Генрі Міллер:
«Головне – лишатися собою»
Непередбачуваний іноді для себе самого
представник жанру наполовину автобіографічного роману та «нефільтрованої
літературної свободи», з тематичним забарвленням соціальної критики, філософських роздумів,
вільного потоку свідомості, відвертого зображення сексуального життя та
сюрреалістичних асоціацій. Як наслідок безмежності всього цього простору,
абсолютно визнаний бітниками.
Представник американського
літературного модернізму Генрі Міллер (англ. Henry Miller) відомий завдяки
творам «Тропік рака», «Тропік козерога», «Чорна весна», «Марусійський колос»,
«Тихі дні в Кліші» та трилогії «Рожеве розп’яття» («Сексус», «Плексус» і «Нексус»);
а також заборонам та довгими роками майже підпільної популярності на батьківщині.
Пророчий британський письменник,
журналіст і публіцист Джордж Орвелл одним із перших помітив і високо оцінив
його творчість, назвавши «єдиним бодай
трохи вартісним прозаїком, що з’явився в англомовному світі за бозна-скільки
років». «Мабуть, ніхто не заперечуватиме, що Міллер – незвичайний письменник,
вартий більш ніж побіжного погляду, але передусім він цілковито негативний,
неконструктивний, аморальний письменник, такий собі пророк Йона, що просто
пасивно приймає зло, своєрідний Вітмен посеред трупів».
Цікава дещо крайня точка зору. Але
зважимо на стиль Орвелла, його іронію, час написання. Отже, так, Міллер майже
письменник-сибарит літературний бешкетник, завжди відкритий до нового досвіду,
повсякчас відчуваючи глибоку потребу вийти за штучно встановлені межі не лише
літератури, а й життя особистого. Вкотре перевершивши себе в цьому неочікувані
в абсолютно несхожому на попередні знакові літературні досвіди роману «Посмішка
біля підніжжя сходинок» (1948).
Відомо, що він уродженець Йорквілла,
з'явився на світ 26 грудня 1891 року в родині лютеран і емігрантів з Німеччини.
Батько був кравцем, дитинство хлопчика минуло в Брукліні в переважно німецькому
районі, населеному безліччю нужденних емігрантів, який Генрі називав «вулицею
ранніх смутків».
«З п'яти до десяти років
були найважливішими роками мого життя, Я... перейняв типовий американський
гангстерський дух. ...Я народився на вулиці і виріс на вулиці… Саме тут в тебе
є шанс дізнатись, що таке насправді людина».
А ще його завжди вабило читання, він
занурювався в пригодницькі книжкові історії та класику з раннього віку.
Брати та сестри Генрі страждали від
спалахів фізичного й емоційного насильства з боку матері. У великій родині були
проблеми з психічним здоров'ям, інцестом і алкоголізмом, тому подальша
цікавість автора до психології, самоаналізу, інтерес до езотеричної філософії
та маніакальна творча енергія пояснюються без зусиль.
Безумовно, то був час, який містив і
радісні спогади, які з'являться в пізніших творах «Тропік Козерога» та «Чорна
весна».
Він був учнем-відмінником, закінчив
Східну окружну середню школу, в Міському коледжі Нью-Йорка провчився лише
місяць, глибоко розчарований вибором навчальних курсів і суворістю формальної
освіти.
Три роки потому працював клерком у
компанії Atlas Portland Cement, продовжуючи читати та займатися самоосвітою,
зачарований китайськими філософами та ідеєю Дао, а також феноменом «Нової
думки» й астрологією. У 1913 році поїхав до Каліфорнії, де працював на
скотарському ранчо. Повернувшись до Нью-Йорка, чотири роки провів у кравецькій
майстерні батька, як і раніше, жадібно
читаючи та надихаючись інтуїтивізмом і філософією життя в «Творчій еволюції»
Генрі Бергсона (1907).
Він намагався відчути в літературному різнобарв’ї
та виснажливості робочого життя, до якого жадібно поринав, власні життєдайні
імпульси і спроможність до писання, але невпевненість поки перемагала.
Через три роки він нарешті наважиться…
Генрі Міллер – письменник-самоук, який,
за підрахунками біографів, прочитав понад 9 000 книг, але справді
незамінними вважав лише близько п'ятдесяти, – в «Пунктирі».
Олена Ємельянова
«Багато хто не повірить,
але все, що коли-небудь траплялося в уяві завжди відбувалося і насправді, – не
знаю, як з іншими, зі мною це саме так».
«Була б у мене нагода
стати Богом, я відмовився б від такої можливості. Найблискучіша можливість, яку
надає нам життя, – бути людяним. Вона охоплює цілий Всесвіт. Включає розуміння
смерті, недоступне навіть Богові».
«Бувають моменти, коли
людині необхідно порвати з друзями, щоб зрозуміти сенс дружби».
«Вірш – це павутиння, яке
поет, витягаючи нитку з власного тіла, тче відповідно до вищої математики
інтуїції».
«Відтепер де б ти не
народився – ти на безлюдному острові».
«Вік нічого не означає. Не
вік робить нас мудрими. І навіть не досвід, як це зображують. А жвавість
розуму. Живий розум і мертвий... Ви повинні знати, що я маю на увазі. У цьому
світі – і в будь-якому іншому – існують лише два класи людей: живі та мертві.
Для тих, хто розвиває свій розум немає нічого неможливого. Для решти все є
неможливим, або немислимим, або марним».
«…відвідувати треба тільки
ті місця, куди вказівники не звуть».
«Головне – лишатися собою.
Це велике мистецтво.
Це найважче, бо не вимагає
від тебе жодних зусиль. Не треба нікому й нічому наслідувати, не потрібно
вдавати з себе мудреця або корчити недоумка.
Треба просто говорити
своїм голосом та займатись улюбленою справою».
«Життя не така вже погана
штука, якщо можеш робити що хочеш, вірно, Генрі?».
«Коли людина витрачає
гроші на себе і отримує від цього задоволення, про неї кажуть: "Вона не
знає, що робити з грошима". На мій погляд, така людина знайшла краще
застосування своїм грошам».
Далі
буде.
Фото Henry Miller en 1960
(Foto: Everett/Shutterstock)
https://www.yakaboo.ua/author/view/Genri_Miller?srsltid=AfmBOoqBVmZlpElJQI_V9sc4vVLPv2Dbdicg-jg3-Hh0U2ikA71mq9hp
Джерела:
Миллер Г. Тропик Рака: роман / Г. Миллер; пер. с англ. Г. Егорова.– М.:
АСТ, 2010.– 350 с.
Миллер
Г. Мадемуазель Клод: роман, рассказы /
Генри Милле; Пер. с англ. А.В. Куприна, А.Я. Ливерганта, И.С. Стамм.–
М.: Эксмо-Пресс, 2000.– 509 с.– («Зарубежная классика. ХХ век»).
Денисова
Т.Н. Історія американської літератури ХХ століття: навчальний посібник / Т.Н.
Денисова; Національна академія наук України, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка.–
Київ: Києво-Могилянська академія, 2012.– 486 с.– Бібліогр.: с. 463–474.
***
https://komubook.com.ua/.../henri-miller-shtrykhy-do...
https://www.thoughtco.com/biography-of-henry-miller...
https://lectambulos.com/henry-valentine-miller-en-el.../
https://www.doctorhugo.org/henry/miller.html
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут