Що читають бібліотекарі

Паттерсон, Джеймз. Дванадцять шалених днів Різдва / Дж. Паттерсон, Т. Сафран; пер. з англ. Л. Людвиченко. – Харків: Віват, 2024. – 254 с.

 

Коли рідна людина йде з життя – це трагедія. Коли ж вона покидає цей світ на Різдво, то воно теж покидає всю родину.

Комусь на свята дарували нецікаву книгу, можливо, – негарний одяг, але для Вілла та Елли Салліванів найбільшим ударом була смерть їхньої матері...

П'ять років поспіль діти не святкують Різдво. Їхній батько Генрі ніяк не може відпустити свою дружину.

Сім’я втрачає зв’язок між собою, оскільки всі забули, як то спілкуватися, просто співіснують разом. Але одного дня, як грім серед ясного неба, якась незнайомка починає надсилати їм екстравагантні подарунки, які перевертають все їхнє життя. Вони навчаються жити в новій реальності та домі, переповненому новими мешканцями. Але такі події повертають сім’ю до життя, а ще зближують її.

Роман «Дванадцять шалених днів Різдва» – це історія в дусі американських фільмів 1990-х і 2000-х років, коли слідом за драматичною історією відбувається диво, а все погане залишається у минулому.

Гарна книга для зимових вечорів, або в дорогу. Історію оцінить не лише жіноча, але й чоловіча авдиторія шанувальників життєвих романів і зимово-різдвяного сетингу.

 

Юлія Касьян, бібліотекарка відділу читальних залів

Книга в каталозі

http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/ABD6F383-673A-4D0E-B6D9-269106B56B9F

 

Ракурс

Новий Рік. Різдво. Подарунки. Очікування, які ми власноруч  можемо перетворити на дива. Головне -  вірити та діяти. Та не забути про листи до Санти, звичайно  :) 

Всього найкращого у Новому. 

Ми - разом. До зустрічей вже у січні  :)

«Різдво!.. Ви чуєте? Лишень від звуків цього чарівного слова у небі починають співати невидимі дзвіночки, і здається, що от-от станеться дещо казкове. Чуєте?» 

Сашко Дерманський, «Крамничка тітоньки Мальви»

«Я завжди чекав цих днів як найкращих у році. Це радісний час – дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні у всьому календарі, коли люди, наче за мовчазною згодою, вільно розкривають один перед одним свої серця і бачать у своїх ближніх, – навіть у незаможних і знедолених, – таких же людей, як і вони самі, що бредуть однією з ними дорогою до могили, а не якихось істот іншої породи, яким варто йти інакшим шляхом. А тому, дядечку, хоча це й правда, що на Різдво мені ще жодного разу ні золота, ні срібла не додалось, я все одно вірю, що воно приносить мені добро і буде приносити добро. Тож хай живе Різдво!».

Чарльз Діккенс, «Різдвяна історія»

«Цікаво, як на небі святкують Різдво, – подумав я. – Може, моя матуся також пече там свої медові яблука, хоча на небі немає убогих». А потім мені здалося, що я і справді бачу її у довгій синій сукні з великим кошиком, повним різдвяних яблук. І матуся роздає їх усім: і Марії, і апостолу Петру, і моєму татові, і всім, хто тільки схоче. А потім я почув, як співає небо, і співає ріка, і крига на ріці, і сніг також співає різдвяну пісню. І та пісня була така, що я міг би все життя її слухати».

Дзвінка Матіяш, «13 різдвяних історій»

«Сніжинки летіли на Повза зі всіх сторін, сідали на лапи і на живіт, лоскотали ніс і вуха. Це було, на диво, приємно і зовсім не страшно. Повзові стало так радісно, що захотілося бігти їм назустріч.

 – Мартіно, це сніг! – кричав він і бігав довкола зайченятка. Він підстрибував, падав, котився, перевертався, вставав і біг знову. Повзове щастя було таке справжнє і сильне, що Мартіна, дивлячись на нього, сама почала реготати».

Мар`яна Прохасько і Тарас Прохасько, «Хто зробить сніг»

 «Я б, напевно, віддав усе на світі за просте, морозний, сніжне Різдво мого дитинства».

Ден Сіммонс 

«Треба написати Санті листа... Треба-треба-треба... – муркав Сплет. – Бо як він інакше дізнається, що мені подарувати на Різдво?»

 Роб Скоттон, «Різдво для Сплета»

Джерела: 

https://mykniga.com.ua/poradi/citati-pro-rizdvo-i-novij-rik.html

 https://starylev.com.ua/blogs/nayteplishi-knyzhkovi-cytaty-pro-zymu-ta-svyata

Фото: https://galinfo.com.ua/news/ukraintsi_svyatkuvaly_novyy_rik_u_berezni_veresni_a_zgodom_u_sichni_305292.html

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  

 

Ракурс

Ніч напередодні Різдва наповнена містикою та різноманітними традиціями. Це час колядок, ворожіння й куті. Для настрою багато хто з нас перечитує «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» Миколи Гоголя або передивляється однойменний фільм. Микола Васильович описав Святвечір в українському селі так, що й сам ніби потрапляєш у стару теплу хату до Солохи, опісля зустрічаєш Вакулу з мішками на спині та молодиків, що ходять від хати до хати – колядують. Давайте й ми зануримося в оповідання «Ніч перед Різдвом» та відчуємо дух прийдешнього свята

«Останній день перед Різдвом минув. Зимова, ясна ніч настала. Глянули зірки. Місяць велично виплив на небо посвітити добрим людям та всьому світові, щоб усім було весело колядувати й славити Христа. Морозило дужче, як зранку: але зате так було тихо, що рипіння морозу під чоботом чути було за півверсти. Ще ні одна юрба парубків не з'являлась під вікнами хат; тільки місяць зазирав до них крадькома, ніби викликаючи дівчат, що прибиралися та чепурилися, хутчій вибігати на рипучий сніг»

«Все освітилося. Заметілі наче й не було. Сніг запалав широким срібним полем і весь обсипався кришталевими зорями. Мороз наче потеплів. Юрби парубків і дівчат показалися з мішками. Пісні задзвеніли, і рідко під якою хатою не товпилися колядники»

«Дивно сяє місяць! Важко розказати, як добре вештатися такої ночі між юрбою дівчат, що регочуть та співають, і між парубками, охочими на всякі жарти й витівки, які тільки може навіяти ця ніч, що весело сміється. У доброму кожусі тепло; від морозу ще гарячіше горять щоки; а на пустощі сам дідько підштовхує ззаду»

«Колядувати у нас називається співати під вікнами проти Різдва пісень, що звуться колядками. Тому, хто колядує, завжди кине в торбу господиня, чи господар, чи хто там зостанеться дома, ковбасу, чи хліб, чи шага мідного, хто чим багатий. Розказують, нібито був колись такий ідол Коляда, котрого мали за бога, та ніби з того й повелися колядки. Хто його знає? Не нам, простим людям, про це балакати»

«А то раптом один із юрби, замість колядки, пускав щедрівку й ревів на все горло: «Щедрик, ведрик! Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски!» Регіт винагороджував штукаря. Маленькі вікна відчинялися, і сухорляві руки бабусь, які самі тільки з поважними батьками залишалися в хатах, висувалися з вікна з ковбасою чи шматком пирога. Парубки та дівчата одні з-перед одних підставляли мішки і підхоплювали свою здобич. В одному місці парубки, зайшовши з усіх боків, оточували гурт дівчат: галас, гамір, той кидав грудкою снігу, той видирав мішок з усякою всячиною. В іншому місці дівчата ловили парубка, підставляли йому ногу, і він летів разом з мішком сторч головою на землю. Здавалося, цілу ніч ладні були провеселитися! І ніч, як на те, так розкішно жевріла! І ще білішим здавалося світло місяця від блиску снігу!»

«На всіх обличчях, куди не поглянь, видно було свято; голова заздалегідь облизувався, уявляючи, як він розговіється ковбасою; дівчата подумували про те, як вони будуть ковзатися з хлопцями на льоду; баби щиріше, ніж будь-коли, шептали молитви»

http://m-ukraine.com/639-10-tsytat-z-vechoriv-na-hutori-bilya-dykanky-yaki-stvoryat-neperevershenyy-rizdvyanyy-nastriy.htm

Гоголь, Микола. Ніч напередодні Різдва [Текст]: повість / М. Гоголь ; пер. з рос. О. Кобелецька ; худож. Ю. Ясінська.- К. : Форс Україна, 2017. - 96 с. 

Гоголь. Містика та реальність [Текст] / упоряд. Л. Цуріка. - К. : АВІАЗ, 2013.- 128 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Книжкове Різдво

З початком Нового року відкрився карнавал Різдвяних свят, які відзначаються згідно традицій тієї чи іншої країни. Якщо говорити про причетність книги до Різдва, то гарні традиції є в Ісландії, де щорічно під час свята місцеві видавці завалюють книжковий ринок сотнями нових публікацій. Ця акція називається Jólabókaflóð - Різдвяний Книжковий Потік, який в 2014 році вмістив у себе 800 нових книг.
Не менш цікавим є й те, що в Ісландії, книга досі є найбільш популярним Різдвяним подарунком, а щорічна публікація bókatíðindi (книжкові новини) - каталогу всіх книг, доступних в книгарнях під час Різдва, сприймається як головна подія Святок. Цей каталог безкоштовно розповсюджується серед жителів країни. Тому й не дивно, що саме столиця Ісландії Рейк'явік стала п'ятим містом світу, що отримала від ЮНЕСКО титул Міста Літератури.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter