Сторінки

середа, 3 липня 2024 р.

Досліджуємо край

Мальовані рушники в музейних та архівних збірках України:

регіональні художні особливості (продовження)

 

В авторському розписі Явдохи Поліщук, датованому 1935 р., зображено рушник з с. Війтівка (нині – Родниківка Уманського р-ну Черкаської обл.). Він вирізняється своєрідною структурою, побудованою на ритмі поперечних смуг, заповнених традиційними рослинними мотивами (НМУНДМ, ДР– 3735).
Декілька оригінальних паперових рушників Уманщини було передано Юрієм Лащуком до фондів НМУНДМ. Виразні зразки, датовані кінцем 1950-х рр., виконано на дуже тонкому, прозорому легкому папері, подібному до «серпанкового» полотна, доповненому ажурним витинанням й наскрізним вирізуванням по краях. Лінійний візерунок нанесено інтенсивними кольорами (рожевими, червоними, бузковими) з використанням анілінових барвників.
Традиційний для тканих та вишиваних виробів поперечно-смугастий орнамент розташовано трьома смугами, відмежованими ламаними лініями одна від одної, заповненими фітоморфними візерунками. У найширшій смузі розміщено квітковий «вінок» з акцентуванням на двох великих квітках, оточених навколо дрібнішими (НМУНДМ, ДР–3844) (див. фото). На іншому рушнику в широкій смузі – геральдичний орнітоморфний мотив, об’єднаний у цілісну структуру паростком (НМУНДМ, ДР–3842). На третьому експонаті намальовано центричний квітковий «букет».
У менших смугах усіх зразків розташовані стрічкові рослинні композиції на основі хвилястих ліній, а також їх комбінацій, що утворюють ланцюг (НМУНДМ, ДР–3843). Стилістично ці декоративно узагальнені зображення не лише повторюють прототипи місцевих вишивок, а й імітують виразну фактуру, спрямування й нашарування стібків.
Особливе орнаментальне розмаїття вирізняє мальовані рушники Півдня України, що походять з осередків Катеринославщини (нині – Дніпропетровської обл.). Традиційні регіональні схеми орнаментування знайшли відображення у творчості відомих майстринь цього осередку – Надії Білокінь, Тетяни Пати, Віри Павленко. Приміром, для рушника Надії Білокінь характерне малювання з укладених смугами квіткових візерунків, дрібні графічні елементи, об’єднані у «букет», органічне доповнення наскрізним вирізуванням фестонів по краю (НМУНДМ).

Далі буде.

 

Наталя Студенець,
канд. мистецтвознавства, ст. наук. співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України
 
Фото: Мальовані рушники. Черкаська обл. 1958. Папір, анілінові барвники, витинання.
 
Джерело: Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну.– 2020.– Том 3.– № 2.


Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут


 

Немає коментарів:

Дописати коментар