Мальовані рушники в музейних
та архівних збірках України:
регіональні художні
особливості (продовження)
В одному з мальованих рушників Тетяни Пати кінця 1920-х
років розлогий, гіллястий «вазон» з типовими петриківськими квітками –
«цибульками» розміщено над орнаментальними стрічками, створеними на основі
хвилястих ліній та їх комбінацій (НМУНДМ) (див. фото 1). В іншому – тендітний
«вазон» з вертикальною домінантою побудови й вигнутими гілками, у виразному
обрамленні яскравих квітів, заповнює увесь простір на кінцях рушника (НМУНДМ,
ДР–1021). Малюванням декоровано і фігурно вирізані фестони рушників.
У трактуванні графічних, виразних за силуетом мотивів, відчутний певний відхід від традиційної площинної орнаментики, реалістичність відтворення природних рослинних прототипів з прорисами пелюсток та натяком на тривимірний об’єм.
Низка авторських мальованих рушників, створених за зразками творів Катеринославщини першої третини ХХ ст., зберігається у фондах Національного музею народної архітектури і побуту України. Композиції декількох рушників Ганни Ісаєвої наслідують узвичаєні структури з трьох поперечних смуг, у найширшій з яких – «букет» або «букет» в оточенні пари птахів, у вужчих – подібні менші мотиви. У фондах НМНАПУ можна бачити різноманітні варіації цих орнаментальних і колористичних рішень (НМНАПУ, Ж-2054, Ж-2055, ГРР-899).
Наталя Студенець,
канд.
мистецтвознавства, ст. наук. співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики
та етнології ім. М. Рильського НАН України
Фото 1: Тетяна Пата. Мальований рушник. 1929–1930.
Папір, анілінові барвники, трафарет, витинання.
Фото
2. Мальований рушник. с. Родниківка Черкаської обл. 1958. Папір, анілінові
барвники, трафарет, витинання.
Джерело:
Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну.– 2020.– Том 3.– № 2.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар