Сторінки

вівторок, 25 січня 2022 р.

Світ знань нових видань

Макаревич,  Мирослава. Україна має жіноче обличчя / М. Макаревич; іл. М. Коцан. – К.: ІРІО, 2021. – 132 с.: іл.

Кожна сторінка цього видання – немов витвір видавничого мистецтва, змістовна гордість, краса. Мова не лише про ілюстрації Маріанни Коцан, а й, власне, про зміст доль наших сучасниць. 

30 есеїв про непересічних українок, знакових представниць науки та культури на основі інтерв'ю журналістки-письменниці Мирослави Макаревич. З лайфхаками від художниці-керамістки, дириґентки, громадських діячок, біологині, математикині, актрис, психологині, балерини, дизайнерки… Ада Роговцева, Ірма Вітовська, Лілія Пустовіт, Мар'яна Савка, Джамала, Оксана Линів, Світлана Ройз…

«Якщо хочете розширити свої та інших людей уявлення про нинішнє обличчя України, потрібно прочитати цю книжку», – пише у передмові співзасновник «Громадського радіо» Андрій Куликов. Доречне і його питання про те, хто створить  есей про саму Мирославу Макаревич та про те, які риси в України від неї.

Видання, присвячене 30-й річниці Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України й Українського інституту книги.

Невдовзі у наших фондах для користувачів. 





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 

понеділок, 24 січня 2022 р.

Неймовірно, але правда

У 1905 році абоненти не забули й про поезію. Серед найбільш затребуваних авторів: Михайло Лєрмонтов, шість його творів прочитали 56 разів, Василь Жуковський – його романси та балади вподобали 41 раз. Чотири збірки віршів Миколи Некрасова брали почитати 37 разів. Більше 20 разів зацікавили передплатників твори П.Я. та Костянтина Бальмонта. Поетичні твори Івана Нікітіна й Тараса Шевченка знайшли шлях до читача більше 15 разів. Взагалі 54 поетичні збірки із фонду бібліотеки були видані 325 разів. В середньому одна збірка віршів була прочитана 6 разів, що свідчить про інтерес користувачів до поетичного слова.


Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1905 год [Электронный ресурс]. - Екатеринослав : [б. и.], [1906]. - 40 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=16  (дата звернення: 24.01.2022). – Загл. с экрана.





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 

пʼятниця, 21 січня 2022 р.

На долоні історії

Джек Лондон. У пошуках ніжності (продовження)

Небажання співу, Дженні Прінстер і тисяча слів


Займатися вихованням дитини Флорі було ніколи, з народженням Джека для неї нічого не змінилося. Як і раніше, вона не відмовляла собі у світських заходах і завзято заробляла за допомогою спіритичних сеансів Хлопчик був відданий на піклування няньці негритянського походження Дженні Прінстер, саме про неї вдячний хлопчина згадував як про другу матір. Здається, це була чи не єдина людина, яка зробила дитинство майбутнього письменника саме дитинством.

У 1876 році до Флори за духовною допомогою звертається ветеран війни Джон Лондон, який мав славу доброї людини та виховував самотужки, після втрати дружини і сина, двох дочок. Після весілля жінка забрала свого сина до сімейства Лондона. Джек подружився зі зведеною сестрою Елізою та вважав її найкращим другом.

Економічна криза початку 70-х чимало відбилася на родині. Багато жителів країни втратило у той час заробіток, жило у злиднях і подорожах містами штату в пошуках кращого життя. Не оминуло це й родини Флори. Іноді їй не було чого подати на стіл, і Джек, так називали його у дитинстві, не знав, що таке мати власні іграшки. Першу нову сорочку дитині подарували у вісім років. 

Для покращення фінансового стану родини Джон-старший спробував заняття скотарством, але імпульсивна Флора не любила, коли робота рухалася повільно. Ближче їй були авантюрні плани, які, на її думку, мали допомогти швидко розбагатіти. Наприклад, вона скуповувала лотерейні квитки. Її бажання та прагнення доволі часто призводили ще до більших фінансових проблем.

Згодом Лондони оселилися в Окленді, неподалік Сан-Франциско, саме тут хлопчик пішов у молодшу школу. Найчастішого відвідувача оклендської бібліотеки майже щодня можна було побачити у читальній залі. Лауреат місцевої премії з літератури міс Айна Кулбріт, помітивши таку шалену пристрасть Джона до читання, стала першою, хто всіляко підтримував його у цьому прагненні.

Писати Лондона, як не дивно, привчило небажання співу. Щоранку він брав ручку з аркушем паперу і записував замість практики нотного стану близько тисячі слів. Саме так його карали за те, що він постійно мовчав на заняттях хору.

Уранці Джек встигав поторгувати свіжою шкільною газетою, розставляв кеглі в кегельбані у вихідні та прибирав пивні павільйони в парку. Навіть полював на вуличних кішок, щоб продавати м'ясо китайцям. Потрібно було заробляти. На жаль, продовжити навчання Лондон не зміг, незважаючи на всі зусилля, платити було нічим. Та й часу на заняття не було: у 1891-му годувальник сімейства Джон Лондон-старший потрапив під потяг і став інвалідом. Юному Джекові після закінчення молодшої школи довелося працювати на консервній фабриці. За десяти-дванадцяти годинний робочий день майбутній автор безсмертних оповідань отримував один долар. Важка та виснажлива робота,  перетворення на «робочу худобу» – все це було нестерпно. 


Далі буде.


Джерела:

Американская новелла ХХ века [Текст]. – М. : Художественная литература.Т. 2 / худож. А. Ермакова. – 1958. – 535 с.

Гиленсон Б. А. История литературы США [Текст] : учебное пособие / Б. А. Гиленсон. – М. : Аcademia, 2003. – 704 с. – (Высшее образование ).

Денисова Т. Н. Історія американської літератури ХХ століття [Текст] : навчальний посібник / Т. Н. Денисова ; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – 486 с.

Лондон Джек. Мартін Іден [Текст] : роман: пер. з англ. / Д. Лондон. – К. : Держвидав худож. літ : Держлітвидав України, 1954. – 228 с.  

Лондон Джек. Серця трьох [Текст] : роман / Д. Лондон. – К. : Веселка, 1993. – 252 с. 

Лондон Джек. Маленькая хозяйка большого дома [Текст] : роман / Д. Лондон ; пер. с англ. В. О. Станевич. – Днепропетровск : Пороги, 1992. – 300 с. 

Лондон Джек. Бюро убийств [Текст] : [сборник] / Д. Лондон. – Днепропетровск : Днепркнига, 1992. – 493 с. – (Золотой фонд детектива : в 20-ти т. ; Т. 5). 

Лондон Джек. Морской волк [Текст] / Д. Лондон ; ред. Г. П. Злобин ; худож. П. Н. Пинкесевич ; пер. с англ.: Д. Горфинкель, Л. Хвостенко, М. Абкина и др. – М. : Правда, 1984. – 556 с. : ил. 

Лондон Джек. Любов до життя [Текст] / Д. Лондон ; пер. з англ.: Н. Дубровська, Г. Яр. – Київ : Знання, 2016. – 174 с. – (English Library). 

Лондон Джек (1876–1916). Я много жил. [Текст] / Лондон Джек ; Пер. с англ. сост. и авт. критико-библиографического очерка В. Быков. – М. : Молодая гвардия, 1973. – 480 с. 

Лондон Джек (1876–1916). Північна одіссея [Текст] : новели / Дж. Лондон; пер.: Д. О. Радієнко, В. К. Горбатько; авт. передм. та прим. Н. Білик. – Харків : Бібколектор, 2013. – 408, [8] с. : портр. 

Стоун Ирвинг. Моряк в седле [Текст] : художественная биография Джека Лондона / И. Стоун ; пер. М. И. Кан. – Минск : Наука и техника, 1984. – 286 с.

https://biographe.ru/znamenitosti/jek-london/

https://artifex.ru/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BA-%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD/


Фото https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B5%D0%BA_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

четвер, 20 січня 2022 р.

Що читають бібліотекарі

 Потерянный рай [Текст] : роман / В. А. Веретенников. – Київ : Академия, 2001. – 344 с.

Роман «Потерянный рай» написаний нашим земляком Віктором Веретенниковим, людиною, сильною духом, яка в житті могла протистояти труднощам, котрі виникали на її шляху. Так само головний герой роману долає важкий і болісний шлях пошуку справжніх цінностей у житті. Колишній керівний посадовець Артем Сапега йде з геологічною експедицією до тайги й під час снігової бурі залишається сам-на-сам із природою. На самоті, без зброї та вогню йому доведеться подолати нелегкий шлях, де потрібно боротися з навколишнім світом і об'єднатися з ним у єдине ціле. 


Артем провалюється до ведмедя у барліг, де тільки дивом перемагає у сутичці з господарем тайги. Навіть оточений зграєю вовків він не втрачає сили духу, що й допомагає йому вийти переможцем з небезпечної ситуації. Звірі виявилися гуманніші до людини, ніж його родичі – люди. 


Роман запрошує до роздумів, коли і як людина втратила свій рай і чи здатна знайти його в майбутньому.


Тетяна Неділько, провідна бібліотекарка патентно-технічного відділу





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

  

середа, 19 січня 2022 р.

На долоні історії

Джек Лондон. У пошуках ніжності

Один із найулюбленіших і найпопулярніших американських авторів. Його читали на всьому колишньому союзному просторі та у світові,  а він упевненно вважав себе автором, якого не розуміють. За тиражами міг сперечатися з Гансом Християном Андерсеном. Літературний мільйонер, який під час визнання отримував по п'ятдесят тисяч доларів за одну книгу і той, що мав неймовірно тяжку працю, приниження та поневіряння з дитинства.

Постійний екстремально-контрастний коктейль подій, якій він часто сам собі й влаштовував, просочував все його буття. Незважаючи на хвилі езотерики та пригод, він вважав: «Життя завжди дає людині менше, ніж вона від неї вимагає».

За ним полювали видавці, намагаючись придбати право першими надрукувати його черговий рукопис. Спілкуватись із ним мріяли інтелектуали, а кожен бурлака розумів, що у будинку Джека завжди можна розжитися склянкою віскі. Його любили, здається, всі, але любов масова робить пронизливо самотнім. Наодинці з усіма, від чого хочеться сховатися та відштовхнутись.

Усе життя він вважав себе недолюбленим хлопчиною, вимагав і шукав єдиного – обпалюючої ніжності, що спроможна огорнути та зігріти.


Деякі літератори жартували, що Джон Гріффіт Чейні (справжнє ім'я Джека Лондона) став відомим ще до народження. «Попіклувались» про це батьки письменника – яскраві, непередбачувані, епатажні, кожен із яких, без перебільшення, може заслуговувати на окремий роман. 

Народився майбутній письменник 12 січня 1876 року у місті Сан-Франциско, штат Каліфорнія.

Мати Джона – Флора Веллман була дочкою впливового підприємця зі штату Огайо – Маршалла Веллмана. У Каліфорнію вона переїхала, прагнучі самостійності й почала заробляти викладацькою діяльністю. Уроками музики її марнославство не обмежувалася, несамовита дівчина захоплювалась спіритизмом і уявляла, що духовно пов'язана не більше не менше, як з індіянським вождем. У дванадцять вона перехворіла на тиф після чого страждала нервовими зривами та частими перепадами настрою. Ось така біографічно-емоційна картина передувала її зустрічі з майбутнім батьком відомого сина.

Познайомилися вони у Сан-Франциско, Вільям Чейні (Чані) був ірландцем за походженням і адвокатом за фахом. Знався на математиці, літературі, але, перш за все, був одним із найпопулярніших професорів магії й астрології в Америці, справі цій присвячував майже весь час. Мандри та морські подорожі теж значилися у переліку його захоплень.

Шлюб Вільяма та Флори був цивільним, професор наполягав на аборті, чим і спровокував страшений скандал, який підхопила місцева преса. Зневірена Веллман, як у дешевому кіно, намагалась застрелитися за допомогою іржавого старого револьвера, але куля лише злегка поранила її. Були припущення, що Флора інсценувала спробу самогубства через охолодження почуттів коханого. Це здається більш ймовірним.

Журналісти Сан-Франциско чимало нажилися на цій історії, новини під назвою «Покинута дружина» розкуповували у всіх кіосках міста. Жовта преса, цитуючи розповіді колишньої дівчини Вільяма, зганьбила ім'я езотерика. Журналісти розповідали про Чейні як дітовбивцю, який покинув багато дружин і відсидів у в'язниці. Засмучений поганою славою професор-віщун улітку 1875 року назавжди покинув місто. Всі спроби Джека у майбутньому зв'язатися з батьком, були марні. Спогади про недобрі вчинки Флори зробили свою справу: батько відмовився від зустрічей із сином, батьківства та не прочитав жодного його  твору.

Саме так, гучно, з увагою преси та багатьох сторонніх і байдужих, за великим і малим рахунком людей, починалось його історія. 


Далі буде.


Джерела:

Американская новелла ХХ века [Текст]. – М. : Художественная литература.Т. 2 / худож. А. Ермакова. – 1958. – 535 с.

Гиленсон Б. А. История литературы США [Текст] : учебное пособие / Б. А. Гиленсон. – М. : Аcademia, 2003. – 704 с. – (Высшее образование).

Денисова Т. Н. Історія американської літератури ХХ століття [Текст] : навчальний посібник / Т. Н. Денисова ; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К. : Києво-Могилянська академія, 2012. – 486 с.

Лондон Джек. Любов до життя [Текст] / Д. Лондон ; пер. з англ.: Н. Дубровська, Г. Яр. – Київ : Знання, 2016. – 174 с. – (English Library).

Стоун Ирвинг. Моряк в седле [Текст] : художественная биография Джека Лондона / И. Стоун ; пер. М. И. Кан. – Минск : Наука и техника, 1984. – 286 с.

https://artifex.ru/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BA-%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD/

https://biographe.ru/znamenitosti/jek-london/


Фото https://artifex.ru/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0/%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BA-%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD/




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 


 

вівторок, 18 січня 2022 р.

Світ знань нових видань

Батько-Ступка, Ірина. Актор №1 / І. Батько-Ступка. – Київ: Ваш автограф, 2021. – 224.: іл.

Якщо намагатися у декількох словах окреслити життя Богдана Сильвестровича Ступки – це Україна, відданість, гідність, кохання. Все інше – кольори, відтінки, промені долі. 

Сьогодні пропонуємо вашій увазі видання унікальне. Створене з великою любов'ю до Майстра. Богданову абетку, складену колишньою невісткою Богдана Сильвестровича, продюсеркою та художницею з костюмів Іриною Батько-Ступка. Видання, що містить космос його думок, зустрічей, втілень, відбитих у фотографіях. І ти, немов торкаєшся його ритму серця, і знову бачиш, співчуваєш, переживаєш миті Генія – від «А» до «Я». І розумієш, як багато втратили з його відходом і наскільки космічно отримали за його творче життя. Життя,  яке він називав суцільною імпровізацією, або джазом. «Хто пізнає тишу, той пізнає музику». Так, Майстер, звісно так.

І ти рухаєшся за його заповітом зі сторінками Біблії, яка для нього була криницею думок, до своєї криниці. До себе справжнього. 

Видання, присвячене 30-й річниці Незалежності України, здійснене за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту книги. 

Незабаром для нас усіх. Чекаємо з нетерпінням.





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 

понеділок, 17 січня 2022 р.

Неймовірно, але правда

У 1905 році серед запитів передплатників на белетристику іноземних авторів лідирували: Еміль Золя – 43 видання запитали 402 рази (обертаність однієї книги склала 9,3), Чарлз Дікенс – 46 його творів прочитали 338 разів (обертаність – 7,3), Євгенія Марліт – 13 книг видавалися 318 разів (обертаність – 9,3) та Фрідріх Шпільгаґен – 34 твори обрали 314 разів (обертаність 9,2). Більше 200 разів передплатники обирали твори Олександра Дюма, Генріха Сенкевича та  Віктора Гюго. Обертаність кожного  із 7 творів Бернара Вернера склала 22 рази, а загалом їх прочитали 159 разів. Видання Вільяма Шекспіра та Генріка Ібсена  видавалися більше 150 разів.


Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1905 год [Электронный ресурс]. - Екатеринослав : [б. и.], [1906]. - 40 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=16  (дата звернення: 17.01.2022). – Загл. с экрана.

Фото: Віра Піскун

 



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

пʼятниця, 14 січня 2022 р.

На долоні історії

Іван Кочерга. Майстер часу (завершення)


«Ярослав Мудрий», підказки та інші повороти долі


Драма «Ярослав Мудрий» задумана як історична трагедія, але деяка ідеалізація самого образу князя не дозволила авторові домогтися по-справжньому трагедійного звучання. 

Наявний і драматургічний конфлікт між обов'язком керівника та людини наявний: 

О, як би міг обрати кожен вільно 

несхибний шлях майбутнього життя…

Як романтична драма «Ярослав Мудрий» є визнаним досягненням української літератури. Після виходу п'єси авторові довелося хвилюватись не лише про долю твору, а й про власну (драматург очікував навіть арешту та розстрілу – такою була обстановка навколо). Літній Іван Кочерга зламався як митець. Написані пізніше коротенькі драми вже не мали тієї глибини, яка властива найкращим його творам. У 1948-му він створив трагедію «Пророк» про Шевченка, але на сцені театрів твір з'явився лише у 1961 вже після смерті автора. 

За життя Іван Кочерга одержав кілька болючих ударів у спину від сталінських посіпак. Письменник планував написати драму про чудового українського музиканта Михайла Березовського, але тяжкі часи гонінь на все національне та патріотичне, смерть сина і цілий букет хвороб не дозволили Іванові Кочерзі втілити задум. І хоча 1950 року письменникові було присвоєне почесне звання заслуженого діяча мистецтв України, більше він не написав жодного твору. У ці роки займався він хіба що перекладами художніх творів, адже досконало знав французьку та німецьку мови. 

Останньою завершеною роботою Кочерги-перекладача вважається «Приборкання непокірної» Шекспіра.

Помер Іван Антонович 29 грудня 1952 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.

До всіх своїх улюблених та найкращих із художньої точки зору творів автор писав передмови. Вони не завжди були потрібні, адже автор робив глядачеві своєрідні, іноді зайві, підказки, як необхідно трактувати текст або розуміти його героїв чи проблему. Але робив він це, найімовірніше, за потреби пояснити, що саме наштовхнуло його на конкретну тему, стало тим необхідним важелем, за допомогою якого він зрушив певний історичний матеріал, опрацював його та надав гідного творчого втілення художньої інтерпретації минулого.

Окремі твори Кочерги перекладено російською, білоруською, литовською, чеською, болгарьскою, грузинською, єврейською та англійською мовами.


Джерела: 

Антологія драматургічних творів з української літератури 11 клас [Текст]. – Дніпропетровсьск : Дніпрокнига, 2008. – 575 с.

Деліянівська, Людмила Семенівна. Українська драматична поема (Проблематика, жанрова специфіка) [Текст] / Л. С. Деліянівська. – Київ : Вища школа, 1984. – 160 с.

Кисельов, Йосип Михайлович. Перші заспівувачі [Текст] : літературні портрети українських радянських драматургів / Й. М. Кисельов. – Київ : Радянський письменник, 1964. – 389 с. 

Кочерга, Іван Антонович. Ярослав Мудрий [Текст]. Свіччине весілля : Драматичні поеми / І. А. Кочерга. – Київ : Дніпро, 1987. – 326 с.

Кочерга, Іван Антонович. Вибрані твори [Текст] / І. Кочерга. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 480 с.

Кочерга, Іван Антонович (1881–1952). П'єси [Текст] / І. А. Кочерга ; авт. передм., авт. приміт. Я. П. Білоштан. – Київ : Мистецтво, 1983. – 253 с.

Українська драматургія ХІХ–ХХ століть: Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Іван Кочерга [Текст]. – Київ : Наукова думка, 2006. – 408 с. 

Українська література [Текст] / ред. В. М. Борщевський. – 4-те вид., доп. и перероб. – Київ : Вища школа, 1976. – 431 с. 

Цалик, Станіслав Миколайович. Таємниці письменницьких шухляд. Детективна історія української літератури [Текст] / С. Цалик, П. Селігей. – Київ : Наш час, 2010. – 352 с.

Шлапак, Дмитро Якович. Драматургія – на посту [Текст] / Д.Я. Шлапак. – Київ : Товариство «Знання», 1970. – 48 с.


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

четвер, 13 січня 2022 р.

Що читають бібліотекарі. Нові надходження завдяки Українському інституту книги

Байзелл, Шон. Щоденник книгаря / Ш. Байзелл; пер. з англ. Яр. Стріха. – К.: Наш Формат, 2021. – 304 с.

Повне занурення у світ книжок

До прочитання «Щоденника книгаря» Шона Байзела мене спонукала величезна кількість захоплених відгуків на цю книгу в Мережі. Також мене привабила обкладинка книги з ілюстрацією затишної книжкової крамниці та чудовими лакованими крапельками дощу. Анотація обіцяла знайомство з роботою справжньої букіністичної книгарні в Шотландії. Це найбільший магазин у країні, розташований у невеликому місті Вігтаун. Саме тут знаходиться величезна кількість книгарень і щорічно відбуваються книжкові фестивалі. Все це зроблено для розвитку бізнесу та залучення туристів. Кількість охочих відвідати містечко різко зросла після того, як книга Шона Байзелла стала світовим бестселером.

Як і всі щоденники, книга розбита на дати, і кожен читач має можливість спостерігати за роботою книгаря впродовж цілого року, разом із героями книги зустріти Різдво та Новий рік, влаштовувати книжковий фестиваль і голосні авторські читання. Кожна сторінка наповнена тонким англійським гумором і описом життя звичайних шотландців. Це – класна книга з погляду спростування стереотипів. Наприклад, не всі люди, які заходять до книгарні або говорять про книги – читають їх. Кумедним виявився той факт, що  справжніми поціновувачами книжок найчастіше виявлялися «дивні» та «замріяні» відвідувачі. Стиль книги можна порівняти із нотатками у соціальних мережах. Трохи роздумів і саркастичних зауважень, трохи веселих історій та іронії.

Світ книгарні – завжди затишна рідна атмосфера, в якій приємно побути навіть віртуально. У моїх мріях про власну книгарню все було саме так, як написав автор: старовинний будинок, зручна квартирка над магазином, тисячі різних книг, вишуканий антикваріат, лагідний котик, цікаві книжкові заходи та щоденні спостереження за людьми. На мій погляд, книга скоріше припаде до душі всім любителям книг. Від себе додам, що  після прочитання книги я відвідала сторінку книгарні у Facebook і подивилася рекламне відео Reader's Delight на youtube.

Оксана Шевченко, заступниця директора з внутрішньобібліотечної роботи




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

середа, 12 січня 2022 р.

Діалоги з мистецтвом

Козацька святиня

Мова піде про особливий експонат з фондової колекції Дніпровського художнього музею – відому козацьку ікону – Богоматір Самарську.

Перше достовірне письмове свідоцтво про шановану в краї ікону належить перу преосвященного Феодосія (в миру Олександра Григоровича Макаревського, 1822–1885), єпископа Катеринославського і Таганрозького, й міститься в «Екатеринославских епархиальных ведомостях» за 1872 рік. За переказами, ця святиня була привезена зі сходу запорозькими козаками і зберігалася в Запорозькій січовій церкві нинішнього села Покровське або села Капулівка Катеринославського повіту.

Ще одна назва ікони – Новокодацька. Адже наприкінці ХVІІІ століття вона перебувала у Свято-Миколаївському храмі містечка Нові Кодаки. Саме тоді розповсюдилися і були зафіксовані відомості про чудеса, що походять від цієї ікони. А краєм стали поширюватися її копії. 

На початку ХІХ століття ікона опинилася в Катеринославі, а згодом була перенесена до Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря, розташованого біля річки Самари недалеко від міста Новомосковська. Відтоді ікона й стала називатися Самарською (за народними переказами, її принесли води Самари). Більш пізній список її й досі знаходиться в цьому монастирі. До Художнього музею міста Дніпра Самарську ікону Божої Матері передав вчитель-краєзнавець із села Магдалинівки Іван Мостовий.

Образ, який зображено на іконі, справді рідкісний, адже не часто можна зустріти ікони з січових церков у сучасних храмах, рідкість вони і в музеях. На іконі зображено нетиповий сюжет, джерелом якого є давня легенда про те, як у юнацькі роки Діві Марії було видіння розп’яття її ще ненародженого сина, це закарбувалося їй на все життя.

Ікона промовляє до глядача мовою символів. Тут усе невипадково, кожен елемент покликаний розкрити глибокий сакральний зміст: жертовність Богоматері, її смирення перед своєю глибокою трагедією. Ідея жертовності була співзвучна світогляду січовиків, які не виключали кінець свого життя як насильницьку смерть за віру християнську. «Вочевидь, саме такий трагічний образ Богоматері-страдниці та жалібниці найбільш відповідав духу та буттю козацького товариства з його постійним ризиком… смерті… Одухотворена героїка боротьби за волю, віру і Батьківщину знаходить символічне образне втілення у такому піднесеному і зворушливому, незвичайному за іконографією, образі запорозької ікони, що посідає у ній винятково шановане, чільне місце», – писала дослідниця ікони Лідія Яценко, провідна наукова співробітниця ДХМ.

Більше дізнатись про перлину музейної колекції ХІХ ст, про символіку та художні особливості ікони, чим святий образ може допомогти нашим сучасникам, ви можете, відвідавши залу українського сакрального мистецтва Художнього музею та з альбому-каталогу «Колекція живопису ДХМ. Вибрані твори» із фонду відділу мистецтв нашої бібліотеки. 

Подорожуйте у світ мистецтва з книгою!



Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка 

відділу документів з питань мистецтв




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 




 

вівторок, 11 січня 2022 р.

Світ знань нових видань

Тараненко, Ірина. Ці дивовижні українці. Книга-мандрівка. Україна / І. Тараненко, Ю. Курова, Є. Нєвєжина [та ін.] . – К.: Media Friends, 2019. – 48 c.

«Ці дивовижні українці» – проєкт, який складається з книги та інтерактивного сайту, що, за словами авторів, має лише одне, але дуже важливе завдання – показати наскільки ми дивовижні. Завдяки цьому проєкту можна інтерактивно подорожувати країною. Дізнаватися більше про історію держави, кулінарні цікавинки, думки, традиції та, навіть, стереотипи українців як нації. 

Захоплює побудова викладеного у книжці матеріалу. У єдиному вирі – коротенькі тексти та яскраві ілюстрації, що відповідають на питання «Чому ми саме такі?», «Що робить нас винятковими?».

Книга ніби створена спеціально для того, щоб читати її в родинному колі. Тому – радимо!




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

понеділок, 10 січня 2022 р.

Неймовірно, але правда

Серед запитів абонентів на белетристику окремих авторів у 1905 році лідирували: Анастасія Вербицька – 26 видань прочитали 1979 разів (обертаність однієї книги склала 76,1), Лев Толстой – його твори прочитали 632 рази (54 прим.), Ігнатій Потапенко – 31 книжка видавалася 609 разів (обертаність - 20). П’ять творів Вікентія Вересаєва передплатники обирали 267 разів, обертаність - 53 рази. Видання письменника-мариніста Дмитра Лухманова продовжили користуватися попитом у передплатників, їх запитали 486 разів, обертаність кожної з 13 книжок склала 37,3. Більше 500 разів абоненти запитували твори Всеволода Соловйова та Олександра Шеллера-Михайлова. А книги Василя Немировича-Данченка та Данили Мордовця видавалися більше 400 разів.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1905 год [Электронный ресурс]. - Екатеринослав : [б. и.], [1906]. - 40 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=16  (дата звернення: 10.01.2022). – Загл. с экрана.

Фото: Анна Клиба




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

четвер, 6 січня 2022 р.

Що читають бібліотекарі. Нові надходження завдяки Українському інституту книги

Фере-Флері, Крістін. Дівчина, яка  читала в метро: роман / Крістін Фере-Флері; пер. з фр. Павла Мигаля. – Львів: Вид. Старого Лева, 2019. - 160 с.

Книжки, як і люди, подорожують. Bookcrossing надає таку можливість.

Прочитавши книжку, людина залишає її у будь-якому соціальному місці, щоб інша людина, котра потребує саме цю книжку, знайшла її, прочитала і повторила саме цю дію.

Мандри відкривають нам інші світи. Якщо люди не долають сотні кілометрів потягами, літаками із-за обставин, то завдяки книжкам вони перебувають на різних континентах та в  різних країнах світу, долаючи мовні бар’єри та упередження.

Наша героїня – Жульєт, занурилась в bookcrossing. Знаходячись в метро, вона намагається відчути душевний стан пасажирів, щоб виокремити з юрби саме ту людину, котрій знадобиться  саме та книжка, яка надихатиме, розрадить, триматиме людину у відповідному тонусі. Знайомство з Соліманом змінює її життя. Він  висловив таку сентенцію: «Мої найкращі кур’єри наділені сильною емпатією: у глибині душі вони вміють відчути те розчарування, той відчай, що криються в тілі… Когось треба помітити, а потім спостерігати, поки не з’явиться чітке відчуття, що саме ця особа потребує цієї книжки. Це справжнісінька праця».   Жульєт наважується розірвати буденне коло безпечного простору, який створила для неї мати, сідає за кермо yellow submarine, прилаштованого для книжок і мандруючи відкриває для себе нові горизонти та яскраві емоції. 

Тетяна Гапоненко, бібліотекарка відділу абонемента




 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут