Сторінки

середа, 11 лютого 2026 р.

Пунктир на теренах долі

Tom Stoppard: «Я розумію, як чиста ідея може поєднуватися з драматичною подією» (продовження)

 

На його думку, десять заповідей, на відміну від правил тенісу, не можуть бути змінені, бо це ж про фундаментальні моральні принципи, які мають вічну цінність, завдяки трансцендентному походженню або їхній релігійній основі.   Він в це абсолютно вірив. На питання щодо віри, відповідав: «Ну, я весь час озираюсь. Коли мене запитують, чи я вірю в Бога, я відповідаю, що не розумію сенсу питання. Я схвалюю віру в Бога і намагаюся поводитись так, ніби вона є, але це навряд чи можна назвати вірою. Я не знаю, в чому полягає релігійна впевненість, хоча, мабуть, вона містить багато. Мені не до вподоби релігійні обряди, бо я мислю інтелектом, а аргументи на користь Бога не є інтелектуальними. Однак войовничий гуманізм дратує мене набагато більше, ніж євангелізація».
Про перші та ранні впливи на творчість та сприйняття світу, каже, що в око впадали джерела різні. «Мене зачепили і зацікавили «Озирнися в гніві» Джона Осборна, «Чекаючи на Годо» Беккета, «День народження» Пінтера, «Наступного разу я заспіваю тобі…». Це на самому початку мого писання. Я б остерігся називати їх джерелами натхнення. Я пишу так не тому, що це мені подобається. Вони мені подобалися через те, як я пишу, чи всупереч цьому». Щодо константних вражень крізь все життя пристрасть до Хемінгуея та Івліна Во, до яких повертався з кожним разом, немов вперше, бо є що читати, про що подумати, що вдосконалювати в собі.  
Він цілковито погоджувався з тим, що творчість письменника плід психозу та самоаналізу. Надскаднішим в драматургії вважає її структуру, найпростішим – діалог.
Том натхненно наслідував твердження легендарного реформатора Пітера Брука про те, що театр вкорінений в чомусь святому і, можливо, Лондон до цієї автентики ближчий. В Нью-Йорку все трапляється немов швидше одне успішне влучання в яблучко і ви багаті та знамениті. «Багаті стають ще знаменитішими, а знамениті ще багатшими. Ви – притча у язицех. Таксисти прочитали про вас і пам'ятатимуть вас ще два тижні. Вас сфотографують для Vogue у новому одязі і з валізою Vuitton, якщо це ваша сумка. Якщо це нова п'єса, всі завдячують авторові, вони його вшановують – власники театру, продюсери, актори. Навіть швейцар на сцені якимось чином зачіпає паличкою. Почуття, що від успіху так багато залежить дуже важко ігнорувати, мабуть, неможливо. Британці більш флегматичні щодо цього. Глядачі, відповідно, також не виняток. У Лондоні лише американці встають, щоб аплодувати акторам, і лише американська публіка видає ці пронизливі крики, які є найвищою формою схвалення».
Драматург, який завжди уявляв свого ідеального читача в продовженні «Пунктиру на теренах долі».


Олена Ємельянова
 
«Один китаєць, з династії Тан, на думку деяких, великий філософ. Йому якось наснилось, що він – метелик, і з цієї хвилини він уже ніколи не був повністю впевнений, що він не метелик, якому сниться, що він китайський філософ».
 
«Слова священні. Вони заслуговують на повагу. Якщо ви вимовляєте правильні слова в правильному порядку, ви можете трохи підштовхнути світ».
 
«Смерть, звичайно велике нещастя, але все же не саме велике, якщо вибирати між нею і безсмертям».
 
«Тема п'єси існує до самого сюжету, і це завжди абстрактне. Мене зацікавлює якась ідея, і я бачу, що вона має драматичний потенціал. Поступово я розумію, як чиста ідея може поєднуватися з драматичною подією. Але це все ще не п'єса, поки не вигадаєш правдоподібний сюжет».
 
«To be an artist at all is like living in Switzerland during a world war. To be an artist in Zurich, in 1917, implies a degree of self-absorption that would have glazed over the eyes of Narcissus.»
 
«We cross our bridges when we come to them and burn them behind us, with nothing to show for our progress except a memory of the smell of smoke, and a presumption that once our eyes watered».
 
«We are tied down to a language which makes up in obscurity what it lacks in style».
 
«When I was at school, on certain afternoons we all had to do what was called Labour – weeding, sweeping, sawing logs for the boiler-room, that sort of thing; but if you had a chit from Matron you were let off to spend the afternoon messing about in the Art Room. Labour or Art. And you've got a chit for life? Where did you get it? What is an artist? For every thousand people there's nine hundred doing the work, ninety doing well, nine doing good, and one lucky bastard who's the artist».

 
Фото https://www.ft.com/content/bd272b9f-387b-46d3-a256-9c1f67e943a9
 
Джерела:
Еткало, Л.О. Інтерпретація «Гамлета» в п'єсі Тома Стоппарда «Розенкранц і Гілденстерн мертві» / Л.О. Еткало // Iноземна фiлологiя. Вип. 89: Респ. мiжвiд. наук. збiрник / Львiвський Держ. ун-т. Львiв: Вища школа, 1988. С. 111115.
Стоппард, Том. Лорд Малквист и мистер Мун: роман / Т. Стоппард. СПб.: Азбука-классика, 2008. 240 с. Пер. с анг.
***
https://ru.citaty.net/avtory/tom-stoppard/?page=4
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-brilliant...
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-life...
https://slate.com/.../tom-stoppard-life-biography...
https://www.theparisreview.org/.../the-art-of-theater-no...
https://www.nytimes.com/2025/11/29/theater/tom-stoppard-dead.html
https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/tom-stoppard-playwright-oscar-winning-shakespeare-love-dies-88-rcna246446
https://www.telegraph.co.uk/news/2025/11/29/playwright-sir-tom-stoppard-dies-aged-88/
https://www.ft.com/content/bd272b9f-387b-46d3-a256-9c1f67e943a9
https://lb.ua/culture/2025/11/29/709391_vitsi_88_rokiv_pomer_britanskiy.html
https://www.hindustantimes.com/entertainment/tom-stoppard-playwright-of-ideas-dies-at-88-101764472707644.html
https://www.lecturesdevoyage.travelreadings.org/2023/01/22/theatre-leopoldstadt-par-tom-stoppard-au-longacre-theater-a-new-york/
https://apnews.com/article/stoppard-obit-britain-playwright-2721a8178c7e9691fdbd84e8fc9c0736
https://www.theguardian.com/stage/2023/nov/29/tom-stoppard-rock-n-roll-israel-gaza-crown



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

вівторок, 10 лютого 2026 р.

Пунктир на теренах долі

 Tom Stoppard : «Сприймай кожен вихід як вхід» ( продовження)

 

Щодо порядку п'єси, кількості актів і сцен, він не опрацьовував весь сюжет перед початком, лише загальний план. П'єса змінюється у міру написання. Наприклад, у «Джамперсах» кінець першого акту в схемі виявився кінцем другого, за яким тільки епілог. Причина змін, частково внутрішня, частково опосередкована. «Режисери та театральні менеджери віддають перевагу двоактам п'єс, тому що вважають, що глядачам подобається лише один антракт.  Це показує, наскільки прагматичний театр – мабуть, найпрагматичніший вид мистецтва, якщо не брати до уваги реклами».
При написанні він просувався за сюжетом, від початку до кінця, але це ж не схоже на гру на скрипці , тому не так вже й складно. «Складнощі різняться на різних етапах. Перша – у вас немає нічого, від чого потрібно штовхнутись, щоб написати п'єсу. Потім з'являється ідея, але це може бути кілька ідей, які можуть належати до двох або трьох п'єс. Зрештою, якщо пощастить, вони можуть підійти до однієї п'єси. Наступна складність, перекласти ці абстрактні ідеї на конкретні ситуації. Це дуже довгий та складний період. Інша складність – зрозуміти, коли розпочати; це як курка і яйце: ви не знаєте, що писатимете, доки не почнете, і не можете почати, доки не впізнаєте. Нарешті, якимось дивним, квантово-механічним чином два поїзди прибувають на одну лінію, не зіткнувшись, і ви можете почати. Наступний етап не зовсім приємний, але захоплюючий і поглинаючий – ви живете зі страхом, що це може зникнути. Є тримісячний період, коли я не хочу ні з ким вітатись, щоб не пропустити думку, яка може все змінити».
Щодо слави та визнання, що французькою звучить, як gloire або досягнення, йому це подобалось, надавали переваги й психологічні, соціальні та матеріальні аспекти. «…мені не потрібно турбуватися про те, хто я, бо я той, хто написав ці п'єси. Соціальні переваги приваблюють лише одну половину мене, тому що в мене є дві частини: затворник і шанувальник. І шанувальник у мені все ще радий зустрічам з людьми, якими я захоплююсь.  Щодо матеріального, мені подобається мати трохи грошей. Найкращий спосіб виміряти багатство – це оцінити суму, яку можна витратити бездумно на випадкову покупку, яка просто не помітна. По-справжньому багаті можуть дозволити собі це у Cartier; я цілком щасливий, якщо можу зробити це в гарному книгарні чи гарному ресторані».
Tom Stoppard в продовженні «Пунктиру на теренах долі».

Олена Ємельянова
 
«Обов'язки тяжіють до того, хто може їх виконати».
 
«По суті, людина, яка приховувала свою приватність і бажала, щоб її повна байдужість до публічної уваги була загальновизнана».
 
«Проблема людей в тому, що майже ніхто більше не веде себе природно, всі поводяться так, немов побачили себе в кіно. Все життя зараз таке. Не можна навіть думати природно, тому що для тебе вже обрана думка, яку ти повинен висловлювати. Оригінальність витрачено. І все-таки важко відмовитися від віри в неповторність людини».
 
«Публічні пози мають конфігурацію приватного божевілля».
 
«Revolution is a trivial shift in the emphasis of suffering; the capacity for self-indulgence changes hands».
 
«…реальність – назва, яку ми даємо повсякденному досвіду».
 
«Since we cannot hope for order let us withdraw with style from the chaos».
 
«Саме бажання знати робить нас важливими».
 
«Саме це поняття нескінченного ряду в шостому столітті до нашої ери призвело грецького філософа Зенона до висновку, що оскільки стріла, випущена в ціль, спочатку повинна подолати половину відстані, потім половину, що залишилася, а потім половину, що залишилася, і так далі до нескінченності, то в результаті, як я зараз покажу, хоча стріла завжди наближається до своєї цілі, вона ніколи не досягає її, і святий Себастьян помер від страху».
 
«Сприймай кожен вихід як вхід кудись ще».
 

Далі буде.
 
Фото https://www.lecturesdevoyage.travelreadings.org/2023/01/22/theatre-leopoldstadt-par-tom-stoppard-au-longacre-theater-a-new-york/
 
Джерела:
Еткало, Л.О. Інтерпретація «Гамлета» в п'єсі Тома Стоппарда «Розенкранц і Гілденстерн мертві» / Л.О. Еткало // Iноземна фiлологiя. Вип. 89: Респ. мiжвiд. наук. збiрник / Львiвський Держ. ун-т. Львiв: Вища школа, 1988. С. 111115.
Стоппард, Том. Лорд Малквист и мистер Мун: роман / Т. Стоппард. СПб.: Азбука-классика, 2008. 240 с. Пер. с анг.
***
https://ru.citaty.net/avtory/tom-stoppard/?page=4
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-brilliant...
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-life...
https://slate.com/.../tom-stoppard-life-biography...
https://www.theparisreview.org/.../the-art-of-theater-no...
https://www.nytimes.com/2025/11/29/theater/tom-stoppard-dead.html
https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/tom-stoppard-playwright-oscar-winning-shakespeare-love-dies-88-rcna246446
https://www.telegraph.co.uk/news/2025/11/29/playwright-sir-tom-stoppard-dies-aged-88/
https://www.ft.com/content/bd272b9f-387b-46d3-a256-9c1f67e943a9
https://lb.ua/culture/2025/11/29/709391_vitsi_88_rokiv_pomer_britanskiy.html
https://www.hindustantimes.com/entertainment/tom-stoppard-playwright-of-ideas-dies-at-88-101764472707644.html
https://www.lecturesdevoyage.travelreadings.org/2023/01/22/theatre-leopoldstadt-par-tom-stoppard-au-longacre-theater-a-new-york/
https://apnews.com/article/stoppard-obit-britain-playwright-2721a8178c7e9691fdbd84e8fc9c0736
https://www.theguardian.com/stage/2023/nov/29/tom-stoppard-rock-n-roll-israel-gaza-crown



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

понеділок, 9 лютого 2026 р.

Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

Бібліотечна статистика 100 років тому
 
Продовжуємо знайомитися зі Звітом Бібліотеки за 1924/25 рік, якій мав назву «Відчит Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. Жовтневої революції за 1924–1925 бюджетний рік».
Подивимось, як з часом змінювалися вимоги до бібліотечної статистики. Соціально-політичні перетворення, що відбувалися в країні диктували відповідні напрями роботи бібліотек і вимоги для статистичного обліку роботи.  Збереглися традиційні виміри бібліотечної роботи, але їхні назви відрізнялись від звичних сучасних термінів. Наприклад, у розділі з назвою «Склад книгозбірні» мова йде про «Роботу з бібліотечним фондом». У ньому надана окремо статистика складу основного фонду та пересувного за змістом, рухом, джерелами комплектування.
Багато статистичних даних, які наведені у Звіті, допомагають точніше уявити стан Бібліотеки того часу. Наприклад, можемо констатувати, що загальний обсяг бібліотечного фонду нараховував на 1.10 1925 рік 47 452 примірника, а пересувного – 5 672 примірника. До загального фонду надійшло 5 793 примірника, а до пересувного – 4 280. Отже, прослідковується політика пріоритетного комплектування пересувного фонду, тоді ставилась задача охопити бібліотечним обслуговуванням як можна більшу кількість населення міста та приміських жителів.
Сучасні бібліотекарі відслідковують джерела комплектування фондів. У ті часи цей підрозділ мав простішу назву: «Відкіля та скільки поступило книжок». На цій таблиці слід затримати увагу: у комплектуванні фонду брали участь управління освіти, архів, приймались пожертвування, надавали книжки різні заклади, книги купляли бібліотечні працівники, дані наводяться в таблиці за кварталами. Але незручність вивчення цих матеріалів в тому, що укладачі Звіту використовували абревіатуру назв організацій, закладів тощо, деякі з них важко ідентифікувати. Зрозуміло, що найбільшу частину Бібліотека сама купувала та передплачувала. 
У статистичних показниках бібліотекарі були доволі відверті. З багатьох джерел ми знаємо, що в ті часи існувала велика проблема неопрацьованого фонду, тисячі видань були складовані, не вистачало працівників для цієї роботи. Так ось укладачі розробили таблицю, яка, вочевидь, повинна була контролювати стан цієї застарілої проблеми. А назва таблиці: «Необроблених книжок». Показано, що оброблено за звітний період – 614, залишилось необроблених – 50 506 книг.
Сьогодні ми подивились на статистику роботи з фондом, ще цікавіші дані роботи з читачами, але про це у наступній публікації.
 
Склад Книгозбірні // Відчит Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. «Жовтневої революції» за 1924–1925 бюджетний рік [машинопис.].– [Катеринослав: [1925].– 39 с.: табл.– Режим доступу: DOKUM.– ДОУНБ.– видання бібліотеки (дата звернення: 05.02.2026).– Загол. з екрану.
 
 
***
Знайомство з фактами з історії Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, пов’язаними зі статистичними матеріалами роботи з бібліотечним фондом може стати приводом заглянути до нашої електронної бібліотеки «Колекції». Буде цікаво переглянути книгу, яка недавно з’явилася в електронному вигляді, вона видана в 20-ті роки минулого століття й, можливо, теж була «необроблена», про що йшлося у звіті Бібліотеки за 1924–1925 рік. Її автор – Сергій Олександрович Жебельов – історик, спеціаліст в галузі античної історії:
 
Жебелев С.А. Древний Рим. Ч. 1. Царская и республиканская эпохи / С.А. Жебелев. – Петербург: Наука и школа, 1922. – 119 с. – (Введение в науку. История / под ред. С.А. Жебелева, Л.П. Карсавина, М.Д. Приселкова; вып. 8). – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/?do=collections&book=519 (дата звернення: 05.02.2026). – Загол. з екрану.




 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

 

 

 

 

 

пʼятниця, 6 лютого 2026 р.

Бібліотечні усмішки

Бібліотекарки-стрільці

 У радянські часи було модно підтримувати спортивний рух. Усі обовязково були членами добровільного спортивного товариства і здавали в нього «добровільні» внески. А ще час від часу треба було брати участь у якихось спортивних змаганнях. Як правило, ця повинність припадала на молодих співробітниць бібліотеки, бо всі були членами комсомолу і не могли відмовитися.
Якось у нашій бібліотеці оголосили, що треба висунути команду для участі в міських змаганнях зі спортивної стрільби.
– Так я ж короткозора, погано бачу, а окуляри не ношу, – відповіла молода новенька співробітниця на пропозицію організаторки взяти участь у змаганнях.  
– Нічого, будеш капітаном команди, і стріляти не доведеться, – спокійно відповіла організаторка.
Вистрілити новоспеченій капітанші команди бібліотекарок-стрільців все ж таки довелося. Вона довго примружувалась і прицілювалась, врешті натисла на курок спортивної рушниці. Зрозуміло, в мішень не втрапила, але хтось із колежанок втрапив, і команда бібліотеки, як не дивно, отримала друге місце та диплом про участь у змаганнях. Очевидно, члени команд вчителів, лікарів й інших бюджетників, переважно жінок, були ще більше підсліпуватими.


J     J     J

 

ГОСТ на пряники
 
– Алло? – молода співробітниця патентного відділу підняла слухавку телефона.
– Доброго дня, я ветеран війни, – почулося зі слухавки.
Далі була довга розповідь про місця боїв Другої світової війни, в яких брав участь ветеран, де і коли був поранений, які у нього тепер хвороби, і що він інвалід і не може сам прийти до бібліотеки. І що йому потрібна допомога. Після пятнадцяти-двадцяти хвилин розмови вималювалась картина. Ветеранові купили в магазині пряники, але йому від них стало недобре, і дідусь вирішив знайти ГОСТ, де вказувались би складники тих пряників, щоб виявити, від чого саме йому стало погано.
Бібліотекарка знайшла кілька потрібних ГОСТів і зателефонувала ветеранові. Він зажадав почути рецепт. Співробітниця стала зачитувати, але інформація з ГОСТа дідуся це не влаштовувала, він знову й знову вимагав, аби бібліотекарка зачитала рецепт.
– У ГОСТах рецептів нема, в них вказують лише можливі складники: борошно, яйця, цукор, вода, – намагалася пояснити бібліотекарка. Дідусь не вірив і дратувався.
– А де є?
– В ОСТах, можливо, в рецептурних довідниках. Але в бібліотеках їх нема. Вони повинні бути на підприємствах, де виготовляють відповідну продукцію.
Ветеран лишився незадоволений і поскаржився директорці бібліотеки, що його не хочуть обслуговувати. І що найцікавіше, той дзвінок від ветерана був не перший, він уже кілька тижнів телефонував у відділ і вимагав рецепт із ГОСТа на пряники.

 
J     J     J
 
Усмішки для вас зберегли
Ірина Голуб, Тетяна Абраїмова та К°:)





Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут