Сторінки

пʼятниця, 29 листопада 2019 р.

Пунктир

Вінсент Ван Гог - нідерландський художник, один з найяскравіших представників постімпресіонізму, чиї роботи вплинули на живопис XX століття. Його вважають божевільним, вчені до цих пір відносять творця до душевнохворих, висуваючи різні припущення  та  діагнози. Навіть сам герой казав про себе «Я заплатив життям за свою роботу, і вона коштувала мені половини мого розуму». 

«Рибалки знають, що море небезпечне і буря жахлива, але вони ніколи не знаходили це достатньою підставою для того, щоб залишатися на березі».

«Те, чому вчишся на особистому досвіді, дається не так швидко, але зате глибше закарбовується в мозку».

«Шукай же світла та  свободи і не грузни занадто глибоко в болоті життя».

«Що таке малювання? Це вміння пробитися крізь залізну стіну, яка стоїть між тим, що ти відчуваєш, і тим, що ти вмієш».

«Я аж ніяк не збираюся заперечувати користь шлюбу, особливо коли він уже укладений і людина спокійно починає жити своїм будинком. Але в нашому цивілізованому світі він пов'язаний з такими похоронно-смутними привітаннями та церемоніями, на яких наполягають сім'ї нареченого і нареченої (не кажу вже про необхідність відвідати безрадісні, як аптека, установи, де сидять допотопні цивільні і духовні влади), що тобі мимоволі стає шкода бідолаху, вимушеного запастися необхідними паперами і відправитися в місця, де його з жорстокістю, яка перевершує лютість найкровожерливіших людожерів, підсмажують до одруженого стану на повільному вогні вищеназваних хоронивно-сумовитих церемоній».

«Я вважаю, що художник - щасливець: він знаходиться в гармонії з природою всякий раз, коли йому в якійсь мірі вдається висловити те, що він бачить».

«Я не можу зробити так, щоб мої картини самі продавалися. Але прийде час, коли люди зрозуміють, що вони вартують більше, ніж фарба, витрачена на них».

«Я перестаю боятися божевілля, коли бачу поблизу тих, хто вражений ним».

«Я хочу торкатися до людей своїм мистецтвом, я хочу щоб вони говорили - він відчуває глибоко, він відчуває ніжно».

«Якщо я буду коштувати чогось пізніше, то стою чогось і зараз. Адже пшениця - це пшениця, навіть якщо спочатку люди думають, що це просто трава».

https://citaty.info/man/vinsent-van-gog?sort_by=rating&page=4
Ван Гог, Винсент. Письма [Текст] / Винсент Ван Гог; Пер. П.Мелковой. - Спб. : Азбука, 2000. - 848 с.

Пажак, Фредерік. Ван Гог. Іскріння [Текст] / Ф. Пажак ; пер. з фр. І. Рябчий. - К. : Нора-Друк, 2018. - 264 с. : іл. - (Біографії).




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 27 листопада 2019 р.

Пунктир

Вінсент Виллем Ван Гог. Одна одна з найкоротших творчих кар'єр в історії мистецтва - десять років. Саме за цей проміжок часу він створив таку кількість полотен, якої не було в жодного з відомих живописців, хоча за життя продав лише одну картину.

«…Життя без кохання я вважаю гріховним і аморальним станом».
«Книга - це не тільки всі твори літератури, але також совість, розум і мистецтво».
«Книжкові магазини завжди нагадують мені, що в світі є хороші речі».
«Краще говорити менше, але вибирати такі слова, в яких багато сенсу, ніж вимовляти довгі, але порожні промови, які настільки ж марні, як легко вимовляються».
«Людина несе в душі своїй яскраве полум'я, але ніхто не заходить погрітися біля нього: перехожі помічають лише маленький димок, що вибивається з труби, і йдуть своєю дорогою».
«Людина приходить у світ не для того, щоб прожити життя щасливо, навіть не для того, щоб прожити її чесно. Він приходить у світ для того, щоб створити щось велике для всього суспільства, для того, щоб досягти душевної висоти і піднятися над вульгарністю існування майже всіх своїх побратимів».
«На мій погляд, я часто, хоча і не кожен день, буваю казково багатий - не грошима, а тим, що знаходжу в своїй роботі щось таке, чому можу присвятити душу і серце, що надихає мене і надає сенс мого життя».
«Не існує такого поняття, як негарна жінка».
«Нехай я отримую удари, нерідко роблю помилки, часто буваю неправий - все це не так страшно, тому що в основному я все-таки має рацію».
«Нормальність - це асфальтована дорога: по ній зручно йти, але квіти на ній не ростуть.»

https://citaty.info/man/vinsent-van-gog?sort_by=rating&page=4
Ван Гог, Винсент. Письма [Текст] / Винсент Ван Гог; Пер. П.Мелковой. - Спб. : Азбука, 2000. - 848 с.

Пажак, Фредерік. Ван Гог. Іскріння [Текст] / Ф. Пажак ; пер. з фр. І. Рябчий. - К. : Нора-Друк, 2018. - 264 с. : іл. - (Біографії).




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 26 листопада 2019 р.

Світ знань нових видань

Шаповал, Юрій . Михайло Грушевський. ''Я сам прийшов до політики через історію...'' [Текст] / Ю. Шаповал, І. Верба; Нац. акад. наук України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. - К.: Парламентське вид-во, 2018. - 493 с.: іл. - (Політичні портрети ).

Дослідження «Михайло Грушевський. «Я сам прийшов до політики через історію…», видавництва Верховної Ради України,  вийшло у книжковий світ у 2018 році і розпочало серію «Політичні портрети». 
Юрій Шаповал та Ігор Верба - українські історики, доктори історичних наук, письменники та редактори використали у своїх дослідженнях здобутки сучасного грушевськознавства, численні архівні документи, зокрема й ті, що  не були доступні в попередні роки.  У книзі міститься чимало цікавих фактів про життя та діяльність однієї з основних постатей української політики і національної гуманітарної науки ХХ сторіччя.  
Його по праву називають визначним діячом свого часу. Він втілював у собі три ролі –дослідника вітчизняної історії, ідеолога національного руху та політика. Але Грушевський  й досі лишається загадковою особистістю  для вчених сьогодення. Таємничими були не лише події життя, але й обставини його смерті. Автори зазначають, що віднайдені наприкінці минулого століття документи, не дають однозначної відповіді на запитання: чи навмисно знищили історика, або ж його життя обірвалося внаслідок фатального збігу обставин.
Видання  є одним з найповніших з-поміж інших, що розкриває особистість Михайла Грушевського та його визначну роль в історії нашої держави. 
Адресоване всім, хто цікавиться історією України.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 25 листопада 2019 р.

Неймовірно, але правда

Звертаючи увагу на рух книжкового фонду у 1901 році, потрібно відмітити, що питання збільшення складу бібліотеки, складало головний предмет піклування Ради, завдяки чому каталог бібліотеки збільшився на 1364 примірники (що більше на 200 томів ніж минулого року). Дещо зменшилась кількість пожертвувань книг на користь бібліотеки: 316 примірників у порівнянні з 701 примірником у 1900 році. Внаслідок цього витрати на збільшення кількості книг головним чином випали на бюджет бібліотеки (1216 крб. + 241 крб за переплетення).

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 25.11.19). – Загл. с экрана.





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 22 листопада 2019 р.

Пунктир



Мерілін Монро
«Часто буває цілком достатньо просто бути з кимось. Не обов'язково торкатися один до одного, говорити про щось. Досить просто відчувати зв'язок між вами двома, відчувати, що ти не самотній ».

«Чесно кажучи, мені не потрібен той, хто бачить в мені тільки хороше, мені потрібен той, хто бачить в мені і погане, але при цьому все ще хоче бути зі мною».
«Чоловіки думають, що дівчата подібні книгам - якщо обкладинка не приваблює, то і читати не варто».
«Що хорошого в тому, щоб бути Мерлін Монро? Чому я не можу бути просто звичайною жінкою? Жінкою, яка може мати сім'ю ... Я хотіла б мати лише одну дитину. Мою власну ».
«Я думаю, що на все є свої причини. Люди змінюють, і ви вчитеся не ображатися на них. Навколо так багато неправильних речей, що ви починаєте цінувати, коли зустрічаєте серед них правильні. Ви вірите, коли вас обманюють, але, врешті-решт, вчитеся не вірити нікому, крім себе».
«Я егоїстична, нетерпляча і невпевнена в собі. Я роблю помилки, можу вийти з себе і часом зі мною важко впоратися. Але якщо ви не можете спілкуватися зі мною, коли я в поганому настрої, то чи не заслуговуєте мого суспільства і в хорошому».
«Я завжди відчувала, що мене не існує; єдина можливість бути для мене - це, напевно, бути кимось іншим. Тому я і захотіла стати акторкою. »
 «Я згодна жити в світі, яким правлять чоловіки, до тих пір, поки можу бути в цьому світі жінкою».

https://citaty.info/man/merilin-monro?sort_by=rating&page=7

Тараборелли, Рэнди. 
Мэрилин Монро. Тайная жизнь самой известной женщины в мире [Текст] / Р. Тараборелли ; Пер. с англ. А. Степановой. - М. : Эксмо, 2010. - 544 с. - (VIP персоны).
Бадрак, Валентин. 
Стратегии гениальных женщин [Аудиокнига] / В. Бадрак. - К. : Сідіком Україна, 2008. -  эл. опт. диск (DVD-ROM); МР3-360.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


четвер, 21 листопада 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Пагутяк, Галина. Душа метелика / Г. Пагутяк // Захід  сонця в Урожі. - Львів : Піраміда, 2016. – С. 275-280. – (Приватна колекція).

«Душа метелика» – цикл з чотирьох філософських новел «Небо птахів», «Тінь, світло…», «Маленький шлях – не для людей…», «Душа метелика». Авторка роздумує про таке швидкоплинне людське життя, про душевний стан сучасної людини, її знеособленість – і в той же час самотність і беззахисність перед навколишнім світом. Людина, опинившись у полоні зв’язків із суспільством, обов’язків, втрачає власну сутність, перестає бути собою. В гонитві за матеріальним комфортом вона забуває про духовні цінності.
«Проте знайти у собі спокій, злагоду краще, ніж страждати, підкоритись законам космосу легше, ніж законам суспільним».
Протягом всього циклу пані Галина наголошує що потрібно жити в гармонії з природою, бути відповідальним за свої вчинки та дії. Спостереження за тим, що відбувається навколо, приводить до усвідомлення, що людина – це частина природи, тому людям потрібно перебувати в її лоні, не намагаючись знищити та переробити його. В есе «Маленький шлях – не для людей…» героїня, спостерігаючи за життям комах, усвідомлює, що вони мають свої звичаї, ритм життя, свій спосіб спілкування і що їх життя нагадує існування людей. Вона розуміє, що треба бути уважними у ставленні до маленьких істот, що нас оточують, щоб не нашкодити…
Головна проблема есе «Душа метелика» - усвідомлення трагічності і скінченності людського існування, неприродності життя людини. «Дитинство, розквiт, старiсть — це не дiм часу, а стан душi, нiби гра. Дитина бавиться в дорослу, примiряючи, що краще до лиця: iнфантильнiсть чи вiдповiдальнiсть. Згодом дорослi навчають ïï автоматизму. Саме через це ми шукаємо хоч крихiтку знання. Як добре все-таки не бути людиною, бо це найбiльш неприродна iстота.»
Спостереження за комахами, які летять на світло і гинуть, викликає у героїні думки про смерть: «Яким би не було привабливим життя після життя, важко усвідомлювати, що ти стаєш абсолютно непотрібним …». Метелик символізує собою прагнення до світла, спалюючи тіло він залишає душу…
У свої творах авторка закликає людей до осмислення навколишнього світу, до надбання внутрішнього спокою і гармонії, наголошує на необхідності духовного очищення та наближення до справжніх моральних цінностей.

Оксана Ясько, завідувач сектором науково-дослідної роботи





Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 20 листопада 2019 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Олександра Прокоф’єва:  «Хочу  завжди бути  собою»

Олександра Віталіївна Прокоф’єва – завідувачка відділу документів іноземними мовами. Людина з широким колом інтересів, багатим життєвим досвідом, привабливою зовнішністю, спокійним та врівноваженим  характером, вона привертає увагу та зацікавлює  з перших хвилин спілкування.
А спілкуватися є про що: звідки у неї  з’явився інтерес до іноземної мови? Як так сталося, що викладачка французької стала керівником спеціалізованого  відділу наукової бібліотеки?    
Уважно  слухаємо розповідь Олександри. Виявляється,  ще в дитинстві їй подобалися зарубіжні виконавці, з якими познайомилася завдяки  домашній колекції грамплатівок, і дуже захотіла вивчати іноземну мову.
У школі це бажання підтримала вчителька – молода, чудова, яка щойно повернулася з Куби, з перекладацької практики. Уроки іспанської мови були для Саші найочікуванішими.  
Якщо людина  талановита в різних галузях, їй важко одразу обрати свій єдиний вірний шлях. Так було і з Олександрою: їй  однаково давалися як точні науки (особливо математика й хімія), так і гуманітарні. 
Після закінчення школи в останній момент вона вирішила складати вступні іспити на економічний факультет металургійного інституту. Не дібравши двох балів, бо прохідний бал на той момент був дуже високий, довелося попрощатися з мрією стати  студенткою. 
Ось  тоді вперше пролунав для неї дзвіночок – у світі є бібліотеки! Сусідка, керівник дитячої бібліотеки, запросила її до себе на роботу. Готуючись до повторних  вступних іспитів,  Олександра паралельно знайомилася й з азами бібліотечної роботи. Як не вмовляли її бібліотекарі  вступати до Харківського  інституту культури, та вона встояла, адже  серце підказувало:  є  любов до іноземних мов, займайся цим!  
У ДНУ  не було відділення іспанської мови. Єдине відділення, куди брали зі знанням цієї мови, – французьке.  Так вона долучилася до французької мови. Хотіла бути перекладачем. Та в ті часи наше місто було закритим, засекреченим, і здійснити мрію  було майже неможливо. Під час навчання їй пощастило півроку попрацювати із справжніми французами в Комунарську, на металургійному заводі, де французи монтували цех сталевої дробі. 
Після закінчення університету вдалося влаштуватися перекладачем в патентний відділ НПО «Орбіта». Але французька мова не була такою поширеною, як англійська, перекладів було мало. І вирішила Олександра освоювати патентну справу. Закінчила Дніпропетровський громадський інститут патентознавства та інститут підвищення кваліфікації в галузі патентної справи в Москві. Пропрацювавши в «Орбіті» 10 років, вона не стала чекати скорочення, які були масовими в 90-і роки, а вирішила змінити місце роботи й потрапила в патентно-технічний відділ ДОУНБ. Відділ великий, багато співробітників, більшість з яких вона  знала, бо відвідувала бібліотеку  як читачка – проводила патентний пошук, працюючи в НПО «Орбіта». 
Для співробітників патентного відділу Олександра була справжньою знахідкою:  її знання патентної справи та  іноземних мов,  вміння заряджати позитивними емоціями, привітність, розсудливість були всім до душі. 
Але такий фахівець як Олександра Віталіївна,  був дуже швидко помічений адміністрацією бібліотеки. Їй запропонували очолити відділ літератури іноземними мовами. Подолати сумніви і прийняти пропозицію адміністрації  допомогли колеги з патентного відділу. 
        Почався дуже складний період у професійному житті нашої колеги. Нові обов’язки, складний колектив,  не налагоджена робота з фондом, інструктивно-технологічною документацією … Але з роками все розклалося по полицях. Сформувалась команда однодумців, особливе місце в ній   зайняла  Олена Анатоліївна Захарова, яка стала справжньою  паличкою-виручалочкою завідувачки відділу. 
Специфіка роботи відділу документів іноземними мовами в тому, що треба орієнтуватися в літературі іноземними мовами і давати поради читачам щодо читання чи підготовки якихось матеріалів. Дуже часто працівникам відділу доводиться спілкуватися іноземними мовами. Бувають і  неочікувані випадки, коли колеги-бібліотекарі або працівники музею  просять допомогти іноземцям, що  мандрують Україною, ознайомитись з містом.   І якщо це французи – допомагає Олександра Віталіївна! 
Від керівника відділу залежить якість впровадження нових ІТ- технологій. У цих питаннях  Олександра Віталіївна займає кращі позиції: сама захоплюється всім новим,  і співробітників вміє налаштувати на використання нових технологій. Для них не проблема – ведення електронного читацького формуляру, створення електронного каталогу, підтримка веб-проєктів.  Взагалі, професійне ставлення до всіх бібліотечних процесів – характерна риса діяльності Олександри Прокоф’євої. 
Універсальність бібліотечної діяльності  відділу передбачає  розробку та реалізацію соціокультурних проектів. Свого часу справжнім іспитом для відділу і всієї бібліотеки став масштабний захід  – інформаційний ярмарок «Сучасна Британія»,  який координувала Олександра Віталіївна. Відвідали ярмарок  близько двох тисяч людей.
 Дуже плідно відділ працює з цікавими партнерами – інститутом освіти, середніми школами, національними культурними центрами, посольствами окремих країн. 
Вдумлива, кропітка робота з читачами дозволила  працівникам відділу реалізувати  партнерський   проект Ґете-інституту «Заочний абонемент. Україна». Він діяв протягом  8 років.  Олександра Віталіївна як один з кращих керівників  проєкту була нагороджена поїздкою  до Німеччини для ознайомлення з практиками провідних бібліотек країни.
Яскраво проявились її ділові якості під час організації роботи зі створення інформаційно-ресурсного Центру «Вікно в Америку». Вона координувала взаємодію з посольством США в Україні, яке фінансувало проєкт, навчала першого керівника Центру, допомагала (і продовжує це робити ) з організацією ресурсів Центру. 
   Олександра Віталіївна вважає, що їй завжди щастить на цікавих людей. Вона радіє успіхам своїх читачів, відомих вчених-педагогів Олега Борисовича  Тарнопольського, Ольги Іванівни Литвинюк та інших освітян.  Пишається досягненнями колишньої співробітниці відділу  Яни Володимирівни Швець, яка склала «Чесько-російський та російсько-чеський словник міжмовних неологізмів». Зараз Яна живе в Чехії, викладає в Празькому університеті та займається науковою роботою. Дякує Олександра долі за те, що поруч з нею працює головний бібліотекар  Олена Анатоліївна Захарова – успішний викладач іспанської мови, яка довгий час працювала за сумісництвом в Митній академії. Теплі й дружні стосунки зберігає наша героїня з багатьма співробітниками, професійна кар’єра яких розпочиналася у відділі.  
Бібліотека для Олександри Віталіївни – складний механізм, в якому все взаємопов'язане, і  вона дуже радіє, що є його частиною. При цьому залишається індивідуальністю, вірною своєму бажанню – завжди бути собою! 



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter



вівторок, 19 листопада 2019 р.

Світ знань нових видань

Улюра, Ганна. 365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини [Текст] / Г. Улюра; Іл. К. Золотарьова .- К.: ArtHuss, 2018. - 480 с.

Ганна Улюра - українська літературознавиця, кандидат філологічних наук, літературний критик, автор книги «365. Книжка на кожен день, щоб справляти враження культурної людини», ідея якої почалася з жарту, опублікованого нею на власній сторінці у Facebook.
Одного разу пані Ганна знайшла книгу із рекомендацією тисячі книжок, які, на думку автора, треба прочитати до кінця життя. Жінка сфотографувала видання і написала «Люди, хтось таке читає? Хтось таке купує? Та я вам таке напишу за одну ніч, ще й цьомчик намалюю». Після чого взялася до роботи. Так світ побачив видання зразка 2018 року.
«365…» не тільки про те, що потрібно прочитати аби справляти враження культурної людини.  Авторка показує як варто читати і на що саме звертати увагу  для того щоб твір розкрився для читача. Книга охоплює найпотужніші твори різних епох, країн, жанрів та тематик з якими ви можливо вже знайомі, але які постануть  зовсім в іншому світі.
Для зручності, всі новели розташовано за алфавітом назв видань та доповнені ілюстраціями-колажами Крістіни Золотарьової.
Радимо книгу всім тому що впевнені,  кожен знайде в ній щось цікаве та повчальне.

Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 18 листопада 2019 р.

Неймовірно, але правда


У 1901 році у бібліотеці була створена книга для запису передплатниками книг, які вони бажають бачити в фондах. Також був створений  зошит,  в який записувались видані до читальної зали книги та журнали. З 1 лютого в бібліотеці були введені нові правила про передплату книг та користування читальною залою, затверджені міською думою. Пункт 2 правил містить інформацію про оплату бібліотечних послуг: за користування книгами, газетами та журналами у приміщенні бібліотеки плата складає – 3 крб. за рік, 2 крб. за півроку,  у місяць – 40 коп., щоденно за кожне відвідування бібліотеки – 3 коп. Всі учні, вихованці навчальних закладів (правила яких дозволяють відвідування бібліотеки) користуються правом безкоштовного читання в приміщенні бібліотеки. Учні, які невідомі бібліотекарю, повинні  пред'являти посвідчення про свою особу.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 11.11.19). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

пʼятниця, 15 листопада 2019 р.

Пунктир

Норма Джин Бейкер була старанною робітницею авіазаводу коли армійський фотограф Девід Коновер зробив серію знімків про те, які прекрасні жінки працюють на користь армії. Після цього вона пішла працювати фотомоделлю, і через деякий час світ побачив акторку та співачку Мерлін Монро. Пізнаємо її далі у «Пунктирі».
(продовження)

«Коли я була маленькою, ніхто не говорив мені, що я красива. Всім маленьким дівчаткам потрібно говорити, що вони красуні, навіть якщо це не так».

«Краса і жіночність не мають віку, ці якості не можна створити. Жіночі чари не можна виробляти промисловим способом, як би кому цього не хотілося. Істинну красу породжує жіночність. Жіноча привабливість тільки тоді і сильна, коли вона природна і стихійна».

«Любов і робота - єдині стоять речі в житті. Робота - це своєрідна форма любові.»

«Недосконалість - це красиво, безумство - це геніальність, і краще бути нестерпно смішним, ніж нестерпно нудним.»

«Немає жінок, які не люблять духи, є жінки, які знайшли свій запах».

«Ніколи не повертайся до того, від чого вирішила піти. Як би сильно тебе не просили, і як би тобі не хотілося самій. Підкоривши одну гору, починай штурмувати іншу.»

«Перш за все, я стараюcь довести собі, що я особистість. Потім, можливо, зможу переконати себе, що я актриса.»

«Тільки той, що одного разу ви зазнали невдачі, ще не означає, що ви будете терпіти невдачу в усьому».

«У нас, жінок, є тільки два зброї ... Туш для вій і сльози, але ми не можемо використовувати обидва одночасно».

Далі буде.

https://citaty.info/man/merilin-monro?sort_by=rating&page=7

Тараборелли, Рэнди. Мэрилин Монро. Тайная жизнь самой известной женщины в мире [Текст] / Р. Тараборелли ; Пер. с англ. А. Степановой. - М. : Эксмо, 2010. - 544 с. - (VIP персоны).
Бадрак, Валентин. Стратегии гениальных женщин [Аудиокнига] / В. Бадрак. - К. : Сідіком Україна, 2008. -  эл. опт. диск (DVD-ROM); МР3-360.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 14 листопада 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Єщенко, Марина. Бібліотекарки не виходять заміж / М. Єщенко. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2017. – 120 с.

Книги про бібліотечне життя є справжньою рідкістю, тож коли до мене потрапила пригодницька повість «Бібліотекарки не виходять заміж» я з зацікавленістю ознайомилася з іронічною розповіддю про розвіяння чергових бібліотечних міфів.
Як прозаїк-абсурдист, авторка майстерно з'єднала в єдиний парадоксальний сюжет колоритні персонажі, заборонене кохання, несподіваний та довгоочікуваний фінал.
Твір розгортається як історія «романтичних» стосунків молодої та прогресивної бібліотекарки та консервативного директора університетської бібліотеки. Анастасія – втілення професійних чеснот: захищає інтереси читачів, пропонує сервісні послуги для поліпшення обслуговування студентів та всім серцем вболіває за кожного користувача. Директор, навпаки, намагається гальмувати розвиток установи, заохочує протекціонізм, кар’єрні інтриги та жіночі плітки. 
Працівникам бібліотеки постійно доводиться мати справу з різноманітними характерами, смаками, інтересами читачів. Кожен день на них чекають непередбачувані та фантастичні замальовки з буденного університетського життя.

Оксана Шевченко, заступник директора з внутрішньобібліотечної роботи



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 13 листопада 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко
(продовження)

Комедії та агітки часів Першої Світової

Сучасному читачеві нічого не говорить рядок з пісні «Умер бедняга в больнице военной». Тим часом у неї своя вже історія. Великого вірша під назвою «Умер» ( з циклу «В строю») написав ще 1885 року поет К. Р. (Костянтин Романов, онук Миколи І). Під час російсько-японської війни 1904 року з’явився фольклоризований варіант цієї пісні. Її співала популярна виконавиця Надія Плевицька. Ми маємо варіант цієї пісні у її виконанні, вміщений у виданні «Добавление к сборнику либретто для пластинок Зонофон. Оперы, оперетки, романсы, песни, рассказы и пр.» (Издание акц. о-ва «Граммофон», Москва, 1910.– С. 104). У виконанні Плевицької пісня закінчувалася так:
Спи же, товарищ наш одинокий,
Спи и покойся себе,
В чужой стороне, на дальнем востоке,
Вечная память тебе!
Під час Першої світової війни пісня «Умер бедняга в больнице военной» знову стала популярною.
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)


Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 12 листопада 2019 р.

Пунктир

Минуло близько півстоліття з моменту загадкової смерті американської мрії усіх чоловіків та найлютішої конкурентки усіх жінок, але інтерес до цієї особи не вщухає й нині. Найвідоміша блондинка світу Мерлін Монро – головна героїня «Пунктиру». 

«Важко бути секс-символом, коли ти втомлена, хвора і самотня.»

 «Вчіться бути хорошим другом, вчіться поважати своїх друзів. Завжди пам'ятайте, що друзі допоможуть вам в скрутну хвилину швидше, ніж сім'я. Не забувайте, що вони будуть дбати про вас, не дивлячись ні на що».

«Дайте жінці пару хороших туфель, і вона підкорить світ!»

«Дивлячись в нічне небо, я думала, що, напевно, тисячі дівчат так само, як я, сидять на самоті і мріють стати кінозірками. Але мене це не турбувало. Моя мрія не могла зрівнятися ні з чиєю іншою».

«З чоловіком має бути добре, погано жити я і сама зможу.»

«Завжди вір у себе, тому що якщо ти не повіриш, то хто інший повірить?»

«Запізнитися - значить переконатися, що тебе чекають. Саме тебе і нікого іншого. Знати, що ти незамінна».

«Кар'єра - це прекрасно, але вона не зможе зігріти вас в холодну ніч».

«Кожна дівчина ніколи не повинна забувати, що їй не потрібні ті, кому не потрібна вона.»

«Кожен є зіркою і заслуговує право на сяйво.»

Далі буде.

https://citaty.info/man/merilin-monro?sort_by=rating&page=7

Тараборелли, Рэнди. Мэрилин Монро. Тайная жизнь самой известной женщины в мире [Текст] / Р. Тараборелли ; Пер. с англ. А. Степановой. - М. : Эксмо, 2010. - 544 с. - (VIP персоны).

Бадрак, Валентин. Стратегии гениальных женщин [Аудиокнига] / В. Бадрак. - К. : Сідіком Україна, 2008. -  эл. опт. диск (DVD-ROM); МР3-360.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 11 листопада 2019 р.

Неймовірно, але правда

У 1901 році Рада Бібліотеки провела 9 засідань на яких було розглянуто близько 50 питань. Зокрема були розглянуті та затверджені кошторис доходів і витрат бібліотеки на 1901 рік та списки книг та періодичних видань для передплати; переглянуті заяви передплатників про книги, які вони хотіли б бачити у фондах. На одному з засідань було порушено питання щодо спорудження будівлі для бібліотеки, внаслідок чого Рада звернулась до Міського управління з клопотанням про надання місця для будівлі приміщення та асигнування 4000 крб. Міська Дума пішла назустріч клопотанню і не лише асигнувала потрібну суму, а й доручила Міському Голові О.Я. Толстікову придбати будинок Комерційного Банку для пристосування його під бібліотеку.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 11.11.19). – Загл. с экрана.
Фото: https://www.shukach.com/ru/node/12305




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 8 листопада 2019 р.

Пунктир

Гессе постійно шукав відповіді на питання, як вберегти себе від зовнішнього тиску і при цьому не зректися світу. Він був у постійному пошуку балансу між внутрішнім і зовнішнім світами. Детальніше – в «Пунктирі».

«Я народився під кінець Нового часу, незадовго до перших прикмет повернення середньовіччя, під знаком Стрільця, в доброчинних променях Юпітера. Народження моє відбулося раннім вечором в теплий липневий день, і температура цієї години є та сама, яку я любив і несвідомо шукав все своє життя і відсутність якої сприймав, як позбавлення. Ніколи не міг я жити в холодних країнах, і всі добровільно вжиті мандри мого життя прямували на південь ».
Герман Гессе

«В основному, свободу людина проявляє тільки у виборі залежності.»

«Життя кожної людини є шлях до самої себе».

«Істина повинна бути пережитою, а не вивченою».

«Кожна людина вважає страждання, що випали на її долю, найвеличнішими».

«Коли ненавидиш когось, ти ненавидиш у цій особі щось таке, що є і в тобі». 

«Краще терпіти зло, ніж чинити його».

«Любов існує не для того, щоб робити нас щасливими».

«Людина відчуває страх тільки тоді, коли гармонія всередині нього порушена. Людям страшно, тому що по-справжньому вони ніколи собі не належать. Цілі суспільства складаються з людей, наляканих невідомістю всередині себе».

«Не існує реальності іншої, ніж та, що в нас самих.»

«Творіння мистецтва набагато надійніші й довговічніші, ніж творіння сили, і переживають їх на цілі тисячоліття».

«Те, чого нема в нас самих, нас не хвилює».

«Те, що одна людина вважає своїм скарбом і мудрістю, для іншого звучить, як дурість».

«Я думаю, вона створена, щоб показати нам, наскільки ми сильні в стражданні і терпінні».

«Якщо тобі неодмінно потрібно чиє то дозвіл на твоє задоволення, то ти дійсно бідолаха».

Шахова, Кіра Олександрівна. П'ять німецьких лауреатів Нобелівської премії з літератури [Текст] : посібник / Кіра Олександрівна Шахова. - К. : Юніверс, 2001. - 208 с.

https://www.inpearls.ru/



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 7 листопада 2019 р.

Що читають бібліотекарі

Белфор, Чарльз. Парижский архитектор [Текст] : роман / Ч. Белфор ; пер. з англ. М. Гребенюк. - Харків : Фабула, 2017. - 448 с.

З перших сторінок роману «Паризький архітектор» опиняєшся в Парижі, який живе за нацистськими законами та за берлінським часом. По вулицях проносяться велотаксі та чується квапливе клацання дерев'яних підошов, у затишних кафе подають другосортне вино та злиденні блюда з каштанів. В окупованій столиці місцеве населення намагається вижити в умовах суцільного дефіциту та терору. Але найгірше доводиться євреям, облави на яких відбуваються і вдень, і вночі. 
Архітектор-авангардист Люсьєн Бернарне не був героєм і, певно, не був благодійником. Він намагався будь-що реалізувати свої творчі амбіції, мріяв будувати масштабні й раціональні будівлі та залишити вагомий внесок в архітектурний розвиток Франції. Тож коли багатий підприємець раптом пропонує йому велику суму за створення таємних схованок для жертв репресій, опиняється перед непростим вибором: або ризикнути життям, або відмовитися від справи, в успіх якої він не вірить.
Цей на перший погляд політичний трилер розповідає про важливість людських стосунків, про тяжкий моральний вибір, про страх та відповідальність за рідних та близьких людей. Цей неймовірно емоційний роман ставить безліч запитань: чи є національність у таких понять як «совість», «співчуття» та «людяність», чи можливо в страшний та жорстокий час зустріти кохання та створити родину, чи варто ризикувати своїм життям заради посмішки щасливої дитини.
Люсьєн Бернарне знаходить блискучі, елегантні й оригінальні рішення, споруджуючи одну схованку за іншою, один військовий завод для німців за іншим. Хто він: колабораціоніст або навпаки – герой, який рятує євреїв, а може він «справжня людина», яка не боїться вчиняти правильно? Читайте та вирішуйте самі.

Оксана Шевченко, заступник директора з внутрішньобібліотечної роботи



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут


середа, 6 листопада 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко
(продовження)

Комедії та агітки часів Першої Світової

Ось що писала у травні 1914 року перша українська щоденна газета «Рада»:
«В останній книжці “Русского богатства” д. Ширман подає загальний нарис сучасного стану кінематографічної справи. (...) У всьому світі щодня одвідують кінематографи 18 мільйонів душ. В одній Росії минулого року кінематограф одвідало коло 50 міліонів душ. 
Статистика показує, що 70 проц. всіх кінематографічних бинд (фільмів) — драми (як відомо всім, дуже низького ґатунку), 20 % – гумористичні сюжети і тільки 10 % — знімки з натури, краєвиди, фабрики тощо». («Рада», 10 мая 1914). 
(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)


Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 5 листопада 2019 р.

Пунктир

Однією з найяскравіших, цікавих і неоднозначних особистостей серед вчених-фізиків є Нікола Тесла. Він випередив свій час і не отримав заслуженого визнання за життя, втім, і понині його праці не оцінені по достоїнству. Можливо через те, що вченого вважаєте пророком. Тесла не пророкував, він говорив про майбутнє так, немов жив у ньому сам. Продовжуємо розкривати людини-загадку в «Пунктирі».

«Я абсолютно вимотаний, але не можу припинити роботу. Мої експерименти так важливі, такі прекрасні, такі дивні, що я насилу можу відірватися від них, щоб поїсти. А коли намагаюся заснути, то весь час думаю про них. Вважаю, що буду продовжувати поки не впаду замертво.»

«Я бився над цією проблемою кілька років. Це було питання життя і смерті. Я знав, що помру, якщо не вирішу його. Мій мозок був напружений до межі, і в якийсь момент сталося немислиме - я чув цокання годинника в трьох кімнатах від мене, приземлення мухи на стіл глухим стуком віддавалася в моїх вухах, в темряві я мав чутливістю кажана і міг визначити місцезнаходження предметів завдяки особливому поколювання в лобі. Сонячні промені так тиснули на мій мозок, що я ледь не втрачав свідомість. Проноситься далеко екіпаж стрясав моє тіло і раптом я побачив спалах, схожу на маленьке сонце. В одну мить істина відкрилася мені. Це був стан абсолютного щастя. Думки йшли нескінченним потоком, і я ледве встигав фіксувати їх.»

«Я міг би розколоти земну кулю, але ніколи не зроблю цього. Моєю головною метою було вказати на нові явища і поширити ідеї, які і стануть відправними точками для нових досліджень.»

«Як тільки проект буде закінчений, ділова людина зможе диктувати інструкції з Нью-Йорка і вони будуть негайно з'являтися в його офісі в Лондоні або в іншому місці. Він зможе зі свого робочого місця поговорити з будь-яким телефонним абонентом на земній кулі. Недорогий інструмент, що не більше, ніж годинник, дозволить його власникові слухати де завгодно: в морі або на землі музику або пісні, мови політичного лідера, видатного вченого або проповіді священика, що знаходиться на величезній відстані. Точно так можуть бути передані будь-яка картина, знак, малюнок або текст. (Прим. - за 84 роки до появи перших персональних кишенькових комп'ютерів, за 27 років до першого міжнародного дзвінка і за 12 років до появи можливості прямого з'єднання з абонентом).»

«Якщо ви хочете пізнати секрети всесвіту - мисліть одиницями вимірювання енергії, частоти і вібрації.»

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0

Сейфер, Марк. Никола Тесла. Повелитель  Вселенной [Текст] / М. Сейфер ; Пер. с англ. Е. Моисеевой. - М. : Яуза. - [Б. м.] : Эксмо, 2007. - 608 с. : фото. - (Раскрытые тайны).

Фейгин, Олег Орестович. Никола Тесла: наследие великого изобретателя [Текст] / О. Фейгин. - М. : Альпина нон-фикшн, 2012. - 324 с. : ил. - (Тайны атомного века).

Опанасенко, Ольга. Нікола Тесла [Текст] / О. Опанасенко ; авт. передм. І. Пінтосевич. - К. : Агенція ІРІО, 2017. - 95, [17] с. : кольор. іл. - (Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей).



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 4 листопада 2019 р.

Неймовірно, але правда

На початку 1901 року у склад Ради бібліотеки входили: голова П. Г. Мордовський, заступник голови Л.К. Реймер, казначей Н.А. Набіркін, члени – Н.І. Вукашев, В.І. Сахаров, К.М. Воінов, І.Л. Чудновський (який вважався секретарем Ради) та неодмінні члени М.В. Андрєєв (виконуючий обов’язки директора чоловічої гімназії), С.Ф. Яржембковський (директор реального училища) та о. Агапіт (ректор духовної семінарії). Пізніше пройшли деякі зміни: до Ради був вибраний Н.М. Ланшин, М.В. Андрєєва замінив К.І. Драгош. 29 грудня помер К.М. Воінов, на його місце у склад Ради нікого не переобрали. 
Завідувачем бібліотеки була С.В. Єгорова, яка виконувала обов’язки секретаря Ради. На місце А.А. Простової, яка припинила працювати в бібліотеці, 4 січня Радою були призначені помічниці завідувача бібліотекою Е.А. Булах і Е.П. Озерова; 15 вересня на місце останньої призначена Є.І. Пчелкіна.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1901 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1902. – 30 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=95 (дата звернення: 04.11.19). – Загл. с экрана.



Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут