Що читають бібліотекарі

Кокотюха, Андрій. Привид з Валової [Текст] : роман /А. Кокотюха. – Харків: Фоліо, 2015. – 285 с.

«Привид з Валової» – друга книжка серії «Ретророман» Андрія Кокотюхи.  Події відбуваються у  Львові у  1909 році. В центрі роману – Клим Кошовий, який переїхав до Львова з Києва і працює в нотаріальній конторі помічником нотаріуса. Клим робить так, що ця нотаріальна контора стає дуже популярною, має багато замовлень. За допомогою звертаються заможні люди, які хочуть отримати розгадку деяких подій.
Увагу багатьох привертає будівля з поганою історією на вулиці Валовій. Кожного разу вона перепродається все дешевше і дешевше. І ось в цьому будинку знаходять вже третій труп чоловіка, в кишені якого є візитівка Клима Кошового. Клим намагається розкрити таємницю вбивства чоловіка. Але стикається з привидом Чорної пані, яка з’являється в цьому домі та лякає непрошених гостей. Черговий покупець намагається на цьому тлі знизити ціну на будинок. Будучі власником кіносалонів, покупець використовує для цього технічні засоби, які – ви дізнаєтесь, коли долучитесь до читання.
Здається, злочин розкрито, але це не був би Андрій Кокотюха. Події тільки розгортаються і дуже несподівано.
Мова роману, як завжди, насичена цікавою лексикою, яка відрізняється від сучасної та спонукає звернутися до тлумачного словника.
Читайте, вам сподобається!

                                                                      Олександра Прокоф’єва,

                                    завідувачка відділу документів іноземними мовами

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Пунктир

Франсуа Рабле: «— Що на світі найрозумніше? – Час» (завершення)

Він постійно змінює місце проживання, бо відчуває  переслідування духівництва та парламенту. Поїздка до Риму  дає неабиякий досвід та спостереження, до того ж вкотре стверджує в думці: все, що та як він віддзеркалив у своєму сатиричному опусі, цілковита правда.
У період головування папи Павла III Рабле домігся прощення своїх провин, серед яких була й утеча з монастиря, але акції спалювання його книг не припиняються. Так, він має заступництво короля Франциска I, але питання особистої безпеки завжди лишається на часі, тим більше під колесо переслідувань потрапляють його найближчі сподвижники.
У 1551 році Рабле отримує парафію в містечку біля Парижа – Медоні, де з`являється четверта книга «Пантагрюеля». Помирає Франсуа два роки потому в Парижі. Смерть його описана так яскраво, що подробиці викликають не менше питань щодо достовірності ніж факти початку його життя. Згадують його бажання незадовго до смерті одягнутися в рясу бенедиктинського ченця та пояснити це каламбуром: «Блаженні, що вмирають з Господом / у костюмі доміно» та про цитату, яка стала не менш знаменита ніж його «Гаргантюа». Йдеться про відповідь послові від кардинала Шатільйона:«Скажіть його преосвященству, в якому веселому настрої я перебуваю — я вирушаю на пошуки великого Може бути».
Так, в своєму головному творі він писав про те, що було насправді, та вирушив на вічні пошуки того, що може бути. Людина, яка майстерно володіла словом і сюжетами комічних ситуацій, всіма відтінками скатологічного гумору. Його роман і самого Рабле безліч разів піддавали анафемі, але він мав інтелектуальну свободу, рівну своїм покровителям і заступникам: Гійому дю Белле, Маргариті Наваррській (якій була присвячена третя частина «Пантагрюєля»), кардиналу Жану дю Белле, єпископу Жоффруа д'Естіссаку, кардиналу Оде де Шатійону, кардиналу Карлу Лотарингському .
Франсуа Рабле у завершенні «Пунктиру».

 

«Хто має терпіння, може досягти всього».

«Wisdom entereth not into a malicious mind, and that knowledge without conscience is but the ruin of the soul».

«Сміх – сутність людини».

«Якщо не хочеш дивитися на ідіота, для початку – розбий своє дзеркало».

«Я йду шукати велике “Бути Може”».

«Хто вирушає в гонитву за щастям, не повинен обтяжувати себе багажем!».

«Я жартую до багаття включно».

«— Що на світі найрозумніше? – Час».

«Я не дивлюся на годинник: час був вигаданий для людини, а не людина для часу».

 

Фото https://www.britannica.com/biography/Francois-Rabelais

Джерела: https://www.britannica.com/biography/Francois-Rabelais

 

Рабле, Франсуа. Гаргантюа і Пантагрюель [Текст] : роман / Ф. Рабле ; переказ І. Сидоренко ; авт. післямов. В. Пащенко ; худож. І. Вишинський. – Київ : Веселка, 1990. – 241 с.

Франсуа Рабле [Текст] / С. Д. Артамонов. – М. : Художественная литература, 1964. – 150 с.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

Пунктир

Франсуа Рабле: «Слово дано всім, мудрість душі – небагатьом» (продовження)

Рабле є центром французького гуманізму першої половини сторіччя XVI, приятелем Еразма Ротердамського – голландського теолога та мислителя епохи пізнього Відродження, якого поважає настільки, що називає не інакше, як «батьком» або «матір'ю».
Він приділяє увагу медицині та ботаніці та добре засвоює думку про те, що лікар лікує саме словом і гасло «Пам'ятай про смерть» перетворюється в нього на «Пам'ятай про життя».
Звичайно лікарська практика його стає успішною до того ж своїх пацієнтів він зустрічає завжди привітно та усміхнено, що теж додає йому прихильності. У лікуванні він не нехтує психоаналізом та відкриттями Гіппократа. Лишаючись священником, він навіть вступає до медичного факультету університету Монпельє, завершує курс екстерном за декілька тижнів і має однокурсником в майбутньому легендарного та таємничого Мішеля де Нострадамуса. Саме тут починається його викладацька діяльність, він пише про те, що вивчає, згодом отримує ступінь доктора медицини.
Рабле переїжджає з Монпельє до Ліону, де через декілька років, а саме у 1532–1533, з'являються перші редакції перших книг «Гаргантюа і Пантагрюель». Спочатку без підпису автора під псевдонімом «Алькофрібас Назьє», що є анаграмою його імені і прізвища та під заголовком «Grandes et inestimables chroniques du grand et énorme géant Gargantua». Рабле побоюється переслідувань за сміливе та неупереджене сатиричне викладення про католицький світ, мова про бенедиктинців, францисканці для нього були недоторканні. Висміює він і софістику. Побоювання його є небезпідставні, бо інквізиція тоді вирувала люто. Згодом Рабле дещо відредагує, цензуру на деякий час буде знято, але Сорбонна та парламент Франції залишаться духовно та літературно шоковані назавжди.
Пародійно-героїчний лицарський роман швидко розібраний на цитати, які відомі нам і досі, наприклад, про апетит,  що з`являється під час їди.  

«Першопроходець» епохи Відродження у продовженні «Пунктиру».
 

«Кожна людина варта рівно стільки, на скільки сама себе цінує».

«...люди народжені, щоб сприяти та допомагати іншим».

«Ми завжди прагнемо того, що заборонено, і прагнемо того, в чому нам відмовляють».

«Нікому нічого не боргуйте, крім взаємної милості та любові».

«Немає нічого дорожче і коштовніше часу, — то ж використаємо його на добрі справи».

«Природа не сприймає порожнечі».

«Природа створила нас рівними одне одному, але фортуна одних підносить високо, інших опускає дуже низько».

«Писати краще сміючись, ніж зі сльозами, бо сміх — це особлива прикмета людини».

«Розум людини сильніший за її кулаки».

«Слово дано всім, мудрість душі – небагатьом».

 

Далі буде.
 
Фото https://lawlibrary.wm.edu/wythepedia/index.php/Works_of_Francis_Rabelais
Джерела:
Рабле, Франсуа. Гаргантюа і Пантагрюель [Текст] : роман / Ф. Рабле ; переказ І. Сидоренко ; авт. післямов. В. Пащенко ; худож. І. Вишинський. – Київ : Веселка, 1990. – 241 с.
Франсуа Рабле [Текст] / С. Д. Артамонов. – М. : Художественная литература, 1964. – 150 с.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

 

 

 

Пунктири історії

 Герман Гессе: «На все треба звертати увагу, бо все можна тлумачити» (продовження)

 

Деякий час Герман допомагає батькові у видавничій діяльності, пізніше стає учнем у майстра баштових годинників і вимірювальних інструментів. Саме власник цієї майстерні стане прототипом одного з героїв роману «Гра в бісер».
Герман також працює в книгарні, багато спілкується зі студентами та професурою, вступає до Тюбінгенського університету вільним слухачем. Захоплений лекціями з історії мистецтва, літератури та богослов`я, стає дипломованим книготорговцем, багато пише. Починає з невеличких рецензій у газетах і журналах про книжкові новинки. На зборах місцевого літературного товариства читає власні вірші й оповідання. В 1899 році за власний кошт випускає том віршів і оповідань «Час після опівночі». Розуміє, що замало досвіду, переїздить до Базелю та потрапляє до букіністичної фірми «Райх». У листах до батька читаємо: «Я продаю найцінніші книги та збираюся писати твори, які ще не писав ніхто». Щодо планів, так все і сталось. У романі, який видає Гессе в 1901 році «Герман Лаушер» – образи німецьких міфів і легенд. Але він лишається майже непоміченим, хоча на той час для письменника важливий саме факт публікації. Другий роман «Петер Каменцинд» критикою було оцінено, і видавництво, схильне до молодого письменника, укладає з ним договір на паритетній основі на право випуску всіх його творів. Фішер, а пізніше його наступник Кампф стають єдиними німецькими видавцями книг Гессе, популярність якого стрімко зростає.
Герман Гессе у «Пунктирах історії».
 

«Людина не повинна бажати собі ні величі, ні щастя, ні героїзму, ні солодких плодів, – вона взагалі нічого не повинна бажати собі, нічого, крім чистого, чуйного розуму, хороброго серця, а також вірності та мудрості терпіння, щоб завдяки їм виносити і щастя, і страждання, і галас, і тишу».
 
«Любов не повинна просити [...] і не повинна вимагати, любов повинна мати силу переконатися в самій собі. Тоді не її щось вабить, а вабить вона сама».
 
«Молодість закінчується разом з егоїзмом, старість починається з життя для інших».
 
«Минуле минуло: чи було воно вдалим чи краще б його і зовсім не було, чи визнаємо ми за ним якийсь «сенс» чи не визнаємо, – все це однаково позбавлене значення».
 
«На все треба звертати увагу, бо все можна тлумачити».
 
«Навіть у твого Величного Вчителя (Будди) речі мені до вподоби більше, аніж слова: життя і діяння важливіші за його проповіді, порух руки вагоміший, аніж його судження. Велич його я вбачаю не в проповідях, не в міркуваннях, а тільки у житті, у діянні».
 
«Навичку читання сьогодні можуть придбати всі, але лише мало хто розуміє, який могутній талісман їм довірений».
 
«Навчіться серйозно ставитися до того, що заслуговує на серйозне ставлення, і сміятися з іншого!».
 
«Не треба триматися за бажання, в які ви не вірите».
 
«Немає реальності, крім тієї, яку ми носимо в собі. Більшість людей тому і живуть таким нереальним життям, що вони приймають за реальність зовнішні картини, а власному внутрішньому світу не дають слова сказати. При цьому можна бути щасливим. Але якщо ти знаєш інше, у тебе вже немає вибору, ти вже не можеш йти шляхом більшості».
 
«…про музику можна говорити тільки з людиною, яка спіткала сенс всесвіту».
 
«…Прямі існують лише в геометрії, а не в природі і не в житті».
 

Далі буде

 

Фото https://poemanalysis.com/hermann-hesse/biography/

 

Джерела:

Гессе, Герман (1877–1962). Гра в бісер : роман / Г. Гессе ; пер. Є. А. Попович ; пер. віршів Л. Костенко ; авт. післямов. Д. В. Затонський; авт. комент. С. Аверінцев. – Київ : Вища школа, 1983. – 349 с.

Гессе, Герман. Деміан : роман / Г. Гессе ; пер. з нім., авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 216 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман. Душа ребенка. Клейн и Вагнер. Последнее лето Клингзора : повести / Г. Гессе ; пер. с нем. С. Апт. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – 214 с. – (Азбука-классика).

Гессе, Герман (1877–1962). Избранное : сборник: Пер. с нем / Г. Гессе ; сост., авт. предисл. Н. Павлова. – М. : Радуга, 1991. – 539 с. – (Библиотечная серия).

Гессе, Герман. Нарцис і Гольдмунд : роман / Г. Гессе ; пер. з нім. І. С. Андрієнко-Фрідріх ; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 382 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман (1877–1962). Паломничество в Страну Востока : повесть ; Игра в бисер : роман ; Рассказы : пер. с нем. / Герман Гессе ; сост., авт. предисл. Н. С. Павлова. – М. : Радуга, 1984. – 586 с. – (Мастера современной прозы).

Гессе, Герман. Письма по кругу : художественная публицистика / Г. Гессе. – М. : Прогресс, 1987. – 395 с. : ил. – (Зарубежная художественная публицистика и документальная проза).

Гессе, Герман. Под колесами : повесть / Г. Гессе ; пер. с нем. В. Розанов ; вступ. ст. Л. Чорна. – М. : Гослитиздат, 1961. – 157 с.

Гессе, Герман. Последнее лето Клингзора : повести / Г. Гессе ; пер. с нем. С. Апт ; авт. предисл. Н. Павлова. – М. : Известия, 1986. – 192 с. – (Библиотека журнала «Иностранная литература»).

Гессе, Герман. Сіддхартха : роман / Г. Гессе ; пер. з нім. О. П. Логвиненко ; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 159 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман. Степовий вовк : роман / пер. з нім. Є. Поповича. – Харків : Фоліо, 2011. – 283 с. – (Бібліотека нобелівських лауреатів).

Целлер, Бернхард. Герман Гессе сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций) : пер. с нем. / Б. Целлер. – [Б. м.] : Урал LTD, 1998. – 310 с. 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

 

Пунктири історії

Герман Гессе: «І у найнещасливішого життя є свій світлий годинник і свої квіти щастя серед піску та каміння»

Генетика одного зі знаковіших письменників швейцарсько-німецького походження XX сторіччя пов`язана зі Сходом.
Пишуть, що матінка  його саме з Індії, а пізніше й сам Гессе багато років там мешкав. Буддизм та індійські релігії віддзеркалено в його творах «Сіддхартха» і «Паломництво до країни Сходу» та переплетено з філософськими течіями європейської думки.
Батько мав походження з давнього естонського роду священників-місіонерів, які  оселилися в Німеччині з середині XVIII сторіччя. Матінка, за освітою філолог, теж займалася місіонерською діяльністю.
Хлопчик рано навчився читати та писати, вже у другому класі намагався віршувати. Батькам це не подобалось, бо єдиним їхнім бажанням було бачити сина вченим-богословом. З тринадцяти років він вступав у декілька шкіл і в семінарію, блискуче здавав іспити,  ставав найкращим учнем, вивчав латину й отримував премію за переклад «Овідія», але туга за домом брала вгору. Доходило до нервових розладів, сина віддавали до інтернату, він спробував накласти на себе руки, декілька разів потрапляв до психіатричної лікарні. Під час навчання в гімназії отримує наставника, розуміння,  що хоче бути саме письменником і просить у батьків дозволу жити окремо.
Герман Гессе у «Пунктирах історії».

 

«Більшість людей не хоче плавати до того, як навчиться плавати».
 
«Без матері не можна жити. Без матері не можна померти».
 
«Без любові до самого себе неможлива і любов до ближнього».
 
«Всякий високий гумор починається з того, що перестаєш сприймати всерйоз власну персону».
 
«Життя кожної людини є шлях до самого себе, спроба шляху, натяк на стежку. Жодна людина ніколи не була сама собою цілком і повністю; кожна, проте, прагне до цього, одна глухо, інша виразніше, кожен як може».
 
«Здебільшого, свободу людина виявляє лише у виборі залежності».
 
«Істина має бути пережита, а не викладена».
 
«Справжнє утворення не підпорядковане утилітарній меті; його вищий зміст – прагнення досконалості».
 
«І у найнещасливішого життя є свій світлий годинник і свої квіти щастя серед піску та каміння».
 
«Кожен бере, і кожен дає – таке життя».
 
«Людина – цибулина, що складається з сотні шкірок, тканина, що складається з безлічі ниток».
 
Далі буде
 

Фото https://www.laphamsquarterly.org/contributors/hesse

 

Джерела:

Гессе, Герман (1877–1962). Гра в бісер : роман / Г. Гессе ; пер. Є. А. Попович ; пер. віршів Л. Костенко ; авт. післямов. Д. В. Затонський; авт. комент. С. Аверінцев. – Київ : Вища школа, 1983. – 349 с.

Гессе, Герман. Деміан : роман / Г. Гессе ; пер. з нім., авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 216 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман. Душа ребенка. Клейн и Вагнер. Последнее лето Клингзора : повести / Г. Гессе ; пер. с нем. С. Апт. – СПб. : Азбука-классика, 2004. – 214 с. – (Азбука-классика).

Гессе, Герман (1877–1962). Избранное : сборник: Пер. с нем / Г. Гессе ; сост., авт. предисл. Н. Павлова. – М. : Радуга, 1991. – 539 с. – (Библиотечная серия).

Гессе, Герман. Нарцис і Гольдмунд : роман / Г. Гессе ; пер. з нім. І. С. Андрієнко-Фрідріх ; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 382 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман (1877–1962). Паломничество в Страну Востока : повесть ; Игра в бисер : роман ; Рассказы : пер. с нем. / Герман Гессе ; сост., авт. предисл. Н. С. Павлова. – М. : Радуга, 1984. – 586 с. – (Мастера современной прозы).

Гессе, Герман. Письма по кругу : художественная публицистика / Г. Гессе. – М. : Прогресс, 1987. – 395 с. : ил. – (Зарубежная художественная публицистика и документальная проза).

Гессе, Герман. Под колесами : повесть / Г. Гессе ; пер. с нем. В. Розанов ; вступ. ст. Л. Чорна. – М. : Гослитиздат, 1961. – 157 с.

Гессе, Герман. Последнее лето Клингзора : повести / Г. Гессе ; пер. с нем. С. Апт ; авт. предисл. Н. Павлова. – М. : Известия, 1986. – 192 с. – (Библиотека журнала «Иностранная литература»).

Гессе, Герман. Сіддхартха : роман / Г. Гессе ; пер. з нім. О. П. Логвиненко ; авт. післямови І. П. Мегела. – Харків : Фоліо, 2017. – 159 с. – (Карта світу).

Гессе, Герман. Степовий вовк : роман / пер. з нім. Є. Поповича. – Харків : Фоліо, 2011. – 283 с. – (Бібліотека нобелівських лауреатів).

Целлер, Бернхард. Герман Гессе сам свидетельствующий о себе и о своей жизни (с приложением фотодокументов и иллюстраций) : пер. с нем. / Б. Целлер. – [Б. м.] : Урал LTD, 1998. – 310 с. 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут

 

 

Пунктир

Віктор Гюго: «Комплімент – це щось схоже на поцілунок крізь вуаль» (продовження)

 

Гюго перебував під сильним впливом одного зі своїх попередників, французького письменника Франсуа-Рене де Шатобріана, який був одним із найвидатніших літературних діячів французького романтичного руху. У молодості Гюго заприсягся бути «Шатобріаном чи нічим», і багато в чому здійснив своє бажання.
Як і його взірець, Гюго став одночасно іконою романтизму й активним учасником політичних подій, що зрештою призвело до його вигнання з батьківщини. Він був змушений тікати до Бельгії, а пізніше переїздить до Великої Британії. В інших країнах в цілому він проводить вісімнадцять років. Але ще за життя, паризьку вулицю, на якій він мешкав, перейменували саме на його честь – на «Авеню Віктора Гюго».
Юрист за освітою, який досі має неабиякий вплив на літературні течії та на свідомість нащадків у «Пунктирі».
 

«Кожна цивілізація починається з теократії та закінчується демократією».
 

«Любов подібна до дерева: вона росте сама собою, глибоко запускаючи в нас своє коріння, і нерідко продовжує зеленіти навіть у спустошеному серці».
 
«Книги – це друзі, безпристрасні, але вірні».
 
«Комплімент – це щось схоже на поцілунок крізь вуаль».
 
«Людське тіло – це не що інше, як зовнішній вигляд, і воно ховає нашу реальність. Реальність – це душа».
 
 «Ми народжуємося з криком, вмираємо зі стогом. Залишається тільки жити зі сміхом».
 
«Музика висловлює те, що не можна сказати словами, але не можна мовчати».
 
«Найвище щастя життя – це впевненість у тому, що вас люблять; люблять заради вас самих, вірніше сказати – люблять усупереч вам».
 
«Найвище правосуддя – це совість».
 
«Натхнення та геніальність – це майже одне й те саме».
 

Далі буде.

 

Фото: https://en.wikipedia.org/wiki/Victor_Hugo
 
Джерела:
Гюго, Віктор (1802–1885). Собор Паризької Богоматері : роман / В. Гюго ; Пер. з фр. П. Тернюка.– Харків : Фоліо, 2007.– 511 с.– (Бібліотека світової літератури).
Гюго, Віктор (1802–1885). 93 рiк : роман / В. Гюго.– Київ : Держвидав, 1959.– 351 с.
Гюго, Віктор (1802–1885). Мистецтво і народ : збірник / В. Гюго; Упоряд., пер. з фр. Москаленко М. Н.– Київ : Мистецтво, 1985.– 356 с.– (Пам’ятки естет. думки).
Гюго, Віктор (1802–1885). Знедолені : роман / В. Гюго.– Київ : Веселка, 1985.– 734 с. : портр., іл.– (Бібліотечна серія).– Б. ц.
Hugo, Victor. The Hunchback of Notre-Dame : художественная лит-ра / Victor Hugo.– Hertfortshire : Wordsworth Classics, 1993.– 429 p.
Гюго, Виктор (1802–1885). Человек который смеется : роман / В. Гюго ; пер. Б. Лившиц ; худож. А. Антонов.– М. : Правда, 1985.– 480 с. : ил.
Гюго, Виктор (1802–1885). Девяносто третий год : роман / В. Гюго ; пер. с фр. Н. Жаркова.– Минск : Мастацкая літаратура, 1985.– 380 с.– (Библиотека отечественной и зарубежной классики).
Муравьева, Наталья Игнатьевна. Гюго / Н. И. Муравьева.– М. : Молодая гвардия, 1961.– 383 с. : ил., фот.– (Жизнь замечательных людей : Серия биографий ; вып. 14 (328).– Библиогр.: с. 380-381.
Моруа, Андре (1885–1967). Олімпіо, або життя Віктора Гюго : пер. з фр. / А. Моруа.– Київ : Радянський письменник, 1973.– 470 с.
Трескунов, М. Виктор Гюго: Очерк творчества / М. Трескунов.– М. : Художественная литература, 1954.– 422 с.– Библиогр.: с. 407-419.
https://riara.com.ua/tsikavi-fakty-pro-gyugo/
https://www.thoughtco.com/biography-of-victor-hugo-4775732
https://www.britannica.com/topic/The-Hunchback-of-Notre-Dame

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут