Що читають бібліотекарі

Кідрук, Макс. Любов і піраньї: роман / М. Кідрук. – Харьков: Клуб Семейного Досуга, 2017. – 283 с. 

Із захопленням прочитала тревел-роман (роман про подорожі) Макса Кідрука «Любов і піраньї», в якому письменник ділиться яскравими враженнями від мандрівки Бразилією. Любов у цьому романі нещасна і тільки спонукає нашого письменника поїхати з друзями у незаплановану подорож до цієї країни.
Книга вирізняється живою атмосферою пригод і відчуттям постійної присутності небезпеки, що підсилюється описами дикої природи. Особливе місце у творі займає Пантанал – один із найбільш заболочених регіонів світу. Автор майстерно змальовує цю унікальну екосистему: безкраї водянисті рівнини, густі зарості, розпечене сонце й важке вологе повітря. Особливого напруження додають описи кайманів (місцевих крокодилів), що ховаються у мутній воді й нерухомо чатують на здобич. Їхня тиха присутність створює відчуття постійної загрози. Не менш моторошними є й піраньї – невеликі, але небезпечні риби як символ прихованої агресії природи. Кідрук не просто згадує про них як екзотичну деталь – він показує реальність співіснування з цими істотами, де кожен необережний рух у воді може мати трагічні наслідки. Пантанал постає перед нами як територія, де людина лише гість, а справжні господарі дикі тварини.
Наче в підтвердження цьому сталася незвичайна історія. Один місцевий фазендейро Фабіо, у якого і перебували мандрівники, вирішив побудувати басейн для своїх туристів. Ціною фізичних, моральних і фінансових витрат йому це вдалося. Після урочистого відкриття першого плавального басейну Пантаналу, Фабіо влаштував гучну гулянку для своїх сусідів. Та за декілька днів сталося щось неймовірне, басейн облюбував місцевий крокодил. Приволік у воду купу гілляччя, трави і почав там жити. Зважаючи на те, що в Бразилії крокодили захищені законом, та на доброзичливий характер Фабіо, його ніхто не вигнав. Так він там і живе, наводячи жах на знову прибулих туристів.
Описи природи Пантаналу додають роману кінематографічності: читаючи книгу, я ніби реально чула крики птахів, шелест трави, плескіт води, бачила блиск очей хижаків у сутінках. Тревел-роман Кідрука захоплює щирістю, біографічністю, динамікою та яскравими природними образами. Це книга для тих, хто любить мандрівки, пригоди й історії про сміливість – як у дикій природі, так і в житті.
Тому, якщо ви хочете дізнатись, як полювати на диких кабанів за допомогою китайського будильника чи упіймати піранью, якщо вас захоплює дух мандрів – рекомендую прочитати цей чудовий роман-подорож до загадкової, екзотичної Бразилії.

Тетяна Сподинець, головна бібліотекарка відділу комплектування

Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/119AE236-4A29-41EA-AC8D-A24C794072D5

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

 Замовити книги можна тут

 

Несподіване питання

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку 

Чи є пошкоджені бібліотеки від воєнних дій на території Чернеччинської сільської територіальної громади нашої області?
Так, це питання до нас, фахівців  обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. Саме сюди, до головної бібліотеки області, відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи надходить актуальна інформація про всі 606 бібліотек області системи Міністерства культури України.
Запитуємо у завідувачки відділу Ірини Євгенівни Луньової про Чернеччинські бібліотеки. Вона швидко відгукується, сьогодні такі болючі  питання для неї не новина, тому напам’ять знає бібліотечну статистику області. Для переконливості зазирає до бази даних, відповідь готова: на території Чернеччинської сільської територіальної громади Самарівського району Дніпропетровської області п’ять бібліотек, на сьогодні жодна не постраждала, всі працюють.
До речі, інформацію про пошкоджені та зруйновані бібліотеки нашої області можна дізнатися, зазирнувши на сайт нашої бібліотеки: https://www.libr.dp.ua/xronika.html – розділ «Бібліотеки Дніпропетровщини. Хроніки війни». На сьогодні в області 57 пошкоджених бібліотек і 8 із них – зруйнованих, які не підлягають відновленню. На жаль, таку страшну статистику, яка є сьогоднішньою реальністю, збирають і надають громаді фахівці відділу наукової організації і методики бібліотечної роботи.
Ось один із прикладів пошкодження бібліотек, який відбувся 30 серпня 2025 року:
Унаслідок військової агресії рф постраждало приміщення «Маломихайлівської сільської бібліотеки» Маломихайлівської сільської ТГ (Синельниківський район). Приміщення бібліотеки, розташоване у Маломихайлівському сільському Будинку культури, повністю зруйноване: відбувся обвал покрівлі, плит перекриття та несучих стін, пошкоджено 7 вікон, меблі, втрачений бібліотечний фонд (5 806 примірників на суму 85 900, 86 грн.). Інформація отримана від директора Будинку культури Олійника Володимира Володимировича.
вул. Центральна, 28, с. Маломихайлівка, Маломихайлівська сільська ТГ, Синельниківський район, 53612

Чула, що у вашій бібліотеці є методичний відділ. А що це за відділ? Хто там працює і що вони роблять?

 

Відділ з довгою  науковою назвою (відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи) між собою бібліотекарі називають просто – методичний, а його співробітників – методистами. Методисти знають про бібліотеки і бібліотечну справу все. Сюди стікається інформація від бібліотечних працівників області, створюються статистична та фактографічна бази даних про бібліотеки, їхню роботу, персонал, фінансове забезпечення та про багато іншого. Наші методисти сучасну бібліотечну статистику підраховують за 280-ма параметрами! Крім статистичних даних тут знають про персональний склад кожної бібліотеки, прізвище, ім’я та по батькові, стаж, освіту…
Методисти вивчають й аналізують роботу бібліотек області, на підставі цього прогнозують основні тенденції розвитку бібліотечної справи, ставлять цілі та задачі  бібліотекарям, надають рекомендації, як їх досягти.

При цьому вимоги можуть бути дуже прості, навіть елементарні. Наприклад, дотримання техніки роботи: різних технологічних інструкцій та положень, Державних стандартів, правил. І дуже складні – розробка і впровадження різних Проєктів, Програм, інформаційних технологій, надання нових послуг для населення, фандрейзингові заходи та інші.

Щоб практично допомогти колегам, методисти демонструють найбільш вдалий, ефективний досвід і знайомлять бібліотечне співтовариство з ним. Такі матеріали щорічно надаються в друкованому або електронному вигляді в «Оглядах роботи бібліотек області за … рік». Публікуються в регіональному інформаційному збірнику «Бібліотечний вісник», розміщуються на сторінці методичного відділу в соцмережі «В бібліотеках Дніпропетровщини», на сайті Бібліотеки «Бібліотечна Дніпропетровщина».

 А ще методисти організують та координують роботу з неформальної освіти бібліотекарів: підвищенню їхньої професійної компетентності. Для цього розроблена ціла низка різних за формою та тематикою заходів. Практично кожного місяця відбуваються заняття для різних груп бібліотекарів області. Це і навчання на обласних курсах підвищення кваліфікації, семінари, практичні заняття, школи, науково-практичні конференції.
Бібліотекарів навчають сучасним IT-технологіям, допомагають створювати і розвивати власні електронні ресурси та послуги, звертають увагу на актуальну сучасну літературу, організовують зустрічі з відомими авторами літератури, культури, мистецтва.
І не думайте, що вся ця багатовекторна діяльність наших колег-методистів – нудна, адміністративно-паперова, чиновницька робота. Навпаки, це жива, енергійна, творча, насичена бібліотечна сфера, коли фахівці спілкуються, обмінюються емоціями, діляться успіхами, вміють співчувати і підтримувати один одного.
Ось нещодавно оголошували підсумки регіональної кампанії «Читаємо разом – 2025». Бібліотекарі всієї області разом увесь 2025 рік популяризували серед мешканців своїх громад твори сучасних українських авторів, серед них: Андрія Любки, Богдани Мітіяш, Катерини Бабкіної, Костянтина Москальця, Оксани Забужко, Тараса Прохаська. Колеги раділи за тих, хто показав кращі результати цієї роботи – бібліотекарів із міст Жовті Води, Павлоград, П’ятихатки, смт Томаківка, Софіївка, сіл Піщанка, Сурсько-Литовське, Новоолександрівка.
Методисти, як центр тяжіння для бібліотечної спільноти. Саме вони бувають безпосередньо в сільських, міських бібліотеках. Вони знають карту області як справжні мандрівники, немає такого куточка в області, де б вони не побували. Мало того, стараються запросити і колег побувати і познайомитися з різними бібліотеками області. Ще не забулися знамениті виїзні квітневі школи методистів, які проводились і Межовій, і в Нікополі і в Кривому Розі, в Широкому і в Томаківці…
Страшна війна, яка п’ятий рік не дає жити, заважає працювати, проводити спеціальні виїзні заходи. До війни дуже популярними були виїзні заняття під час проведення проблемно-творчих лабораторій для сільських бібліотекарів – найбільш зацікавлених і вдячних учасників. Але методисти знайшли вихід – живе спілкування перенесли онлайн, ми продовжуємо навчатися, розвиватись, мріяти, планувати і діяти разом.

Методисти – сучасні менеджери, тренери, психологи і педагоги, вони справжні стовпи бібліотечної справи, які об’єднують бібліотекарів, допомагають їм не втрачати професіоналізму, дружніх зв’язків і віри у свою справу. І, незважаючи на те, що в нашому методичному відділі їх тільки троє, вони, за допомоги адміністрації та всього колективу бібліотеки  продовжують міцно тримати  бібліотечну галузь в своїх руках.

Тетяна Абраїмова

 

 

Фото https://www.libr.dp.ua/?do=crimes&year=2025&idm=8  та з архіву ДОУНБ

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Винахідники, віват!

Дрон-трансформер Павла Малуєва

 

Учень Наукового ліцею з Кам’янського став призером на Всеукраїнському конкурсі Еко-Техно 2024 для обдарованих українських школярів, який проводився в межах національного етапу міжнародної науково-технічної виставки Regeneron ISEF-2024. Цей захід охоплює величезну сферу сучасної науки – 22 категорії та багато підкатегорій, які включають математичні, природничі та прикладні науки. Павло Малуєв посів призове місце в категорії «Робототехніка та інтелектуальні машини».
 

17-річний Павло Малуєв із Кам`янського розробив дрон-трансформер. Павло – двічі переселенець. Народився у Алчевську (Луганська область), потім з родиною переїхав у Маріуполь, але через повномасштабну війну родина вимушена була виїхати до Кам'янського. Там Павло почав навчання у «Науковому ліцеї ім. Анатолія Лигуна», і закінчив його із золотою медаллю.
 
Павло розповідає: «Мені завжди подобались технічні науки, зокрема, математика та інформатика. У 10 класі я брав участь у конкурсі «Малої академії наук України» (МАН), але не зайняв призового місця на всеукраїнському етапі. Я проаналізував чого роботі не вистачало і це надихнуло мене на новий проєкт».
 
Хлопець розробив аероробота-трансформера із застосуванням віртуальної реальності. Що вміє незвичайний дрон Павла? За словами юнака, особливість проєкту – здатність аероробота до трансформації. Тобто він вміє літати та їздити по різних типах місцевості. А людина, яка планує управляти ним, зможе пройти навчання у віртуальній реальності перш ніж бути «за кермом».

 
Юний винахідник каже: «Розробка вузлів механізму була найскладнішим етапом у роботі для мене. Річ у тім, що не існувало навіть схожих моделей, тож я побудував конструкцію з нуля».
 
Павло впевнений, що аероробот може бути корисним фахівцям у всіх галузях. Наприклад, робити доставку вантажів на важкодоступні території, а також доставляти ліки, їжу та боєприпаси на прифронтових територіях.
 
«З цією роботою я знову брав участь у МАН. Результати конкурсу оголошували під час онлайн-трансляції, яку ми дивилися у ліцеї. Першими називали переможців моєї секції. За мить я бачу на екрані свої прізвище та ім'я. Десь секунду я не міг повірити, що я зайняв перше місце, а далі щиро радів із друзями, що сиділи поруч».

Павло вірить, що ця робота може допомогти військовим на фронті та населенню України, яке щоденно страждає від жахів війни.

 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Несподіване питання

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку

 

Чому на обкладинках книжок вашої бібліотеки наклеєні номера і часто перед ними прописані різні літери. Адже, зазвичай, на бібліотечній книжці бачимо шифри…

Дійсно, будь-яка людина одразу відрізняє бібліотечну книгу від інших, перш за все, за її зовнішнім додатковим оформленням: наклеєним на обкладинці етикеткам із номерами або шифрами. Ці позначки – своєрідні адреси, де «проживає» кожна книга.

Як правило, книги в бібліотеках розставляють за тематичними ознаками, закладеними у спеціальних шифрах-індексах і прописані на етикетці.

Супервеликі бібліотеки з мільйонними фондами не можуть дозволити собі такої розкоші – тематичну розстановку всього  книжкового фонду, яка, до речі, дуже зручна у використанні. Тому спеціальні та спеціалізовані фонди відділів обслуговування читачів розставляють, як правило, за темами, вказаними на етикетках (індекс УДК – універсальної десяткової класифікації), а основний фонд бібліотеки – за форматно-інвентарним принципом.

Відділ, де розміщено основний фонд бібліотеки так й називається – відділ зберігання основного фонду, або в професійному середовищі – книгосховище. Цей відділ – серце обласної універсальної наукової бібліотеки, тут зосереджена основна, найбільша, «золота» частина її книжкового фонду. Якщо загальна кількість фонду Бібліотеки – близько трьох мільйонів (і це не тільки книги), і він розміщений у 10-ти відділах обслуговування читачів, то тільки в одному відділі книгосховища – близько одного мільйона книг. Багато це чи не дуже?

Звісно, це дуже багато. Уявить собі книжкову полицю довжиною приблизно у 20 км, саме такий вигляд мав би фонд відділу, якщо його розмістити на одній полиці. Бібліотеки- «мільйонники» завжди страждають від катастрофічної нестачі площ для комфортного розміщення фондів, тому вони використовують форматно-інвентарну розстановку. Кожна книга має свій розмір, ми бачимо величезні книги, висота яких може сягати одного метра, інші – мають трошки менший формат, або звичайний, як альбомний аркуш, є і зовсім маленькі, їх порівнюють із сірниковими коробками, такі  називають – «малюки».

Ось і виходить, що для розстановки тут книги спочатку групують за розмірами формату, якій означений літерою, проставленою перед інвентарним номером книги. В середині кожного формату – за інвентарними номерами. Такий спосіб розстановки дозволяє значно економити корисні площі книгосховищ. Саме тому на багатьох книгах, які зберігаються у відділі зберігання основного фонду, можемо побачити лише інвентарний номер і часто з літерою попереду. 

Так зручно зберігати при такій розстановці книги, але як знайти конкретну книжку, необхідну зараз в безмежному книжковому морі книгосховища? Звичайно, в науковій бібліотеці неможливо обійтися без каталогу. Саме у каталозі за будь-якою ознакою: автор, назва, тема, ключове слово та іншими параметрами знаходимо необхідний примірник з даними, де вказані всі необхідні «адреси», за якими почнемо пошук. І ось у руках у вас так звана «читацька вимога» і спробуйте поблукати серед нескінченних стелажів, які дістають до стелі, щоб знайти цю саму книжку. Проходиш один поверх із поворотами, широкими і не дуже «вуличками» між стелажами, потім – інший, час від часу зустрічаєш драбинки, що допомагають дістатися верхніх полиць. Прогулянка виявляється некороткою – загальна площа відділу – 1200 м²_. Нарешті – ось вона, орієнтовна цифра, де повинна бути книга. 

Швиденько на драбинку – верхня полиця, а на ній – два ряди книг, дивишся на обкладинку – «Ця сама: номер, автор, назва – все співало. Знайшлась!». Так може «блукати» бібліотекар-початківець.

Але сучасний колектив відділу – справжні професіонали, які відмінно орієнтуються у фонді. Продумана логістика розстановки, наочні позначки на стелажах, багаторічний досвід допомагають швидко і якісно виконувати замовлення користувачів. Іноді читачі неуважно заповнюють вимоги: помилка в номері, наприклад… Що цікаво, фахівці книгосховища якимось чудом вирішують таки кросворди, виправляють читацькі помилки! Для нашої бібліотеки якісне і швидке виконання замовлення читача має особливого значення: відділ зберігання основного фонду розташований в окремому приміщенні, на значній відстані від відділів обслуговування, де читачі чекають книги. Тому організовано попереднє замовлення літератури із книгосховища, а ті книги, що прибули до читальних залів, чекають своїх читачів декілька днів, щоб вони працювали з книгами у зручний для них час.

Чітко, з мінімальною кількістю помилок, допомагає працювати фахівцям довідковий апарат відділу, який вони створили і підтримують його актуальність. Наприклад, там знають коли та якому відділу передана та чи інша книга, встановлять місце знаходження будь-якої книги, що є в Бібліотеці. Комп’ютеризація основних процесів бібліотеки значно підвищила якість обслуговування читачів, використання електронного каталогу допомагає як читачам, так і бібліотечним працівникам орієнтуватися в багатомільйонному фонді й оперативно знаходити необхідну інформацію.

Наші колеги – працівники книгосховища активно беруть участь у поповненні електронного каталогу бібліографічними записами на ретроспективний фонд. Усі вимоги читачів на книги з фонду вони звіряють за каталогом і, якщо запитана книга в ньому відсутня, одразу створюють новий запис і доповнюють електронний каталог.

І, хоча ІT-технології з різних причин впроваджені ще не в усі виробничі процеси відділу книгосховища, колектив із зацікавленням прагне знайти якомога більше можливостей для їхнього використання. Для популяризації свого фонду вони реалізують цікавий е-проект: «Скарби книгосховища» (https://www.libr.dp.ua/?do=SGallery), мета якого – розповідь про книжкові колекції, що зберігаються у відділі. Більше тридцяти тематичних добірок розміщено на сайті Бібліотеки. Серед них – «Книгосховище продовжує відкривати свої скарби» – колекція книг, подарована відомими людьми нашого краю; «Повернення книг-вигнанців» – добірка книг, збережених небайдужими працівниками Бібліотеки минулих років, які списувались за так званими «Списками Облліту». Справжні книгознавчі дослідження проводять колеги, щоб підготувати для електронного ресурсу тематичні добірки різної тематики: «Григорій Сковорода: символ духовної культури від давнини до сьогодення»; «Оскароносні сценарії літературних екранізацій»; «Микола Лукаш – Моцарт українського перекладу» та багато інших.

Ось таке нестандартне питання читача про наклеєні номера на обкладинках книжок привело нас до розповіді про відділ збереження основного фонду, до цього відділу читачам вхід закрито (хіба що за спеціальним запрошенням). Недарма співробітники цього відділу жартують: «Ласкаво просимо, але стороннім вхід заборонено!». Але запитуйте що вас цікавить, і ми радо надамо відповіді.

Тетяна Абраїмова

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут