«Радіо Ніч». Позачасовість сюжету
Андрухович, Юрій. Радіо Ніч [Текст]: роман / Ю. Андрухович. – Чернівці: Померанцев Святослав, 2021. – 456 с.
Новий роман Юрія Андруховича «Радіо Ніч» – своєрідна обкладинка, яка натякає на позачасовість сюжету, якісний друк, приємно тримати книжку в руках. Якщо характеризувати роман одним висловом, то це твір, який звучить. Його можна назвати акустичним, він має велику кількість нашарувань і таємниць. Це «простір, у якому авантюрний роман зустрічається з фентезі». У тексті є трохи детективу, містики, соціально-політичної проблематики. Твір не лише інтригує, але й тримає в постійній інтелектуальній напрузі.
Роман не затягує у свій світ із перших сторінок, але вже на половині ти не можеш відірватися, а в кінці просто безмежний смуток нападає, що історії настав кінець. Більше чотирьохсот сторінок тексту не дадуть ні хвилини спокою, поки книжка не буде дочитана до фіналу.
Головний герой роману – Йосип Ротський, або Йос – «претензійний гібрид Бродського і Рота», мінлива особистість із тисячею облич. У минулому – успішний музикант, який пам’ятає часи пікової популярності власного рок-гурту, що у 90-х гастролював Україною і не лише. Серед особливостей героя варто назвати те, що в нього були очі різного кольору, а сорочки Йос, зазвичай носив світлі й однотонні. Через певні життєві обставини чоловік втратив здатність грати. Тож радіо стає його новим інструментом.
На запрошення власника закладу «Хата морґана» Мирослава-Яромира Сервуса Йос починає вести ефір із цього клубу. Це було внутрішнє радіо, краще сказати, імпровізований театр монологів із елементами радіо-шоу. Як не дивно, цей проєкт став доволі успішним, і люди приходили слухати дивного чоловіка у будці, на плечі якого часто сидів крук Едґар – вірний супутник Йоса.
У житті Йосип Ротський зазнав декілька любовних захоплень, про два з яких автор розповідає особливо докладно. За життя героєві довелося не лише грати і любити, але й «приміряти на себе долю багатьох інших Йосипів». Зокрема, під час революції він був барикадним піаністом Аґресором, який боровся «музикою, а не кулями». Автор зумисне не називає країну, хоча читач одразу вловлює порівняння з подіями на Майдані. Такий символізм тільки підкреслює універсальність роману. Відсилання до українських реалій тим болісніші, коли Андрухович пише про «занапащену екологію, сморід, нечистоти й пилюку».
Головний герой, з одного боку, – трохи фінансовий шахрай, гульвіса і любитель алкоголю, обожнює музику та жінок. Варто відзначити певну трешовість любовних сцен, що псує естетику самого роману. Він доволі егоїстичний, зациклений на собі чоловік, який розпочинав кар’єру в порнофільмах. А з іншого боку Йосип – саможертовний, відважний патріот, піаніст і революціонер, здатний пройти через тортури й не зламатися. Готовий постійно ризикувати власним життям заради свого такого невчасного, дуже пізнього кохання. Він – самоіронічний, розсудливий, стриманий, але, водночас і вибуховий. Словом – мінливий герой із тисячами облич, бо ж персонажі «Радіо Ночі» не застигають, а змінюють образи, обличчя й координати.
Підкупило мене в цій книзі те, що герой не намагається приховати свою вразливість. Це поневіряння людини, яка багато чого пройшла і намагається вижити. Через це Йос викликає велику симпатію. Ну й головне: він є втіленням слуху. Не абсолютного, але абсолютно витонченого.
І варто відзначити головне, – «музику» – її тут дуже багато, адже вона все життя супроводжує головного героя, і часом розповідає про нього значно більше ніж його монологи в ефірі «Радіо Ніч».
Історія з текстової плавно перетікає в музичну, і ми завдяки новітнім технологіям, як-от QR-код на звороті книжки, отримуємо доступ до програми «Rotsky’s List – Список Ротського». Це перелік композицій, що з’являються у творі, і які автор рекомендує для нічного слухання. Зрештою, ці пісні можна так само успішно слухати в процесі читання роману для створення автентичної атмосфери. Такий паралельний вимір твору, безумовно, додає йому нового звучання. Як і мова письменника, неймовірно милозвучна та музична.
У книжці дуже багато стрибків у часі, з тих відомостей, які ми отримуємо від автора, складається враження, ніби Йос – вічний. Події роману відбуваються 13 грудня. І ця одна ніч вміщає стільки подій і сенсів. Історію розказує і людина, що пише біографію Ротського, і він сам, як у згадках, так і у власній радіопередачі. І це так цікаво! Тому раджу для уважного читання!
Світлана Стойчан, завідувачка відділу комплектування
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
