Бібліотечна універсалка: Територія особистості

пʼятниця, 26 липня 2024 р.

Територія особистості

Тіна Тернер. Танець життя
(продовження)

Питання про Айка не припинялись, і Тіні було потрібно позбавитись цих асоціацій. Єдиним бажанням було довести, що Тіна й Айк разом – не є чимось добрим, тим більше не є любов’ю.
Ніхто й дійсно не знав достеменно цієї історії та того, крізь що їй довелося пройти. Більше того, ніхто не передбачав, що історія її повернення може стати в подальшому справжньою легендою.
Виявилось, що її життя з Айком є знайомим для багатьох жінок, але ніхто до неї не казав про фізичне, сексуальне та домашнє насилля. Людям сподобалось співчувати.
У кар`єрі взявся допомагати Дж. Картер, хоча зауважував: «Колишня зірка – це завжди небезпека, – так я сприймав Тіну». Вони спробували вісім або десять треків, але так і не визначились, не вистачало загальної цілісності хоча ніби все було добре. До того ж в компанії Capitol Records сталась зміна керівництва, переглядаючи списки артистів, вони категорично відмовлялись працювати з Тіною, ображали її. Домовитись вдалося, але підтримки ніякої Records надавати не обіцяла.
Отже п`ятий сольний альбом Тернер записувався дуже тяжко, але саме з ним 45-річна співачка повернулась і це було найбільш неймовірним камбеком в історії американської музики. В усякому разі так писали критики. «Private Dancer» – вийшов 23 травня 1984 року і став першим альбомом Тіни Тернер лейбла Capitol Records.
«Іноді я фантазую про те, що би могло бути з цим крутим альбомом, якщо б йому дали іншу назву, і він би був без фото… Альбом не випускали дуже довго. Але я не переймалась…».
Вона завжди вірила в те, що все буде добре, бо продовжувати інакше не мало сенсу.
Отже, лише рок. Саме тому її було вирішено рекламувати в Англії. В Лондоні вона почувалася дуже комфортно і могла б прожити там все життя, тим більше в Америці друзів у неї не було, а сини виросли.
«Я пішла далі мені було потрібно скласти моє нове життя…».
Нова техніка продюсування, новий звук, нові люди. Вацлав Террі Бріттон запропонує їй співати ніби пошепки, альбом Break Every Rule було записано в студії за два тижні. 20 мільйонів копій, перші рядки чартів у світі. Всі призи та перемоги вона присвячувала Роджеру Девісу й організаторці турів Джекі Ломбар. Це було ніби й не повернення, а справжнісінький дебют.
Аншлаги, черги за квитками з ночі, турне з альбомом, 230 шоу за півтора роки. П`ятдесятирічна жінка виступала на переповнених ущерть стадіонах по всій Європі, з аудиторією від 15 до 60 років.
«Коли я на сцені й переді мною 20 тисяч глядачів, розумію, що все, що зі мною сталось, того варте. Це магія, коли стоїш на сцені й тобі віддають любов тисячі людей». На концерті в Ріо, любов їй віддавали майже 200 тисяч глядачів.
Вони не зупинялись, грали й в маленьких залах, клубах, виступали на телебаченні.
Оскільки тема її чоловіка, продовжувала спливати, було вирішено написати книгу та зняти стрічку. Книга «Історія мого кохання» увійшла в десятку бестселерів за версією Time.
«Твої найгірші моменти, виявляється, надихають… я отримала тисячі, десятки тисяч листів від жінок. Рани настільки глибокі, що я постійно повертаюсь в ті часи, але якщо їх торкатись, вони продовжують стікати кров’ю».
Невдовзі почнеться справжня історія любові для жінки, яка, дивлячись на себе в дзеркало без make up, і гадки не мала про справжні романи, що мають продовження. Яка до цього вважала, що приречена жити без особистого. І, яка ніколи не жертвувала сердечним щастям заради музичного Олімпу.
«Я дівчина з бавовняних полів, яка витягнула себе самотужки, ніхто не навчав. Я питаю себе, як ти можеш заслуговувати добру родину, коли ти пережила стільки провалів і помилок, але я хочу більшого, просто хочу більшого… я хочу чоловіка, який скаже мені: «Я тебе не розчарую …я тебе підтримаю завжди» …я витримаю, я почекаю… це прийде тоді, коли я на це заслуговуватиму».
Вона не помилилась. Це прийшло саме в ту мить.