На долоні історії

Шарль Перро. «Дурниці», що принесли славу

(Закінчення)

Діти підросли,  Шарль Перро у свої шістдесят сім  вирішив написати кілька повчальних казок, про що йшлося у першій частині. Та вигадав їх не сам. Деякі з них згадав із власного дитинства, з іншими допоміг старший, пятнадцятирічний син П'єр.

Так у 1697-му з'являється збірка «Оповілання моєї матінки Гуски, або Оповідання та казки минулих часів із моральними повчаннями», що побачила світ під ім’ям наймолодшого сина – Арманкура. До неї увійшли сім перероблених народних казок та одна власна – «Ріке-чубчик», що й принесла широку славу. Так митець ввів цей жанру , так звану, «високу» літературу. Хоча Перро-старший до останнього вважав його «низьким», а твори – «дурницями». Але ці «дурниці» продавалися у паризькій крамниці Клода Барбена до 50 книжок в день. Тому протягом року видавець тричі повторював тираж. 

Казки відразу ж почали перекладатися іноземними мовами та мали вплив на творчість багатьох митців Європи, наприклад, братів Грімм. Ті, в свою чергу, почули їх в дитинстві від француженки- гувернантки, і навіть не здогадувалися, що твори мають певного автора. Вважаючи твори народними, вирішили переповісти під власними іменами. Однак брати не так вже й помилялися. Бо за століття існування казки Перро насправді стали народними. Мабуть, Шарля можна назвати родоначальником дитячої світової літератури.

Але казки принесли не лише славу, а й горе. Перші окремі твори побачили світ під ім’ям старшого сина, завдяки чому той у 19 років отримав дворянський титул та увійшов у коло близьких друзів принцеси. Та через пів року був заарештований через вуличну бійку, в якій закололи сина теслі. Батькові вдалося витягнути П'єра із в’язниці та купити тому чин лейтенанта у королівському полку. Хлопець відбув на фронт, де й загинув. 

Шарль Перро не зміг пережити трагедію. Його серце зупинилося 16 травня 1703-го. 

Однак, творчість нашого героя живе і через три віки. Ми, як ті брати Грімм, чули у дитинстві казки відомого француза та продовжуємо переповідати їх своїм дітям.

https://m.gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pershu-kazku-sarl-perro-napisav-u-67-rokiv/202196

Бойко, Сергей Павлович. Волшебная страна Шарля Перро [Текст] / С. П. Бойко. - Ставрополь : Кн. И-во, 1992. - 317 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

На долоні історії

Шарль Перро. «Дурниці», що принесли славу

(Продовження)

У двадцять п`ять Шарля Перро запросив на роботу міністр фінансів Франції Нікола Фуке. Обов’язком юнака став збір податків. Паралельно розпочав писати поеми і перша збірка побачила світ у 1653-му. Саме тоді він став відомим письменником й познайомився з багатьма впливовими політиками, діячами культури. Та до цих подій ще кілька років. Зараз же наш герой присвятив себе участі у створенні Академії наук та відновленню Академії живопису.

Однак, згодом, завдяки симпатії нового міністра Жана-Батіста Кольбера, Шарль став одним з чотирьох секретарів новоствореної Академії надписів та красного письменства, що прославляло Людовика ХІV. Таким чином, Перро перетворився на дуже впливову особу, з якою іноді радився сам король. А також – багачем. У сорок чотири  роки в нього з’явилися особисті апартаменти в Луврі та Версалі, вісім будинків у Парижі й замок Розьє. В цей же час він одружився з дев`ятнадцятирічною донькою королівського скарбника – Марі Ґімон. Але закохався у неї лише після весілля, бо перше, що нашого героя спокусило – гарне придане. Нажаль, їх щастю не судилося бути довгим. Через шість років, у жовтні 1678-го, дівчина захворіла на віспу й померла, залишивши на руках чоловіка трьох малих синів. Шарль тяжко пережив смерть своєї «чарівної принцеси». Саме так він любив називати Марі. І присвятив себе дітям, опікуючись їх вихованням та освітою. 

Нажаль, у 1683 році покровитель нашого героя, Жан-Батіст Кольбер, помер і Перро втратив місце секретаря та пенсію письменника при Академії словесності.

(Далі буде)

https://m.gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pershu-kazku-sarl-perro-napisav-u-67-rokiv/202196

Бойко, Сергей Павлович. Волшебная страна Шарля Перро [Текст] / С. П. Бойко. - Ставрополь : Кн. изд-во, 1992. - 317 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

На долоні історії

Шарль Перро. «Дурниці», що принесли славу

Митець, якого знають усі, змалечку й до велика, адже всі ми росли на його казках – «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Синя борода» тощо. Один з найвідоміших французів всіх часів 

Людина, котра писала серйозні літературні праці, доволі впливовий секретар при дворі Людовика ХІV, поет та критик епохи класицизму – Шарль Перро, написав першу казку в доволі приклонному віці. Та навіть уявити не міг, що з цього вийде.  Але про це, трохи пізніше. 

Почнемо із 1628-го. Зима, 12 січня, у подружжя Перро вже виховуваються донька та четверо синів та Бог подарував їм ще й близнюків. Батько вирішим назвати дітей на честь французьких королів – Шарлем та Франсуа. Нажаль, останній помер через пів року. 

Батьки намагалися надати дітям гарну освіту. Шарль не був виключенням й, не дивлячись на замкнутість та сором'язливість, у восьмирічному віці вступив до коледжу Бове, що на півночі Франції, де вже навчалися старші брати. Однак ці часи виявилися жахливими для хлопця. Учителі вважали його ідіотом, однолітки сторонилися. В нього був один-єдиний друг, над яким вічно знущалися й глузували. Якось троє підлітків штовхнули того в калюжу та почали бити. Шарль не витримав і кинувся захищати приятеля.  Саме після такої витівки Перро осмілів, став не лише відповідати на уроках, а й сперечатися з викладачами. Та коли йому заборонити брати участь у диспутах, кинув коледж і разом з приятелем зайнявся самоосвітою. Наш герой зробив юридичну кар'єру (став адвокатом), але практикував не довго. 

«Я б залюбки спалив усі судові справи. Немає нічого кращого у світі, як зменшити кількість судових процесів»-  вважав він.

(Далі буде)

https://m.gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pershu-kazku-sarl-perro-napisav-u-67-rokiv/202196

Бойко, Сергей Павлович. Волшебная страна Шарля Перро [Текст] / С. П. Бойко. - Ставрополь : Кн. И-во, 1992. - 317 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут