Діалоги з мистецтвом

Мелодії графічних ліній 

«Графіка – це чарівний вид образотворчого мистецтва, де панує лінія, штрих і контраст. У ній краса народжується з простоти: гра світла й тіні, витонченість чорно-білих силуетів чи легкі дотики кольору створюють глибокі, емоційні та мінімалістичні образи на папері або екрані»

Мистецтво графіки багатогранне і живе в різних проявах: станкові малюнки, естампи, гравюри, ілюстрації, плакати, шрифти, товарні знаки тощо. Але мова про літерографіку, унікальну техніку та напрям у мистецтві, де зображення – портрети, ікони, пейзажі чи абстракції, створюються виключно за допомогою букв, слів, цифр і речень. Самі літери формують світлотіні, контури та текстуру малюнка. Таку нову концепцію і мистецький напрям 1972 року впровадив Леонід Денисенко, відомий український графік, який жив і працював в Австралії. Найбільш впізнаваним його літерографічним твором є «Ікона Христа-Вседержителя» (1973), виконана словами «Бог – це Любов» 79-ма мовами світу. 

Про Художника:

Народився Леонід Денисенко (1926–2020) в українській родині, коріння якої проросло з Запорізької землі. Батько, Дмитро Тимофійович, був військовим, воював на боці Директорії УНР. До слова, військову освіту отримав у Катеринославі 1917 року. Був інтернований до Польщі, де зміг отримати інженерний фах. Мама (псевдонім Ніна Наддніпрянська), балетмейстерка, творча особистість, товаришувала з Оленою Телігою. Родина мешкала у Варшаві, де у 1926 році народився Леонід. Схильність до малювання мав з дитинства, закінчив графічну школу, навчався у Варшавській православній духовній семінарії. Під час Другої світової війни був ув’язнений нацистами, після звільнення перебував на службі в американській армії як військовий художник-ілюстратор. 1949 року емігрував до Австралії, де викладав англійську для емігрантів, а також графіку й образотворче мистецтво. У 1953 році був висвячений у духовний сан. Леонід Дмитрович був співзасновником Спілки українських образотворчих мистців Австралії. Співпрацював як журналіст і графік в українському тижневику «Вільна думка» (Австралія).

Багато творчо працював: був автором і виконавцем мозаїчних картини на фасадах Музею тисячоліття хрещення Русі-України (1988, Канберра, Австралія), оформив три іконостаси для українських православних церков у Німеччині. В Австралії оформив іконостаси для грецьких і сербських православних церков, української греко-католицької церкви.

В українському мистецькому світі Леонід Денисенко відомий своїми численними графічними працями: книжковою графікою, зокрема обкладинками й ілюстраціями, карикатурами, екслібрісами, заголовками часописів, оформленням фільмів, сцен, серіями українських пропам’ятних марок і святочних листівок, календарів тощо. У 1999 році чотири мистецькі твори художника було надруковано на конвертах «Укрпошти».

Леонід Денисенко брав участь у багатьох виставкових проєктах, серед яких були й вісім персональних експозицій, зокрема у Києві. Його роботи зберігаються у музеях Австралії, Канади, США, Музеї української діаспори у Києві.

Дізнатись більше про мистецтво графіки, талановитих художників, переглянути  репродукції їхніх творчих робіт можна за ілюстрованими виданнями, які зберігаються у фонді нашої бібліотеки:

Женченко В. Спрага ідентичності. Українська поезографічна абетка. – Київ: Жнець, 2021. – 80 с.

Лагутенко О. Нариси з історії української графіки ХХ століття. – Київ: Грані-Т, 2007. – 168 с.

Шпаков А. Художник і книга. – Київ: Мистецтво, 1973. – 256 с.

 

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка  відділу мистецтв ДОУНБ

  Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Литвин, Ярослава. Вілла у Сан-Фурсиско: роман / Я. Литвин.– Харків: Фабула, 2025.– 336 с.

 

Книга «Вілла у Сан-Фурсиско» – це світла, тепла, сповнена тонкого гумору історія про пошук себе, про те, що справжнє щастя ховається там, де його зовсім не чекаєш.

Головна героїня Ольга нарешті наважилася здійснити свою мрію – кардинально змінити своє життя і переїхати з шумного мегаполіса до затишного українського села з іронічною назвою – Сан-Фурсиско.

Це добра і весела історія про родину, дружбу, взаємовідносини і про різноманітних сусідів, часом дивакуватих, але щирих і турботливих.

Авторка знайомить із тонкощами сільського побуту, з боротьбою за виживання в умовах відсутності міського комфорту.

А якою цікавою українською мовою, з елементами суржику, написано цей роман, де переплітаються тонка сатира і гумор.

Книга втілює щиру любов до краси природи, до нашої славної України, до людей, які її відчувають: ось воно – моє місце, отут моє серденько.

 

Олена Вишнякова,

бібліотекарка відділу наукового опрацювання документів  та організації каталогів

 

Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/60F4CB7F-363F-4F45-B8AA-9CC58FBD65C3

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Винахідники,віват!

Науковий погляд Володимира Свистуна

 

Володимир Свистун – ліцеїст Дніпропетровського наукового ліцею інформаційних технологій учень 11-Г класу став призером GENIUS Olympiad Ukraine 2026 і отримав срібну медаль. Це найбільший міжнародний конкурс екологічних проєктів та стартапів, який об'єднує креативних підлітків із понад 70 країн світу.

Юний дослідник представив змістовну й актуальну доповідь «Чи є відродження видів бунтом людства проти основних принципів природи, чи це наукове диво?», «Is de-extinction a humanity's riot against nature's main principles or is it a scientific miracle». У своїй роботі він розглянув новітні досягнення генетики, біотехнологій та клонування, які відкривають можливості для повернення до життя окремих видів тварин. Володимир проаналізував як наукові перспективи цього напряму, так і етичні й екологічні питання, що виникають у зв'язку з втручанням людини в природні процеси. Доповідач наголосив, що відродження видів не можна однозначно назвати ні «бунтом проти природи», ні беззаперечним науковим дивом. Це складний виклик, який вимагає відповідального ставлення, глибоких досліджень і міжнародної співпраці. На його думку, сучасні технології повинні використовуватися насамперед для збереження існуючого біорізноманіття та запобігання вимиранню видів.

Виступ Володимира Свистуна відзначався логічністю, аргументованістю та вмінням поєднати наукові факти з філософськими роздумами про відповідальність людства перед природою. Доповідь викликала жвавий інтерес аудиторії та стала приводом для змістовної дискусії щодо меж наукового прогресу й етичних аспектів розвитку сучасних технологій.

Наукові керівники юного дослідника – Юлія Ніколенко, викладачка біології; Ольга Сисоєва, викладачка англійської мови, заступник директора.

Ці результати є підтвердженням того, що ліцей не лише забезпечує ґрунтовну академічну підготовку та дослідницькі навички, а й формує критичне мислення, відповідальне ставлення до глобальних екологічних і наукових викликів та впевненість у публічних виступах. Ліцей виховує свідому, проактивну молодь, якій небайдуже майбутнє світу.

Володимир відзначається відповідальністю, наполегливістю та бажанням постійно вдосконалювати свої знання. Його успіхи є прикладом того, як цілеспрямованість і любов до науки допомагають досягати вагомих результатів!

Тетяна Мищенко, 

завідувачка патентно-технічного відділу

Фото https://nashemisto.dp.ua/ru/2026/03/11/testirovanie-uzhe-ne-za-gorami-kak-v-dnepre-gotovjatsja-k-sdache-nmt/ 

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

 

Несподіване питання

 

Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку 

Мені потрібна допомога, щоб отримати різну інформацію. Я правильно розумію, що її надають у відділі наукової інформації і бібліографії? Але слово «наукова» лякає. Ви обслуговуєте науковців? Навряд чи мої запитання належать до науки, скоріше це популярні, навчальні, освітні запити.  До кого звертатися з ними?

 Дякуємо за питання. Ви даремно лякаєтеся терміну «наукова інформація». Це означає, що наші фахівці-бібліографи у підготовці будь-якої інформації використовують наукові методи її пошуку, це їхня професійна задача – надати відповідь на будь-яке питання. А для цього вони працюють зі всіма можливими джерелами, які є в Бібліотеці. 

Тож впевнено звертайтеся до відділу наукової інформації і бібліографії з вашими запитаннями з будь-якої теми, тут нададуть кваліфіковану допомогу у пошуку інформації.

Цей відділ – своєрідний інформаційний центр, де зберігаються всі енциклопедії, словники, статистичні збірники, путівники та безліч інших довідникових і бібліографічних видань. У відділі також організовано доступ до мережі «Інтернет», де читачі працюють самостійно. Також за інформаційно-консультативної підтримки бібліографів можна скористатися електронною юридичною інформаційно-пошуковою системою «Законодавство», яка наразі містить близько 550 000 документів і надає можливість знайти актуальні, чинні повнотекстові документи законодавчої тематики та переглянути історію документу.

Як і у всіх відділах обслуговування, тут є доступ до електронного каталогу Бібліотеки, бібліографи допомагають читачам підібрати необхідну літературу та правильно скласти бібліографічні списки, згідно діючим в нашій країні стандартам. Читачі із задоволенням звертаються до так званої «Віртуальної довідки» https://www.libr.dp.ua/?do=virtb . Ця електронна послуга є на сайті Бібліотеки, а легкий інтерфейс дозволяє користувачеві швидко та безкоштовно використати можливості послуги онлайн. Користувачі з різних регіонів ставлять сотні запитань, на які швидко отримують відповіді. А якщо питання має специфічну, «вузьку» тему, бібліографи переадресують її до іншого відділу: краєзнавчого, документів з мистецтва, патентно-технічного тощо.

Іноді читачі отримують відмову на свій запит через відсутність необхідного джерела у фонді нашої Бібліотеки. Тоді доречно скористатися ще однією послугою – міжбібліотечним абонементом (МБА): спеціалісти відділу замовляють відсутні документи в інших бібліотеках. Як правило, ми користуємось фондами Національних бібліотек України – ім. Ярослава Мудрого та ім. В.І. Вернадського, або інших бібліотек країни, де є в наявності необхідні джерела. Це безкоштовна послуга з боку бібліотеки. Поштові ж витрати сплачує користувач. Зробити замовлення по МБА читач може особисто на відповідній сторінці сайту: https://www.libr.dp.ua/dep-mba.html.

У сьогоднішніх реаліях цифрового світу стала популярною послуга електронної доставки документів: https://www.libr.dp.ua/?do=eldd. Це означає, що документ (або частина документу згідно Закону України «Про авторське право і суміжні права») в цифровому вигляді може передаватися читачу-замовнику електронною поштою або іншими електронними шляхами. Ця бібліотечна послуга платна.

Така різнопланова робота у бібліографів потребує високої професійної підготовки, постійного руху вперед в опануванні нових технологій і аналітичному мисленню в роботі з інформаційними потоками. Завідувачка відділу Ірина Барабан розповідає про свою колегу, яка зосереджена на інформаційної роботі – Віру Піскун, як вона працює з інформацією, щоб донести її до користувачів.

Віра Анатоліївна – фахівчиня з укладання календарів знаменних і пам’ятних дат, авторка й адміністраторка сторінки «День за днем» в соціальній мережі «Фейсбук»: https://www.facebook.com/denzadn. За 12 років існування сторінки (з 2014 р.) вона не пропустила жодного дня, щоб не познайомити читацьку публіку з цікавими історичними та сучасними фактами, подіями як у нашій країни, так і в зарубіжжі. Щодня вона представляє широку палітру подій, розповідає про особистості – представників різних напрямів культури, літератури, мистецтва, суспільно-політичного життя, вчених, філософів та інших цікавих людей, а також про події світового масштабу.

За ці роки вона добре вивчила інформаційні потреби користувачів «Календарів», тому щороку готує для цільової аудиторії – бібліотекарів, учителів, журналістів, представників влади – чергове друковане видання «Календар знаменних та пам’ятних дат», які доступні для перегляду в електронному вигляді на сайті Обласної наукової бібліотеки https://www.libr.dp.ua/?do=fullkr&cat=102 .

Яка б не була цікава робота з інформацією, а спілкування з користувачами залишається найцікавішим і головним в роботі бібліографів. Вони усвідомлюють, що їхня праця присвячується людям, які потребують знань, уваги до себе і своїх проблем.

Крім індивідуального обслуговування користувачів, бібліографи працюють із організаціями, навчальними закладами, модераторами курсів, науковцями різних галузей знань. Мета співпраці – інформаційна підтримати їхньої професійної діяльності або навчання. Для кожного з них розробляється своя конкретна тематична програма або проєкт на встановлений період часу. Реалізація програм-проєктів – це взаємне зміцнення партнерських стосунків Бібліотеки з іншими інституціями та корисність спільної роботи.

Так, вирішення різноманітних юридичних питань належить до функцій Центру правової інформації, який уже більше 20 років працює у бібліографічному відділі і є дієвим каналом забезпечення вільного доступу громади до джерел правової інформації. Це стало для провідного юрисконсульта Східного міжрегіонального офісу Національного Комітету Товариства Червоного Хреста України можливістю вирішити нагальне юридичне питання – віднайти офіційний документ – Постанову Ради Міністрів УРСР від 13.01.1954. р. «Про затвердження Статуту товариства Червоного Хреста Української РСР» на паперовому носії для розгляду справи стосовно майнових прав Дніпропетровської обласної організації Товариства Червоного Хреста України у судових органах. Документ був знайдений у «Хронологічному зібранні Законів, Указів Президії Верховної Ради, Постанов і розпоряджень Уряду УРСР».

Бібліографи більше двадцяти років плідно працюють з Дніпровською Академією неперервної освіти. Проєкт «Освітянські студії» працює у режимах онлайн і офлайн. За останні два роки більше ніж дві тисяч освітян у групах двох керівників – С.В. Кушнікової та Н.В. Дев’ятко змінили власні стереотипі стосовно уявлень про бібліотеку та її роль в формуванні глобального інформаційного простору.

Сподіваємось, що ми переконали нашого читача в тому, що відділ наукової інформації і бібліографії – потужне утворення та доступне місце для будь-кого з користувачів бібліотеки з будь-яким питаннями.

 

Тетяна Абраїмова

 Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

Бібліотека у 60-ті роки ХХ століття. Рік 1965. Ремонт приміщень

(продовження)

 

Не минуло і шесті років з часу переїзду Бібліотеки на вул. Кооперативну, 10 (Савченка, бул. Батальйону Дніпро), а вже було зрозуміло, що книгам, читачам, співробітникам стає дуже тісно. Особливо це відчувалось у книгосховищі.

Центральне книгосховище Бібліотеки займало 6 кімнат загальною площею 320 м²: два – на першому поверсі та чотири – в підвальному приміщенні. Приміщення не відповідали вимогам обласної бібліотеки, особливо незручно була розміщена літератури в підвальних кімнатах, що затримувало виконання читацьких вимог. Не вистачило місця для встановлення нових стелажів, тому накопичилось більше п’яти тисяч нерозставлених примірників нових книг. Розстановка книг у той час була змішаною – систематична й інвентарна. Про врахування форматів тільки починали думати, почали виділяти альбоми і книги великого формату, це також не сприяло економії місця для розміщення літератури. Довелось зменшувати обсяг періодики, яка зберігалася у книгосховищі: журнали за 1963 та 1964 роки передали до читальних залів і розмістили у загальному фонді.  

З серпня 1965 року новий директор Микола Андрійович Билбас вирішив питання про початок ремонту приміщення Бібліотеки. Головна мета ремонту – збільшення місткості книгосховища.

У результаті ремонту в книгосховищі, читальних залах і на абонементі було встановлено витяжні та стельові вентилятори, зроблено ремонт стін, встановлено лампи денного освітлення, розширено приміщення для сектору патентної літератури. За рахунок надбудови стелажів і списання застарілої літератури збільшилась площа книгосховища.

У звіті про роботу Бібліотеки за 1965 рік вперше після переїзду на вул. Кооперативну, 10 (бул. Батальйону Дніпро) адміністрація поставила питання перед керівництвом області про необхідність побудови нового приміщення: «Але необхідно відмітити, що приміщення, яке займає бібліотека, не задовольняє потреб і складає всього 1345 кв. м, в той час як тільки для нормальної розстановки книжкового фонду потрібно 2100 кв. м. Назріла необхідність побудови нового приміщення на 1,5–2,0 млн. примірників книг».

Тетяна Абраїмова

 

Джерело:

Звіт про роботу обласної державної бібліотеки ім. Жовтневої революції за 1965 рік, ч. 1: [машинопис.]. – Дніпропетровськ: [б. р.]. – 98 с.

 

Фото з архіву ДОУНБ: Завідувачка МБА Віра Андріївна Демідова. 1968 р. 

  Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

Несподіване питання

 Відповіді на нестандартні питання читачів про Бібліотеку

 

Я замовив книгу автора Наталії Яковенко «Українська шляхта з кінця ХIVдо середини ХVII століття. Волинь і Центральна Україна» (К, 2008) у відділі читальних залів, але мені відповіли, що отримати її зможу тільки завтра по обіді, коли замовлення виконає відділ книгосховища і передасть до читальної зали. Чому все так тривало і складно? 

Дійсно, ви маєте рацію, такі відповіді не рідкість для нашої бібліотеки. Справа в тому, що відділ читальних залів розташований в одному з п’ятьох приміщень Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Крила і Мефодія. На жаль, у бібліотеки відсутнє єдине приміщення. А її фонди настільки великі, що зараз займають площу розміром чотири з половиною тисячі квадратних метрів. До цього треба додати дві тисячі квадратів площ для розміщення читачів і службових приміщень.

Щоб вирішити проблему якісного обслуговування користувачів літературою, у відділі читальних залів організовано галузевий фонд видань з гуманітарних, суспільних і природничих наук. Оскільки площа відділу обмежена, його кількість невелика – меншу 20 тисяч видань. Задача фахівців відділу – формувати цей фонд найзапитуванішою літературою. Основна література з цих галузей знань розташована у відділі зберігання основного фонду (книгосховища) за іншою адресою – вул. М.  Грушевського, 89.

Після того, як співробітниця читальних залів переконається, що замовлена читачем книга відсутня у фонді відділу, а аналог такого видання (якщо він є) його не влаштовує, електронне замовлення передається до відділу книгосховища. Працівники книгосховища оформлюють знайдений примірник замовленого видання і на другий день бібліотечним автомобілем його доставляють читачу для роботи в читальному залі. Замовлені книги, що надійшли з книгосховища, будуть очікувати читача протягом 10 діб. При необхідності він може продовжувати цей термін.

Така доволі складна логістика шляху книги до читача потребує чітких технологічних рішень і професійних  знань персоналу, його уміння комунікувати з відвідувачами, попереджувати відмови та забезпечувати комфортні умови для роботи з літературою.

У читальному залі панує приємна, затишна атмосфера. Читачам надана можливість вільно користуватися фондом, який зручно розміщений за тематичним принципом. Особливий інтерес у користувачів викликає комплекс художньої літератури, яка займає одне з найбільших приміщень відділу. До речі, твори художньої літератури видаються додому, це одна з найпопулярніших послуг відділу.

Якщо говорити про послуги, які надають читачам, то серед них – безкоштовний доступ до Інтернету, можливість відсканувати необхідний матеріал або зробити ксерокопію за невелику платню.

Звичайно ж, фахівці надають всі безкоштовні традиційні бібліотечні послуги: підбір літератури за темами, надання різноманітних довідок.

І все ж таки серед всіх традиційних послуг, найбільше читачі цінують надання їм можливості спілкуватися. Це відбувається під час проведення тематичних зустріч із цікавими людьми: письменниками, психологами, громадськими діячами. Наприклад, запам’ятались творчі зустрічі з поетесою Анною Щербак та презентація її поетичної збірки «Рептилії», із письменником Ігорем Стамболом і обговорення його книги «Під прицілом Чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка».

Незмінною популярністю користуються  зустрічі у межах проєкту КіноПростір мета яких – через перегляд художніх фільмів популяризувати класичну та сучасну літературу. Ці заходи супроводжують обговорення, порівняння книги та її екранізації, у читачів з’являються можливості висловлювати своє розуміння взаємодії літератури і кінематографа.

Читальна зала не перестає бути майданчиком для участі читачів у релакс-заходах, інформаційно-пізнавальних заняттях. Нещодавно з нагоди Дня вишиванки тут для всіх охочих відбулась літературно-митецька подія «Чарівний світ вишиванки»: дізнавалися про історію різноманітних орнаментів з різних районів Україні, яку розповіла культуролог, мистецтвознавець, художній керівник Будинку мистецтв, секретар Національної спілки кінематографістів України Валентина Слобода. Слухали вірші про вишиванку поетеси-аматорки Світлани Гамзіної і музичні вітання у виконанні Миколи Волошка.

Уже нікого не дівують заняття в бібліотеці з підтримки психологічного здоров’я у клубі «Пізнай себе». На одному з останніх засідань обговорювали книгу Кейта Феррацці «Ваш надійний тил». Дійшли до висновку, що завдяки серйозним і дієвим порадам Кейта Феррацці – фахівця з комунікацій, можна навчитися згуртувати навколо себе друзів-мотиваторів і однодумців які дуже важливі не тільки в роботі, а і в повсякденному житті.

А ще тут можна навчатися. Мати гаджет і вміло ним користуватися – на це теж потрібні знання. І цим корисним досвідом у відділі читальних залів для цільової аудиторії – учасників Університету третього віку, на тренінгах з користування смартфоном діляться працівники та волонтери IRC.

Багатьом із читачів цікаво бувати на заняттях розмовного клубу з української мови «Спілкування – без вагання». Звичайно ж, ці заняття не схожі на класичні шкільні уроки. Як правіло, вони тематичні, одне з них було – «Таємнича мова кольору». Йшлося про захопливий світ барв, культурне значення кольорів і їхній вплив на настрій, поведінку та сприйняття світу. Учасники ознайомилися з автентичними українськими назвами кольорів і відтінків – такими як пшеничний, вишневий, болотяний, кармазиновий, полум’яний, що збагачують мову та допомагають точніше висловлювати емоції та враження. Родзинкою зустрічі стала весела та пізнавальна інтерактивна гра «Вгадай колір». Відгадували барви за описами, асоціаціями чи літературними підказками.  Як підсумок – позитивні емоції та розширення словникового запасу.

Таке цікаве та різноманітне життя організоване у відділі для читачів. І хоча не завжди їм буває зручно очікувати замовлену літературу, яка «живе» у книгосховищі, ця проблема  компенсується дбайливим ставленням персоналу відділу до відвідувачів.

 

Тетяна Абраїмова

Фото з архіву ДОУНБ

 Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Мортон, Ендрю. Діана: справжня історія з її вуст [Текст]  / Е. Мортон ; пер.з англ. Я. Машико. – Харків: Фабула, 2024. – 400 с.: іл.

Є люди Світло. Їх небагато. Але Світло те настільки переконливе, що якість множить кількість Вони лишаються ним і за фактом народження, і за фактом смерті, бо їхнє щире тепло лишається в нас. Воно більше та значуще за вигадані сюжети їхнього життя. Воно, віддзеркалюється та зберігається нашими гранями, якщо ми здатні. І цей колообіг тримає щиру ніжність на нашій планеті.

Як важливі саме не легенди про відомих і знаменитих, а їхні власні думки й емоції. Тим більше, коли це їм так бажано сказати, поділитись іноді попри та всупереч. Щоб повернути гідність і надію.

Безцінними моментами саме таких істин сповнена книга Ендрю Мортона «Діана. Справжня історія з її вуст», який за відомих обставин закритості інформації, етикету та королівських таємниць отримав записи шести частин інтерв'ю не з перших вуст, а завдяки посередникові. Вони й лягли в основу цього видання за великої довіри головної героїні.

Це унікальна справжня історія від справжньої жінки, яка бажала не потонути в системі, а завдяки цій відвертості немов звільнитись та винирнути на поверхню. Вона цікава не лише сповідальністю головної героїні та подробицями її строкатого життя, архівними світлинами. Вона просочена триєдністю любові: героїні до життя та людей, автора та інтерв’юера до героїні. Все це помножене на любов читачів. 

Увага преси, ніби вона Мерилін Монро, її чимало дратувала. Вона завжди вчиняла, як її матір, як би кепсько не було на душі, завжди на загал сяяння від щастя. Завжди щира та відкрита до хворих і нужденних, тих, хто потребував її обіймів і дотику. Зсередини немов вмикався голос, що казав: «Зроби це». Не матеріальне, а емоційне, те, на що відгукувалось її серце.

Леді Ді. Вона була саме принцесою з нашої прекрасної уяви. Обожнювала Тюдорів і Стюартів, але, книга ця не про принцесу, а саме про Діану, яка полюбляла допомагати нужденним, балет, степ, гру на фортепіано та спорт. Завжди відчувала себе інакшою, та знала – її шлях інший, завжди цінувала не статуси, а особистості, ненавиділа темряву в усіх її проявах і полюбляла візочки порцелянових ляльок і іграшку бегемотика.

Раджу всім, хто полюбляє якісну мемуаристику. Всім, хто хоче зігрітися серцем і відчути справжність любові та нелюбові, добра, зради, болю. І, сповнитись магією посмішки, що попри всі болі та трагедії зігріває нашу вдячну пам'ять не про останню ікону  XX сторіччя, як часто її називають, а про жінку, яка перш за все довела – головне любов і щирість до себе, близьких та світу.

Олена Ємельянова,

завідувачка сектору соціокультурних проєктів та зовнішніх зв'язків

 Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут