Сторінки

Показ дописів із міткою Богдана Матіяш. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Богдана Матіяш. Показати всі дописи

середа, 5 лютого 2025 р.

Територія особистості

Богдана Матіяш: «Я починаю з того, що мені треба якась внутрішня чесність із собою» (завершення)

 

Обидві її сестри – цікаві особистості. Найстарша, коли їй було шістнадцять, стала черницею. «Софія (це її ім’я після постригу, у паспорті вона – Рада) вже майже дві третини свого життя живе у Львові, в монастирі Студійського уставу. Серед жіночих монастирів Східної церкви він – найстрогіший. Окрім того, що має чернече покликання, Софія також є чудовою перекладачкою з німецької».
Середня – Дзвінка – письменниця і перекладачка. На думку Богдани, її твори глибокі, смішні, подієві, філософські. «Справді різні, як і ми з нею. Вона – як маленька ракета: динамічна, яскрава, темпераментна, часом рвучка, наче підліток. І не дивно, що її книжки для дітей настільки популярні».
Із Дзвінкою вони читають одна одну, Богдана редагувала понад половину її книжок і перекладів, вважає сестру дуже талановитою. З-поміж усього, що пише, найближчі їй твори сестри для дорослих. Вони не дуже багато спілкуються в повсякденному житті, і Дзвінка відкривається лише декільком людям, сказати, що Богдана належить до цього вузького кола, не може: «Я пізнаю її радше з її текстів, аніж із наших розмов».
Читає наша героїня багато всього водночас. Час від часу – анонімний твір «Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві», «Просто християнство» Клайва Льюїса, інші книжки – не релігійного змісту. Із задоволенням повертається до творів Ольги Кобилянської.
Богдана Матіяш, до творів якої неодмінно хочеться повертатися для того, щоб відчути  «в собі якусь внутрішню мову – ніби й близьку до тієї, якою говориш на щодень, а водночас інакшу, і вона звучить тільки в тобі»,  – в завершенні «Території особистості».

 

Олена Ємельянова

 

«Я шаную тих, чиї книжки писано фактично що кров’ю: тих, хто вийшов із низів і чогось досягнув у житті; тих, хто переміг розмаїті хвороби й надихає своїми текстами інших; серце як сніг безтривожне і чисте тих, хто зазнав психологічного та фізичного насилля – і зумів зцілити себе після цього досвіду й жити далі, промовляючи своїм життям до тих, хто пережив подібне, що й для них є надія на зцілення. Я схиляю голову перед людьми, які, мов барон Мюнхгаузен, майже що витягли себе за чуприну із ситуацій, у яких вони опинялися і в яких доводилося виживати. Це справді успіх: пройти щось дуже болісне і жити далі. До того ж жити щасливо. Але страшенно не люблю тих, хто береться теоретизувати й вчити інших бути успішними; хто робить успіх самоціллю і товаром, що добре продається. Хто нав’язує комусь думку, що треба мати справу лише з успішними (читай: заможними, іменитими, відомими людьми – а отже, тими, від спілкування з ким можна мати якусь користь), хто підміняє успіхом справді підставові цінності й чесноти. Особливо коли ці теоретики замилюють очі зовсім молодим людям, виставляючи успіх як головну чесноту».
 
«Я відчуваю, коли можу говорити про книжку, – тоді, коли понад половина її вже готова».
 
«Я знаю людей, які йдуть у кав’ярні, в місця, де гамірно, де є музика. Тобто це ті, які не можуть працювати вдома. Комусь для роботи треба келійні умови, такого більшого чи меншого затворництва. А я починаю з того, що мені треба внутрішній мир, якась внутрішня чесність із собою».
 
«Я справді дуже люблю, коли можна бути тихо й спокійно і коли всього, що заповнює дні, не є надто багато. Водночас мені тяжко даються інтенсивні періоди, коли є багато роботи, зустрічей, читань тощо – і емоційно, і фізично від цього дуже втомлююся. Тому дуже люблю, коли можна побути непомітно й тихо, кимось дуже-дуже малим. Зрештою, людина мусить мати хоч трохи нагод побути в тиші, нагод проживати на щодень і внутрішню подієвість, а не тільки зовнішню».
 
«…я не думаю, що будь-який тиск – навіть найдужчий – може стати поштовхом до творчості. Письмо – це завжди найперше дар, а не втеча з вигнання. Починаєш писати тоді, коли відчуваєш у собі якусь внутрішню мову – ніби й близьку до тієї, якою говориш на щодень, а водночас інакшу, і вона звучить тільки в тобі. Пишеш тоді, коли багато всього бачиш своїм внутрішнім зором, аж починаєш хотіти про те все розповісти – навіть не знаючи, звідки це все в тобі взялось. Якось так і було в дитинстві. А якщо вже говорити про вигнання, то письменник і серед інших письменників може почуватися вигнанцем – бо мови, якими пишемо, не раз різняться так, що можна й серед них комусь почутися дуже чужим».

 

Фото https://ukrainianpeople.us/%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD-%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%86%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83/


Замовити літературу можна   за посиланням

 Джерела:

Матіяш, Богдана. Казки Різдва [Шрифт Брайля] / Б. Матіяш. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 22 с. – (Книга Брайлем).
Матіяш, Богдана. Непроявлені знімки: поезії / Б. Матіяш. – Київ: Смолоскип, 2005. – 120 с.
Матіяш, Богдана. Пісня Пісень / Б. Матіяш ; худож. Б. Бондар. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2018.– 140 с.: іл.
***
Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська / інтерв'юер І. Хруслінська ; респондент Я. Грицак ; пер. з пол. Б. Матіяш ; авториз. пер. Я. Грицак. – Київ : Дух і літера, 2018. – 359 с. – Бібліогр. у виносках.
Капусцінський, Ришард. Автопортрет репортера / Р. Капусцінський ; пер. Б. Матіяш. – Київ: Темпора, 2011. – 133 с. – Бібліогр. : с. 129–133.
***
https://litgazeta.com.ua/interviews/bogdana-matiyash-chasom-poeziya-staye-molytvoyu/
https://www.unian.ua/culture/393037-bogdana-matiyash-meni-hotilosya-napisati-pro-svit-u-yakomu-z-tvarinami-mojna-bulo-b-govoriti.html
https://litgazeta.com.ua/interviews/bohdana-matiiash-pro-kompleks-menshovartosti-knyhy-pid-chas-vijny-i-nevydymu-problemu-rosijskomovnykh/
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/zachem-vyi-kalechite-rebenka-ukrainska-pismennitsya-rozpovila-yak-ii-mami-v-srsr-pogrozhuvali-pozbavlennyam-batkivskih-prav-cherez-movu.htm
https://starylev.com.ua/blogs/govory-meni-bogdana-matiyash?srsltid=AfmBOor9HZjYv9DI68aFgFQc_1dIY599scHa4YgGxSY-mKg24rzFTrco
https://espreso.tv/bogdana-matiyash-pro-sekreti-uspikhu
https://center.ucu.edu.ua/blog/stypendiaty-sheptytskogo-pysmennytsya-bogdana-matiyash/
https://bookopt.com.ua/blog/bohdana-matiiash-vid-a-do-ya.html
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm
https://ukrainianpeople.us/%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD-%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%86%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83/



Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

вівторок, 4 лютого 2025 р.

Територія особистості

Богдана Матіяш:  «Я відчуваю, коли можу говорити про книжку…»
(продовження)

 

Вона досконало володіє польською. По-перше, вчила її в Могилянці, до того ж «дуже багато читала польською, їздила до Варшави працювати в бібліотеках, тому що я писала диплом про мовчання, і поляки, на відміну від нас, уже досліджували цю тему». Згодом почала більше читати польською художню літературу «і якоїсь миті прочитане хотілося передати своєю мовою. Загалом це те, що керує перекладачем: тобі так подобається певна книжка, що хочеш бачити її в книгарні в Україні». Їй дуже захотілось перекласти «Фадо», Анджея Стасюка видавці відгукнулись, і це був її перший книжковий переклад.
Кость Москалець назвав «Розмови з Богом» авторства Богдани найсенсаційнішим поетичним виданням 2007 року, Андрій Бондар припустив, що «розмови» «із плином часу стануть культовою книжкою, як стали такими, приміром, перша збірка Олега Лишеги «Великий міст» або «Діти трепети» Василя Герасим’юка». Фрагменти «розмов» перекладено словацькою, білоруською, польською, англійською та німецькою мовами.
Є в її творчому доробку книжка розмов із митрополитом Борисом Гудзяком – «Жити таїнством», створена нею в межах Стипендії Шептицького як переможниці Open Call. «Це видання, якого передовсім мені самій дуже бракувало на книжковому ринку», – влучно позначає Богдана.
Прозаїкиня та поетка, збірка віршів  якої «Твоя любов проста і усміхнена» увійшла до антології «Метаморфози. Десять українських поетів останнього десятиліття» (2011 р.) у продовженні «Території особистості».

 

«Ніжність. Що вона для мене означає зворушливість?.. Що в нас шкіра не згрубіла остаточно, якщо є речі, які можуть нас зворушити. Що ми живі всередині, що в нас є щось тремке й дуже лагідне. Що до нашого серця можна достукатися. Якщо є речі, які нас зворушують, не боятимемося ані радіти, ані любити, ані, коли нам болітиме, плакати. Добре, коли зворушують вчинки якихось людей – тоді не раз бачимо себе меншими від них. Не переоцінюємо того, як ми є; можемо хотіти щось у собі змінити й виправити».
 
«Щодо сенсу життя, сили і мотивації після втрат на цій війні… Я дуже боюся відповідати на такі глобальні запитання і щось радити… Можливо, коли людина залишається віч-на-віч зі своїм горем, їй дуже складно його прожити. Якщо співпереживати його з тими, хто має подібний досвід, знаходити таких людей і ставати навзаєм опорою одні для одних, може бути легше знайти сенс жити далі. Коли нам боляче, нам здається, що наш біль найважчий. А коли роззирнешся і побачиш інших, зрозумієш, що їхній біль не менший, а, може, навіть більший за твій, і що ти сам також можеш підставити комусь своє плече…»
 
«Я ввійшла в письменницьке середовище, контактувала з авторами, яких шанувала, слухала і багато чого в них вчилася. Тоді почала змінюватися мова письма, відбулося багато внутрішніх трансформацій».
 
«Як читач можу ще раз порекомендувати «Ґоттленд» Маріуша Щиґла та й загалом зараз мені хочеться називати поляків… «Абетку» Чеслава Мілоша, дитячі вірші Юліана Тувіма «Пташине радіо», Войцеха Тохмана «Ти наче камінь їла» (її, щоправда, неймовірно тяжко знайти в книгарнях). З давніших видань радила би книжки Еріка-Емманюеля Шмітта «Дитя Ноя» та «Оскар і рожева пані», Януша Корчака «Дитя людське». З української літератури назву ще книжку Анатолія Дністрового «Письмо з околиці», а також давніше видану прозову книжку Марианни Кияновської «Стежка вздовж ріки».
 
«Я думаю, ми недооцінювали не лише нашу культуру, а й те, як у нас чудово працюють банки, як виявляється; який у нас добрий Інтернет, яка у нас залізниця. Нам хтось дуже успішно нав’язав цю меншовартість – що ви нічого не знаєте і ви цьому світові нічого дати не можете. Я зрозуміла одну річ, яку ще на Майдані говорив владика Борис Ґудзяк (митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архієпархії в США. – Ред.), що Україна має що дати Європі, і коли вона це зрозуміє, відбудуться важливі зрушення…».
 
«Я теж свого часу намагалась поєднати багато речей навіть не так задля заробітку, а просто тому, що мене багато що цікавить. Хочеться і писати, і перекладати, і викладати, і редагувати цікаві книжки й долучатися ще до низки хороших справ. Якийсь час я працювала на кількох роботах, водночас писала дисертацію, дописувала до низки видань, долучалася до різних ініціатив і не враховувала, що це може мати наслідки. Коли тобі 20 з хвостиком, то здається, що до певного моменту можеш усе… Після розстрілів на Майдані й внутрішнього напруження, до якого я не була готова, – бо як це так, що в моєму місті в центрі хтось розстрілює, безкарно вбиває людей – я ніби втратила всю силу. Вона ніби вийшла з мене. Це мало дуже важкі наслідки, я довго не могла ходити, була як порожня кулька, з якої вийшло повітря. Я довго відновлювалась і мусила навчитися берегти себе. Зараз у мене є вихідні, які я не дозволяю забрати в себе жодній роботі».
 

Фото https://duh-i-litera.com/matijash-bogdana

 Замовити літературу можна   за посиланням

Джерела:
Матіяш, Богдана. Казки Різдва [Шрифт Брайля] / Б. Матіяш. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 22 с. – (Книга Брайлем).
Матіяш, Богдана. Непроявлені знімки: поезії / Б. Матіяш. – Київ: Смолоскип, 2005. – 120 с.
Матіяш, Богдана. Пісня Пісень / Б. Матіяш ; худож. Б. Бондар. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2018.– 140 с.: іл.
***
Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська / інтерв'юер І. Хруслінська ; респондент Я. Грицак ; пер. з пол. Б. Матіяш ; авториз. пер. Я. Грицак. – Київ : Дух і літера, 2018. – 359 с. – Бібліогр. у виносках.
Капусцінський, Ришард. Автопортрет репортера / Р. Капусцінський ; пер. Б. Матіяш. – Київ: Темпора, 2011. – 133 с. – Бібліогр. : с. 129–133.
***
https://litgazeta.com.ua/interviews/bogdana-matiyash-chasom-poeziya-staye-molytvoyu/
https://www.unian.ua/culture/393037-bogdana-matiyash-meni-hotilosya-napisati-pro-svit-u-yakomu-z-tvarinami-mojna-bulo-b-govoriti.html
https://litgazeta.com.ua/interviews/bohdana-matiiash-pro-kompleks-menshovartosti-knyhy-pid-chas-vijny-i-nevydymu-problemu-rosijskomovnykh/
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/zachem-vyi-kalechite-rebenka-ukrainska-pismennitsya-rozpovila-yak-ii-mami-v-srsr-pogrozhuvali-pozbavlennyam-batkivskih-prav-cherez-movu.htm
https://starylev.com.ua/blogs/govory-meni-bogdana-matiyash?srsltid=AfmBOor9HZjYv9DI68aFgFQc_1dIY599scHa4YgGxSY-mKg24rzFTrco
https://espreso.tv/bogdana-matiyash-pro-sekreti-uspikhu
https://center.ucu.edu.ua/blog/stypendiaty-sheptytskogo-pysmennytsya-bogdana-matiyash/
https://bookopt.com.ua/blog/bohdana-matiiash-vid-a-do-ya.html
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm
https://ukrainianpeople.us/%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD-%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%86%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83/




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

пʼятниця, 31 січня 2025 р.

Територія особистості

Богдана Матіяш :
«Нецікаво бути в юрбі»
(продовження)

 

Кожен твір для неї – лакмусовий папірець того, як живе. «Якщо я довго не пишу, а потім починаю, то відчуваю, що  всередині накопичилося багато чого зайвого, що потрібно профільтрувати, «промити». Коли шукають золото, промивають купи піску, аби докопатися до тих коштовних крупинок. Десь так само у мене відбувається з письмом: завдяки йому пізнаю, яка я насправді».
Для неї писати – бути чесною з собою. «Не можна говорити про щось високе, коли живеш, роблячи якісь паскудства. Не хочеться в письмі вдавати з себе кращу, ніж я є насправді. Але можна працювати із собою завдяки письму. Усвідомити, як хочу жити, якою бути, і потрошки старатися такою ставати. Хотіла б, щоб те, що я пишу, не розходилося з моїм життям. Хочу бути вільною і чесною».
А ще, вона ніколи не була в цирку, бо їй гірко дивитися на виступи дресированих звірів і в неї дуже автентична уява про щастя, ніжність та сенси життя.
Богдана Матіяш в продовженні «Території особистості».

Олена Ємельянова

 

«У наших дітей не буде іншого дитинства. Малюки, які народились під час війни, не можуть поставити час на паузу і сказати: “Я через п’ять років буду бавитися”. Зрозуміло, що батьки намагаються організувати своїм дітям якісь свята, підтримувати для них дух радості, хоч для них вона в той самий час сусідить із горем».
 
«У психотерапії є правило: ми не цінуємо те, за що не платимо. Я з ним не вповні згодна, не можу поширювати його на всі аспекти життя, бо є безліч речей, яких не купиш – ні любові, ні здоров’я, ні міжлюдських зв’язків. Але певних речей, на жаль, люди справді не цінують, якщо ті приходять як дар».
 
«У 2022-му році у Львові я спілкувалася з родиною, яка виїхала зі свого рідного міста на сході України через обстріли. Вони тільки в розмові зі мною переходили на українську, а між собою говорили російською. Неможливо донести комусь потребу в українській мові, якщо людина каже: «Це наша мова, ми росли з російськими казками, мама нам колискову співала російською». Для того щоб ця потреба з'явилась, має бути відповідно продумана державна політика. Суспільство має розуміти цінність своєї мови й культури».
 
«У кожному говорінні й згоді слухати, у кожній бесіді звучить ось це добре «говори мені». У ньому – найзвичайніша і така добра тиша, малість, послух, довіра. Готовність слухати. Знання, що ті, кого так проситься, дорогі й важливі. Спокій бути перед ними малим. Згадати, як просять діти, і просити так само. Говори мені. Говори, і берегтиму все, що скажеш. Тебе також зумію берегти. Своїм проханням скажу, що мені це потрібно й важливо. Слухатиму слова гіркі й слова радісні. Зумію пережити їх разом із тобою. Зумію слухати те, що скажеш, як добру, найгарнішу у світі пісню. А ще – згадаю свою найгарнішу мову і вже знову нею говоритиму. Бо є стільки мов, захаращених і обтяжених різним сміттям, і ці мови заступають нам стільки добрих думок і слів. Не хочеться, щоб так було. Хочеться бути легким і вільним, із серцем чистим і малим. І аж доки воно таким буде, просити: говори мені…».
 
«Успіх – це набагато більше, ніж наші більші чи менші досягнення і значно більше, ніж слава, бо вона дуже скороминуща. Успіх – це не про впізнаваність і заможність, не про будування корпорацій чи створення стартапів. Для мене успіх – це про значно тривкіші цінності, ніж почесті, похвала й визнання».
 
«Що ж до молитви... зовсім не сприймаю її в категоріях і рамках жанру. Це так само, як із любов’ю. Можна описувати її, використовуючи для цього різні теорії, а можна просто любити. Не можу думати про молитву, як про жанр».
 
«Щастя… Воно в нас усередині. Якщо не віднайти його в собі, можна обійти всю землю в його пошуках і так нічого й не знайти. А ще щастя в довірі. В тому, коли відкриваємося одні одним, робимо назустріч одні одним один крок, другий… У безборонній довірі. У тому, коли наше серце достатньо велике, щоб розкритися до інших, щоб любити».
 

Фото https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm

Замовити літературу можна   за посиланням 

 

Джерела:
Матіяш, Богдана. Казки Різдва [Шрифт Брайля] / Б. Матіяш. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 22 с. – (Книга Брайлем).
Матіяш, Богдана. Непроявлені знімки: поезії / Б. Матіяш. – Київ: Смолоскип, 2005. – 120 с.
Матіяш, Богдана. Пісня Пісень / Б. Матіяш ; худож. Б. Бондар. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2018.– 140 с.: іл.
***
Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська / інтерв'юер І. Хруслінська ; респондент Я. Грицак ; пер. з пол. Б. Матіяш ; авториз. пер. Я. Грицак. – Київ : Дух і літера, 2018. – 359 с. – Бібліогр. у виносках.
Капусцінський, Ришард. Автопортрет репортера / Р. Капусцінський ; пер. Б. Матіяш. – Київ: Темпора, 2011. – 133 с. – Бібліогр. : с. 129–133.
***
https://litgazeta.com.ua/interviews/bogdana-matiyash-chasom-poeziya-staye-molytvoyu/
https://www.unian.ua/culture/393037-bogdana-matiyash-meni-hotilosya-napisati-pro-svit-u-yakomu-z-tvarinami-mojna-bulo-b-govoriti.html
https://litgazeta.com.ua/interviews/bohdana-matiiash-pro-kompleks-menshovartosti-knyhy-pid-chas-vijny-i-nevydymu-problemu-rosijskomovnykh/
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/zachem-vyi-kalechite-rebenka-ukrainska-pismennitsya-rozpovila-yak-ii-mami-v-srsr-pogrozhuvali-pozbavlennyam-batkivskih-prav-cherez-movu.htm
https://starylev.com.ua/blogs/govory-meni-bogdana-matiyash?srsltid=AfmBOor9HZjYv9DI68aFgFQc_1dIY599scHa4YgGxSY-mKg24rzFTrco
https://espreso.tv/bogdana-matiyash-pro-sekreti-uspikhu
https://center.ucu.edu.ua/blog/stypendiaty-sheptytskogo-pysmennytsya-bogdana-matiyash/
https://bookopt.com.ua/blog/bohdana-matiiash-vid-a-do-ya.html
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm
https://ukrainianpeople.us/%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD-%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%86%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83/





Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

середа, 29 січня 2025 р.

Територія особистості

Богдана Матіяш: «Говори мені…»
(продовження)


У дитинстві її мрією були єгипетські піраміди, матусі, від якої в неї жага до подорожей, зізнавалась, що коли виросте, стане археологом і поїде на розкопки до Єгипту. В радянські часи такі обрії здавались нездійсненими, але Богдана виросла та на поїздку  заробила. Хоча на той час її вже цікавили християнські святині, а не піраміди та мумії.
Серед мрій сьогодення «Америка, канадські гори та прерії. Передовсім, національні парки: природну красу, якою її створив Господь. Таку, якою вона була до появи людини. Залишки, осередки раю на Землі. Ця мрія живе в мені, проростає наскрізь, наче дерево…».
З чоловіком Костем Москальцем багато дискутує, вони читають навзаєм ще недруковані тексти одне одного, можуть запропонувати до них певні виправлення. «Ділимо порівну обов’язки в побуті й поважаємо одне в одному митців, яким потрібен час на письмо або й просто на думання. Нашим стосункам до одруження передувало сім років дружби, ми довго листувалися, зідзвонювалися. Ділилися тим, що кожному з нас цікаве й важливе, тож встигли трохи дізнатися одне про одного перш ніж утворили сім’ю».
Богдана справжній мотиватор для цікавого змістовного читання та практичних порад. З сучасних авторів-поетів пропонує звернути увагу на Остапа Сливинського, Катерину Калитко, Марианну Кияновську, Ігоря Римарука, свого чоловіка Костянтина Москальця, Назара Гончара, Василя Герасим’юка, Олега Лишегу, який для неї взагалі європейський поет номер один.
З прозаїків відзначає Софію Андрухович, Таню Малярчук, Катерину Калитко, Тараса Прохаська, Василя Портяка, Петра Яценка, Дзвінку Матіяш. Сестру Дзвінку радить не за родинним принципом, а тому, що пише вона якісну літературу.
Серед дитячих авторів близькі – Галина Ткачук, Катерина Міхаліцина, Ольга Купріян.
Богдана Матіяш, яка вважає за дар об'ємно сприймати, як пахне зима, літо цитрин і помаранч, лаврове листя, кипарис і море і відчуває в них свободу, безпеку, тепло і неквапність – в продовженні «Території особистості».

Олена Ємельянова

 

«Спокій в роботі, безумовно, треба. Це теж важливо – сісти і бути зосередженим, не відволікатися. Я насправді все подумую якось позбутися Фейсбука. Я пізно його відкрила, часто його деактивовувала, але в час карантину – це віконечко в світ. Ти багатьох бачиш тільки там, тому він усе ще зі мною. Але насправді, коли його в мене немає, працювати ідеально. Тоді ти контактуєш тільки з тими, кому ти дійсно треба, а не просто тебе хтось серфить і лайкає, або ти когось. От ідеальні умови – викидаєш соцмережі і працюєш.
І ще треба робити те, що тобі подобається. Не працювати над проєктами, які тобі чужі. Оце мої ідеальні умови».
 
«Так, я закінчила Могилянку, стала філологом. Я увійшла в середовище літераторів, несподівано для себе почала писати, бо в мене не було амбіцій стати письменницею. А деколи я прокручую цю уявну стрічку назад – от якби я пішла в УКУ (Український Католицький Університет – пр. Авт.), що було би? Я свідома того, що йшла би на богословський факультет, тобто це те, що мені завжди було близьке і цікаве, а з іншого боку – були моменти, коли я тішилася, що не є богословом. Я постійно думаю про УКУ, але розумію, що, може, тільки тепер був час отак сюди прийти, побути тут і відчути, чи можу я для нього щось дати, а не тільки він для мене. Словом, я потребувала опинитися тут».
«Хто я? Збоку видніше».
 
«Читачами моїх перших творів є приятелі й моя найстарша сестра. Я часто надсилаю друзям вірші – не для того, щоби вони щось сказали, якось їх оцінили. А просто – щоби тим, про що думаю і як я всередині себе є, поділитися».
 
«Чесно кажучи, не розумію, чому в масовій культурі така мода на єдинорогів, чому цей образ став фактично одним із її образів. Перетворився на, як тепер кажуть, таке «мі-мі-мі». Єдинороги всюди, але поза тим контекстом, який розкриває їхній символізм. Мене вразило якось, що єдиноріг згадується навіть у «Псалтирі». І цікаво, якими вони були насправді».
 
«У молитви немає іншого слухача, крім Бога, – несуттєво, чи це молитва приватна, а чи молитва спільноти. Поезія ж може мати багатьох інших слухачів. Хоча це правда – часом поезія, чи то в мить творення, чи читання, стає молитвою».
 
«У вільний час дуже люблю ходити по лісах, горах. А часом люблю просто сидіти в місті – під якимись деревами або в кав’ярнях – і читати книжки».
 

Фото https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm

 Замовити літературу можна   за посиланням

Джерела:
Матіяш, Богдана. Казки Різдва [Шрифт Брайля] / Б. Матіяш. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 22 с. – (Книга Брайлем).
Матіяш, Богдана. Непроявлені знімки: поезії / Б. Матіяш. – Київ: Смолоскип, 2005. – 120 с.
Матіяш, Богдана. Пісня Пісень / Б. Матіяш ; худож. Б. Бондар. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2018.– 140 с.: іл.
***
Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська / інтерв'юер І. Хруслінська ; респондент Я. Грицак ; пер. з пол. Б. Матіяш ; авториз. пер. Я. Грицак. – Київ : Дух і літера, 2018. – 359 с. – Бібліогр. у виносках.
Капусцінський, Ришард. Автопортрет репортера / Р. Капусцінський ; пер. Б. Матіяш. – Київ: Темпора, 2011. – 133 с. – Бібліогр. : с. 129–133.
***
https://litgazeta.com.ua/interviews/bogdana-matiyash-chasom-poeziya-staye-molytvoyu/
https://www.unian.ua/culture/393037-bogdana-matiyash-meni-hotilosya-napisati-pro-svit-u-yakomu-z-tvarinami-mojna-bulo-b-govoriti.html
https://litgazeta.com.ua/interviews/bohdana-matiiash-pro-kompleks-menshovartosti-knyhy-pid-chas-vijny-i-nevydymu-problemu-rosijskomovnykh/
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/zachem-vyi-kalechite-rebenka-ukrainska-pismennitsya-rozpovila-yak-ii-mami-v-srsr-pogrozhuvali-pozbavlennyam-batkivskih-prav-cherez-movu.htm
https://starylev.com.ua/blogs/govory-meni-bogdana-matiyash?srsltid=AfmBOor9HZjYv9DI68aFgFQc_1dIY599scHa4YgGxSY-mKg24rzFTrco
https://espreso.tv/bogdana-matiyash-pro-sekreti-uspikhu
https://center.ucu.edu.ua/blog/stypendiaty-sheptytskogo-pysmennytsya-bogdana-matiyash/
https://bookopt.com.ua/blog/bohdana-matiiash-vid-a-do-ya.html
https://news.obozrevatel.com/ukr/show/people/bogdana-matiyash-pro-festival-zemlya-poetiv-sprvzhnogo-kostyantina-moskaltsya-ta-knigi-yaki-radit-prochitati-ukraintsyam.htm
https://ukrainianpeople.us/%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%8F%D1%88-%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD-%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80-%D1%86%D0%B5-%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D0%BC%D1%83/




Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут