Сторінки

Показ дописів із міткою Андрій Курков. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Андрій Курков. Показати всі дописи

четвер, 19 травня 2022 р.

Що читають бібліотекарі. Нові надходження завдяки Українському інституту книги

Курков А. Ю. Самсон і Надія: роман / Андрій Курков ; пер. з рос. В. С. Бойка ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова ; худож.-ілюстратор Ю. Є. Нікітін. – Харків: Фоліо, 2021. – 380 с. : іл. – (Ретродетектив).

З весни 1917-го до літа 1920-го в Києві було 

чотирнадцять властей. Рівно половина з них – у 1919-му


Буремні події, що відбувалися в Києві 1919 року – яскраве історичне тло для роману «Самсон і Надія». Відомий український письменник, журналіст і кіносценарист Андрій Курков у своїй творчості не додержується одного жанру, він постійно експериментує, з-під його пера вийшли як пригодницькі романи, так і фантастика, а цього разу на читача чекає історичний детектив. Роман із перших сторінок занурює у вир подій: Київ знову захоплений більшовиками, але вони майже не контролюють ситуації, киян грабують як справжні, так і фальшиві червоноармійці та банди отаманів, і вони перебувають у постійному очікуванні чергової зміни влади.

Березневий день для головного героя Самсона Колечка став днем тяжкої втрати, яка перекреслила його минуле життя, але після днів наповнених смутком починаються не менш тривожні, але й активні дні, що кардинально змінюють його майбутнє. Непередбачувані зміни привели Самсона до служби в міліції, де він отримав особисту зброю і талони на харчі, а також своє власне перше розслідування і знайомство з Надією. 

Атмосфера тривожних подій чітко передана в цьому романі, але іронія та гумор залишають промінь надії на краще. Читаючи пригоди головного героя, спостерігаємо як простуватий, довірливий і нерішучий Самсон стає більш наполегливим, впевненим і рішучим борцем за справедливість. Неповторний легкий стиль роману не залишає байдужим, а авторське «далі буде» змушує з нетерпінням очікувати продовження.

Юлія Зюлева, вчений секретар



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  




 

четвер, 3 червня 2021 р.

Що читають бібліотекарі

Курков, Андрій Юрійович. Бікфордів світ / А.Ю. Курков; [пер.з рос. В.С. Бойко].– Харьків: Фоліо, 2013.– 378 с.


Кому на Руси жить?...

Н. Некрасов

Побачивши книгу «Бікфордів світ» у нашій бібліотеці, я захотіла її прочитати. Раніше не читала, на жаль, жодної книжки відомого автора Андрія Куркова, журналіста, письменника, сценариста. За його сценаріями поставлено 18 документальних і художніх фільмів. Він – автор понад двох десятків книг. Його твори перекладені 34-ма мовами, в тому числі англійською, німецькою, французькою, голландською, іспанською, японською, турецькою та іншими. Він – лауреат і переможець «Коронації слова». Курков – один із тих письменників пострадянського простору, чиї книжки потрапили в топ-десятку європейських бестселерів. Недарма його визнано в Європі сучасним російськомовним письменником № 1. «У житті найцікавіше – це життя», – сказав якось письменник.

Мені сподобався зручний формат книги, а також блискавичний переклад з російської українською мовою перекладача В.С. Бойка. 

«Бікфордів світ» – дуже серйозна та сумна «казка», сюжет якої складно переказати. Історія, про яку йдеться в романі, перемежовується з антиутопією. Андрій Курков поставив за мету показати та висміяти всю ницість і жах явища, яке ми звикли називати «життям при соціалізмі». Головні теми роману – пам'ять і страх. Пам'ять про дитинство, розчарування у реальному світі, побоювання будь-яких змін, відсутність бажань, комплекс провини і безсилля перед життям.

Головний герой роману матрос Харитонов йде через всю країну зі сходу на захід, від Охотського моря до людей, тягнучи за собою нескінченний бікфордів шнур. А по шляху – безіменні міста, з заляканими робітниками стратегічних фабрик, де через зрослий попит шиють гамівні сорочки. І сади – безкраї та безплідні, посаджені розстріляними. І табори й табори, і вовки голодні, і скити безлюдні, і час відносний. І єдиний супутник – пацюк, який тікає з одного потопаючого корабля на інший. А десь на всіма цими шляхами вночі непомітно летить кудись чорний дирижабль. Чорний дирижабль і його керівальники безупинно летять в якомусь напрямку, курсуючи над поверхнею Батьківщини: «Вимкнувши мотори, він летів над морем у кудизавгодно напрямі».

Спочатку роману я не розуміла, до чого прив'язаний інший кінець шнура, але дочитавши до середини, почала сумніватися: а що ж вибухне, якщо цей шнур підпалити? Світ, дійсно, – бікфордів, оперезаний запальним шнуром, чиркнути б сірником і підірвати все до біса! Все, що не збулося, все, що не тим майбутнім стало, за яке вмирали і боролися.

Люди – абсурдні в своїй бездумності, світ – кривава арена, де панують лицедії... Кілька сюжетних ліній, які так і не перетнулися, гармонійно наповнили роман. Покинувши земний світ, уже в іншому, Бікфорд розмовляє з якимось німцем, який знає спокій. Ідеї німця після його життя стали основою для державного ладу багатьох країн, але вони стали бідою. 

В романі – люди, які воюють один із одним, але трапляються розумні вовки. Дуже цікаві філософські роздуми про життя. Герої роману Андрій Корнягін і Харитонов шукали «життя» і так його й не знайшли.

Роман жорсткий, абсурдний, проте логічний, читається не швидко і залишає дивні емоції. Висновок з цієї книги: всі ми прив'язані до бікфордового шнура в цьому вибуховому світі й тягнемо за собою все життя.

Книгу рекомендую до читання людям, обізнаним в історії та філософії.


Завідувачка патентно-технічного відділу Тетяна Мищенко




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут