Визначними місцями Придніпров´я

Дніпровський академічний театр опери та балету

 

Дніпровський академічний театр опери та балету зведений на місці колишнього міського парку, за проєктом авторського колективу на чолі з Борисом Жежериним. Під час проєктування архітектори спиралися на проєкт Житомирського музично-драматичного театру, утім і зовнішнє, і внутрішнє оформлення Дніпровської опери – унікальне.
За своєю архітектурою будинок має поширену в ті часи для подібних закладів культури форму куба, фасад і бокові стіни якого засклені від підлоги до самої стелі. Це створює ілюзію відсутності перепон між інтер’єром кулуарів і зовнішнім середовищем: увечері, коли вікна залиті яскравим освітленням, з вулиці добре проглядаються внутрішні інтер’єри. Виразним акцентом притеатральної площі, запроєктованої архітектором Павлом Нірінбергом, став світло-музичний фонтан «Муза» (автор скульптури Музи – Юрій Павлов).

26-го грудня 1974 року урочисті звуки фанфар проголосили відкриття в Дніпропетровську театру опери та балету. Театр відкрився балетом «Лебедине озеро» Петра Чайковського. Цією подією була відновлена історична спадкоємність, бо, власне, оперний театр у Дніпропетровську існував і раніше, з 1931 року і до Другої світової війни як ДРОТ (Дніпропетровський робітничий оперний театр).
У 1941 р. театр був евакуйований до Красноярська (РФ), де його трупа об’єдналася з Одеською трупою. Але після війни артисти театру поповнили трупи Одеси, Донецька, Харкова, у Дніпропетровську ж його діяльність не відновилась. Та жива пам’ять про «свою Оперу» і традиції, нею закладені, створювали передумови для відродження театру, що і здійснилося в 1974 р. Ухвала Ради Міністрів УРСР від 31 серпня 1973 р. (№ 405) офіційно ствердила ідею створення Дніпропетровської опери.
Сьогодні театр, зберігаючи репутацію музичного флагману регіону, продовжує стратегічний курс на збагачення репертуару як класичного, так і сучасного.
Артисти театру, маючи високий рівень майстерності, постійно беруть участь у різних міжнародних проєктах. Театр провадить активну гастрольну діяльність як з балетними, так і з оперними виставами.

 

Фото: https://adm.dp.gov.ua/news/gratsiozniy-tanets-ta-neymovirna-muzika-v-dnipropetrovskomu-teatri-pokazhut-kazkoviy-balet-luskunchik-a202c856f62bb3e1c2257f930052cc05

https://www.facebook.com/dnepr.opera.ballet.theater

https://www.opera-ballet.com.ua/about-us/

Посилання на відеоподкаст https://www.youtube.com/watch?v=1B1BrZBAN3Y

Джерела:

 Аливанцева, Е.  Старая история нового фонтана: [История площади Фонтанной: Острожская площадь, острог, Качельная, Яковлевский сквер, 8 Марта, парк им.Войцеховича] [Текст] // Уик-энд. - 2003. -  июнь. -  С. 42
Гамольский, Л.  "Гранд опера" в Днепропетровске: [О проекте реконструкции днепропетровского оперного театра] [Текст] // Днепр вечерний. - 2005. -  4 нояб. -  С. 5.
Днепропетровский театр оперы и балета // Днепровская правда. – 1973. – 22 сент. – (№ 189). – С. 4.
Дніпропетровський академічний театр опери та балету / [сост. Н. Іващенко]. - Дніпропетровськ: Маковецький Ю. б. в., б. р. - б/с : фот. кольор.
Дрыга А. Театру оперы и балета – 40! / А. Дрыга // Зоря. – 2014. – 26 груд. – (№ 97). – С. 1, 11.
Кокошко Ю. Арии в честь юбилея / Ю. Кокошко // Наше місто. – 2020. – 9 січ. – (№ 2). – С. 15.
Обласний Дніпропетровський театр опери та балету // Позиция. – 2014.
Чабан, М.  Живе землячка у далекому Голлівуді: [Сторінки життя оперної співачки Надії Негель-Семенець, що у 1930-х роках співала у Дніпропетров. оперному театрі]  [Текст] // Бористен/Борисфен. - 1997. -  №3
Днепропетровский государственный театр оперы и балета [Текст] / сост. Т. А. Шпаковская ; фотограф С. И. Просяк. - Днепропетровск : Облполиграфиздат, 1988. - 71 с. : фот.
 

Театральная летопись длиною в четверть века [Текст] : очерки, статьи, творч. портреты, интервью, информации / Т. А. Шпаковская. - Дн-ск : Пороги, 1999. - 318 с.
 Театри Дніпропетровщини : енциклопедія / Пд заг. ред. Т. Шпаковської.  - Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2003. - 720 с. - (Пізнавай і шануй свій край).
Тулянцев, Андрей Анатольевич. Юрий Чайка. Режиссер оперы (1943-2016) [Текст] / А. А. Тулянцев ; Днепропетр. акад. музыки им. М. Глинки. - Днепр : Лира, 2016. - 148 с. : фот. - (Выдающиеся музыканты Днепропетровщины).
Шпаковская, Татьяна Андреевна. Нина. Любовь и судьба - музыка [Текст] : очерк творчества / Т. А. Шпаковская. - Днепропетровск : Свидлер, 2011. - 154 с. : фот.
 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Діалоги з мистецтвом

Головний музичний театр Дніпра

 

 Дніпропетровськ, 1974 рік. Місто в очікуванні великої мистецької події – відкриття театру опери та балету. В інтелігентських колах краю, і не тільки, давно визрівала думка, що такому потужному місту з давніми культурними традиціями конче необхідний професійний музичний театр, що потрібно відновити історичну спадкоємність, бо оперний театр у місті існував і раніше – з 1931 по 1941 роки, як «ДРОТ» (Дніпропетровський робітничий оперний театр).
Влада прислухалась до «ініціативи трудящих» і рішення про будівництво театру у центрі міста (пр. К. Маркса, 72 а, нині пр. Д. Яворницького) було прийнято.
26 грудня 1974 року оперою Олександра Холмінова «Оптимістична трагедія» розпочав свій перший сезон Дніпропетровський державний театр опери та балету
У дебютному театральний сезоні було створено і представлено глядачам дванадцять вистав. Серед яких і ті, що надовго стали візитівкою нашого театру: «Князь Ігор», «Ріголетто», «Лебедине озеро», «Кармен», «Летюча миша».
На початку заснування нашого оперного театру та його розбудови стояли Марк Литвиненко, заслужений працівник культури України (директор); Петро Варивода, заслужений діяч мистецтв України, лауреат державної премії ім. Т.Г. Шевченка (головний диригент); Анатолій Ареф’єв, народний художник СРСР, лауреат державної премії ім. Т.Г. Шевченка (головний художник); Василь Кіосе, заслужений артист України, лауреат державної премії ім. Т.Г. Шевченка (головний хормейстер); Людмила Воскресенська, заслужена артистка росії (головний балетмейстер); талановиті солісти Микола Войтенко, заслужений артист України; Нонна Суржина, народна артистка СРСР; Микола Полуденний, 

народний артист України; Валентина Коваленко, народна артистка України; Микола Український та інші. Саме вони закладали основи творчих традицій, створювали особливий стиль, «обличчя» театру, працювали над репертуаром, відшукували музичні родзинки, вчилися самі, ділились досвідом, будували свій другий Дім. Завдяки їхній енергії та таланту у новоствореному театрі були зібрані чудова оперно-балетна трупа, колективи хору й оркестру з великим потенціалом творчих можливостей.

Мистецький заклад одразу став популярним і улюбленим не тільки серед дніпровців, але й мешканців області. На вистави приходили, як на свято, цілими родинами, для глядачів віддалених містечок і районів організовували автобусні екскурсії з відвідуванням спектаклів.

Важливо, що з роками ДніпроОпера (така сучасна назва закріпилася за нашим музичним театром) зберігає класичні традиції, не боїться експериментувати, шукати нові театральні форми, постійно враховує різний вік та смак сучасного глядача. «Від самого початку і до сьогодення основою діяльності театру є глибока повага до світових і національних культурних традицій, бажання донести до глядачів гуманістичну суть високого мистецтва».

Щиро вітаємо наших партнерів із ювілеєм! Бажаємо успіхів, процвітання, творчого натхнення, вдячних глядачів, уваги і підтримки владних структур. Чекаємо на нові креативні творчі проєкти!

 

Більше дізнатись про історію Дніпровського академічного театру опери та балету, репертуар, відомих майстрів трупи можна з видань, які зберігаються у відділі мистецтв нашої бібліотеки та на сторінці «Театральне мистецтво» порталу «ДніпроКультура» https://www.dnipro.libr.dp.ua/teatralne-mistetstvo-teatri .

 

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут