Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

Питання про Айка не припинялись, і Тіні було потрібно позбавитись цих асоціацій. Єдиним бажанням було довести, що Тіна й Айк разом – не є  чимось добрим, тим більше не є любов’ю.
Ніхто й дійсно не знав достеменно цієї історії та того, крізь що їй довелося пройти. Більше того, ніхто не передбачав, що історія її повернення може стати в подальшому справжньою легендою.  
Виявилось, що її життя з Айком є знайомим для багатьох жінок, але ніхто до неї не казав про фізичне, сексуальне та домашнє насилля. Людям сподобалось співчувати.
У кар`єрі взявся допомагати Дж. Картер, хоча зауважував: «Колишня зірка – це завжди небезпека, – так я сприймав Тіну». Вони спробували вісім або десять треків, але так і не визначились, не вистачало загальної цілісності хоча ніби все було добре. До того ж в компанії Capitol Records сталась зміна керівництва, переглядаючи списки артистів, вони категорично відмовлялись працювати з Тіною, ображали її. Домовитись вдалося, але підтримки ніякої Records  надавати не обіцяла.
Отже п`ятий сольний альбом Тернер записувався дуже тяжко, але саме з ним 45-річна співачка повернулась і це було найбільш неймовірним камбеком в історії американської музики. В усякому разі так писали критики. «Private Dancer» – вийшов 23 травня 1984 року  і став першим альбомом Тіни Тернер лейбла Capitol Records.
«Іноді я фантазую про те, що би могло бути з цим крутим альбомом, якщо б йому дали іншу назву, і він би був без фото… Альбом не випускали дуже довго. Але я не переймалась…».
Вона завжди вірила в те, що все буде добре, бо продовжувати інакше не мало сенсу.
Отже, лише рок. Саме тому її було вирішено рекламувати в Англії. В Лондоні вона почувалася дуже комфортно і могла б прожити там все життя, тим більше в Америці друзів у неї не було, а сини виросли.
«Я пішла далі мені було потрібно скласти моє нове життя…».
Нова техніка продюсування, новий звук, нові люди. Вацлав Террі Бріттон запропонує їй співати ніби пошепки, альбом Break Every Rule було записано в студії за два тижні. 20 мільйонів копій, перші рядки чартів у світі. Всі призи та перемоги вона присвячувала Роджеру Девісу й організаторці турів Джекі Ломбар. Це було ніби й не повернення, а справжнісінький дебют.
Аншлаги, черги за квитками з ночі, турне з альбомом, 230 шоу за півтора роки. П`ятдесятирічна жінка виступала на переповнених ущерть стадіонах по всій Європі, з аудиторією від 15 до 60 років.
«Коли я на сцені й переді мною 20 тисяч глядачів, розумію, що все, що зі мною сталось, того варте. Це магія, коли стоїш на сцені й тобі віддають любов тисячі людей». На концерті в Ріо, любов їй віддавали майже 200 тисяч глядачів.
Вони не зупинялись, грали й в маленьких залах, клубах, виступали на телебаченні.
Оскільки тема її чоловіка, продовжувала спливати, було вирішено написати книгу та зняти стрічку. Книга «Історія мого кохання» увійшла в десятку бестселерів за версією Time.
«Твої найгірші моменти, виявляється, надихають… я отримала тисячі, десятки тисяч листів від жінок. Рани настільки глибокі, що я постійно повертаюсь в ті часи, але якщо їх торкатись, вони продовжують стікати кров’ю».
Невдовзі почнеться справжня історія любові для жінки, яка, дивлячись на себе в дзеркало без make up, і гадки не мала про справжні романи, що мають продовження. Яка до цього вважала, що приречена жити без особистого. І, яка ніколи не жертвувала сердечним щастям заради музичного Олімпу.
«Я дівчина з бавовняних полів, яка витягнула себе самотужки, ніхто не навчав. Я питаю себе, як ти можеш заслуговувати добру родину, коли ти пережила стільки провалів і помилок, але я хочу більшого, просто хочу більшого… я хочу чоловіка, який скаже мені: «Я тебе не розчарую …я тебе підтримаю завжди» …я витримаю, я почекаю… це прийде тоді, коли я на це заслуговуватиму».
Вона не помилилась. Це прийшло саме в ту мить.

Олена Ємельянова

Далі буде.

 

 

Джерела:

https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1

https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner

https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/

https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette

https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Що читають бібліотекарі

Гуменюк Надія. Енна. Дорога до себе / Н. П. Гуменюк. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2023. – 366 с.

 Надія Гуменюк – відома українська письменниця, що працює у жанрах поезії, художньої прози – як дорослої, так і дитячої – а до того ж журналістики і публіцистики, є членкинею Національної спілки письменників України, а також лауреаткою багатьох престижних літературних премій.
Серед її нових робіт на світ вийшла покет-книга «Енна. Дорога до себе». Надія Гуменюк написала пронизливий драматичний твір, в якому фантазії та паралельна реальність органічно переплітаються зі загадковим минулим. Роман із перших сторінок вразив мене внутрішньою сюжетною боротьбою. Це – розповідь про дівчину, яка мимоволі стала піддослідним «матеріалом» химерного лікаря-науковця.
«Енна. Дорога до себе» – це глибока філософська сповідь про дві сторони душі кожного з нас. Іноді ми хочемо розпочати все з чистого аркуша, витискуючи з пам’яті неприємні спогади та зосереджуючись на кращих сподіваннях. Чи є це остаточно правильним рішенням? Шлейф минулого все одно тягнеться за нами слідом і відбивається на нашій подальшій долі.
Енна, головна героїня, – молода дівчина, чиє життя от-от починає розкриватися повнотою юнацької енергії. Майбутнє нуртує яскравими перспективами. Здавалося б, до цього майбутнього тільки рукою подати, – й історія Енни була б такою, про яку могли зняти черговий голлівудський фільм і якій позаздрили б мільйони. Шалене кохання, улюблена справа, маленькі пригоди і невичерпна удача. Проте цій оповіді судилося стати видатною зовсім з інших причин. Енна потрапляє в автомобільну катастрофу, в якій їй вдається вціліти. От тільки життя дівчини вже ніколи не зможе повернутися назад: діагноз – посттравматична амнезія. Так обертається проти героїні її ж удача. Тепер вона вчилася жити по-новому, у повністю незнайомому і чужому світі, серед оточення, до якого не відчувала жодних емоцій. В її душі залишилися лише страх перед майбутнім і відчай. Лише у снах головна героїня книги пригадувала уривки свого минулого.
Роман Надії Гуменюк зворушує магізмом протистоянь. Йдеться і про боротьбу головної героїні за своє спокійне минуле життя, і про вміння долати ворожі замисли власних недругів.
Випадок Енни вчить, що ворог може підступно ховатися в особі того, кому змушений довіряти навіть більше, ніж самому собі, – у лікареві. Навіщо йому здалося і без того покалічене життя нещасної дівчини? Який його жорстокий план і яку лукаву підлість він готує для своєї пацієнтки? Доля дає їй шанс зібрати свою пам’ять по шматочках, мов розгублені пазли. І знайти справжню себе.
Дуже цікаве закінчення роману. Енна завмерла перед порогом своєї хати і вважає, що вона недаремно сюди приїхала: «Адже це моя хата! Вона – перша і остання ланка в тому складному колі, яке зробило моє життя. Без повернення до неї щось важливе так й не відбулося, не вийшло, не склалося. Тепер можна рухатися далі».
Цей роман буде цікаво читати тим, хто скучив за пригодницькими й динамічними сюжетами з витонченим психологізмом, візерунками життєвих доль, цілим феєрверком інтриг та особистих таємниць.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Територія особистості

 Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

 

Адвокат дістав їй квиток, і вона сховалась від Айка в Лос-Анжелесі. «Все моє життя було настільки мені не властивим, що я не хотіла, щоб всі про це знали. В ньому не було щастя. Можливо іноді, але поганого було більше ніж гарного. Я не хочу про це згадувати. Хто полюбляє носити стару одежу? – Так само і спогади лишають в минулому, не хочуть про них говорити. Але настає час, коли про них доводиться розповідати….». Тіна неодноразово наголошувала саме на цієї позиції. Після інтерв`ю «Pеople» їй здавалось, що додати більше нічого, але ця тема буде переслідувати її все життя. Стане прозрінням і спасінням для багатьох жінок, для неї ж особисто – миттю великого прощення, але запізнілою.
Вона пішла, лишивши Айкові все майно. Розлучення стане швидким. Єдине, що вирішила забрати – сценічне ім`я, яке стане її особистим бізнесом. Айк погодився. А ще вона забрала своє  бажання стати першою темношкірою рок-виконавицею для того, щоб збирати повні зали та багатотисячні стадіони.
Її перші сольні платівки не містили хітів, і протягом восьми років вона безперервно гастролювала, щоб розплатитися з боргами. Безліч концертів і шоу, іноді расова дискримінація у відповідь на сольні виступи. «Життя триває – це була моя мантра, хоча на той час я й не знала, що таке мантра».
Вегас, міжнародні зїзди McDonald's, будь-які телевізійні шоу. Тіна розрахувалась за відміну концертів і забезпечувала дітей. Айк від усього відсторонився. Спочатку її сприйматимуть лише, як тінь чоловіка, це було нестерпно, складно та боляче. Виникало відчуття, що вона просто топчеться на місці, побоюючись лишитись у Лас-Вегасі назавжди. «Я готова була йти далі і нібито все складалось непогано, але можна було краще. Таке питання: «Хто все це організовуватиме?». Саме тоді з`явився Роджер.
Роджер Девіс – австралійський продюсер, якій відкриє світові іншу Тіну та всупереч королям шоу-бізу, ментальності сприйняття, невдачам, буде вперто доводити її незамінність. Під час роботи із Олівією Ньютон Джон, з`явилась ідея, що для телепрограми «Голлівудські ночі» в декількох піснях Олівію повинні підтримати сильні співачки, в тому числі й Тіна Тернер. Тіна згадує свою першу розмову з Роджером, який поглянув на неї так, немов з`ясовував: «Скільки їй років та що з нею робити». Тернер зазначила, що їй потрібен лише менеджер і робота, бо вона розгублена. Девіс забажав подивитися, що вона вміє. Тернер на той час відкривала всі шоу Сан-Франциско. Роджер не розумів, як можливо співати, коли публіка їсть, все було, як кабаре, де звучало багато кавер-версій. Почувши перше шоу, він не дуже зрадів, бо не розумів, шо можна робити з таким матеріалом. Але, коли почалося шоу друге, і він побачив, як Тіна працює із публікою, думка була єдина: «Нічого собі, який крутий живий виступ!.. Розумієте, так буває, коли бачиш виконавця й щось тебе в ньому заворожує. Зі мною сталося теж саме…».
Тіна озвучила Роджеру мрію про бажання стати першою чорношкірою рок-н-рольною співачкою та виступати на великих концертах, як Джагер зі своєю групою The Rolling Stones. До речі, танцювати Міккі навчить саме вона, а що стосується поп-матеріалу, в її виконанні він звучатимеме не менш досконало, немов просвітлений зсередини мудрістю життя та кришталевою гармонією музики.
Продюсер прийняв її бажання до уваги та пообіцяв допомогти, але на той час і гадки не мав, що в них вийде. До того ж, ще жодна жінка, яка співала рок-н-рол, не заповнювала стадіони. Проблема Тіни, коли вона пішла від Айка, полягала в тому, що вона лишилась сама, просто Тіна Тернер, але хто вона є? Очима обивателя – старша за будь-яку зірку середнього віку, крапка.
Для початку Девіс вирішив змінити її імідж та записати платівку, щоб ніхто не вважав її звичайною співачкою з кабаре. А ще запропонував зробити щось інакше на кшталт рок-шоу. Тіна сприйняла зміни повністю.
Почала вона з волосся, яке вкоротила. Перевтілення виявилось разючим, потім одяг: вона дістала всі свої міні сукні та пішла працювати.
Найняли молоду групу, коштів не було, як вони виглядатимуть, вирішувала Тіна, запропонувавши одягнути музикантів в чорні карате-кімоно. Учасникам не сподобалось, але продюсер зазначив, що в кожного буде різнокольоровий ремінь. Вигляд у них був дещо біднуватий та пошарпаний, але це ж і є рок-н-ролл. Тіна Тернер створювалась заново, змінювала світ та його віддзеркалення в собі.
«Я стала сама вирішувати, як мені виступати, стала сама собі господинею. Так ми змінили шоу. Відгуки були чудові, все йшло відмінно й ми стали домовлятись про запис».

Олена Ємельянова

 

«Я ніколи не відчувала себе коханою, тож вирішила, що це неважливо. Важливо, але не для мене. Напевно, я збудувала свого роду щит. Я казала собі: «Якщо ви не любите мене, нічого страшного, я обійдусь і без цього. Життя продовжується».
 
«Я стала набагато сильнішою, виростила дітей та пережила тяжкі часи. Зараз я щасливіша, ніж колись могла собі уявити».
 
«Я народилася 26 листопада 1939 року, і в цей момент Анна Мей Баллок вступила на шлях боротьби. З тих пір мені довелося боротися з поганою кармою. Як це – бути небажаною дитиною? Як самій дитині відчувати це? І як це дитя стає вище всіх ударів долі?».
 
«Якщо ви дбаєте про себе, неважливо, скільки вам років – 40, 60 або 70, ви завжди матимете добрий вигляд».
 
«I have a simple, childlike view of life, and I want to keep it. That’s why I never got into that Beverly Hills world. So many pretentious people. They just aren’t real».
 
«I am strong. I lived through a divorce, separation from my family. I never let it break me down. I’m not an alcoholic. I’ve never smoked, I’ve never done drugs. I’ve floated through the disaster of my past clean. I arrived here undamaged».

 

Джерела:

https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1

https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner

https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/

https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette

https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Фото https://www.nwpb.org/2021/05/01/how-racism-pushed-tina-turner-and-other-black-women-artists-out-of-america/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

 

Так, вона була віддана Айкові, незважаючи ні на що, але любов минула. Ніхто не знав, що насправді відбувалося поміж ними. За власним ствердженням Тіни, вона зробила з нього ідола, але потім втратила і це почуття. Вона допомагала йому в усьому, в тому числі й у написанні хіта «Proud Mary», який захоплено слухала вся Америка. Айк намагався просунути студію на хвилі цього успіху,  але саме тоді почалися наркотики та повне божевілля агресії, і це ставало все тяжчим. Він не сприймав нічого з того, що йому намагалися сказати. Тіна писала йому листи, пояснювала, що так спілкуватись із музикантами не можна, аналізувала, що насправді відбувається. Марно. Побої, гаряча кава в обличчя, набряк третього ступеню... Вона зненавиділа його та пообіцяла собі, що ніколи не пробачить. Спроби піти зустрічали шалений опір.
«Я змирилися з тим, що я така нікчема, мені стало байдуже. Я була сама, як я можу передати весь біль та глибину своєї самотності?.. Я пішла до лікаря за снодійним». У 1968-му вчинила спробу самогубства та зрозуміла, що  страшенно боїться цього чоловіка… Вісім років потому, у своїй книзі вона опише це, як «останній шматочок справжнього насильства». Вперше розповідь про це публіка побачить у журналі «People» наприкінці 1981 року. Тридцять мільйонів читачів відчують справжнісінькій шок. 
Айк відсторонювався, не знав або не хотів знати, що вона відчуває, чому намагалась накласти на себе руки. «Вона намагалася бути такою, якою хотів її бачити я, напевно від цього їй було боляче та вона мала нещасливе життя. Ми жили в брехні… Але мені не вистачило розуму в якусь мить себе зупинити…». Слабке та невиразне виправдання, замішане на цілковитій байдужості.
Тіна ж за цей час подорослішала та немов виросла, подалася до буддизму, з яким її, до речі, познайомила чергова коханка Айка. Згодом саме буддизм став виходом із темряви, бо змінив її ставлення до ситуації. Іноді Тернер називала себе «буддисткою-баптисткою», маючи на увазі своє виховання в баптистській церкві, де її батько був дияконом. З буддистською свідомістю та вірою вона остаточно визначиться в 2016 році. «Складні хвилини твого життя можуть когось надихнути. Боляче згадувати ті часи, але прощення шлях до звільнення». Саме в ті часи вона остаточно пробачить минуле.
«Чим більше співаєш мантри, тим більше звільняєшся психологічно і я стала розуміти чого хочу від життя,  бачити його, розуміти необхідність змін… Цей звук поєднує тебе із всесвітом…». Через місяць вона почула з зали: «Тіно, ти нарешті запалюєш…». Вона й насправді ставала впевненішою, її більше не цікавила точка зору Айка, вона вже не боялася.
Це ніби зійшло на неї: «Двері відчинено, можна йти…». Після чергової бійки Тіна взяла маленьку залізу, вийшла з готелю, пересуваючись шосейними дорогами з побитим обличчям, коли її ледве не переїхала вантажівка, дісталася іншого готелю, де управитель поселив її безкоштовно в найкращому номері.
4 липня 1976-го назавжди увійде в її життя днем свободи… Нарешті вона вільна, а ще  Тіна назавжди запам`ятала величезні очі фар на широкому шосе, що на секунди немов  висвітили її  нове життя та спопелили  минуле. Але, як виявиться, не назавжди.

Олена Ємельянова

 

«Кожен, хто знає мене, розуміє, наскільки важливим для мене є дизайн. Мої друзі і я жартуємо, що у минулому житті я, швидше за все, була дизайнером. Я волію жити в атмосфері краси та гармонії, в оточенні свічок, квітів і класичних меблів. Я точно знаю, якою має бути ідеальна для мене кімната, і я знаю, як це втілити…».
 
«Мені подобається втілювати у життя задумане».
 
«People often ask me when am I gonna slow down. You know what I tell 'em? I'm just gettin' started».
 
«Попередні тенденції будуть робити вас старшими. Ідіть у ногу з часом, купуйте нові речі, які вам личать, і ви почуватиметеся молодшою».
 
«Природа була моїм притулком, світом, де я знаходила любов і гармонію».
 
«Хтось каже, що життя, яке прожила і мої концерти – це чудово… бо люди мене так цінують. Так потрібно цим пишатись і я пишаюсь… але, коли перестати годитися, коли розкланятися та піти…».
 
«У сім'ї, де я росла, з любов’ю було тяжко. Я була небажаною дитиною, бо прив'язала матір до батька, з яким вона більше не хотіла бути. А недолюблені діти люблять дуже і самовіддано».
 
«У безнадійній ситуації завжди треба змусити себе піднятися та йти далі. Я вірю, що життя відкриває будь-які дороги».
 
«Щастя – це стан душі і ваш усвідомлений вибір. Ми маємо право бути щасливими та самі вирішуємо, бути такими чи ні. Більше того, щастя може бути "заразним"».
 

Фото: https://www.cleveland.com/entertainment/2021/05/tina-turners-1985-comeback-concerts-still-resonate-with-those-who-were-there.html
 
Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

 
 
 

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження) 

Талант її в ті часи, по суті, ніхто по справжньому не цінував. Використовували – так, але ні, не цінували. Вона ж розуміла, що має свою особливість та може завоювати прихильність людей, які, на відміну від родичів, зможуть стати для неї рідними, хоча би під час виступу. Це було для неї занадто важливим, тримало та надихало.
Коли завагітніла, гастролі вирішила припинити, Айк був проти, саме тоді сталися перші побої і закиди, що вона вже усвідомлює себе зіркою та хоче піти. Як справжній садист, він був переконаний, що саме дружина власною поведінкою змушує його до подібних дій.
Тіна не бажала вразити його втечею, після того, як бив, в синцях та крові – жаліла. Їй було двадцять три, вона розуміла, якщо піде, співати в групі буде нікому, відчувала провину. А ще – страх. Типова психологія жертви, яка даватиметься взнаки страшною хворобою наприкінці життя, коли вже, здавалося б, все налагодиться, і вона відчує справжнє особисте та професійне щастя.
А поки чотири шоу щовечора, незмінний аншлаг, майже цілодобові репетиції, залізна дисципліна в колективі. Якщо Айк під час виступу повертався до когось, людина знала, що помилилася нотою, і буде штраф.
Тіна почувалася вільною лише тоді, коли під час співу починала танцювати.
У манері та музичному матеріалі Айка проглядалась однотипність, співачка відчувала музику інакше, їй бажалося більшого та кращого. Успіх прийде після участі в легендарному рок-телешоу «Шоу ТНТ» у 1966 році. Виступ приверне увагу продюсера Філа Спектора, після чого почнеться доленосна співпраця, результатом якої стане шедевральний хіт «River Deep – Mountain High» і випуск однойменного альбому.
Філ Спектор – великий американський поп-продюсер під час запису порадить: «Просто співай мелодію…». Для Тіни це буде забутою справжньою свободою. «Я, немов птаха, вибралася з клітки … я була вільна і рада зробити щось нове… Це було так чудово, та голос звучав геть по іншому…». Очевидці згадують, що він насправді немов відскакував від стін, від чого душа слухачів розгорталась із розумінням того, що перед тобою справжня топ-виконавиця.
В Америці пісня, незважаючи на геніальне виконання, хітом не стала та в чартових рядках до списку кращих не потрапила. Для темношкірих вона звучатиме занадто «по чорному», для білих – занадто «по-білому». Запит диктував замовлення. Айк радів невдачі.
Лише вдома поруч із дітьми, Тіна почувалася більш-менш спокійною та задоволеною. Дні народження чотирьох синів (двох від попередніх стосунків Айка, одного – від саксофоніста, молодшого від Айка) вечері, Дні подяки. «Я відчувала, що живу, це було тим, що завжди хотіла». Вісім місяців на рік гастролі, чотири – вдома. Матінкою була строгою, виховання сприймала серйозно, лише в цьому було її щастя…. Я страждала, Айк – ні…».
Вона дарувала щастя всім навколо, сама сумувала, не мала друзів, в неї не було нікого, кому могла б довіритися. Часто закривалась у власній кімнаті, немов на острові, але змінити нічого не могла. Тотальний контроль від Айка, вона навіть не мала власних коштів та іншого життя крім студії та дому.
У 1967 році Тіна Тернер стала першою чорношкірою артисткою, яка опинилась на обкладинці журналу Rolling Stone.

Олена Ємельянова

 

«Я вірю в те, що якщо ви просто встанете і підете, то життя відкриє для вас усі свої двері».
 
«Я не лаю себе через те, що з'їм цукерку чи тістечко. Я іноді дозволяю це собі і вважаю, що потрібно отримувати задоволення від життя та їжі».
 
«Я ніколи не піддаватимуся старості, поки не постарію».
 
«Я навчилася бути щасливою незалежно від чоловіків. У житті це трапляється досить рідко. Мене зробив щасливою мій успіх. Я не дуже вірю, що мене міг би ощасливити якийсь чоловік».
 
«Я знаю, що люди чекають від мене якихось кроків, але для мене музична кар'єра перестала бути головним у житті. Я багато зробила і зупинилася вчасно. Я себе не обмежую, я здорова та щаслива у шлюбі, роблю все, щоб моїй родині було добре. Моя мета – дарувати людям правду і допомагати по можливості. Це найкраще, що я можу зараз робити».
 
«Я, Тіна Тернер, принцеса рок-н-ролу, і я не уявляю себе виконавцем будь-якого іншого жанру. Але в той же час є інший бік моєї особистості – це Тіна в балетках і перлах, Тіна, яка вірить в елегантність та вишуканість: у день свого весілля я хотіла, щоб мій сад, мій дім, мої гості та я сама були на висоті. Коли я спостерігала, як гості прогулюються садом із шампанським, мені здалося, що переді мною сцена з книги «Великий Гетсбі».
 

Далі буде.

 

Фото https://tekst-pesni.online/tina-turner-ike-turner-i-idolize-you/

 

Джерела:
https://knizhnik.org/tina-terner/moja-istorija-ljubvi/1
https://www.terve.fi/artikkelit/tina-turner
https://michaelcavacini.com/2023/05/24/remembering-tina-turner-the-queen-of-rock-roll/
https://www.mundoclasico.com/articulo/39261/El-reino-de-Anna-Mae-Bullock-Tina-Tuner-1939-2023#google_vignette
https://e-maribor.si/umrla-tina-turner-anna-mae-bullock/

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут