Територія особистості

Галина Вдовиченко: 
«Головне – берегти і цінувати 
одне одного»

 Від раннього дитинства вона збирає домашню бібліотеку. Батьки ніколи не шкодували грошей на книжки. Дівчинка ішла зі школи й обов'язково заходила до книгарні. Зараз книжок вдома стільки, що каже, немов живе в бібліотеці, але це для неї це цілком комфортно. Час від часу перебирає, дещо дарує, віддає, але купує й далі, хоча простору вже обмаль.

Серед особливих для неї –  «П’ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна. Цей улюблений, пронесений крізь часи скарб, їй дванадцятирічній, віддали в дитячій бібліотеці – списали через пошкодження. Книжка була стара, палітурка відпала, кільканадцять сторінок втрачені. Вона переписала з нової відсутні на аркуші шкільного зошита та вклеїла. Це одне з улюблених занять дитинства – лікувати книжки. Той «Капітан» дотепер живе в її львівській домашній  бібліотеці, нагадуючи про давнє, майже сакральне ставлення до читання.

Її тато познайомився з мамою, коли служив у Мурманській області, невдовзі привіз до своїх батьків на Франківщинку в село Отинія. Чужинку зустріли як рідну. Тато був військовий, мама – медсестра. Дівчинка народилася на Кольському півострові у містечку Печензі (колишнє фінське Петсамо). Дитинство минуло на західних теренах України на Франківщині та Львівщині. Де б не були, постійно поверталися до бабусиної хати. Отинія була маленькою батьківщиною, незмінним місцем генетичної відданої любові.

Коли була в старших класах, батьки потрапили до Сирії, де працювали впродовж двох років. Галина з сестрою лишалися в москві, закінчували школу.

Після закордонного відрядження батькові запропонували в Сирії залишитись, але було прийнято спільне одностайне сімейне рішення повертатись додому в Україну. Так родина опинилась у Львові.

Її улюблені місця тут пов’язані з дахами, бо Львів з висоти має зовсім інший вигляд, «...коли впізнаєш – це як риси дорогої людини, тільки в іншому ракурсі. Саме на таких дахах живуть герої моєї книги – містельфи. Це – крилаті міські ельфи. Тому й слово таке. Місто + Ельфи = Містельфи».

Галина Вдовиченко в «Території особистості».

Олена Ємельянова

 

«Атмосфера бібліотеки завжди мене надихала, любила цю тишу, зосередженість на книжках. Любила спостерігати в бібліотеці за людьми».
 
«Бо, якщо ти живеш – отже це потрібно, значить ще не виконали свого завдання на землі. Тому треба наповнити своє життя змістом, самореалізацією...».
 
«Відраза перетворилась на байдужість. Хапнувши через край, ризикуєш радикально змінити смаки».
 
«Вона (книга – пр. авт.) має відповідати одному простому критерію: не ЩО, а ЯК. Не так важлива тема, сюжет, герої та інше, як стиль автора, його інтонація. Це найважливіше у книжці. Відчуваю насолоду, коли, читаючи, підхоплююсь від захвату: от дідько! як так можна?!! Як він/вона це робить! І перечитуєш абзац або речення».
 
«Головне – берегти і цінувати одне одного».
 
«Головне – зробити те, чого прагнеш, на межі своїх можливостей. І підняти після цього планку вище».
 
«Дуже добре пишеться рано-вранці на подвір’ї в селі за Добромилем, куди ми влітку їздимо. Пташки співають, сусідські кури квокчуть неподалік… У хаті за спиною всі ще сплять…
Мрію про робочий кабінет – зручний стіл, зручне крісло, комп’ютер, усі стіни в книжкових полицях. Не треба щоразу прибирати зі столу. Посеред хаосу папірців чудово працюється. А нещодавно подумала: та ж у мене вся квартира – кабінет: де хочу, там і працюю, хоч у кухні, хоч на балконі! І всюди книжки, навіть у коридорі й на балконі».
 
«Для мене ранок – це не час для сну, це час для якоїсь діяльності. Мені дуже подобається, як сонце підіймається, бачити росу на траві... Це той час, коли все дуже швидко змінюється, і якщо ти це не встигнеш зафіксувати, вважай, що день почався посередині».
 
«Для дітей писати легше. Головне – відігнати від клавіатури дорослого автора і дати волю дитині, випустити її із себе. Переконатися, що вона не втратила свого особливого сприйняття світу. Нехай розповідає історії. В них буде і гумор, і страх, і абсурд, і гра зі словами, і просто гра, а все важливе буде зрозумілим без наголошування на ньому, наче між рядками. А дорослий автор нехай дослухається і записує, втручаючись лише тоді, коли йому справді варто втрутитися. І то непомітно, без дидактики, бо справжня школа життя далека від лобових повчань...
Дитяча книжка пишеться іноді за кілька підходів, іноді починається – і замовкає на кілька років».
 
Далі буде.
 
Фото https://espreso.tv/galina-vdovichenko-u-lyudey-yakim-vdalosya-vibratis-iz-okupovanogo-mariupolya-pershim-pitannya-bulo-kiiv-nash

Джерела:
Вдовиченко Г.К. Бора: роман / Г. Вдовиченко. – 2-ге вид. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2015. – 238 с.
Вдовиченко Г. Інші пів'яблука: роман / Г. Вдовиченко; передм. М. Рудської. – Харків: Кн. Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 252 с.
Вдовиченко Г. Пів'яблука: роман / Г. Вдовиченко. – Київ: Нора-Друк, 2008. – 240 с. – (Популярні Книжки).
Вдовиченко Г.К. Купальниця: роман / Г. Вдовиченко. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2012. – 238 с.
Вдовиченко Г.К. Ліга непарних шкарпеток / Г. Вдовиченко. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. – 128 с.
Вдовиченко Г.К. 36 і 6 котів-детективів [Шрифт Брайля]: у 2-х ч. Ч. 1 / Г.К. Вдовиченко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – [102] с.
Вдовиченко Г.К. 36 і 6 котів-детективів [Шрифт Брайля]: у 2-х ч. Ч. 2 / Г.К. Вдовиченко. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – [97] с. –
***
20 письменників сучасної України / упоряд. О.В. Красовицький. – Харків: Фоліо, 2011. – 379 с. – укр. і рос. мовами.
20 письменників сучасної України: збірка / [упоряд. і передм. О.В. Красовицького]. – Харків: Фоліо, 2011. – 381 с.: фотогр. – Текст укр. та рос.
Історія України очима письменників: [зб. оповід., уривків з романів, візій, повістей] / упоряд. та вступ. ст. О.В. Красовицького; худож.-оформ. О.М. Іванова. – Харків: Фоліо, 2013. – 510 с.
***
https://www.facebook.com/share/1EAX6qeB5E/
http://graduates.lnu.edu.ua/interview/halyna-vdovychenko/
https://zahid.espreso.tv/naykrashche-lyudinu-stabilizue-tvorchist-i-kultura-galina-vdovichenko
https://rozmova.wordpress.com/2024/06/19/halyna-vdovychenko-12/
https://rozmova.wordpress.com/2019/10/01/halyna-vdovychenko-7/
https://bookforum.ua/en/p/vidvertyj-tekst-pro-stosunky-roman-galyny-vdovychenko-najvazhlyvishe-naprykintsi
https://starylev.com.ua/blogs/shcho-chytayut-ti-hto-stvoryuye-knygy-rozmova-chetverta?srsltid=AfmBOopdY-MCItt7XCxNiFzy9iS_BCpKg4ryzHMhdFsDadzjbg3ztOPX
https://www.bbc.com/ukrainian/features-46032539
https://wz.lviv.ua/interview/499762-dity-peretiahly-mene-na-svoiu-terytoriiu
https://wz.lviv.ua/interview/397659-mii-novyi-roman-dlia-tykh-komu-varto-vchasno-zrobyty-reviziiu-svoikh-stosunkiv-iz-blyzkoiu-liudynoiu
https://starylev.com.ua/old-lion/author/galina-vdovicenko?srsltid=AfmBOooSYfzEFr5E1NwlvNKDFToIvUOnEhw7FIjW5BERcAaxZbuj4tyI
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/galina-vdovichenko-lyudi-ne-zdogaduyutsya-sho-ya-y/
https://www.facebook.com/share/g/14bUKqAt6Jw/
https://blog.yakaboo.ua/vdovychenko/
https://espreso.tv/galina-vdovichenko-u-lyudey-yakim-vdalosya-vibratis-iz-okupovanogo-mariupolya-pershim-pitannya-bulo-kiiv-nash

https://archive.chytomo.com/interview/7-zapitan-pismenniku-galina-vdovichenko
https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas/prodovzhennya-36-i-6-kotiv-obov-yazkovo-bude-galyna-vdovychenko?fbclid=IwY2xjawRf8QpleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeeviiy_wRgZdAfv1rLT9t1UuUcJMOfESkA2Nbzx8kgNLxNDWOjljMT-OIOtU_aem_BsZop6ZoRl57_hrTevcrxA

 

 

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут