Сторінки

четвер, 4 червня 2026 р.

Що читають бібліотекарі

Максименко-Костенко, Ніна Мартинівна. Вікно в майбутнє: поезія та проза / Н.М. Максименко-Костенко. – Павлоград: АРТ СИНТЕЗ-Т, 2022. – 68 с.

З творчістю Ніни Максименко-Костенко я познайомилася зовсім випадково. Шкода, що раніше не знала про цю чудову жінку, яка пише дуже чуттєві вірші.
Спочатку я познайомилася з онукою пані Ніни, Валентиною. Є у мене в нашому місті декілька затишних куточків, де можна душевно відпочити, перезавантажитися і поринути у творчість. Ось так якось, сидячи в одній із кав’ярень за філіжанкою запашної кави, я десь літала у своїх думках, створюючи новий вірш. Помітивши мій піднесений стан, дівчина-баристка, яку звуть Валентина, поцікавилася над чим я так зосереджено думаю. Дізнавшись, що я іноді пишу вірші, вона мені розповіла про свою талановиту прабабусю. Я зразу, прямо у кав’ярні, скориставшись мобільним телефоном, зайшла на бібліотечний сайт, де представлена така послуга, як електронний каталог та дізналася, що в нашій бібліотеці є видання Ніни Максименко-Костенко. І вже наступного дня я тримала в своїх руках збірку «Вікно в майбутнє», гортаючи сторінки якої, відчуваєш різні почуття, тому що у представлених творах описані різні події, але все одно тепло поступово наповнюю душу.
 
Запахло в небі першою грозою,
Весна розправила своє крило;
Вже небо окропило світ росою
І все довкола майже ожило.
 
А блискавка ввійшла в зорю прозору
І сяйвом розплескалась за селом,
Щоб настрій неба передався зору
Й дерева потягнулись за теплом.
 
Довкола все у буйному цвітінні –
Пора надій, дарунків Божества,
Людина вдячна в повнім розумінні,
Коли весна відновлює права.
                            «Весняні права»
 
Ніна Мартинівна Максименко-Костенко народилася 10 березня 1938 року в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області. З 2002 року мешкає в Тернівці.
Любов до віршів та пісні пані Ніні прищепили батьки. Перші поетичні твори вона почала писати ще у школі.
 
З великим почуттям гордості і шани авторка згадує про свого батька, людину із золотими руками і веселою вдачею. Згадки про маму оповиті ніжністю та ласкою, від якої поетка успадкувала такі почуття, як доброта, щирість і любов до українського слова.
 

Я підбираю радості слова,
Прощення в Бога попросила, –
Ти ж наша Слава, Символ, ти – жива!
В тобі народу Воля, Сила!
 
Жовтіють сонцем по тобі жита,
Червоною стає калина, –
Моя країна вічна і свята:
У вишиванці ціла Україна!
Зігріває душу вишиванка,
І палить жаром, наче свічка;
Де ж той красень – парубок Іванко,
І де ж та гордая Марічка?!
 
Душа вирує, мов би у вогні,
А серце гріє вишиванка,
Дивіться: ось вона – вже на мені!
Не зніму її тепер до ранку!  

                                                                                     «Душа народу – вишиванка»
 
Саме поезія і українська пісня допомогли пані Ніні йти шляхом долі і знаходити Істину. У творчості кожного митця відображається час, в якому він живе. Нашій шановній авторці довелося пройти різними шляхами долі і не завжди вони були легкими.
На початку, у своїй збірці «Вікно в майбутнє» авторка звертається до читачів з такими словами: «Повідати хочу – в цій збірці, немов в люстерці, все, що на серці: моє дитинство, юність, непростий життєвий шлях, В кожне слово вкладала свій довголітній труд, радість та сльози самотності».
Пані Ніна народилася перед Другою світовою війною. Чимало труднощів було у житті та у своєму серці вона зберегла назавжди щирість і любов.
Біль і страждання війни, які торкнулися України, вона переживає як вірна донька своєї рідної країни. У її творчості чимало віршів, які відображують ці почуття.
У такі нелегкі часи творчість необхідна для підтримки духу, сили волі та віри у краще майбуття. Саме тому назва збірки «Вікно в майбутнє» – вікно у велич України, у спокійне та щасливе майбутнє!
 

Автограф пише хмарка саду –
По травах ходить, по стежках:
«Отут на гілочку присяду
Тихенько, ніби сірий птах».
 
Роса припала, день іскриться –
В житті багато таємниць!
А час летить, як віща птиця,
Як дзвони здалених дзвіниць.
Стоять берізки – дві сестриці;
В серпневім роздумі село,
Вже шелестять зерном пшениці,
Сумління майже відлягло.
 
Звичайний  день – яким ти вдався?
Пора вже людям зрозуміть:
Що без війни – ось справжнє Щастя,
В якому голубінь дзвенить!

                                                                                                                  «День»
 
У збірці «Вікно в майбутнє» представлені не тільки чуттєві вірші Ніни Мартинівни Максименко-Костенко, а ще і її чудові гуморески та пісні на музику Володимира Патращука.
Всім, хто цінує та любить поетичне слово, ця книжка стане у нагоді, потішить душу і вразить чудовими творами!
Коли я вже працювала над написанням цієї публікації, Валя, мила дівчина баристка, звільнилася з кав’ярні і поїхала у своє рідне місце.
Перед від'їздом Валюша завітала до мене на роботу, вона була вперше у нашій бібліотеці, і їй дуже сподобалося. А ще Валя поділилася зі мною декількома книжками своєї талановитої прабабусі. Я обов’язково передам їх до фонду нашої бібліотеки, щоб якомога більше читачів мали змогу познайомитися з чуттєвою поезією Ніни Максименко-Костенко.
 

Світлана Гамзіна,
бібліотекарка І категорії відділу рідкісних і цінних документів
 
Книга в каталозі: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/2A2320E5-CFBB-438B-8763-22E24FD80C47
Більше про Володимира Патращука читайте на порталі ДніпроКультура:
https://www.dnipro.libr.dp.ua/Vladimir_Patraschuk




   Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Немає коментарів:

Дописати коментар