Бібліотечна універсалка: Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

понеділок, 8 червня 2026 р.

Неймовірно, але правда. Факти з історії бібліотеки

Перший рік на Кооперативній. Обробка та комплектування фондів
(продовження)

Знову повертаємось до 1959 року, коли 15 липня після переїзду з вул. Ворошилова, 9 (зараз – Сергія Єфремова), Бібліотека відкрила свої двері для читачів у приміщенні за новою адресою на вул. Кооперативній, 10 (пізніше – вул. Савченко, зараз – бул. Батальйону Дніпро). У попередніх публікаціях мова була про зовнішній вигляд будівлі, розташування та основні відомості про відділи Бібліотеки, їхніх керівників.
Продовжуючи цю тему сьогодні, мову поведемо про відділ обробки та комплектування книжкових фондів. Так, до 1968 року це був один відділ, яким керувала найстарша на той час завідувачка відділу Марія Францівна Крюкова (на фото перша праворуч). Готуючись до виходу на пенсію, вона передала знання та досвід своїй наступниці – Таїсії Шевченко.

Таїсія Гаврилівна Шевченко (Кравченко) очолювала цей відділ до свого призначення на посаду директора Дніпропетровської обласної бібліотеки для дітей у 1966 році, посаду директора вона займала 30 років, до 1996 року.
Звичайно, відділ обробки і комплектування книжкових фондів – базовий для Бібліотеки в будь який час. А в середині ХХ століття комплектуванню приділялось особливе значення. По-перше, уважно відслідковувалась ідеологічна складова фондів: ставилися першочергові задачі з формування суспільно-політичної літератури. Відсоток такого фонду був головним якісним показником роботи бібліотек. У звіті про роботу в 1959 році як про позитивний результат говориться про придбання конкретних книг про досягнення країни, досвід окремих героїв праці. Як недолік – нестача літератури на допомогу мережі партосвіти, наводяться конкретні приклади кількості замовленої й отриманої літератури («Основи марксистської філософії», отримали 5 примірників, замовляли – 20 тощо). Вимагалась велика кількість примірників такої літератури. Саме тому в наукових бібліотеках і досі багато роботи зі списання зайвих примірників не тільки за змістом, а і за кількістю.
У той же час цікавий факт: велася ретельна робота з формування фонду на допомогу виробництву для різних робітничих спеціальностей. На особливому контролі була робота з формування краєзнавчої літератури. Збереглася статистика з цього питання: всього отримано у 1959 році 292 назви краєзнавчої літератури. З них 70 книг про Катеринославщину отримано через обмінно-резервний фонд з інших бібліотек країни.
Цікавим є факт контроля за оперативним надходженням періодичних видань, які отримували спеціалізовані відділи бібліотеки (відділу періодики ще не було). У «Звіті за 1959 р.» відзначається, що передача періодики у відділи проводилась своєчасно в день її одержання.
Про невирішені проблеми відділу також можна дізнатися з матеріалів звітів. Наприклад, констатується, що відділ не створив ряд картотек, які впливають на якість його роботи: поточного комплектування, виконаних замовлень, доукомплектування. Відзначено недостатню кількість видань на допомогу масовим професіям, їх отримано лише 17, а українською мовою така література зовсім відсутня.
Обсяг роботи відділу дуже великий, порівнювати його зі сьогоднішнім днем некоректно – інші умови, інша кількість співробітників, але все одне, цифри вражають:
усього надійшло за рік 73 431 примірник видань (2025 р. – 3 706);
списано 19 354 (2025 р. – 19 779);
фонд на 1.01.1960 р. склав – 516 932 пр. (на 1.01.2026 р. – 2 824 052).
Як продовження роботи відділу – організація каталогів. З переліку каталогів, які створював відділ, добре відомий нам «Генеральний алфавітний каталог», також мали два систематичні каталоги – на фонд читальної зали й абонемента, працювали зі систематичним службовим каталогом, топографічним, ще існував робочий каталог на друковані картки Книжкових Палат. У цей рік впроваджували нову схему бібліотечної класифікації, перебудовували різні розділи каталогів.
Цікавий факт, що саме у 1959 році було складено алфавітно-предметні покажчики для систематичних каталогів абонемента та читальних залів. Відділ також запланував у 1960 році створити загальний читацький систематичний каталог, щоб якісніше виконувати читацькі запити.
Таким чином наші колеги закладали основу для сучасного електронного каталогу бібліотеки, в якому як складова частина існує так званий «Імідж-каталог» із цифровими бібліографічними описами літератури, яка надходила в минулі роки.