Лобусова, Ирина Игоревна. Букет из Оперного театра [Текст] / И.И. Лобусова ; худож. Е.А. Гугалова. – Харьков : Фолио, 2018. – 409 с. : ил. – (Ретророман).
Моє знайомство з Іриною Лобусовою почалося з ретророману «Букет из оперного театра».
З перших сторінок ми поринаємо в яскраву атмосферу Одеси початку 20-го століття з її вишуканим міським колоритом, який може передати тільки корінний одесит.
Сюжет простий. У павільйонах Одеської кінофабрики «Мирограф» знімається черговий фільм «Любов і смерть» – драма з життя персидського шаха та його гарему. За стінами павільйонів із гаптованими різнобарвними шовками та яскравими костюмами акторів лютували розруха, голод і війна, що занурювали весь світ у «пучину відчаю і хаосу». Місто живе за своїми законами. Запрошених на головну роль актрис одну по одній знаходять мертвими у труні, обсипаних дивними квітами та задушених жіночою панчохою. Історія про вбивства чомусь пов’язана з Танею Алмазовою, статисткою оперного театру, крадійкою з людським обличчям, доброю душею, однією з цінних членів банди Мішки Япончика. Хоча у романі Япончик представлений романтизованим, але від того не менш колоритним «королем Одеси».
Чудовим контрастом бандитської та розбуреної Одеси постає образ обожнюваної усіма Віри Холодної – талановитої інтелігентної актриси з доброю і сміливою душею, чия загадкова смерть спричинила хвилю пліток і домислів.
Книга читається легко: детективний сюжет переплітається з реальними подіями, інтригами, грою людськими долями. Перед очима Одеса ніби оживає, дихає епохою післяреволюційного гармидеру, бандитських клоак, катакомб, дворів, вуличок. Все це особливо яскраво передає місцевий говір, який, як мені здається, переданий дещо перебільшено.
А так раджу прочитати. Дуже захопливий сюжет, хоча подекуди дещо зібганий і не доведений до кінця.
Світлана Петросян, провідна бібліотекарка відділу зберігання основного фонду
