В. Губарев ; худож. Ю. Симотюк. – Львів : Урбіно, 2018. – 272 с. : іл.
Шпилька, І.В. Історія створення роману Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів» / І.В. Шпилька // Зарубіжна література в школах України. – К., 2014. – № 3. – С. 42.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 3 вересня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Кокотюха, Андрій. Називай мене Мері...: роман / А. Кокотюха.– К.: Нора-Друк, 2018.– 352 с.– (Морок).

Ця глибока і повчальна детективна історія з відбитками «чорного» роману захопила мене одразу, бо тут яскраво і без прикрас зображена гірка правда нашого життя. 
Головний герой, колишній поліцейський і ветеран війни на Донбасі Олег Кобзар переживає особисту світоглядну кризу, спостерігаючи за відразливими проявами буденного громадського життя. Він працює приватним таксистом, удень завантажує себе роботою, ночами багато п’є. 
Далі починається класична детективна схема.
Прокинувшись вранці у власній квартирі біля мертвого тіла випадкової знайомої дівчини, весь у крові жертви, нічого не пам'ятаючи з минулої ночі, Олег Кобзар опиняється поза законом. Земля горить під ногами, його оголошено в розшук, ще й полюють убивці, яких направляє невідома і жорстока рука. Тільки здаватися – не в правилах Кобзаря. Врятувати власне життя і знайти справжнього вбивцю йому допомагає слідча Віра Холод, жінка залізної витримки – єдина, хто вірить у непричетність Олега і готова навіть порушити правила, аби відновити справедливість.
Почавшись як банальний детективний трилер, роман перетворюється на багатовимірне соціально-кримінальне полотно, де яскраво простежуються сучасні українські реалії з війною на Сході, шаленим прагненням вирватися зі злиднів будь-якою ціною та політичними аферами у столиці.
У книгах Кокотюхи важливим є кожен штрих, який майстерно доповнює образи героїв і зображену дійсність, адже все таке впізнаване і буденне. У Києві, на відміну від Донбасу, не стріляють, проте страшно не лише під кулями. Політичні переслідування, злочинні угруповання та відчайдушні намагання врятуватися ціною життя інших – ось жорстокі реалії сьогодення.
Водночас найвагомішою проблемою, яку порушує автор, є війна та всі її наслідки для людських доль. Думки героїв про неї дуже різні: для когось це «пропаганда», хтось вірить, що все швидко закінчиться, для когось – вигідний шанс заробити, бо «крадуть», а когось ця війна позбавила майже всього, поставивши хрест на житті.
Саме тому, не знайшовши гідної роботи, стають повіями дівчата-біженки зі Сходу, а поліцейські за «провину» йдуть воювати, аби «очиститися» і повернутися героями: «Придумавши собі казку про захисника та його величну місію, Олег Кобзар намагався бодай уникнути мутацій». Показуючи донецькі міста, війну і сучасну Україну, автор твердить, що кровопролиття не тільки там, де стріляють. Недарма Кокотюха промовляє словами одного з героїв істину: «В столиці більше смертей, ніж на війні». 
У романі багато персонажів. Кожен із них – уособлення особливої віри та надії, ілюзій і сподівань, знівеченої долі або надто великих розчарувань, щоб сприймати життя з вдячністю. У сплетінні доль цих людей читачеві відкриваються мудрі життєві істини, здобуваються цінні уроки, знаходяться відповіді на вічні питання, правильно розставляються пріоритети.

Тетяна Сівач, провідна бібліотекарка відділу зберігання основного фонду



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут