Сторінки

пʼятницю, 28 жовтня 2022 р.

На долоні історії

 

Тодось Осьмачка: «Я вас любив, німуючи, то словом» (продовження)

Особисте життя Осьмачки теж не можна назвати вдалим. Перший раз він був одружений з Лесею Трохименко – випускницею медичного інституту з Київщини, яка дуже велику увагу приділяла начитаності Осьмачки таі постійно посилала його до бібліотеки. В перші роки одруження він прочитав більш ніж за все життя, зокрема чужих авторів. З дружиною вони розійшлися. Син Осьмачки – Ігор Теодосійович був чемпіоном СРСР з водного поло та тренером.

Закохувався Тодось неодноразово, і про його сватання можна було написати цілу книгу, але до серйозних стосунків справа не доходила. Хоча Осьмачка, високий поставний смагляволиций вродивець, міг сказати жінці компліменти та мав свій шарм.

Найбільшим його коханням опісля було почуття до сестри Йосифи, у мирському житті Олени Вітер. Отець її, професор Василь Реплинський, загинув разом зі своїми учнями під Крутами, і донька з матір'ю втікали від більшовицьких переслідувань, згодом Олена стала ігуменею Якторівського монастиря, потрапила до катівень НКВД, неймовірним чудом вийшла живою. Це була надзвичайно гарна та смілива жінка, яка під час війни дала прихисток кільком єврейським родинам. С
аме цій жінці Осьмачка присвятив рядки у віршах «Помста», «Присвята», «Передше», «Кривди», «Хустка», «Молитви».

Я вас любив, німуючи, то словом,

І вірив сліпо та тривожно знов,

А ви боялися щоб випадково,

Не виявив при людях я любов.

Саме ця недосяжна жінка важила у його житті найбільше з усіх. Вона високо цінувала творчість Тодося, але особистих почуттів до нього не мала.

Далі буде.

 

Джерела:

Слабошпицький, Михайло Федотович. Тодось Осьмачка: літературний профіль. Никифор Дровняк із Криниці: Роман-колаж (фрагменти). – Київ: Рада, 1995. – 142 с.

Слабошпицький, Михайло Федотович. Поет із пекла (Тодось Осьмачка). – Київ: Вид-во М.П. Коць: Ярославів Вал, 2003. – 366 с.

Маринкевич, Світлана Михайлівна. Стильові домінанти поезії Тодося Осьмачки: Монографія. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. – 129 с.

Осьмачка, Т. С. Старший боярин.План до двору: романи / Т.С. Осьмачка. – Київ : Український письменник, 1998. – 239 с.

Осьмачка, Теодосій. Із-під світу : поетичні твори / Осьмачка Теодосій. – Нью-Йорк : Укр. вільна АН у США, 1954. – 317 с.

Шерех, Юрій. Не для дітей: Літературно-критичні статті і есеї. / Вступна стаття Ю. Шевельова. – Нью Йорк: Пролог, 1964. – 414 с.

Шляхи сподівань : українська література кінця ХVIII – початку ХХ ст. / упоряд., передмова В. І. Шкляр. – Київ : Грамота, 2006. – 512 с.


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

четвер, 27 жовтня 2022 р.

Що читають бібліотекарі

 

Мартен-Люган, Аньєс. Щасливі люди читають книжки і п’ють каву [Текст] / А. Мартен-Люган; пер. з фр. Л. Кононович. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2016. – 155 с.

 

Бестселер французької письменниці Аньес Мартен-Люган – сумна і красива історія жінки, яка після загибелі коханого чоловіка і доньки втрачає сенс існування. Головна героїня заново вчиться жити, кохати, відчувати. Книга про життя, поділене на «до» і після, про самотність, надію, любов і віру в себе.

Діана пережила найстрашніше, що може бути в житті будь-кого – в катастрофі загинули її чоловік і маленька донечка. Залишившись наодинці зі своїми страхами, гіркою самотністю та втратою будь-якого смаку до життя, вона вирішує покинути галасливу Францію та вирушити до Ірландії – в улюблену країну свого чоловіка. Аньес Мартен-Люган занурює читачів у дивовижні ірландські дикі простори, що не підкоряються людині та мають власний настрій, змушуючи повірити, що саме тут знайде прихисток поранена душа жінки.

Роман «Щасливі люди читають книжки і п’ють каву» має неординарну та цікаву сюжетну лінію, яку неможливо передбачити. Знайомство Діани з відлюдкуватим Едвардом, який виявився її сусідом, змушує жінку по-новому подивитися на життя і його цінності, відчути затишок і гармонію у звичайних буденних речах. Вона вчиться знову радіти життю, вірити в себе та мріяти про власне щастя.

Оксана Гайдук, провідна бібліотекарка патентно-технічного відділу


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

середу, 26 жовтня 2022 р.

Пунктир


Оксана Забужко. Планета життя

Писати вірші Оксана Забужко почала, за її словами, «з дописемного віку». Дебютувала з віршами в періодиці у дев`ять років. У 1973-му у видавництві «Молодь» було заплановано до друку її першу поетичну збірку «Весняна акварель», передмову до якої написав Михайло Стельмах. Але в творчу біографію юної авторки знову втрутилися історичні події: під час репресій 1972 року її батьки потрапили до «чорних списків». «Весняну акварель», вже підготовлену до друку, було знято. Тих своїх ранніх віршів Забужко ніколи потім не публікувала, а першу поетичну книжку, уже іншого змісту («Травневий іній»), змогла видати лише в1985 році.

Про свій ранній дебют в «Автобіографії» (1997) вона згадує без ентузіазму і до вундеркіндів у літературі закликає ставитись обережно.

Письменниця, яку цінують та читають понад двадцятьма мовами світу, влаштовують вистави за творами у Європі та Північної Америки.

«А ось день, про який я мрію, очевидно, прийде тоді, коли скінчиться війна, бо поки що ти не можеш дезертирувати зі свого «персонального інформаційного фронту».

«Будь-який українець мусить мати право – так, як італієць, француз, поляк, фін – прийти у себе в країні в книгарню чи бібліотеку і розгорнути повне зібрання творів будь-якого свого класика. Це те, що йому зобов’язана забезпечити Українська держава, і коли це право не задовольняється, доступ до спадщини не забезпечується – це називається культурною дискримінацією».

«В людині обов’язково має бути система ціннісних реґуляторів, щоб її «не понесло». В когось це страх Божий, в когось «мама розказала, чого не можна», у когось, як Прохасько писав, «50 профілів за спиною», які не дають тобі зробити негідний вчинок, і це вже культура – таке почуття солідарності не тільки з живими, а й мертвими, сорому перед Стусом чи Гете… Різні можуть бути регулятори – але обов’язково має бути щось, що більше од власного «я».

«В нормальному світі треба мислити на довшу скалю, планувати наперед – тому в серйозних корпораціях питають на співбесідах: «Де ти себе бачиш через 30 років?» А в нас ніхто так не мислить».

«В'язниця – не для поетів, поетам належиться проходити крізь стіни».

«Єдиний наш вибір був і залишається – межи жертвою і катом, між небуттям і буттям, яке вбиває».

«Замість робитися майстрами часу, ми стали його бранцями».

«Її Величність Цивілізація, віднявши в людини час і простір для повновартісного почування, тим самим позбавила її органу поетичного слуху».

«Коли винні всі, сама ідея вини – а отже, й суду, і навіть просто оцінки – втрачає сенс».

«Література ніколи не буває невинною – навіть якщо дуже хоче бути такою».

«Тільки в дитинстві є правда, тільки ним і варт міряти своє життя».

«Тільки те має над нами силу, що ми самі своєю силою напоюємо».

Фото: https://nspu.com.ua/novini/oksana-zabuzhko-na-festivali-time-of-the-writer/

Джерела:

Notre Dame d'Ukraine: Україна в конфлікті міфологій / О. Забужко.– 2-ге вид.,випр.– Київ : Факт, 2007.– 640 с.– (Висока полиця).

Сестро, сестро: повісті та оповідання / О. Забужко.– Київ : Факт, 2003.– 237 с

Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період / О.С. Забужко.– Київ : Основи, 1993.– 126 с.– Б. ц.

Український палімпсест. Оксана Забужко у розмові з Ізою Хруслінською / ред.: І. Андрусяк, О. Забужко ; пер. з пол. Д. Матіяш.– Київ : КОМОРА, 2014.– 406 с.– (Бібліотека польського інституту у Києві).

Дороги й середохрестя : есеї / В. Агеєва.– Львів : Вид-во Старого Лева, 2016.– 348 с.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://maximum.fm/den-narodzhennya-oksani-zabuzhko-citati-pismennici-pro-zhittya-literaturu-ta-ukrayinu_n184173


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 


вівторок, 25 жовтня 2022 р.

Пунктир

 

Ірен Карпа. «Реальна жінка мисткиня»

Ірен Карпа почала шлях до літературного визнання  у 2001 році, коли колишній продюсер гурту «Фактично Самі» Олег Гнатів (який згодом став продюсером «Перкалаби») показав тексти Карпи своєму знайомому Юрію Іздрику- головному редактору літературного журналу «Четвер».  У підсумку, в «Четверзі» була опублікована спочатку розповідь «Білявчік», а потім «Сни Ієріхона». Тоді ж Карпа почала друкуватися в молодіжному журналі «Молоко», де до 2009 року під псевдонімом «Соя Лось» вела авторску рубрику. Лауреатка премії Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця»,перша секретарка з питань культури посольства України у Франції сьогодні у «Пунктирі».

«Краса не здатна до кохання. Краса порожня всередині. Краса суть ілю
зі
ї».

«Кожна з моїх читачок справді класна: важко в це повірити, але якихось зануд чи міщанських тіточок я серед них не бачила».

«Ми творчі люди, всі охочі себе погнобити та помірятися з кимось успіхом, але я вважаю, слід мірятися тільки із собою. І навіть не тим, наскільки більше ти грошей заробила, а наскільки краще ти почуваєшся».

«Наш негативний досвід і те, як ми його пропрацювали, — це те, що робить нас особистостями. Інакше це були б історії Будди Гаутами, який ніколи не виходив за двері палацу й не бачив життя».

«Не існує ідеальних позитивних людей, у яких все класно, — тобто, може, вони і є, але я ненавиджу таких».

«Ти розумієш: я не той митець, який живе в космосі й натхненно пише весь день. Я реальна жінка-мисткиня, якій треба закінчувати книгу, а паралельно робити купу справ».

«Хороша книжка – це як маленький, але рятівний пліт на бурхливій воді. Завдяки їй читач може хоча би на момент читання, а в ідеалі й після нього, почуватися не самотнім».

«Що менше маєш бажань, то більше ти щасливіший. Всі нещастя приходять через те, що існують бажання».

«Я часто цитую Шерон Стоун, яка каже: «Ми з вами стали тими хлопцями, за яких хотіли вийти заміж». Це 100 відсотків про українок, які роблять блискучі кар’єри, прекрасно виглядають, мають хобі, не дають себе скривдити, а ввечері ще й готують смачну вечерю та дбають про всіх».

«Я часто кажу тим, хто займається творчістю чи літературою: не спішіть кидати роботу, яка вам не подобається, тому що вона може підкинути вам цікавих персонажів».

 

Фото: https://findbook.com.ua/avtor/irena-karpa

Джерела:

Незнайома [Текст] : антологія української "жіночої" прози та есеїстики другої пол. ХХ- поч. ХХІ ст. / Авторський проект В. Габора ; Авторський проект В. Габора. - Львів : Літературна агенція "Піраміда", 2005. - 600 с. - ISBN 966-8522-42-7 :

Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років [Текст]. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2010. - 320 с. - ISBN 978-966-14-0808-0 :

Курва [Текст] : [роман] / Х. Лукащук; авт. передм. І. Карпа, худож. Х. Лукащук. - Х. : Кн. Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2013. - 237 с. - ISBN 978-966-14-4699-0 :

Фріда Кало. Безжальна врода [Текст] / Ж. де Кортанз ; пер. з фр. І. Рябчій ; авт. послесл. І. Карпа. - К. : Нора-Друк, 2016. - 189 с. - (Біографії). - ISBN 978-966-8659-81-2(серія). - ISBN 978-966-8659-80-5 :

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0?uselang=uk



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

понеділок, 24 жовтня 2022 р.

Неймовірно, але правда

 

У 1906 році до читальної зали бібліотеки записалося 3 391 нових користувачів. Серед них кількість жінок склала майже 20%. Найбільша кількість припала на січень – 983 користувачі. Загалом протягом року кількість нових читачів коливалась: у лютому записалося майже вдвічі менше – 437 осіб, далі кількість користувачів потрошку то зменшувалась, то знов зростала. Найменше читачів записалося у грудні – лише 134 особи. За віросповіданням до читальні записалося 21,5% християнського народонаселення та 78,5% іновірців. Таке процентне співвідношення показує що іновірці використали можливість безоплатного читання для задоволення своїх інформаційних потреб.

 

Фото: Віра Піскун

Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1906 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Тип. Губерн. Правления, 1907. – 48 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=24 (дата звернення: 24.10.2022). – Загол. з экрану.



Більше про бібліотеку 
тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

середу, 19 жовтня 2022 р.

Пунктир

«Українська Стефані Майєр»

Сучасна українська письменниця, що працює в жанрі «фентезі» та пише про головне дуже простими словами.

Спочатку Дара Корній працювала для дитячої аудиторії та підлітків, а її твори з`являлись в журналах «Ангелятко» та «Ангеляткова наука». Але любов до фантастики – це ж дорослі мрії про казку, тому з жанром вона визначилась доволі швидко. 

Перший великий твір у жанрі міського фентезі – роман «Гонихмарник», було опубліковано у 2010 році. За нього авторка отримала третю премію всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова». 2010 року в номінації «роман» твір був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «ПОРТАЛ-2011» – «Відкриття себе» імені В.І. Савченко. Крім нагород і визнання, Дара Корній отримала і неофіційне «ім`я» «українська Стефані Майєр». Можливо й тому, що головне для неї – вірити в себе та в любов. 


«Бібліотека й ліс – це ті місця, де можна легко заховатися від надміру доскіпливих очей і в'їдливих язиків».

«Людина мусить бути комусь потрібною, щоб жити».

«Куди там стихіям природнім до тих стихій, що нуртують усередині людини».

«Кожен має крила, крила надії, віри, любові. І ті крила в найважчі моменти життя рятують тебе, виносячи на собі, навіть із самого пекла. Тільки мусиш вірити, чекати і вірити, насамперед у себе і в любов».

«Казка завжди закінчується щасливо, тому що оповідач не знає, що після щастя робити з героями?»

«Коли ти маєш у серці щиру віру, то ніяких оберегів не треба, щоб та віра твоя відбулася».

«Коли поруч із тобою хтось, то це не означає, що ти не сам».

«Можна бути натхненним і цікавим, навіть розповідаючи про квантову механіку».

«Не дозволяй нікому обтинати тобі крила...»

«Охо-хо, коли дивитися лише під ноги, так легко перетворитися на крота... Хлопці, не будьте кротами, кротів до неба не пускають...»

«Прощати чужих людей набагато легше ніж рідних».

«Ставайте собою і не озирайтеся на минуле, бо воно вже минуло, а ми з вами є зараз, тут і тепер».

«Ті, кого ми любимо, заслуговують на щастя найбільше. Нехай і не з нами, нехай з кимсь іншим».

«Хто найдужче заслуговує на щастя? Так, ті, кого ми найбільше любимо, лише вони. Навіть коли те щастя вони не можуть розділити з нами».


Фото: https://tyktor.media/author/dara-kornii/


Джерела: 

Корній, Дара. Зворотний бік світла [Текст] : роман / Д. Корній ; авт. передм. Г. Пагутяк. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 318 с. – ISBN 978-966-14-4004-2 


Львів. Кава. Любов [Текст] : збірка / уклад. і передм. Н. Нікалео. – 3-тє вид. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 272 с. – ISBN 978-617-12-0094-4 


Диво на Різдво [Текст] : казки, притчі, оповідання / Т. Белімова [и др.] ; уклад. Д. Корній ; худож. Я. Фефелова. – Харків : Віват, 2019. – 91 с. : кольор. іл. – (Найкращий подарунок). – ISBN 978-966-942-109-8


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D1%80%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B9

https://vivat-book.com.ua/avtory/dara-korniy/

https://findbook.com.ua/avtor/dara-kornij



|Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 



 

вівторок, 18 жовтня 2022 р.

Пунктир

Едгар Аллан По. Письменник з королівським ім'ям

Син акторів. Літературознавці вважали, що ім'я своє він отримав від відомого короля з п'єси Вільяма Шекспіра. Мандри, подорожі на човнах, пристрасть до всього незнаного. Коротка кар'єра військового та початок літературного шляху після смерті брата, коли книговидавцям вигідніше було робити нелегальні копії творів англійських авторів, аніж платити за нові. Перші поетичні спроби виявилися невдалими, тому проза. 

Сьогодні у «Пунктирі» американський прозаїк, поет, есеїст, драматург, літературний редактор і критик, представник американського романтизму Едгар Аллан По.

Один із перших американських професіоналів короткого оповідання (новели) і засновник детективу.

 

«З дитинства я не був таким, як інші. Не бачив так, як бачили усі».

«І все, що я кохав – я кохав на самоті».

«Нема самотності страшніше, ніж самотність у натовпі…».

«Ми відчуваємо, всупереч здоровому глузду, постійну спокусу порушити закон лише тому, що це заборонено».

«По-справжньому людина щаслива: вона завжди живе очікуванням щастя, яке ось-ось настане».

«Сни – смерті клаптики… О, як вони мені ненависні»!

«У мене є сильна віра в дурнів; мої друзі звуть її самовпевненістю».

«Ті, хто бачить сни наяву в ясний день, завжди йдуть набагато далі ніж ті, хто бачить сни, тільки засинаючи ночами».

«Це велике нещастя, не мати можливості бути одному».

«Якщо ви хочете забути що-небудь негайно, запишіть, що ви повинні це запам'ятати».

«Я душевнохворий, але з важкими н
ападами душевного здоров'я».

 

Фото: https://ruizhealytimes.com/category/eduardoruizhealy/page/266/

Джерела:

По, Едгар Аллан. Чорний кіт [Текст] : оповідання / Едгар Аллан По ; Пер. з англ. – К. : Дніпро, 2001. – 368 с. – (Скарбниця). – ISBN 966-578-026-3

По, Едгар Аллан. Золотий жук [Текст] : оповідання / Е. По ; пер. з англ.: О. Федорченко , В. Столяренко. – К. : КМ-БУКС, 2018. – 264 с.– (Класика). – ISBN 978-966-923-138-3

Эдгар Аллан По. Новеллист и поэт [Текст] : монография / Ю. В. Ковалев. – Л. : Художественная литература, 1984. – 296 с.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D1%80_%D0%90%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%BE

 




|Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

понеділок, 17 жовтня 2022 р.

Неймовірно, але правда


Зменшення кількості відвідувачів читальної зали у 1906 році зумовлено значним зменшенням числа періодичних видань, дозволених п. Генерал-Губернатором. Протягом року до фонду надійшло лише 66 назв газет та журналів (610 прим.). У порівнянні з 1905 р. кількість видань зменшилась на 26 назв (майже на 270 прим.). З цієї ж причини
збільшився попит на книги: у поточному році від користувачів надійшло 19 073 запитів, на 8 628 більше ніж торік. Із них 11 548 запитів було задоволено.

 

Фото: Альона Шолохова

Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1906 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Тип. Губерн. Правления, 1907. – 48 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=24 (дата звернення: 17.10.2022). – Загол. з экрану.


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

пʼятницю, 14 жовтня 2022 р.

На долоні історії

Тодось Осьмачка. Сяючий та безпосередній (продовження)

Після закінчення війни Німеччина прагнула звільнитися від мільйонів іноземців, політичні емігранти хотіли виїхати в країни західного світу, а радянські пропагандисти засипали всю Німеччину листівками, де закликали утікачів повертатися на батьківщину, які жорстоко поплатилися за свою довірливість. 

Осьмачка, звісно, не повернувся до СРСР і період другої половини 40-х років був для нього досить плідним. Саме до цього часу належить його співпраця з Мистецьким Рухом України (МУР), що об'єднав митців-емігрантів. 

Саме у цей час він завершує поему, чи скоріше роман у віршах, під назвою «Поет» гігантську на 628 октав.

Еталоном літературної досконалості вважали рядки:

Від вітру так ніколи не тріпоче

У вересні тополя золота,

Як шелестить шовками стан дівочий

І нам назустріч з крісла виліта;

І серце чуле виспівати хоче

Словами крізь розтулені уста.

Також у ці роки майже повністю було написано «Китиці часу», що з'явилися друком у видавництві «Українські вісті» в Німеччині аж 1953 року, з'явилося й багато мемуарних його новел у періодиці. Всі його твори не залишилися без уваги літературних критиків. Також увагу Осьмачці приділили й у збірці, що вийшла у Мюнхені «Карикатури з літератури», до речі самому Осьмачці карикатури та пародії не вдавалися, він майже не мав почуття гумору. 

Саме на цей час припадає його знайомство з Юрієм Шерехом, літературним критиком, на якого добре враження справив «Старший боярин». Знайомство їх було дуже оригінальним – критик попросив у Тодося рукопис «боярина», на що той відповів: «Дам, якщо не будете лаяти».

Поетична збірка «Із під світу» з'явилася вже на північноамериканському континенті у 1955 році за сприяння Української вільної академії наук у США та Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Рецензії вийшли із заголовками «Неподоланий поет». Юрій Шерех наголошував на тому, що не мають рації ті, хто бачать у поезії Осьмачки одну велику поетову скаргу на світ і гадають, що Осьмачка зацікавлений більше у представленні своїх жахів, ніж мистецтва. «Поетам є чого повчитися в Осьмачки, – зауважував Шерех, – Словник Осьмачки нечувано багатий і не зі словників насмиканий, а взятий з природної живої мови…».

Усі попередні книги були підписані «Тодось», а на титулі «Із-під світу» значилося Теодосій. Період другої половини 50-х був найщасливішим «такого сяючого, безпосереднього Осьмачки згодом вже ніхто і ніколи не бачив».

Він мріяв про Нобелевську премію, висилав, збірку «Із-під світу» до трьох Європейських академій і до Шведської і отримав відповідь, що примірники переслали до Нобелевської бібліотеки. Але ж у нобелівському комітеті навряд читали українською мовою. Осьмачка знайшов перекладача, але англомовний читач теж не був зацікавлений українськими проблемами.

Далі буде. 


Джерела:

Слабошпицький, Михайло Федотович. Тодось Осьмачка: літературний профіль. Никифор Дровняк із Криниці: Роман-колаж (фрагменти). – Київ: Рада, 1995. – 142 с. 

Слабошпицький, Михайло Федотович. Поет із пекла (Тодось Осьмачка). – Київ: Вид-во М.П. Коць: Ярославів Вал, 2003. – 366 с. 

Маринкевич, Світлана Михайлівна. Стильові домінанти поезії Тодося Осьмачки: Монографія. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. – 129 с. 

Осьмачка, Т. С. Старший боярин.План до двору: романи / Т.С. Осьмачка. – Київ : Український письменник, 1998. – 239 с. 

Осьмачка, Теодосій. Із-під світу : поетичні твори / Осьмачка Теодосій. – Нью-Йорк : Укр. вільна АН у США, 1954. – 317 с.

Шерех, Юрій. Не для дітей: Літературно-критичні статті і есеї. / Вступна стаття Ю. Шевельова. – Нью Йорк: Пролог, 1964. – 414 с. 

Шляхи сподівань : українська література кінця ХVIII – початку ХХ ст. / упоряд., передмова В. І. Шкляр. – Київ : Грамота, 2006. – 512 с. 



 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 


 

четвер, 13 жовтня 2022 р.

Що читають бібліотекарі

 

Байдак, Іван Степанович. Чоловік з моїм іменем [Текст] : повість / І. С. Байдак. - Харків : Vivat, 2019. - 144 с. - (Художня література).


В пошуках себе

«Ми всі змінюємося та стаємо настільки іншими людьми,

 що, якби сіли напроти нас колишніх, то навряд порозумілися б».

 

«Чоловік з моїм іменем» – четверта прозова книжка сучасного українського письменника. Подорожуючи світом, Іван спілкувався з різними людьми та на основі цих розповідей він створив одну історію життя Родвелла Вільямса. Повість підіймає дуже багато життєвих питань, це універсальна інструкція життя в різні його моменти з різних ракурсів. Автор впевнений, що кожна людина, прочитавши цю книгу, знайде якісь відповіді на свої питання, що кожну людину зачепить якийсь конкретний момент у книжці. На мій погляд, повість мотивує читача зробити певний аналіз життя й за можливістю щось виправити, зробити або припинити шкодувати за тим, чого вже не можна змінити. Після прочитання книги створюється своєрідний ефект сеансу психотерапії, бо намагаєшся проводити ті ж самі паралелі, які стаються з головним героєм. І таким чином водночас проводиш внутрішній аналіз у самому собі.

Ми знайомимося з головним героєм, коли він уже в солідному віці. Він багато чого пережив і побачив, але зараз, дивлячись на колишнього себе, не може впізнати того ексцентричного юнака. Родвелл Вільямс, поховавши своїх батьків і переживши розлучення, пригадує події минулого: веселі студентські роки, цікаву роботу в букіністичній крамниці, прогнозоване життя молодого викладача та випадкову доленосну знахідку – біографічні рукописи невідомого автора. Гортаючи сторінки своїх нотатників, він згадує вагомі думки та події, розмірковує про самотність людської натури, плинність часу та втрачених надій. Це ніби потік свідомості, неперервний плин думок, коли одна непомітно переходить в іншу. Цікаво, що для мене сюжет у повісті був не головним, вразила мелодійна мова та криниця неймовірно глибоких думок, які хотілося розібрати на цитати.

Також мені припали до душі описи моментів, коли юнак працював у книгарні «Рукописи», рекомендував книги клієнтам і аналізував настрій прочитаних творів. Книжкова атмосфера, аналізи художнього тексту, думки про книги та їхніх авторів, пошуки таємничого письменника – для мене є справжнім раєм. Тож якщо Вам треба емоційно відпочити, або просто трохи покопирсатися в собі, розкласти думки по поличках – книжка може стати помічником у цій нелегкій справі.

Оксана Шевченко, заступниця директора з внутрішньобібліотечної роботи


Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут