Галина Вдовиченко:
«Не бігай за білками...
Просто розкрий долоню»
(продовження)
Щодо її авторського захоплення дитячою літературою, в одному з інтерв'ю, вона позначила, що діти перетягли її на свою територію, а писати для них вона почала майже одночасно з першим «дорослим» романом. До речі, та перша історія не закінчена: «...І так дивно,.. тому що всім постійно кажу: не відкладай свою якусь ідею або мрію.... Ця казка і на той момент була особливою й ні на що не подібною, і такою ж залишається. Наче ця ... історія чекає саме на мене, а я легковажу, і навіть ставлю такий небезпечний експеримент: невже нікому не спадає на думку те, що сяйнуло мені? Раптом хтось таки це напише і я переконаюсь, що існує якась база ідей, і то дуже конкретних: не зробиш ти – зроблять інші».
Її дитячі книжки виявилися дуже
затребуваними, з відгуками «дякую за те,
що мій малий нарешті полюбив читати», «дякую за те, що донька сама тепер
береться за книжку без жодного примусу».
Отже, аудиторія вплинула, особливо
коли почала виходити серія «36 і 6 котів». «...пропозиції, якими сиплють
діти, я їм і повертаю. Кажу: ваші ідеї – вам і реалізовувати. Пишіть
самі, ілюструйте свої історії, створюйте саморобні книжки власного авторства!.
...Я була на Сході,
бачила, який вплив мають книжки на дітей, які в побуті розмовляють російською.
Вони питають: “Коли вийдуть наступні коти?”. ...діти не хочуть чекати, вони
вимагають ще і ще... Тішуся, коли бачу, як в них прокидається бажання читати,
як вони входять у смак читання
самостійного, чекають на поради... Це потужний стимул для роботи».
Восени 2024-го з друкарні вийшов вже
28-й наклад першої книжки про котів, наступні теж виходять новими накладами.
Якось на запитання: «Ким з
літературних персонажів ви могли б бути?», Галина відповіла – «Пеппі
Довгапанчоха». Думки абсолютно матеріальні, бо через роки вона тричі стане
номінанткою на премію Астрід Ліндгрен. Номінацію вважає подарунком долі
авансом. На цю статусну міжнародну шведську премію ALMA – Astrid Lindgren
Memorial Awards – номінують авторів і організації з різних країн світу.
«Для мене це як дитяча
мрія, яку навіть не наважувалася сформулювати. І вона вже реалізувалася,
незалежно від результату».
У 2024 році, коли Галина Костянтинівна
знову потрапила до списку номінантів премії Астрід Ліндґрен, на Франкфуртському
ярмарку було презентовано німецький переклад її «котів». «Видавництво "Mauke
Verlag". Видавець Андре Шторр – неймовірна людина, великий друг
України, його молоде видавництво (роки два-три, напевно) дуже зосереджене на
перекладах з української мови. Вони видали книжки Олени Захарченко, Олени
Стяжкіної, Володимира Вакуленка. Тепер там вийшли «36 і 6 котів...»
Разом із Андре Шторром вони
презентували її книжку-білінгву «Сова, яка хотіла стати жайворонком»
(проілюстровану Христиною Лукащук) в молодшій школі для німецьких дітей. Читали
її по черзі: він німецькою, вона українською. «В залі були різні дітки, які
приїхали в Німеччину або батьки їхні сюди емігрували. У них майже у кожного є,
окрім німецької, своя рідна мова. "Сова" – книжка-картинка,
там не так багато тексту. Але діти просили читати не німецькою, а більше
українською. Я й читала далі, вони сиділи і так слухали, що просто дивовижно:
нічого не розуміючи, взагалі нічого, вони просто слухали мелодію мови».
Письменниця, прозу якої недарма
називають життєствердною й оптимістичною – Галина Вдовиченко в продовженні «Території
особистості».
Олена Ємельянова
«Мені найбільш цікава в літературі тема людини. Те, як вона функціонує, реагує на певні подразники, як намагається зрозуміти щось про свої емоції та про себе. В останні два роки я намагалася збагнути щось про себе. І зайнявшись таким самокопанням, ви зрозумієте, як мало про себе знаєте. Так я виявила, що багато переїжджала з батьками, і змінила більше десятка місць, які називала домами. Натомість моя знайома все життя прожила у «хрущовці». Може, комусь це не дуже важливо, а для когось це стане цікавою інформацією, яка допоможе краще себе зрозуміти».
«Мене ніхто ніколи не запитав: як вам не соромно не знати бодай п’ять мов світу? Сучасна людина без знання мов – каліка. Хотіла б відновити англійську до пристойного рівня, вивчити німецьку, французьку, але де ж той час на усе взяти?».
«Не бігай за білками... Просто розкрий долоню».
«Оскільки мій брат зараз
воює на сході, я бачу, наскільки мої батьки тепер потребують моєї підтримки. Я
готова для них зараз зробити все, що завгодно.
В нас є дача. Я їм сказала: "Ми виїдемо туди, і ми засадимо все
квітами".
Я ще зрозуміла, що нам
потрібно допомагати одне одному, наскільки ми це можемо. І я це роблю. І тим
людям, яких я знаю, і тим, кого я не знаю, але вони мене чимось зачепили.
Наприклад пост на Фейсбуці, або хтось із друзів мені розповів чиюсь історію. І
я відчуваю, що не можу не допомогти.
Я можу підтримувати тих,
хто зараз в окупації. Ранок починається з того, що я пишу тому і тій, я їх
підтримую, щоб вони розуміли, що ми з ними, щоб вони відчували нашу підтримку».
«Образа – така річ, яку не
можна пускати у своє життя. Вона знищує людину і показує слабкість. Я у
багатьох моментах слабка, але образити мене важко. Бо якщо людина скаже щось
погане, я можу легко це відсунути від себе, йти далі і не звертати на це увагу.
Людина самоцінна сама по собі, на неї не повинні впливати чужі слова».
«Пишучи, можна відвертіше
розказати важливе про себе, ніж навіть у розмові з близькою людиною».
«– Починаючи з перших
творів, ваші книги стають лідерами продажів. Як думаєте, у чому ваш секрет?
– Навряд чи я можу бути експертом у
цьому питанні. Тут наче все просто. Але на кожен аргумент знайдеться
контраргумент. Я пишу текст, що мені цікавий, і намагаюсь не випускати його з
рук, поки не відчую, що він остаточно визрів і можна його показувати. Це, наче,
головне. Але ще не гарантія, що читач ним зацікавиться аж так, що захоче
купити.
Можна було б сказати, що
важить активна промоція книжки і зустрічі з читачами, це справді дуже важливий
момент, але й він не завжди працює, більше того, часом книжка прокладає собі
дорогу до читача несподіваними шляхами. Але вона завжди потребує підтримки
автора, видавця, критиків (не обов’язково схвальних відгуків), бібліотекарів,
продавців книжок, і головне – читачів, їхніх оцінок, порад та обміну
враженнями… Найголовніше – читацький відгук, він завжди найдієвіший. Особливо,
коли відгуків багато».
«"Пів’яблука"... відкрив для мене внутрішні шлюзи – хлинули ідеї і теми, вже не було стримання від тої навали. ...Коли писала роман "Найважливіше – наприкінці", відволіклась на редагування романів "Пів’яблука" та "Інші пів’яблука", їх готували до виходу тепер вже у "Видавництві Старого Лева". Перечитуючи їх, раптом зрозуміла те, що не спадало на думку до того моменту: знову пишу про двох героїв, я вже писала про них. Це вони, тому нема чого давати їм інші імена і вигадувати передісторію, – ось їхня передісторія. Укотре переконалася, що роман завжди знає більше, аніж його автор».
«Письменник може бути
активним коментатором важливих подій, а може бути й мовчазним інтровертом, що
привселюдно не реагує на сильні подразники. Це вибір кожного. Декому вдається
одночасно і книжки писати, і публічно рефлексувати із приводу актуальних питань.
Дехто реагує короткими коментарями (влучними чи не дуже) у соціальних мережах,
дехто не заходить у мережі місяцями, зосереджуючись на роботі, не ділиться
своїми думками у засобах масової інформації. Ми всі різні. Якщо висловлювання
своєї позиції – це не просто миттєва реакція, переважно емоційна, а
аргументований виступ, то, як і будь-яка серйозна справа, потребує
професійності, обізнаності, перевірки джерел і таке інше. Тому кожен вчиняє як
вважає за потрібне – хтось реагує оперативно, хтось – через літературний твір.
Але є настільки сильні
подразники, що вимагають реакції тут і тепер, і тоді письменники висловлюють
своє ставлення до певних подій спільними діями, акціями, виступами – ініціюючи
їх або долучаючись до ініціативи інших».
Далі
буде.
Фото https://bookforum.ua/participants/32
Джерела:
Вдовиченко
Г.К. Бора: роман / Г. Вдовиченко. – 2-ге вид. – Харків: Клуб сімейного
дозвілля, 2015. – 238 с.
Вдовиченко
Г. Інші пів'яблука: роман / Г. Вдовиченко; передм. М. Рудської. – Харків: Кн.
Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 252 с.
Вдовиченко
Г. Пів'яблука: роман / Г. Вдовиченко. – Київ: Нора-Друк, 2008. – 240 с. –
(Популярні Книжки).
Вдовиченко
Г.К. Купальниця: роман / Г. Вдовиченко. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2012.
– 238 с.
Вдовиченко
Г.К. Ліга непарних шкарпеток / Г. Вдовиченко. – Харків: Клуб сімейного
дозвілля, 2013. – 128 с.
Вдовиченко
Г.К. 36 і 6 котів-детективів [Шрифт Брайля]: у 2-х ч. Ч. 1 / Г.К. Вдовиченко. –
Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – [102] с.
Вдовиченко
Г.К. 36 і 6 котів-детективів [Шрифт Брайля]: у 2-х ч. Ч. 2 / Г.К. Вдовиченко. –
Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – [97] с. –
***
20
письменників сучасної України / упоряд. О.В. Красовицький. – Харків: Фоліо,
2011. – 379 с. – укр. і рос. мовами.
20
письменників сучасної України: збірка / [упоряд. і передм. О.В. Красовицького].
– Харків: Фоліо, 2011. – 381 с.: фотогр. – Текст укр. та рос.
Історія
України очима письменників: [зб. оповід., уривків з романів, візій, повістей] /
упоряд. та вступ. ст. О.В. Красовицького; худож.-оформ. О.М. Іванова. – Харків:
Фоліо, 2013. – 510 с.
***
https://www.facebook.com/share/1EAX6qeB5E/
http://graduates.lnu.edu.ua/interview/halyna-vdovychenko/
https://zahid.espreso.tv/naykrashche-lyudinu-stabilizue-tvorchist-i-kultura-galina-vdovichenko
https://rozmova.wordpress.com/2024/06/19/halyna-vdovychenko-12/
https://rozmova.wordpress.com/2019/10/01/halyna-vdovychenko-7/
https://bookforum.ua/en/p/vidvertyj-tekst-pro-stosunky-roman-galyny-vdovychenko-najvazhlyvishe-naprykintsi
https://starylev.com.ua/blogs/shcho-chytayut-ti-hto-stvoryuye-knygy-rozmova-chetverta?srsltid=AfmBOopdY-MCItt7XCxNiFzy9iS_BCpKg4ryzHMhdFsDadzjbg3ztOPX
https://www.bbc.com/ukrainian/features-46032539
https://wz.lviv.ua/interview/499762-dity-peretiahly-mene-na-svoiu-terytoriiu
https://wz.lviv.ua/interview/397659-mii-novyi-roman-dlia-tykh-komu-varto-vchasno-zrobyty-reviziiu-svoikh-stosunkiv-iz-blyzkoiu-liudynoiu
https://starylev.com.ua/old-lion/author/galina-vdovicenko?srsltid=AfmBOooSYfzEFr5E1NwlvNKDFToIvUOnEhw7FIjW5BERcAaxZbuj4tyI
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/galina-vdovichenko-lyudi-ne-zdogaduyutsya-sho-ya-y/
https://www.facebook.com/share/g/14bUKqAt6Jw/
https://blog.yakaboo.ua/vdovychenko/
https://archive.chytomo.com/interview/7-zapitan-pismenniku-galina-vdovichenko
https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas/prodovzhennya-36-i-6-kotiv-obov-yazkovo-bude-galyna-vdovychenko?fbclid=IwY2xjawRf8QpleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeeviiy_wRgZdAfv1rLT9t1UuUcJMOfESkA2Nbzx8kgNLxNDWOjljMT-OIOtU_aem_BsZop6ZoRl57_hrTevcrxA
https://espreso.tv/galina-vdovichenko-u-lyudey-yakim-vdalosya-vibratis-iz-okupovanogo-mariupolya-pershim-pitannya-bulo-kiiv-nash
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар