Винахідники, віват!

Робот Івана Лозинського підкорив світ

 

Учень 8-Б класу дніпровської гімназії №10 імені І.І. Манжури Іван Лозинський продемонстрував високий рівень майстерності у сфері високих технологій, здобувши визнання на міжнародній арені.

Шлях до успіху юнака розпочався в березні 2026 року, коли Іван став тріумфатором національного етапу конкурсу INFOMATRIX UKRAINE. Його проєкт у категорії «Робототехніка» виборов платинову медаль, що відкрило школяреві дорогу до світового фіналу в Румунії.

Іван Лозинський створив автономного робота. Це автономний механізм, розроблений для виконання складних технічних завдань без дистанційного керування. Робот повинен приймати рішення самостійно за мілісекунди. Робот був сконструйований із використанням мікроконтролерів і оснащений набором інфрачервоних і ультразвукових датчиків що дозволяли йому орієнтуватися у просторі. Особливість його розробки полягає в тому, що якщо це рух по лінії, робот має їхати на максимальній швидкості, не вилітаючи на поворотах. Складність розробки такого робота, як у Івана Лозинського, полягає в тому, що це не просто «іграшка на пульті», а складний інтелектуальний пристрій. Основною цінністю проєкту був авторський програмний код, написаний Іваном, який дозволяв роботові миттєво реагувати на перешкоди та траєкторію руху. Якщо код недосконалий, рóбота почне «трясти» або він просто виїде за межі траси.

У травні 2026 року в Бухаресті відбувся вирішальний етап Міжнародного конкурсу комп’ютерних проєктів INFOMATRIX. Іван виступав у складі збірної України, яка здобула рекордні 59 медалей. У запеклій боротьбі з найкращими молодими ІТ-фахівцями світу він виборов бронзову нагороду. Особливістю конкурсу є те, що журі оцінює не лише технічні характеристики робота, а й презентацію проєкту англійською мовою. Іван мав не лише створити робота, а й вільно пояснити технічні рішення та програмний код англійською мовою, відповідаючи на каверзні запитання експертів. Саме поєднання інженерії, математики та вміння презентувати результат дозволило Івану вибороти бронзу серед сотень учасників з усього світу.

Іван готувався до змагань як у стінах рідної гімназії №10, так і на базі обласного центру науково-технічної творчості. Це дозволило йому пройти шлях від перемоги на регіональному рівні до міжнародного визнання.

Цей результат став не лише особистим досягненням учня, а й підтвердженням високого рівня підготовки дніпровської технічної школи. Викладачі гімназії підтримували його на шляху до цих перемог!

Мета Івана – змінювати світ на краще!

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

50 років в Бібліотеці

 

 Другого серпня 1976 року на роботу у Дніпропетровську обласну універсальну наукову бібліотеку з’їхалися 12 молодих спеціалістів – випускниць Харківського і Київського державних інститутів культури та Дніпропетровського училища культури (зараз відповідно: Харківська державна академія культури, Київський національний університет культури і мистецтв, Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури). Семеро з них – із Харкова, двоє – з Києва, троє – з Дніпра.

За правилами того часу молодих спеціалістів «за направленням» розподіляли на роботу у відповідні заклади, адміністрація яких зробила замовлення, щоб заповнити вільні робочі місця. 

Всіх прибулих того ж дня оформили, в основному, на посаду бібліотекарів до різних відділів. А трьох із них – майбутніх методистів, того же дня, разом із чотирма провідними спеціалістами бібліотеки відправили у відрядження до Томаківської центральної бібліотеки, де проводився обласний семінар для директорів ЦБС області. Це були випускниці з Харкова – Любов Михайлівна Астапова, Ніна Василівна Хмельницька та Тетяна Олександрівна Абраїмова, з ними у відрядження поїхали завідувачка методичного відділу Алла Андріївна Обревко, завідувачка відділу абонемента Ірина Миколаївна Котова, методисти Зінаїда Опанасівна Трясак та Валентина Олександрівна Радостіна.

У різних відділах бібліотеки розпочали свій професійний шлях молоді бібліотекарі – випускниці з Харкова: Ірина Михайлівна Браславська, Галина Миколаївна Коротоножкіна, Ірина Степанівна Вдовіна, Людмила Анатоліївна Ліснича; з Києва: Наталія Анатоліївна Маляренко, Тетяна Петрівна Петренко; з Дніпра: Наталія Львівна Литвиненко, Валентина Іванівна Панчук, Ольга Іванівна Коваленко.

По різному склалася доля прийнятих у той день спеціалісток, кожна гідна окремої розповіді. Але троє з них сьогодні заслуговують уваги, це – Ірина Михайлівна Браславська, Галина Миколаївна Коротоножкіна та Тетяна Олександрівна Абраїмова, вони відзначили 50-річчя своєї трудової діяльності, яка продовжується у Дніпропетровської обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія.

Так трапляється не часто, щоб людина на одному місці пропрацювала все життя, а професіональна діяльність стала її  невід’ємною частиною. 50 років– ціла історична епоха, яка вмістила досвід, рух, зміни, потрясіння, невтомну працю, досягла зрілості та прагне мудрості.

Тетяна Абраїмова 

Фото з архіву КЗК «ДОУНБ»: Ірина Михайлівна Браславська, Галина Миколаївна Коротоножкіна, Тетяна Олександрівна Абраїмова; вересень 2006-го.

 

Про зарахування на роботу випускників: наказ./Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Жовтневої революції. №84-а від 2.08.1976 р. (Архів КЗК «ДОУНБ»). Книга наказів. 1976 р.(рос. мова).

Більше про бібліотеку тут 
       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
         Замовити книги можна тут