“Ви питаєте, яка Європа? Беріть яку хочете: «минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу». Бо і справді: Гамлети, Дон-Жуани чи то Тартюфи були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати «вічними», але вони будуть і «мінливі».
“За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену”.
“…майбутнє не в обмашиненні життя, а в притягненні природи до машини”.
“Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність…”.
“Почуття самокритики не завше скеровує на правдивий шлях, цим і пояснюється почасти те, що я мало пишу (властиво багато знищую)” (з листа до поета, літературознавця, критика Миколи Зерова).
“Словом, достоєвщина, патологія, але застрелитися я ніяк не можу. Два рази ходив у поле, але обидва рази повертався живим і невредимим: очевидно, боягуз я великий, нікчема” (з листа до поета, літературознавця, критика Миколи Зерова).
“Треба негайно «одшити» — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним”.
https://www.istpravda.com.ua/research/5191e0c066718/
Дзюба, Іван. Микола Хвильовий: “азіятський ренесанс” і “психологічна Европа” [Текст] / І. Дзюба. – К. : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2005. – 48 с.
Плющ, Леонід. Його таємниця, або “Прекрасна ложа” Хвильового [Текст] / Л. Плющ. – К. : Комора, 2018. – 798 с.
