Олександр Чекмарьов – основоположник української школи металургів-прокатників
Прогулюючись вулицями Дніпра, ми часто не замислюємося на честь
кого вони названі. У місті чимало «стежок», які хоч і мають імена людей, які
зробили багато для розвитку міста або його промисловості, але при цьому ці
прізвища мало що говорять звичайному містянину.
У Соборному районі одну з вулиць Дніпра названо ім’ям академіка
Олександра Чекмарьова, проте, це мало що говорить звичайному мешканцю міста.
Олександр Чекмарьов вважається засновником української наукової
школи металургів-прокатників. Майже усе життя він прожив у промисловому місті,
працюючи над тим, щоб розвивати галузь.
Народився Олександр в селянській сім’ї. Після закінчення
Мелітопольського реального училища (1921) вступив на хімічне відділення
Катеринославського інституту народної освіти (тепер Дніпровський національний
університет імені Олеся Гончара). 1922 р.
перейшов на заводське відділення Катеринославського гірничого інституту
(тепер Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»), який
закінчив 1927 р. Працював (1925–1930) на Дніпропетровському металургійному
заводі імені Г.І. Петровського (тепер ПрАТ «Дніпровський металургійний завод»).
Із 1930 р. – у Дніпропетровському металургійному інституті (тепер Національна
металургійна академія України),
Протягом 43 років він керував профільною кафедрою обробки
металів у колишній Дніпровській металургійній академії. Під його керівництвом
тут було проведено різноманітні дослідження з виробництва безшовних труб,
знайдено різні способи їх холодної прокатки і зварювання. Суть досліджень у тому,
що за відсутності швів у трубах термін їхньої експлуатації порівняно з
аналогічними виробами зі зварним швом став набагато більшим. Сьогодні нам
здається це простим і логічним, але кілька десятків років тому це був прорив у
науці, особливо важливий для такого промислового міста як Дніпро.
У 1941 р. він винайшов апарат для точної прокатки і прокатки
металу за мінімальними допусками, а пізніше вдосконалив метод холодного прокату
конструкційної листової сталі. Суть цих нововведень була в тому, що сталь холодного
прокату – це метал, який пройшов додаткову обробку і зробив продукт міцнішим
ніж, якби метал був оброблений за допомогою гарячого прокату. Сьогодні це
здається просто і зрозуміло, але понад 70 років тому ці технології допомагали
скоротити час роботи з металом, зробити його міцнішим за мінімальних вкладень
коштів.
Олександр Чекмарьов разом із іншими металургами та вченими
допомагав покращити виробництво металу в нашому регіоні, розробляв «схеми», як
за тих же енерговитрат отримати якіснішу сталь.
Академік Чекмарьов є автором 25 монографій, понад 500 наукових
статей, понад 40 авторських свідоцтв на винаходи. Наукові праці Чекмарьова
сприяли розвитку теорії та практики прокатної справи. Одночасно з
науково-дослідною роботою проводив педагогічну діяльність. Майже 40 років був
незмінним керівником створеної ним наукової школи. За період завідування
кафедрою (44 роки) підготував близько 4 000 інженерів-прокатників, 127
кандидатів і докторів технічних наук.
Відеоподкаст за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Rlrlx_y7L5I&t=1s
Джерела:
Шаповал І. Крилатий розум / І. Шаповал // Шаповал І.
Придніпровські джерела: Оповіді про вчених. – Київ, 1982. – С. 111–138.
Шаповал І. Академік О.П. Чекмарьов / І. Шаповал. –
Дніпропетровськ: Промінь, 1971. – 73 с.
***
Мироненко М.А. Академіки Олександр Петрович Чекмарьов та Кирило
Федорович Стародубов – видатні інтелектуали технічної думки Придніпров'я / М.А.
Мироненко // Металознавство та термічна обробка металів. – 2023. – № 2. – С.
63.
Фролов Я. До 115-річчя від дня народження О.П. Чекмарьова
(1902–1975) Наукова школа академіка Чекмарьова [Електроний ресурс] // Кадри
металургії. – 2017. – № 8. – С. 18–20.
***
Академік Олександр Чекмарьов – людина сродної праці: рек.
біобібліогр. покажч. / авт.-упоряд. М.А. Мироненко. – Дніпро: ДОУНБ, 2022. – 87
с.: фот. – (Вчені Дніпропетровщини; вип. 7).
Немає коментарів:
Дописати коментар