Пунктир

Лариса Денисенко: «Людині заважає бути щасливою насамперед вона сама…»

 

Вона схожа на діамантову ексклюзивну пружину, яка надає швидкого та досконалішого прискорення багатьом діям, проєктам, речам. Власному життю та життям тих, хто поруч. Цілеспрямована, амбітна, принципова, талановита.  «В дитинстві займалася музикою, співами, спортом і танцями, добре вчилася в школі й мала до біса друзів, з якими гралася. І все встигала! Бо мені все було цікаво, а коли тобі цікаво – в тебе прискорюється темп, це відбувається непомітно для тебе, але обов’язково відбувається». Прискорення, зокрема, надало їй можливість стати кандидатом у майстри спорту в плаванні та великому тенісі.
Читати вона почала з чотирьох рочків, з семи їй надали доступ до бібліотеки для дорослих. Заборонених книг або годин для читання – не було. Відпрацьовуючи етюди на піаніно, вона замість нот, «ставила на їхнє місце, наприклад, детектив Агаті Крісті». Поділ на дитячі та дорослі книжки теж був відсутній. Мудрі батьки. «Пампушку» Мопассана та «Парфумера» Зюскінда читала ще в молодшій школі. Звичайно не все розуміла, згодом перечитувала. «Читання книжок – це спілкування з цікавою людиною, ще не відомо, чи буде вона тобі подругою, чи дратуватиме, але книжка працює як в емоційній площині, так і в площині розвитку інтелекту. З книгою ніколи не сумно... Читання дає можливість побачити у будь-якій професійній сфері або ж у стосунках з людьми те, чого б ви ніколи не побачили, якби не читали».
Книга, напевно, стала першим імпульсом для багатьох її втілень, хоча вона категорично не планує своє життя і все, що трапляється, за власним ствердженням, саме її знаходить.

У 2002 році, тоді ще дилетант від літератури, отримала гран-прі «Коронації слова » в номінації «Роман» навпіл із письменницею Мариною Гримич. Твори свої називає міськими романами.

Між письменництвом та юриспруденцією не обирає, а вважає потрібним до цікавого додавати цікаве і переконана, що людині потрібно час від часу мінятися самій та міняти щось у своєму житті. За головне вважає кохати та читати, частіше сміятися, але не дозволяти нікому робити з вас посміховисько. З початком військового вторгнення 2022 року не полишала Києва, надає правозахисну підтримку постраждалим від насильства, є авторкою «Щоденників війни».

Сучасна українська письменниця, що посідає почесне місце в десятці авторів, яких найбільше читають, журналістка, телеведуча, юристка-правозахисниця Лариса Денисенко у «Пунктирі. 

 

«…в мене температура очей вища за температуру тіла, очі ніби випалені. Сьогодні сходила до лікарки, яка виписала мені краплі і сказала, що не потрібно стримувати сльози. А я ж не спеціально стримую».

 

«важлива не юридична грамотність, а знання про права людини. Змалечку треба знати про те, що таке право на гідне ставлення, в чому цінність життя, що таке право на життя, чому важливо поважати свою власність та власність іншої людини. «Правобукварик» розказує про права людини за допомогою «диварликів» та казок. «Абетка права» також пропонує неординарні шляхи вивчення права, зокрема, на прикладах сучасного кіно, музики, літератури».

 

«Горить земля. І ми згорені. Великі бої за наші життя, великі вчинки, звитяги, сила велика, хоробрі серця зупиняються, щоб зупинити ворога.

Мене так влаштовано, що я можу заплакати легко і від розчулення, і від особливої радості за когось. Але коли мені гірко, страшно і боляче – плакати не виходить».

 

«…більшість моїх подорожей так чи інакше пов’язані з роботою. Такі собі «конференційні мандри». Це дуже корисний досвід, що допомагає мені дивитися та, відповідно, писати ширше. На мій погляд, українська література в більшості випадків схожа на борщ: має сталі компоненти, які варяться в одній рідині. Ця література ніби обмежена сама собою. А мені хотілося розширити ці межі за рахунок власного досвіду спілкування з людьми, які формувалися в іншому середовищі – соціальному, культурному, мовному. Знаходити щось спільне, загальнолюдське, але враховувати й відмінності. Бо всі ми – рівні, але – різні…».

 

«Для дітей писати надзвичайно важко. Дуже легко скотитися або до цукровості, якої я терпіти не можу, або до чогось незрозумілого дітям. Я із захопленням ставлюся до дитячих письменників. Туве Яссон, Астрід Ліндгрен, Всеволод Нестайко, Леся Вороніна – вони творили та творять дивовижні світи для дітей. Я буду надавати поради, як поводитися з батьками, щоб вони не пошили дітлахів у дурні…».

 

«Знаєш, що змінить нашу країну? Я вірю в успішні історії простих людей. Звісно, на одних тільки історіях не виграєш – нам потрібно змінювати систему, проводити реформи».

 

«Коли я писала «Забавки» я просто не могла зупинитися, цей текст написався дуже швидко і легко, і перед написанням я не «вивчала ринок», тобто не шукала і не читала творів тих, хто переміг в Коронації. Мені цікаво було створювати забавковий світ, займатися процесом писання. Я цілком випадковий коронаційник. Одне хочу додати, маючи досвід конкурсанта та члена журі, – на "Коронації слова" все відбувається чесно».

 
Далі буде.
 
Фото: https://womenua.today/en/projects/larysa-denysenko/
https://pen.org.ua/shhodennyky-pro-vijnu-larysa-denysenko
 
Джерела:
Денисенко, Лариса. Відлуння: від загиблого діда до померлого: роман / Л. Денисенко. – Харків : Клуб Сімейного Дозвіля, 2012. – 320 с.
Денисенко, Лариса. Ліза та Цюця П. / Л. Денисенко. – Київ Грані-Т, 2007. – 112 с. – (Сучасна дитяча проза).
Денисенко, Лариса Володимирівна. Нова стара баба: [повісті] / Л. Денисенко; авт. передм. Т. Трофименко. – Харків : Кн. Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. – 272 с.: іл.
Денисенко, Лариса. Про Анжеліну Ісадору Дункан, Максима Рильського, Ігора Стравінського, Астрід Ліндгрен, Джонні Хрістофера Деппа ІІ / Лариса Денисенко. – Київ: Грані-Т, 2008. – 128 с. – (Життя видатних дітей).
Денисенко, Лариса. Танці в масках: роман / Л. Денисенко. – Київ: Нора-Друк, 2006. – 212 с. – (Сер. ПК (Популярні Книжки)).
Денисенко, Лариса. Усміхаки. Все, що треба знати про собак / Л. Денисенко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. – 123 с.
Денисенко, Лариса. Майя та її мами / Л. Денисенко ; худож. М. Фоя. – Київ: Видавництво, 2017. – 64 с.: кольор. іл.
Денисенко, Лариса. Я і Конституція / Л. Денисенко [та ін.] ; худож. Ж. Олійник. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 88 с.: іл.
***
https://pen.org.ua/shhodennyky-pro-vijnu-larysa-denysenko
https://web.archive.org/web/20070928142703/http://larysa.com.ua/content/view/12/26/
https://web.archive.org/web/20080929005825/http://life.pravda.com.ua/columns/47fca8474b75c/
https://tomorrowslawyer.org/expert/larisa-denisenko/
https://womenua.today/en/projects/larysa-denysenko/
https://coollib.net/a/36879
https://marieclaire.ua/uk/obshhestvo/bookshelfy-larisa-denisenko-pismennitsya-pravozahisnitsya
https://zmina.info/articles/pravozahisna_terapijia_5_korotkih_istorij_vid_larisi_denisenko-2/
https://wz.lviv.ua/interview/174208-larysa-denysenko-ya-ne-vidpochyvaiu-ia-zminiuiu-typ-roboty
https://zn.ua/ukr/SOCIUM/larisa_denisenko_korporatsiya_idiotiv_e_skriz.html

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут