Що читають бібліотекарі

Лис, Володимир Савович.  Століття Якова [Текст] / В.С. Лис; передм. О. Забужко; худож. Т. Коровіна. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2010. – 236 с. – (Коронація слова).

Історія однієї людини. Історія однієї країни... в ім`я чого живуть чи, швидше існують ці люди? Хіба що так угодно Богу. В ім`я чого так тяжко працюють коло землі посеред цих болотних випарів? Відповіді не було. Хіба що... Заради самого життя...

Володимир Савович Лис – український журналіст, драматург, письменник. «Століття Якова» – роман-спогад, історія цілого життя довжиною в століття. Це ціла епоха історичних подій, людських стосунків, образів.

У поліському селі Загорани живе старий Яків Мех на прізвисько Цвіркун. Йому ось-ось має виповнитися 100 років. Давно чекає він листа з далекого міста, хоча б коротку звісточку від дівчиська на ім`я Оленка, яка, наче потороча, промайнула у його житті та запалила в душі вогник спогадів. Він чекає та згадує…

Знову подумки проживає своє життя, ціле століття бурхливих подій, тяжкої праці, сильних почуттів. Маревом спливають у пам`яті, здавалося, давно забуті постаті. Знов відчуває він колишні біль, відчай, надії та сподівання. Своє кохання, яке «не тільки любов, а щось більше. Щось таке, що неможливо пояснити й осягнути розумом». Страшні часи війн, революції, репресій. Служба у Війську Польському, війна з німцями, полон, драматичні повоєнні події. Благородство й підлість, честь і зради, подвиги й злочинства, радість і біль, зустрічі та розставання – довге життя прожив Яків Мех. Не повернути минулого й не виправити помилок. Не переписати життя набіло. Але можна жити далі, звіряючись із власним голосом совісті, розумінням честі й справедливості, відповідаючи за своїх близьких і рідних, за тих, хто поряд.

Линуть і линуть спогади… А десь за піччю зачаївся цвіркун, якого він слухає довгими безсонними ночами, чий рід цвіркунів споконвіку живе в хаті, хазяїв якої також прозвали Цвіркунами. Чиї пісні – про блакитне небо, ясне сонечко, про близьких людей, заради яких б`ється серце…

Емоційність та колоритна мова роману викликають відповідний настрій, допомагають вжитися в образи поліського села тієї епохи. 

Роман «Століття Якова» здобув перемогу у конкурсі «Коронація слова-2010» як найкращий роман десятиріччя. У 2016 році роман було екранізовано.

Лариса Гусак, бібліотекарка відділу зберігання основного фонду

 

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Каланіті, Пол. Коли подих стає повітрям [Текст] / П. Каланіті; пер. з англ.: Н. Трохим, Т. Микитюк. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 253 с.

«Коли скальпель марний, слова стають єдиним інструментом хірурга».

Автор цієї книги – Пол Каланіті – талановитий лікар-нейрохірург, який за своє життя встиг написати лише одну книгу. Причиною тому стала не лінь або нестача ідей, як то буває у багатьох. Рак легенів четвертої стадії не дав йому шансів стати відомим письменником. 

Полу було всього 36 років, коли смерть, з якою він боровся в операційній, постукала до нього самого. Дуже дивне співпадіння – людина, яка все своє життя витратила на те, щоб боротись із раковими пухлинами, опинилась на місці своїх пацієнтів. Роки навчання і буденні проблеми відійшли на другий план, і згадались давно забуті мрії, які хотілось втілити. На це Полу було виділено декілька років.

Хто, як не сам лікар, найкраще розуміє, що чекає хворого з таким діагнозом? Але головний герой не опустив руки, він почав жити! Він багато часу проводив з родиною, вони з дружиною народили прекрасну дочку Кеді, реалізувалася мрія всього його життя - він почав писати книгу, і він став професором нейрохірургії.

Якщо хто вже боїться брати до рук цю книгу через болісність теми, я можу вас переконати – вам неодмінно треба із нею познайомитись. Сила духу цієї людини просто вражає. Більша частина уваги приділяється не опису операцій, де багато неприємних і кривавих подробиць. Головною темою є осмислення власного життя і цінність кожної прожитої миті. Бо хто як не людина, якій був даний шанс довести свої справи і мрії про життя до кінця, краще розкаже цю історію?

Залогіна Олександра, бібліотекар ІІ категорії відділу читальних залів

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Маккефри, Энн.  Драконы Перна [Текст] / Э. Маккефри. – М.: Эксмо, 2008. – 960 с. – (Шедевры фантастики).

Кто хочет - тот может, кто пробует - тот делает, кто любит - тот живёт.

Планета Перн колонізована прибульцями з Землі, у яких були мрії і далекосяжні плани про новий прекрасний дім. Але їх мріям не судилося збутися – прийшла несподівана загроза з повітря – падіння Ниток, що миттєво знищують все живе. У книзі авторка описує минуле, майбутнє, сьогодення і перехрестя часів на планеті Перн, де є дракони і вершники, пов'язані з ними телепатичним та психічним зв’язком. Вони як єдине ціле: відчувають один одного, розуміють без слів і взаємодіють також. З моменту фіксації і до кінця життя, дракон вірний своєму вершникові. Дракони представлені як розумні, шляхетні й доблесні істоти. Вони вміють переміщатися в будь-яку точку Перна через проміжок, а також літати в минуле. Крім того, вони жують вогняний камінь, завдяки чому видихають полум'я,  яке знищує Нитки.

У книзі є все: політика, інтриги, любов, дружба, відвага, мужність, зрада, пригоди і безліч питань з минулого. Сюжет затягує в свій дивовижний і, все ж, добрий світ, незважаючи на всі його труднощі і проблеми. Світ, де є місце героям, жорстокій боротьбі з давнім ворогом, нескінченній любові і відданості. «В жизни есть нечто большее, чем месть, вражда или ненависть. Попытка достичь невозможного – вот в чем смысл жизни. Достичь или умереть в борьбе».

Оксана Ясько, завідуюча сектором науково-дослідної роботи

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Остин, Джейн. Гордость и предубеждение [Текст] : роман / Д. Остин; пер. с англ. И. С. Маршака. - М. : Правда, 1989. - 384 с.

Роман «Гордість і упередження» американської письменниці Джейн Остін - це один з визначних романів ХІХ ст. Його по праву можна назвати кращим романом Джейн Остін. Без творчості цієї письменниці важко уявити існування «феміністичної» літератури і «психологічного» роману.

Читаючи сторінку за сторінкою, я відкривала для себе новий світ взаємин між чоловіком і жінкою, все глибше «поринала» в цей дивовижний світ. Мене підкорив образ молодої дівчини, яка не боїться висловити свою думку, показати свою гордість перед тими, хто вище неї в суспільстві. В іронічній, невимушеній, дотепній і легкій формі, письменниця доводить, що упередження і гордість не завжди кращі «порадники» в розумінні своїх почуттів один до одного.

Я вважаю, що кожна молода дівчина повинна прочитати цей роман, для того щоб зрозуміти як поводити себе з чоловіками та як потрібно берегти стосунки, що зароджуються.

Ліза Сибірьова, бібліотекар патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Успенский, Владимир Дмитриевич.  Тайный советник вождя [Текст] : роман-исповедь. Кн. 1, 2 / В. Д. Успенский. - Дн-ськ : Січ, 1993. - 439 с.

 

Прочитавши цю книгу, я зовсім по-іншому подивилася на події тих далеких років становлення радянської влади. Цей твір розкриває чорний ящик нашої історії. Цей роман про партійну, військову та державну діяльність Сталіна, його особисте життя, його боротьбу за єдину владу в країні. Книга насичена свідченнями з життя Сталіна, досі маловідомими, що пояснює природу його таємного, жорстокого характеру…

Книга представляє безперечний інтерес для людей зрілого віку.

Головний бібліотекар патентно-технічного відділу

Неділько Тетяна Василівна.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Шкляр В. Ностальгія [Текст]: роман / В. Шкляр – Харків: Книжковий Клуб, 2014. – 256 с. -

Мені вважається, що немає такої людини яка б не згадала свою молодість, своє перше кохання, своє перше захоплення, своє перше розчарування. Коли життя дає тріщину і хитається світ - це привід зупинитися й відшукати точку опори в годину зневіри.
Головний герой романа Микола відчуває тугу за повноцінним життям. Він залишає дружину, роботу, місто, змінює середовище, втікаючи від себе колишнього. Герой роману зустрічає іншу жінку, яка здатна загоїти рану й зцілити його серце. Але разом вони не змогли жити. Але чому? Однозначної відповіді я не знайшла. На перешкоді кохання стає і любов до свого сина Петруся, і до своєї красуні жінки Софії. Тут є і несподівані повороти сюжету, і демонізація певних явищ та персонажів, і щоразу надзвичайно цікава життєва історія, покладена в основу твору.
Мене більше всього вразило мистецтво слова автора. Тут і дивовижне лексичне багатство, і яскрава, справді індивідуальна стилістика. Читаючи, роман, я отримала буквально фізичну насолоду.
Бажаю всім поринути у світ спогадів, але якомога швидше повернутися у сьогодення. І цінити того, хто поруч з вами тут і зараз. «Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, - і мало таких, що знаходять її!»(Євангелія від св. Матвія).



Завідуюча патентно-технічним відділом 
Мищенко Тетяна Миколаївна



Більше про бібліотеку тут 
Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter 
Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Матіос М. В. Солодка Даруся: драма на три життя / М. В. Матіос. - 3-є. - Львів : Літературна агенція "Піраміда", 2005. - 176 с. 

Обожнюю твори, які передають історичні події, а головне – настрої. Коли читаєш книгу, сповнену глибинним змістом та обрамлену неперевершеною стилістикою автора, то ніби проходиш крізь призму тієї епохи, про яку йде мова. І тебе переповнюють емоції, найрізноманітніші: радість, біль, гнів, страх. До таких книг належить «Солодка Даруся» Марії Матіос. Це українська історія 30-х-70-х років минулого століття в її буковинському і галицькому ареалах. Марія Матіос у своєму творі поєднала глибокий психологізм, складний сюжет та розкішну українську мову.
Відкривши цю книгу, неможливо від неї відірватися, адже письменниця розкриває сутність людських страждань, справжньої любові, а також людської природи взагалі. А заглиблюючись у душу «божевільної» селянки, змінюєш своє ставлення до «інакших» людей.
Важко словами передати відчуття від прочитання «Солодкої Дарусі». Адже це надзвичайно психологічний твір. Думки просто переповнюють, а про емоції годі й казати. Не прочитати цю книгу просто не можливо, бо це найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос, який назвали «трагедією, адекватною історії XX століття».

Катерина Сохромова
Провідний бібліотекар сектору соціокультурних проектів і зовнішніз зв'язків

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter

Що читають бібліотекарі

Сьогодні світ відзначає день письменника. І саме сьогодні у блозі з’являється нова постійно діюча рубрика «Що читають бібліотекарі».
Щочетверга на сторінках блогу ми будемо  знайомити читачів з  враженнями бібліотекарів  про нові прочитані  книги  з фондів нашої бібліотеки.

Джеймс  Э.   Париж в любви [Текст] : роман / Э. Джеймс; пер. с англ. Е. Фрадкин. - М. : Эксмо, 2013. – 320 с. - (Мировой бестселлер).

Мені здається, що немає такої дівчини, яка б не мріяла  побувати в Парижі ... Хочете відволіктися, підняти собі настрій і насолодитися зачарованим Парижем, тоді ця книга для вас. Вона невелика, так що ідеально підходить для жіночої сумочки.
 Там немає сюжету в звичному розумінні цього слова, це збірник невеликих заміток, і це надає книзі легкості. Головна героїня - професор літератури і автор любовних історичних романів, перенісши важке захворювання, разом з родиною переїжджає з Америки в Париж. Вона ділиться своїми враженнями про місто і його мешканців. Разом з нею ми гуляємо по осінньому Парижу, милуємося різдвяними вітринами магазинів, купуємо розкішні вбрання, куштуємо вишукані страви в ресторанах і зустрічаємо весну. Героїня розуміє, як важливо цінувати кожну мить, насолоджуватися простими радощами разом зі своєю сім'єю.
Це атмосферна книжка, пронизана французьким колоритом. Гастрономія, смаки, запахи ... Музика, архітектура, мистецтво, музеї ... Про все це не пишуть в путівниках і не розповідають екскурсоводи, про це  можна дізнатися, тільки поживши там.
Приємної релаксації!

Оксана Шевченко
Заступник директора з внутрішньобібліотечної роботи

Більше про бібліотеку  тут

Ми в соціальних мережах: Vkontakte Facebook Twitter