Сторінки

четвер, 27 червня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Маринина, Александра Борисовна. Стилист [Текст] / А. Маринина. - М. : ВЕЧЕ, 1997. - 432 с.

«Человек с грустными глазами - это человек, 
который в детстве никогда не плакал, когда его ругали или били»

Я люблю жіночі детективи за те, що вони легкі та м’які, в них немає такої жорстокості та насильства, як у більшості детективних творів. А Олександру Марініну вважаю кращою російською письменницею цього жанру. З її творами я знайома дуже давно, і цикл про слідчу Настю Каменську, на мою думку, є перлиною її творчості. 
Роман "Стиліст" інтригує з самого початку і тримає в напрузі до фіналу. Це захоплююча детективна історія з соціально-психологічним підтекстом, зокрема автор розглядає тему нетрадиційної сексуальної орієнтації. Настя Каменська розслідуючи серію вбивств юнаків, потрапляє в котеджне містечко, де проживає Володимир Соловйов – її перше кохання. Зараз він відомий професійний перекладач японської літератури, і в той же час – прикутий до крісла інвалід. Настя починає часто відвідувати його, використовуючи в своїх цілях… Можна засуджувати героїню за це, але Каменська в першу чергу професіонал, і для неї робота завжди була і буде на першому місці. Хоча я вважаю, що це неправильно та  не етично. В той же час, автор показує особисті переживання Каменської, розкриває її, як жінку, з непростою особистою драмою.
Як і в багатьох творах Марініної, героїня розслідуючи одну справу, виходить на інший злочин. Долі людей, переплітаючись самим химерним чином, створюють яскраве і реалістичне життєве полотно, де є і любов, і смерть, і зрада, і злочини, і людяність, і благородство, де людські помилки призводять до жахливих наслідків. Дуже цікава і неоднозначна розв'язка. Не дуже щаслива, але закономірна, змушує задуматися про те, як гріхи минулого наздоганяють в сьогоденні. За все треба платити, за кожен свій вчинок.

«Не ошибается только тот, кто вообще ничего не делает. 
А кто ничего не делает, у того ничего и не получается»

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 26 червня 2019 р.

Пунктир

Сальвадор Далі. «Танець по розпеченому вугіллю» (закінчення)

Все своє життя він намагався довести власну геніальність...Людина - виклик, епатаж, яка прагнула всього й одразу, з іншого боку - чоловік, який все життя кохав єдину жінку… 
…Що лишилося нащадкам? Свідоцтво про виставку у британській галереї Тейт, яку відвідало близько 250 мільйонів осіб, Театр-музей Сальвадора Далі у Фігуерасі (Іспанія), чимало полотен у музеях та приватних колекціях, пам'ять про нього, що живе по всьому світові та в країнах, з якими були пов'язані знакові події його долі - Іспанія, Франція, Італія, США. А ще, розсипи думок «божевільного генія», що досліджуєш і ніби йдеш по розпеченому вугіллю. Щоб звіритись та відтворити власний «танець життя».



«Побачив - і запало в душу, і через кисть проявилося на полотно. Це живопис. І те ж саме – любов».

«Слова для того і існують, щоб збивати з пантелику».

«Твір мистецтва не звеличує в мені ніяких почуттів. Дивлячись на шедевр, я приходжу в екстаз від того, чого можу навчитися. Мені і в голову не приходить розтікатися в розчулення».

«Терпіти не можу довгих книг, цих розлогих батальних полотен. Думка повинна бути згущеної до межі і разить наповал».

«У 1929 я усвідомив, що геніальний, і до сих пір не мав нагоди в цьому засумніватися. Навпаки, переконаність моя міцніла; повинен, однак, зізнатися, що ніяких особливих захоплень з цього приводу я ніколи не відчував, хіба що легке задоволення».

«Щоранку, прокидаючись, я відчуваю найвища насолода: бути Сальвадором Далі».

«Я вдячний долі за дві речі: за те, що я іспанець, і за те, що я - Сальвадор Далі».

«Я відносно розумний. Вельми відносно».

«Я до непристойності люблю життя».

«Я завжди бачив те, чого інші не бачили; а того, що бачили інші, я не бачив».

«Я йду, а за мною натовпом біжать скандали».

«Я не приймаю наркотики, Я і є наркотик».

«Як на мене, багатіти - не принизливо, принизливо померти під парканом».

«Яку б нісенітниця ти не ніс, в ній завжди є хоч крихта правди. Гіркої правди».


Баландин, Рудольф Константинович (1934-1989).  Сальвадор Дали [Текст] : научное издание / Р. К. Баландин. - М. : Вече, 2010. - 398 с. : 8 л. ил. - (Великие исторические персоны) (Культура и наука).

Глюкк, Женя. Великие чудаки [Текст] : удивительные истории из жизни / Ж. Глюкк. - М. : Астрель. - [Б. м.] : Олимп, 2009. - 318 с.

Дали, Сальвадор (испанский живописец, график, скульптор, режиссёр, писатель, представитель сюрреализма ; 1904-1989).  Дневник одного гения [Текст] / Сальвадор Дали. - М. : Эксмо-Пресс, 2000. - 464 с. - (Антология мудрости).

Рожин, Александр Иванович. Сальвадор Дали: миф и реальность [Текст] / А. И. Рожин. - М. : Республика, 1992. - 224 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 25 червня 2019 р.

Пунктир

Сальвадор Далі. «Танець по розпеченому вугіллю»

Все своє життя він намагався довести власну геніальність. У п'ять років  батьки назвали його реінкарнацією брата, що помер за дев'ять місяців до народження Сальвадора та мав теж саме ім'я. Можливо тому Далі  й переконував світ в тому, що   він єдиний  та  неповторний. 
Сальвадор Далі (повне ім'я Сальвадор Феліп Жасінт Далі і Доменек, маркіз де Пуболь , нар. 11 травня 1904, Фігерас — пом. 23 січня 1989, Фігерас) — каталонський художник, скульптор, гравер, письменник, один з головних представників сюрреалізму ХХ століття.
Він виховувався поміж добрих вчинків віруючої  матері  та постійного  гніву   батька-атеїста, саме на таких емоційних «гойдалках»  минуло його дитинство. Але його космічний світогляд, незалежність та повна свобода думок  і дій  мали безліч відтінків, далеких від абсолютних контрастів. 
У шість перша робота,  далі уроки малювання,  навчання у спеціальних школах, в Академії, у видатних художників часу,  опанування різних технік та стилів – і  все для того, щоб стати автором свого, власного,  неповторного. А  поміж тим,  перманентне виключення із художніх шкіл за негідну поведінку. 
Людина - виклик, епатаж, яка прагнула всього й одразу,  з іншого боку - чоловік, який все життя кохав єдину жінку  - Олену Дьякову або Галу. Простий хлопець й  дама з вищих мистецьких кіл Парижу. Кохання та пристрасть на абсолютній полярності особистостей. Олена не лише стала   головною історією  його життя,  а й   чудовим організатором, менеджером і патронесою.
Що лишилося нащадкам? Свідоцтво  про виставку  у британській  галереї Тейт,  яку відвідало  близько 250 мільйонів осіб, Театр-музей Сальвадора Далі у Фігуерасі (Іспанія), чимало полотен у музеях та приватних колекціях,   пам'ять про нього, що  живе по всьому світові  та  в країнах, з якими були пов'язані знакові події  його долі - Іспанія,  Франція, Італія, США. А ще,   розсипи думок «божевільного генія», що досліджуєш і ніби йдеш по розпеченому вугіллю. Щоб звіритись та  відтворити власний «танець життя». 

«Важко привернути до себе увагу навіть ненадовго. А я віддавався цьому заняттю всякий день і годину. У мене був девіз: головне - нехай про Дали говорять. На худий кінець нехай говорять добре».

«Ворогів я закидаю квітами - в труні».

«Добровільного ідіотизму я не розумію».

«Думаю, мені нічим не легше було народитися, ніж Творцеві - створити Всесвіт. По крайней мере, він потім відпочивав, а на мене обрушилися всі барви світу».

«Єдина різниця між мною і божевільним полягає у тому, що я не божевільний».

«Життя суворе ... але зате  його осяває світ вічності».

«Іронія - неодмінна естетична складова мислення».

«Магія не в самих речах, а в стосунках між звичайними речами».

«Мене звуть Сальвадором - Спасителем - в знак того, що за часів загрозливою техніки і процвітання посередності, які нам випала честь зазнавати, я покликаний врятувати мистецтво від порожнечі».

«Мій живопис - це життя і їжа, плоть і кров. Не шукайте в ній ні розуму, ні почуття».

«Не бійтеся досконалості, ви її не досягнете».

«Не варто кохати жінку всією душею, проте інакше не виходить».

«Обожнюю розумних ворогів».

«Особливість моєї геніальності полягає в тому, що вона походить від розуму. Саме від розуму».

Далі буде...


Баландин, Рудольф Константинович (1934-1989).  Сальвадор Дали [Текст] : научное издание / Р. К. Баландин. - М. : Вече, 2010. - 398 с. : 8 л. ил. - (Великие исторические персоны) (Культура и наука).

Глюкк, Женя. Великие чудаки [Текст] : удивительные истории из жизни / Ж. Глюкк. - М. : Астрель. - [Б. м.] : Олимп, 2009. - 318 с.

Дали, Сальвадор (испанский живописец, график, скульптор, режиссёр, писатель, представитель сюрреализма ; 1904-1989).  Дневник одного гения [Текст] / Сальвадор Дали. - М. : Эксмо-Пресс, 2000. - 464 с. - (Антология мудрости).

Рожин, Александр Иванович. Сальвадор Дали: миф и реальность [Текст] / А. И. Рожин. - М. : Республика, 1992. - 224 с.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


понеділок, 24 червня 2019 р.

Неймовірно, але правда

Загальна кількість безоплатних користувачів бібліотеки у 1898 році склала 16754 особи, з яких 8789 осіб – іновірці (євреї). За 340 днів, в які працювала бібліотека, в середньому кожен день її відвідувало біля 50 користувачів, з яких 26 приходилося на іновірців, що складає більше 53% загальної кількості користувачів. Найбільша кількість читачів відвідала бібліотеку у літні місяці : 1681 - у липні, 1526 -  у червні, 1558  - у серпні; найменша – 1133 у грудні. Протягом року читальню відвідало 1053 жінки, що на кожен день склало більше 3%, а з загальної кількості читачів біля 3%.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.
Фото: https://www.pinterest.at/pin/442478732118615822/



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter








пʼятниця, 21 червня 2019 р.

Пунктир

Агата Мері Кларисса Крісті, леді Малловен, уроджена Міллер (15 вересня 1890, Торкі, Девон -  12 січня 1976, Воллінгфорд, Оксфордшир). 
Англійська письменниця та драматург.  Авторка самих  відомих у світі творінь детективної прози, що  зазнали найбільшу кількість публікацій за всю історію людства, попереду лише Біблія та Вільям Шекспір. Тираж  понад 4  мільярди екземплярів, переклади  більш ніж 100 мовами світу. 
Визнаний майстер детективної інтриги мала досконале почуття гумору та іронії. Вона була сміливим автором власного життя,  сповненого пригод, які доволі часто сама собі й влаштовували.  Два шлюби, подорожі, керівництво Детективним клубом  та  вечори за в'язанням у товаристві друзів чи сім'ї, під час яких і народжувались  сюжети нових літературних історій. 
 «Спасибі тобі, Господи, за моє хороше життя і за всю ту любов, яка була мені дарована». Саме так у 1965-му завершує вона свою автобіографію. 
Пунктири думок Агати Крісті сьогодні . 


«Дивна все-таки річ - інтуїція, і відмахнутися від неї не можна, і пояснити неможливо».

«Дійсно важливі моменти в своєму житті помічаєш надто пізно».

«Жінки рідко помиляються у своїх судженнях один про одного».

«Життя під час подорожі – це мрія в чистому вигляді».

«Немає нічого виснажливішого, ніж людина, яка завжди права».

«Ніколи не думайте, що ви краще розумієтесь в тому, що потрібно іншим людям».

«Плітка - це дев'ятиглава лернейська гідра, у якої замість відрубаної виростає дві голови».

«Розмови винайдені для того, щоб заважати людям думати».

«Розумна людина тримає свої думки при собі».

«Розумні не ображаються, а роблять висновки».

«Сюжети своїх детективних романів я знаходжу за миттям посуду. Це таке дурне заняття, що мимоволі приходить думка про вбивство».

«Тільки в ті моменти, коли Ви бачите людей смішними, Ви насправді розумієте, як сильно Ви їх любите».

«У житті кожен повинен робити свої власні помилки».

«Щасливі люди не добиваються успіху: вони настільки узгоджені із самим собою, що їх просто ніщо інше не цікавить».

«Я вийшла заміж за археолога тому, що чим старшою я стаю, тим більше він мене цінує».

«Якщо вашим мріям не судилось здійснитись, набагато краще вчасно визнати це і рухатись далі, замість того, щоб зосереджуватись на розбитих сподіваннях та надіях».

«Якщо намагатись оживити минуле, то в кінці кінців воно постане у спотвореному вигляді».


Бушардо, Югетт.  Агата Кристи как она есть [Текст] / Ю. Бушардо. - М. : Радуга, 2001. - 228 с. - (Сквозь призму времени. Биографии).

Быков, Дмитрий Львович. Календарь-2. Споры о бесспорном [Текст] / Д. Л. Быков. - М. : Астрель, 2012. - 445 с.

Кристи, Агата (1890-1976).  Автобиография [Текст] / А. Кристи ; пер. с англ. В. Чемберджи, И. Дрониной. - М. : Эксмо, 2008. - 800 с. - (Женщина - богиня).





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 20 червня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Браун, Сандра. Фактор холода [Текст] : роман / С. Браун. - М. : Эксмо, 2009. - 480 с. - (#1 NEW YORK TIMES - BESTSELLING AUTHOR). 

"Есть раны, которые болят сильнее других..."

В таку дику літню спеку хочеться трохи  прохолоди. Саме тому цього разу я взяла до рук гостросюжетний трилер відомої письменниці Сандри Браун «Фактор холоду». На її сторінках вдало поєднуються детективний сюжет, міжособистісні стосунки, драматичні та психологічні моменти. 
Інтрига в романі тримає в напрузі до останньої сторінки. У книзі є все, що додає гостроти сюжету: маленьке провінційне містечко, сніжна буря, ледь знайомі герої, відрізані від усього світу негодою, а ще й загадкові вбивства жінок. Головні герої познайомилися півроку тому і відразу сподобалися один одному: Ліллі Мартін, редактор жіночого журналу, і Бен Тірні, журналіст. В результаті нещасного випадку Ліллі застряє в котеджі в горах з Беном - людиною, яку вона хоч і знає, але ж практично вони не спілкувалися. А тут ще й почалася сніжна буря. Поведінка Бена змушує Ліллі триматися подалі, не довіряти йому. І ось, вони самі в Богом забутому місці, відірвані від цивілізації, без шансу на порятунок. Усюди снігові обвали, дорога паралізована, допомоги чекати нізвідки. Залишається зібрати волю і чекати, поки їх не почнуть шукати.  А в цей самий час в містечку  відбуваються дуже цікаві речі. Хоча містечко й маленьке, але в кожного з жителів у шафі захована купа скелетів… Сандра Браун спритно і вміло повертає сюжетні моменти і вносить сумніви, так що майже до самого кінця неможливо  зрозуміти, хто ж насправді серійний вбивця. Герої проходять через безліч випробувань, і, звичайно ж,  виходять з них переможцями.
Роман читається легко, динамічно,  захоплююче. На вас чекають багато загадок, таємниць, любові  та  романтики. Книгу рекомендую всім любителям детективно-любовного жанру.

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 19 червня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко

І знов про адресу акціонерного тоовариства (продовження)

Чи може ця адреса розглядатися нами як ймовірна адреса акціонерного товариства? Список абонентів на 1915 рік готувався напередодні, у 1914 році. І саме у тому році, 1 лютого 1914 р. «Русская правда» сповістила про те, що 30 січня того року в аудиторії вперше демонструвалися картини місцевого кінематографічного товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. Подано було й назви показаних картин: «Запорозький курінь», «Вечорниці», «Згода», «Запорожці в неволі». «Картини дуже вдалі, — зазначала газета, — мальовничі і краще багатьох “драм”, котрі йдуть в місті. Картини супроводжувалися фортепіано і українським хором». А 20 лютого того ж року в біоскопі «Модерн» демонструвалася кінострічка про похорон Г. П. Алексєєва. Фільм представлено як стрічку Товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. («Русская правда» 21 лютого 1914 р.). 
Отже, в газеті йдеться про товариство «Україна», а в телефонному довіднику — про майстерню «Україна». Назва, до речі, для того часу не вельми типова: в офіційному ужитку була «Малоросія». А назву «Україна» уживали люди свідоміші. Отже, майстернями з назвою «Україна» в місті не кишіло. Пам’ятаєте, в описі А. Кордюма кімната «акціонера» Д. Сахненка вразила його своєю вбогістю: «Ця, завжди чепурна людина, жила, власне, у слюсарній майстерні (курсив мій — М. Ч.), що була  захаращена різноманітним слюсарним приладддям та інструментом». 
Чи переконлива ця аргументація? Нам ще пощастило з номером 55 по колишній Вознесенській вулиці, бо на місці старих будинків з попередніми номерами 53, 51 і так далі повиростали сучасні котеджі і сліду не зосталося від старої забудови. 
Вулиця Вознесенська, де була майстерня «Україна», нині називається вулицею ім. ХХІІ партз’їзду. Наступною, паралельною їй, ближче до центру міста є вулиця Свєтлова. Обидві ці вулиці, як це виглядає на дореволюційних планах міста, упиралися в Сінний (Верхній) ринок. А нижче Сінного ринку на мапах зображений колишній міський цвинтар (нині на його місці — величезний стадіон «Дніпро-Арена»). Отже, поки що все збігається з описом А. Кордюма.

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 18 червня 2019 р.

Світ знань нових видань

Етнонаціональний світ Придніпров'я : колективна монографія / наук. ред. С. І. Світленко; авт. З. П. Маріна, О. В. Ромашко, О. А. Репан, С. М. Каюк. Харків : ФОП Панов А.М., 2018. 168 с. 

Етнонаціональний ракурс Придніпровського краю від давнини до сучасності. Стародавній період етнічної історії Придніпров'я, древні слов'яни і народи Великого Степу в краї IX-XV століття,  козацька колонізація, міжетнічні взаємини і фронтирна ідентічність населення Придніпров'я  (XV-XVIII ст).
Недостатня вивченість даної наукової проблематики спонукала авторський колектив істориків та археологів історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара взятися за системну розробку етнонаціональної історії Придніпров'я з найдавніших часів до сьогодення й узагальнити історичний досвід міжетнічних та міжнаціональних стосунків.  «Етнонаціональний світ Придніпров'я» - результат співпадіння наукових зацікавленостей та соціального замовлення.
Мова про сучасне Придніпров'я як український край зі своєю політетнічністю, політкультурністю й поліконфесійністю,  етнонаціональну історію краю в контексті міграційних процесів, дослідження міжетнічних стосунків на Придніпров'ї  в узгодженності життя різних етносів, визначення знакових постатей, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону. 
Колективна монографія є першою частиною великого наукового проекту. 
Видання розраховане на науковців, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, докторантів, аспірантів, студентів, учителів, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю. Має змістовні бібліографічні посилання.  
Монографія видана на замовлення і за фінансового сприяння управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації і невдовзі поступить до фондів бібліотек області.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 14 червня 2019 р.

Пунктир




Ерне́ст Міллер Хемінгуей 


«Всі люди діляться на дві категорії – З першими легко, як легко і без них – З другими дуже складно, але без них неможливо зовсім».

«Подорожуй тільки з тими, кого любиш».

«Робота – найкращі ліки від усіх бід».

«Розумні люди надзвичайно рідко бувають щасливі».

«У нас завжди так: що не байдуже тобі, байдуже мені».

«Чому люди нудні бувають цілком щасливі, а люди розумні і цікаві примудряються в кінці кінців отруїти життя і собі, і близьким?»

«Я вважаю, що всі, хто наживається на війні і хто сприяє її розпалюванню, повинні бути розстріляні в перший же день військових дій довіреними представниками чесних громадян своєї країни, яких вони посилають битися».

«Я не знаю формулу успіху, зате я знаю формулу провалу – це спроба сподобатися всім».

«Якщо в житті можна зробити хоч маленьку послугу, не треба ухилятися від цього».

«Якщо вас щось ранить, значить, вам не все одно».

«Якщо весь час думати про роботу, можна втратити до неї інтерес ще до того, як сядеш на інший день за стіл».



Иванов, Геннадий Викторович. Сто великих писателей [Текст] / Г. В. Иванов, Л. С. Калюжная. - М. : Вече, 2012. - 432 с. : портр.

Старцев, Абель Исаакович. От Уитмена до Хемингуэя [Текст] / А. И. Старцев. - М. : Советский писатель, 1972. - 407 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 13 червня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Кингслей, Джоанна. 
Сокровища [Текст] : роман / Дж. Кингслей. - М. : Крон-Пресс, 1994. - 608 с.

«Драгоценности сверкали на атласных подушечках, разложенных на кровати. Ожерелья, браслеты, диадемы, кольца. Впервые за много лет перед ней лежала вся коллекция целиком. Она намеревалась не любоваться своими сокровищами, а только проверить их. Здесь было более ста украшений, но она знала их наизусть.
Ведь каждый предмет был не просто ценностью, а выражением преданности определенного мужчины»
Роман Джоани Кінгслей (Кінгслі) «Скарби» я прочитала давно … Він відноситься до так званих  «жіночих романів». Не можу сказати, що  є прихильницею цього жанру, АЛЕ! Я читала книгу із великим задоволенням. Крім того, що це захоплююча історія про кохання,  не варто забувати й про те, що, як співають у  популярній пісні,  кращі друзі дівчат – діаманти !
Разом із головною героїнею, ювілірним дизайнером Пьєтрою, я рушила у захоплюючу подорож  у пошуках найбагатшої колекції  коштовностей  її бабусі, відомої куртизанки. 
Такого приголомшливого опису дорогоцінних каменів і ювелірних прикрас я не зустрічала більше не в однієї книзі. Коштовності сліплять очі ... Коштовності стають мрією - і мотивами злочинів. І немає влади, здатної зрівнятися з владою хижого, зрадницького, смертельного блиску дорогоцінних каменів. 
Чоловіки численного клану ювелірів до кінця б'ються за належне їм.
А у жінок свої способи боротьби. Це не тільки розум, цинізм й  безстрашність, а й краса, секс і навіть любов.
Роман відноситься до категорії +18, читається на одному диханні. Рекомендую.

Завідуюча відділу зберігання основного фонду Марина Лєсканова






Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 12 червня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

І знов про адресу акціонерного товариства

Отже, якщо вірити А. Кордюмові, катеринославець Н. Щетинін був однополчанин Ханжонкова. У списках домовласників Катеринослава 1905 року прізвища Щетиніна ми не знаходимо. Напевне, він ще служив у війську (Ханжонков у 1905-му за станом здоров’я звільниться зі служби). Але це ще не значить, що, приїхавши до Катеринослава, він став домовласником — чоловік міг просто винаймати помешкання.
Прізвище Ф. Щетиніна (у А. Кордюма він з ініціалом Н. Щетинін) практично не зустрічається в міських дореволюційних довідниках Катеринослава. Лише одного разу у довідковій книзі «Весь Екатеринослав» на 1913 рік ми натрапили на С. Щетиніна, який жив за адресою Лісопильна, 9. Але це не той район міста, який нам потрібен. Лісопильна була ближче до Дніпра, яким сплавляли з Білорусі до нас ліс.
Але ось у списку абонентів катеринославської телефонної мережі за 1915 рік подано такий рядок:
«Вознесенская, 55 — мастерская “Украина”  Ф. Г. Щекутина» (висловлюю подяку краєзнавцю В. С. Старостіну, який звернув увагу на це джерело). 

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


вівторок, 11 червня 2019 р.

Пунктир

Хто не читав Хемінгуея і не повертався до його творів у різні роки життя, постійно знаходячи там нові й нові відповіді на  свої питання ? Заняття боксом назавжди навчили його атакувати, але  із своїм головним супротивником - Ерне́стом Міллером Хемінгуєем він впоратися не зміг і черговий раз сонце зійшло вже без нього. 
Американський письменник та журналіст, лауреат Пулітцерівської  премії в галузі літератури  (1953-й р.)  та Нобелівської премії з літератури  (1954-й р.) зі своїми думками нарозхрист сьогодні у нашому «Пунктирі». 


«Війна, яка б вона не була необхідна і справедлива, завжди злочин».

«Велика омана — мудрість старців. Старці не мудрі. Вони просто обережні».

«Голод добре дисциплінує і багато чому вчить. І до тих пір, поки читачі не розуміють цього, ти попереду них».

«Дайте людині необхідне – і вона захоче зручностей. Забезпечте її зручностями – вона буде тягнутися до розкоші. Осипьте її розкішшю – вона почне зітхати по вишуканому. Дозвольте їй отримувати вишукане – вона буде прагнути безумств. Подаруєте їй все, що вона забажає – вона буде скаржитися, що її обдурили, і що вона отримала не те, що хотіла».

«Є речі й гірші за війну: боягузтво гірше, зрада гірше, егоїзм гірше».

«Люди завжди шукають короткі шляхи до щастя. Таких шляхів немає».

«Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти».

«Найкраща можливість дізнатися чи можеш ти довіряти людині – довіритися їй».

«Не падай духом. Ніколи не падай духом. Секрет мого успіху. Ніколи не падаю духом. Ніколи не падаю духом на людях».

«Не судіть про людину тільки за її друзями. Пам'ятайте, що в Іуди вони були бездоганними».

«Подорожуй тільки з тими, кого любиш».

«Розумні люди надзвичайно рідко бувають щасливі».

 «Секрет успіху простий: ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом. Ніколи не падайте духом на людях ».



Иванов, Геннадий Викторович. Сто великих писателей [Текст] / Г. В. Иванов, Л. С. Калюжная. - М. : Вече, 2012. - 432 с. : портр.
Старцев, Абель Исаакович. От Уитмена до Хемингуэя [Текст] / А. И. Старцев. - М. : Советский писатель, 1972. - 407 с.


(Далі буде ).




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 10 червня 2019 р.

Неймовірно, але правда


У кількості та контингенті абонентів бібліотеки-читальні значних змін не відбулося. К 1 січня 1898 року кількість абонентів склала 293 особи. Серед них рокових передплатників лише 7 осіб – 5 чоловіків та 2 жінки, всі християнського віросповідання. Серед місячних абонентів 170 чоловіків та 116 жінок, з них -  241 християни. Отже, на 293 передплатника лише 45 прийшлося на іновірців (євреїв), що склало біля 16% осіб, які вносять плату за користування книгами. Протягом року кількість абонентів зменшилась на 26 осіб. На закінчення року відсоткове співвідношення іновірців по відношенню до загальної кількості абонентів склало біля 13,9%.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.
Фото:
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 7 червня 2019 р.

Пунктир


Ліна Костенко… 
Час... Гідність... Геній... Незламність...
Ліна Костенко…Всі слова зайві, можна лише виголосити ім'я...або її крилаті думки...

«А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися».

«Доля не усміхається рабам. Доля усміхається людям».

«Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи».

«І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей».

«Любов відкрити важче, ніж Америку».

«Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем».

«Манія величі – це хвороба. Комплекс меншовартості – теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем, як Поприщін у Гоголя. А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахаю і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки».

«Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію».

«Мене куплять і спродувати не раджу, моя душа не ходить на базар».

«Не з нашим розумом, осягнути, як виглядає Бог. Я тільки знаю, що Той, хто запустив моє серце, Той запустив і Всесвіт».

«Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас».

«Шукайте  цензора в собі».

«Я всіх люблю, аби не заважали».

«Я нічого не боюся. Я боюся тільки причетності до ідіотів».


Бублейник, Людмила Василівна. Слово в українській поезії [Текст] : навч. посібник зі спецкурсу / Л. В. Бублейник ; МОНмолодьспорт України, Волинс. ін-т економіки та менеджменту. - Луцьк : Твердиня, 2012. - 288 с.

"Гармонія крізь тугу дисонансів..." [Текст] / упоряд., авт. прим. О. Пахльовська, гол. ред. С. Головко, ред.: О. Вербило, А. Венцковський, Ю. Медюк. - К. : Либідь, 2016. - 582, [2] с. : фот.

Журба, Володимир. Третя заповідь [Текст] / В. Журба. - Кр. Ріг : Чернявський Д. О., 2012. - 144 с.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 6 червня 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Честертон, Гілберт Кіт. Таємниця патера Брауна [Текст] / Г. К. Честертон ; пер. з англ. Є. Тарнавський. - Харків : Фоліо, 2017. - 379 c. - (Видання з паралельним текстом).

«Я только хочу сказать вам,
 что на свете было бы гораздо меньше скандалов и неприятностей,
 если бы люди не идеализировали грех 
и не стремились прославиться в роли грешников».
Скандальное происшествие с отцом Брауном
 Гілберт Кіт Честертон

Розповіді Гілберта Кіта Честертона про патера Брауна, що завдяки проникливому розуму розкриває складні злочини, стали класикою детективного жанру. Патер Браун - непримітний маленький священик, скромний, тихий,  і небагатослівний. Про нього відомо дуже мало, але зрозуміло одне - цьому служителю церкви вдається осягати мотиви злочинців. При розслідуванні  патер Браун ставить себе на місце іншої людини, що йому вправно вдається. Не в усіх ситуаціях патер прагне суворо покарати злочинця - часто він обмежується повчанням або ж сповіддю. Священик не тільки майстерно викриває злочинців, а й намагається знайти в кожному щось хороше, пробудити  совість. Його таємна зброя – християнська смиренність, терпимість до людей і віра в те, що навіть закоренілий лиходій може покаятися і стати на вірний шлях. Автор майстерно торкається теми релігії і ставлення до неї. 
У багатьох розслідуваннях у Брауна є помічник – колишній злочинець Фламбо, який став приватним детективом.
До видання “Таємниця Патера Брауна” увійшло 12 новел, серед них - “Таємниця Фламбо“, “Дивні кроки“, “Летючі зорі“, “Гріхи графа Сарадайна“, “Голова Цезаря“, “Сапфіровий хрест“ та інші. На сторінках книги нас чекають іронічні та захоплюючі історії з цікавим сюжетом, харизматичний герой, неповторний англійський гумор, яскраві описи, інтриги і мораль. 
Збірник цікавий, читається на одному диханні, любителі детективних історій отримають справжнє задоволення. 

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут




середа, 5 червня 2019 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Єлизавета Сибирьова.  Покликання – бібліотекар

З дитинства її найулюбленішим заняттям було читання книжок. Виникла ця любов завдяки мамі та вихователям дитячого садка, куди  вона пішла у два рочки.  
У шкільні роки, які проходили в Техніко-економічному ліцеї № 61, проявився її потяг до гуманітарних та природознавчих наук.  Про це свідчать призові місця на міських та  обласних олімпіадах з біології, економіки, права та історії.  
 Десь у  класі десятому  зрозуміла, що «закохалася» в історію, і вирішила зробити це справою життя. Першим кроком до досягнення мети був вступ до Малої академії наук (секція «Історія»). Наступний крок – її наукова робота з історії, яка виявилася досить складною, проте неймовірно цікавою. Саме завдяки їй Ліза змогла поєднати два своїх найбільших захоплення – історію та  літературу,  адже працювала над темою «Міфічність в персонажах слов’янської казки». Дуже вдячна вона за допомогу у виборі теми своєму вчителю  Ірині Толстих. Саме Ірина Василівна переконала її  в цікавості та універсальності цього напрямку дослідження. Вона була фанатом педагогічної справи і своєю завзятістю надихала учнів   на впевнений рух до наміченої мети. На жаль, призового місця Ліза не отримала, але досвід набула  неабиякий.
Паралельно з ліцеєм, з 9 по 11 клас, Ліза навчалася в Національному центрі аерокосмічної освіти молоді ім. О.М. Макарова. А опинилася вона там, як часто трапляється, випадково: прийшла з однокласницею за компанію і залишилася до випуску. І тут їй довелося працювати над серйозними науковими темами. Перша її робота була представлена на конкурс-змагання «Мирний космос»,  наступна – на ХІ Всеукраїнську конференцію-конкурс науково-дослідних робіт «Зоряний шлях». Призових місць  вона не посіла, завадив  страх виступу перед публікою. Але,  навчаючись у центрі, Ліза  захопилася Космосом, ракетно-космічною технікою і  навіть хотіла вступити до університету на фізико-технічний факультет. Проте, вчасно схаменулася, бо зрозуміла, що захоплення і професія  –  це різні речі.
Після школи постало питання: що далі? Недовго думаючи, обрала історичний факультет ДНУ ім. О. Гончара. Запасними варіантами були факультет політології того ж університету і Дніпропетровський коледж культури і мистецтв (відділення «Бібліотечна справа»). Вона одразу ж вступає до коледжу на бюджет і на два факультети університету за контрактом. Вибір був очевидним. І вже у вересні Ліза приступає до занять у коледжі культури і мистецтв.
Тоді в неї відбувся, як говорить молодь, «розрив шаблону» щодо професії бібліотекаря. Її так захопив навчальний процес, що вона й не помітила, як закінчила навчання, причому з червоним дипломом. 
І в 2016 році почалася її робота в Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія в патентно-технічному відділі.  До речі, знайома вона з «научкою» ще з дитинства, бо дитячі та юнацькі роки дівчинка провела, осягаючи  світ книжковий, у цій бібліотеці.  
Патентно-технічний відділ ДОУНБ – локація особлива і за специфікою фондів, і за потребами  користувачів,  серед яких наукова еліта регіону, тому статусу    цього відділу потрібно  фахово відповідати. Єлизавета щиро прагне цього:  бере участь у створенні електронної бази користувачів, відповідає за наповнення, розсилку та статистику  сторінки  відділу «Скринька захоплень»  на Facebook. Веде  сторінки сайту «Студенту на замітку», «Світ захоплень» «Вернісаж талантів: віртуальні зустрічі», «Віртуальні виставки» на бібліотечному сайті, оформлює матеріали для порталу «ДніпроКультура». Навчання комп'ютерної грамотності людей похилого віку – ще один з напрямків її  професійної діяльності.
Захоплення літературою, історією, музикою, відкриття для себе нових міст – є поштовхом та наснагою для Єлизавети. Із зацікавленістю, відповідальністю та повагою підходить  вона до обслуговування користувачів. Прислухається до більш досвідчених колег, навчається, вносить свіжі ідеї у роботу відділу. 
Вона не зупиняється на досягнутому і продовжує навчатися. В цьому  році отримує диплом бакалавра Харківської державної академії культури за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

понеділок, 3 червня 2019 р.

Неймовірно, але правда

У 1898 році Бібліотека безкоштовно отримувала наступні видання : Журнал Министерства Народного Просвещения; Екатеринославские Епархиальные Ведомости; Приднепровский Край; Записки Императорского Харьковского Университета; Известия Общества Археологии, Истории И Этнографии; Землевладения та багато ін. Окрім перерахованих вище надходжень у фонди бібліотеки книги пожертвували: гг. І. Акінфієв, Г. Бєлінський, І. Вахромєєв, І. Чудновський, І. Вітлін, К. Самойленко, М. Сімонов, г. Станіславський. Багато різних установ також надіслали книги до бібліотеки. Серед них: Олександрівська Училищна Рада, Лісовий Департамент, Міністерство Землеробства та Державного Майна, Губернська та Повітова земські управи, Управління Катерининської залізниці тощо.


Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter