Давній друг Роберто Карлос, з яким не раз разом
їздили в турне, намагався особливо підтримати друга. Джо пише для нього цілий альбом пісень, який пізніше отримає
назву Une Journee de Monsieur Chose. Щоб вийти з депресії, Дассен з головою поринає
в роботу. Зі своїм фотографом і ще одним другом Бернаром Лелу вирушає до Лас-Вегаса,
де робить фото в каньйонах. У подорожі йому вдається відвідати одну з індіанських
резервацій, де з вуст вождя Джо отримує ініціацію та нове ім'я. У листопаді в
Лондоні на Landsdowne Studio та в Парижі на студії Davout записується новий
альбом, а в грудні виходить у продаж. Серед нових пісень майже немає
потенційних хітів, за винятком хіба що Fais-moi de l'electricite.
Співак чекає на необхідне друге дихання. 19
лютого виступає в Olympia у супроводі оркестру з 17 музикантів під керівництвом
Клода Ганьяссо, 10 танцівниць, п'яти бек-вокалісток і ласо. Цей концерт, за
ідеєю Пле, мав стати «живим» альбомом Дассена.
Репертуар заполонили пісні про кохання. Тексти
Деланое та Лемеля були простими, проте, відрізнялись високою якістю виконання.
За декілька місяців продано 250 000 копій чергового альбому… 400 000 синглів.
Цифри вражали.
Восени, незважаючи на переїзд у новий будинок у
Фешероль, Дассен знову починає депресувати – робота та стосунки з Маріз поступово розладналися. Пле
намагається його розворушити, проте Джо всерйоз замислюється про завершення музичної
кар'єри. Це було вперше, але не в останнє. Тим часом Жак Пле, незважаючи на
настрій Джо, працював, збираючи матеріал для нового альбому. Нові автори, нові
аранжування, нові пісні принесли успіх – новий альбом вийшов наприкінці листопада 1974-го. Дві найпопулярніші
пісні з нього – Vade
Retro і Si Tu T'appelles Melancolie – випущені синглом. Альбом повернув Дассена до життя.
«Всі
думають, що я співаю про мої печалі та кохання, але я співаю про смуток у
коханні Клода Лемеля». Саме словами Клода Дассен співав про те, що Моріз почала
дратувати, про те, що довгоочікуваний син помер на п'ятий день життя, про те,
що довкола багато жінок і він ними захоплювався.
Він був молодий і безтурботний, вона розумна і
ділова, в них було все, що потрібно для щастя двом – молодість, почуття,
достаток, Париж з його вічними спокусами. Єлисейські поля, Площа Зірки (зараз площа
Шарля де Голля), маршрут тріумфаторів, вони йшли до його успіху разом. Коли,
кричали: «Браво!», – він
вважав, що йому, вона вважала, що їм обом.
Вони сиділи разом з Моріз на березі та кидали
камінчики. Між ними було так багато особистого, складного та важливого, що
можна було просто мовчати. Вони опинилися на роздоріжжі й у цієї розвилки з'явиться
жіноче ім'я Крістін. Камінчик, кинутий у воду, вдарився об хвильки в серпневий
тихий вечір п'ять разів. Жінка промовила: «Через п'ять років ти помреш». Він не
відповів. Через п'ять років 20 серпня 1980 його не стало.
Олена Ємельянова
Далі буде.
Фото Джо з
Моріз 70-ті
https://www.rocksoffmag.com/joe-dassin/
https://www.parismatch.com/Culture/maryse-grimaldi-premiere-femme-de-joe-dassin-il-sest-mis-a-prendre-de-la-cocaine-et-ca-la-tue-257632
Джерела:
Виноградова Т.Р. Характер как судьба. Великие
несломленные.– Харків: Аргумент Принт, 2015.– 352 с.
***
Козлова Ю. Джо Дассен: Сердце таланта //
Караван историй.– 2006.– №12.– С. 186–201: фото.
Melnik Y. Joe Dassin, chanteur des petits
pains au chocolat // Іноземні мови.– 2019.– № 3.
***
https://surli.cc/jukprz
https://surli.cc/eaujbm
https://surl.li/qtemrv
https://fr.wikipedia.org/wiki/Joe_Dassin
https://50plus.com.ua/nevidomyj-dzho-dassen/
https://ru.scribd.com/document/922060108/Joe-Dassin
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут







