Сторінки

Показ дописів із міткою Патрік Зюскінд. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Патрік Зюскінд. Показати всі дописи

вівторок, 3 жовтня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та  містики ( продовження)


Патрік Зюскінд: «Хто володіє запахом, той володіє серцями людей»

 

«Написати такий роман жахливо. Я не думаю, що зроблю це ще раз». Саме так, Патрік Зюскінд висловився щодо «Парфумеру: Історії одного вбивці», який лишається серед світових читацьких вподобань найбільш затребуваним і гучним його твором. Дослідники вважають роман найпопулярнішим німецькомовним з часів антивоєнного шедевра Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».
Збираючи враження та факти, Патрік багато подорожував, об’їздивши всі місця подій майбутньої історії. До того ж вивчав секрети парфумерної справи на фірмі «Фрагонард».Психологізм, поєднаний із містикою та фентезі – таку жанрову суміш пропонує Зюскінд. І, так, свою тему самотності та її наслідків.
Вперше «Парфюмер» було видано в Швейцарії, книжка витримала безліч видань загальним тиражем понад 12 мільйонів екземплярів. Літературний шедевр перекладено 47 мовами світу, включаючи латину. Роман вісім років протримався в рейтингу бестселерів та і зараз входить у топ найкращих світових творів сучасності.
Отже про самотність та про пошуки людяного у людині, або чому це зникає, пише Зюскінд. І це, безумовно, відлуння традицій німецьких творів давніх часів. Згадаємо також «маленький шедевр у прозі» «Голубка» (1987) – історію непримітного банківського охоронця, життя якого, хоча й не відзначене героїчними діяннями, проте, має глибокий зміст і призначення. В цьому ж рядку «поетично філігранна казка з дитинства, пронизана гіркою та солодкою ностальгією» – повість «Історія пана Зоммера» (1991), де світ, переданий автором з ніжністю та іронією, побачимо очима підлітка.
«Я знаю людей, в яких міститься цілий всесвіт, неосяжний. Але діставати його звідти не поспішають. Щоб не збожеволіти». Зюскінду це завжди вдавалося. Під різними кутами, майже без зайвих оцінок, немов: «Дивись, ти можеш бути таким, чи іншим… дивись та обирай…».
У творах перевагу автор віддає одинакам-невдахам, які знають, про що мовчать. «Якщо людину позбавляють цієї однієї, найважливішої свободи, а саме свободи за власною потребою віддалятися від інших людей, тоді всі інші свободи нічого не варті. Тоді життя не має сенсу. Тоді краще померти», – вважає Зюскінд та і сам згодом цілковито дотримується цього твердження – потай переїжджає з міста до міста, з країни в країну, спосіб життя веде цілковито відокремлений, майже не дає інтерв'ю та не бере участі у фотосесіях, живучи поперемінно у Німеччині та Франції.
Він вивчає одну з головних проблем світу як сумну історію різних часів і героїв. Він впевнений, що самотність у підсумку не дорівнює свободі, а призводить до великих і малих драм як усередині людини, так і в усьому світові, як віддзеркалення спустошення багатьох  людських трагедій.
У 2006 році Зюскінд опубліковав есе «Про кохання та смерть». Остання його книга – «Бій» датована 2019 роком. Зараз більшість часу він приділяє телебаченню та кінематографу.
Критики вважають автора одним із великих літературних майстрів ХХ століття. Фігурує він і у списку з 24 німецьких прозаїків Німецького культурного центру імені Гете у Брюсселі. На думку дослідників, своїми творами ці автори допомагають людям долати кордони на шляху розуміння один одного. Тобто, традиція німецького міфу у сучасному втіленні – наочна та проілюстрована такою думкою автора: «Самотність – найстрашніше, що може статися з людиною. І не важливо, хто ця людина, бідняк чи багатій, простак чи хитрун, дурень чи геній. Самотність не стукає і не чекає, доки їй відкриють, у неї є ключі від усіх дверей…».
Він сподівається разом зі своїми героями, що колись знайде таку кімнату, яка буде настільки мала і тісна, що буде втомлювати від самотності. І тоді, володіючи своїм серцем, як його відомий герой запахом, можливо, володітиме серцями людей. Але відкрито та щиро. З любов`ю. Йому це вдається.
 
Далі буде.

 

Джерела:  https://dovidka.biz.ua/patrik-zyuskind-tsikavi-fakti/
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера». Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Зюскинд, Патрик. Голубка. Три истории и одно наблюдение [Текст] : повесть, рассказы / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 256 с.
Зюскинд, Патрик. Контрабас [Текст] : пьеса / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 128 с.
Зюскинд, Патрик. Парфюмер: История одного убийцы [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.В.Венгеровой. - СПб. : Азбука-классика, 2002. - 443 с.
Зюскинд, Патрик. Повесть о господине Зоммере [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.Венгеровой. - Спб. : Азбука, 2000. - 148 с.
Зюскинд, Патрик. В поисках любви [Текст] : киносценарии / П. Зюскинд, Х. Дитль ; П. Зюскинд, Х. Дитль. - СПб. : Азбука-классика, 2006. - 384 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610 c.  
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхгаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т. 1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969. – Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

понеділок, 2 жовтня 2023 р.

На долоні історії

Німеччина. Країна казок та  містики ( продовження)

 

 Патрік Зюскінд: «Талант майже нічого не означає, головне – досвід, набутий завдяки скромності та старанності»

 

Патрік Зюскінд. Письменник-прозаїк, драматург, сценарист, представник напрямку екзистенціалізму у німецькій літературі ХХ століття
Літературна цікавість передалася йому у спадок від батька, літературного критика і публіциста Вільгельма Емануеля Зюскінда. Знання іноземних мов, наявність чудової бібліотеки зумовили пристрасть молодого Патріка до читання. Здобув він і музичну освіту, відточуючи майстерність гри на фортепіано на вечорах, які регулярно організовував Зюскінд-старший. Від подальшої кар'єри музиканта Патрік відмовився, на власну думку, через брак таланту. Це було спірним рішенням, але він його прийняв. Пізніше музичними враженнями від опери до естрадних шлягерів – будуть просочені майже всі його твори.
Існує легенда, що будучи школярем, Патрік похвалився, що напише таку книгу, яка фінансово забезпечить його на все життя. Перевірити достовірність цієї інформації неможливо, але «Парфумер» приніс письменникові близько 20 мільйонів євро. Тобто, легенди збуваються.
Зюскінд вступив на історичний факультет Мюнхенського університету, де вивчав середньовічну та нову історію. Одночасно обіймав посаду службовця у відділі патентів і договорів фірми «Сіменс», в той же час пробував себе тапером у танцбарі та тренером з настільного тенісу. Багато часу приділяв вдосконаленню французької мови та культури, не забуваючи про англійську, іспанську, латинську та грецьку. Крім того, захоплювався політикою, теологією та мистецтвом. Він максимально вмикав себе до всіх цікавинок світу, немов для того, щоб взяти максимально та згодом вести цілком відокремлений спосіб життя. Згодом Франція стане другою батьківщиною письменника та місцем багатьох сюжетних дій його творів.
Перші кроки в літературі Патрік почав робити в студентські роки, вважаючи себе цілковито «вільним письменником». Знов таки ремарка щодо основної теми його подальшої творчості: що таке свобода та самотність, творча в тому числі,  як це виникає до чого призводить.
Зюскінд складає прозові уривки, багато пише «у стіл». По закінченню з відзнакою університету від кар'єри вченого-історика відмовляється, але про інші епохи, так само, як про музику, багато побачимо в його творах.
Перший літературний досвід – п`єса «Контрабас» й одразу величезний успіх. «Контрабас» поставлена на сцені та приносить авторові європейську популярність. Спочатку п`єса замислювалася, як радіоспектакль, але лише за рік (з 1984 по 1985) після постановок у театрах по всьому світу більше ніж 500 разів, мова про це вже не йде. Та й зараз за кількістю сценічних втілень «Контрабас» поступається хіба що «Фізикам» Дюрренматта.
 
Далі буде.

 

Джерела:  https://dovidka.biz.ua/patrik-zyuskind-tsikavi-fakti/
Грімм (брати). Улюблені казки / Брати Грімм; худож. М. Бабич. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 63 с. : іл. – (Золота колекція казок світу).
Галеви, Даниэль. Жизнь Фридриха Ницше / Д. Галеви. – Новисибирск : Наука, 1992. – 216 с.
Гауф, Вильгельм (1802–1827). Сказки / В. Гауф. – М. : Гендафельд-Мет, 1992. – 336 с.
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770–1831). Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Г. В.Ф. Гегель ; пер. з нім. Р. Остапчук, М. Кушнір. – Київ : Юніверс, 2000. – 336 с.
Гессе, Герман. Собрание сочинений в 8-ми томах / Герман Гессе. – М. : Издательская группа «Прогресс»-«Литера».Т. 7 / Г. Гессе. – М.-Х. : Прогресс-Литера, Фолио, 1995. – 480 с.
Гофман, Эрнест Теодор Амадей (1776–1822). Новеллы / Э. Т. А. Гофман ; сост. Н. А. Жирумская. – Л. : Лениздат, 1990. – 607 с.
Гете, Йоганн Вольфганг (1749–1832). Фауст : трагедія / Й. В. Гете; пер. з нім. М. Лукаша. – Київ : КЕТС, 2012. – 400 с.
Грасс, Гюнтер. Луковица памяти / Г. Грасс ; Пер. с нем. Б. Хлебникова. – М. : Иностранка, 2008. – 592 с.
Дюрер, Альбрехт. Трактаты. Дневники. Письма / Альбрехт Дюрер. – Спб. : Азбука, 2000. – 704 с.
Зюскинд, Патрик. Голубка. Три истории и одно наблюдение [Текст] : повесть, рассказы / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 256 с.
Зюскинд, Патрик. Контрабас [Текст] : пьеса / Патрик Зюскинд. - СПб. : Азбука, 2001. - 128 с.
Зюскинд, Патрик. Парфюмер: История одного убийцы [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.В.Венгеровой. - СПб. : Азбука-классика, 2002. - 443 с.
Зюскинд, Патрик. Повесть о господине Зоммере [Текст] / Патрик Зюскинд ; Пер. с нем. Э.Венгеровой. - Спб. : Азбука, 2000. - 148 с.
Зюскинд, Патрик. В поисках любви [Текст] : киносценарии / П. Зюскинд, Х. Дитль ; П. Зюскинд, Х. Дитль. - СПб. : Азбука-классика, 2006. - 384 с.
Ильин, Иван Александрович. Философия Гегеля как учение о конкретности Бога и человека : в 2-х т. / И. А. Ильин. – СПб. : Наука, 1994. – 610 c.  
Кант, Іммануїл. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; Пер. з нім. та прим. Ігоря Бурковського. – Київ : Юніверс, 2000. – 504 с.
Распэ, Рудольф Эрих. Приключения барона Мюнхгаузена / Пересказ К. Чуковского. – М. : Самовар 1990, 2006. – 95 с.
Ремарк, Еріх Марія. Твори в 2-х томах : т. 1: на Західному фронті без змін; Три товарищі; Перекл. з нім. / Еріх Марія Ремарк ; Передм. Д. Затонського. – Київ : Дніпро, 1986. – 573 с.
Тацит, Корнелий. Сочинения в двух томах / К. Тацит. – Л. : Наука. Ленинградское отделение, 1969. – Т. 2 : История. – 1969. – 370 с.
Хесли, В.  Гении философии нового времени / В. Хесли. – М. : Наука, 1992. – 224 с.
Шіллер, Фрідріх. Лірика. Драми : пер. з нім. / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 503 с.
Шлинк, Бернхард. Три дня: роман / Б. Шлинк ; Пер. с нем. И. Стребловой. – СПб. : Азбука-классика, 2010. – 256 с.




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

четвер, 12 січня 2017 р.

Що читають бібліотекарі

Зюскинд, Патрик. Парфюмер. История одного убийцы / П. Зюскинд; пер. с нем. Э.В. Венгеровой. – СПб.: Азбука-Классика, 2002. – 448 с.
                «В аромате есть убедительность, которая сильнее                  слов, очевидности, чувства и воли. Убедительность аромата неопровержима, необорима, она входит в нас подобно тому, как входит в наши лёгкие воздух, которым мы дышим, она наполняет, заполняет нас до отказа. Против неё нет средств. …<...>
Аромат проникает в самую глубину, прямо в сердце, и там выносит категорическое суждение о симпатии и презрении, об отвращении и влечении, о любви и ненависти. Кто владеет запахом, тот владеет сердцами людей»

"Парфумер. Історія одного вбивці" - це відомий роман німецького письменника Патріка Зюскінда, вперше виданий в 1985 році. Він витримав безліч видань, та був перекладений на 45 мов, включаючи латину. У 2006 році на основі роману вийшов в прокат фільм з однойменною назвою.
Дія роману відбувається в середині 18 століття в парфумерної столиці світу –Парижі. Весь сюжет підпорядкований опису народження, життя і смерті головного героя - Жана-Батиста Гренуя. Народжений в «смердючому» Парижі, потворний і жалюгідний, кинутий матір'ю і відданий в притулок, Гренуй мав дивну особливість – у нього не було власного запаху. В той же час він володіє унікальним даром: відчуває запахи набагато гостріше, ніж будь-яка інша людина, і може розкласти будь-який складний аромат на складові частини. Волею долі він потрапляє в учні до парфюмеру Бальдіні, і той вчить його створювати парфуми. Але дуже скоро учень перевершує вчителя…
Автор порівнює свого персонажа з кліщем, який може роками сидіти без руху й накопичувати сили, а коли прийде час, вчепитися в те, що йому потрібно і не відпускати навіть ціною власного життя… Не маючи характерних для його сучасників почуттів, прагнень і навіть запаху, Гренуй жадає лише одного - заволодіти ідеальним ароматом. Втім, більшу частину свого життєвого шляху він і сам не знає, чого хоче. Усвідомлення приходить раптово, разом з ніжним пахощами молодості, краси, чистоти, любові і невинності. Сприйняття світу у Гренуя було спотворено, він жив по власним, не підвладним нікому законам; він мріє заволодіти всім світом за допомогою запаху, жадає влади, загальної любові та визнання, він вірить що «Кто владеет запахом, тот владеет сердцами людей». Я вважаю, це від того, що сам Жан Батист з дитинства був нікому не потрібний, не бачив ні людської любові, ні співчуття... Він просто не розуміє загальноприйнятих моральних принципів. Жан-Батист вбиває не заради власного задоволення – він йде за мрією… Він таки домігся своєї мети, отримавши найдосконаліший аромат в світі. Він зміг втілити в ароматі любов, захоплення, обожнювання, але так і не зумів відчути їх…

Оксана Ясько, завідуюча сектором науково-дослідної роботи



Більше про бібліотеку тут
 Ми в соціальних мережах:   Vkontakte  Facebook Twitter