Пунктир

 

Ігор Стамбол: «Кожен видатний українець зробив внесок,
певний свій «пазл» у розвиток нашої культури й держави»
(продовження)

З вікон школи, де він навчався «можна було вгледіти будинок знаменитого на весь світ Сергія Панкеєва – Людини-вовка – та козацькі хрести на цвинтарі». Ці знаки спонукали, він «ще більше зацікавився історією та потрапив на історичний факультет університету, названого іменем першого з-поміж українців нобелівського лауреата – Іллі Мечникова. Пишучи курсові роботи, я націлювався на наймасштабніші теми, які допомогли б розуміти проблеми українського суспільства в минулому і в сучасності. А що може бути впливовішим за політичну думку і її носіїв?».
Ігор Іванович закінчив Одеський національний університет імені І.І. Мечникова (спеціальність «Історія України» й аспірантуру Одеського національного університету імені Іллі Мечникова  за тією ж спеціальністю.
Є автором творів у жанрах історичної, містичної та гостросоціальної прози. У 2014 посів третє місце у категорії публіцистика на конкурсі «Мій Шевченко», що проводився одеською газетою «Чорноморські новини».
Історик, біографіст, письменник. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень НБУВ, доцент кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
У його студентських дослідженнях центральне місце займає найвидатніший український публіцист минулого століття Дмитро Донцов. «Його діяльність і тексти – це не шаблоні кілька рядків, які можна знайти в підручниках історії, а велетенський рій ідей і постулатів щодо кожної з проблем українців: від політики й історії до культури й мистецтва. Але головна річ у тім, що Донцов як ніхто зміг проаналізувати нікчемність імперії, яка й сьогодні прагне вчинити геноцид українців. Ідеї, гасла й тексти цього мислителя надихали цілі покоління українців минулого до боротьби за свободу та власну ідентичність – і надихають досі. Уже тоді я усвідомив значення суспільно-політичної діяльності окремої постаті та здивувався, чому Донцов і подібні постаті такі маловідомі. Адже "на їхніх плечах" ми могли би прогресувати значно швидше. Звісно, відповідь криється в роках цензури – та водночас і в інтелектуальних лінощах».
Ігор Стамбол в продовженні «Пунктиру».  

                            Олена Ємельянова

«Ми всі трохи герої власних нерозказаних історій».

 «Мені подобається тема, що Марк Твен в Одесу приїздив. Такий сюжет, що він вибирається ледь не в першу кругосвітню подорож або якусь круїзну подорож в історії і вони за якоюсь незапланованою потребою потрапили до Одеси. Можливо саме тут він побачив образ волоцюги, тому й змалював Геккельбері Фіна. І це дуже цікаво насправді і каже про нашу включеність. Одеса все одно відома.

Це її щастя та її прокляття. Бо якщо зараз подивитися як дивляться на Одесу в світі, що таке "Клуб одеситів", я не знаю насправді їх візії. Чи візії тих, хто намагається пропагувати в світі ідею якоїсь Одеси... Вони дуже часто, мені здається, зараз шкодять...»

«Навіть зламане серце здатне любити». 

«Наша історія – це не лише дати, це передусім характери, які вистояли там, де інші здалися». 

«Однозначно вся російська еліта не відпускала Україну назавжди. Імперія не може віддавати свої території, яка ж вона тоді імперія. Можна сказати, виходячи з тієї книги (Володимир Крижановський "Ми знову здобули державність"), досвіду тієї людини, осмислення того періоду, що конфлікт був неминучий. Один з розділів якраз так і називається – "Конфлікт неминучий".
З одного боку – це дійсно імперські прагнення, з іншого – як історик скажу, що росія взяла собі за основу Русь, навіть в назву, і от Русь від них відходить, тобто Україна. Що лишається? Що таке росія без Русі? От вони це мають повернути. До речі цікаво, що це думка не Крижанівського, не моя, а наших мислителів середини XX століття».

Фото https://portalhistoryua.com/expert/igor-stambol/

https://news.vn.ua/podillia-ne-dalo-sebe-zrusyfikuvaty-istoryk-ihor-stambol/

Далі буде. 

 Джерела:
Стамбол, Ігор Іванович. Іван та Юрій Липи / І.І. Стамбол, С.В. Кучеренко.– Харків: Бібколектор, 2016.– 121 с.
Стамбол, Ігор. Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка / І.І. Стамбол.– Київ: Кліо, 2024.– 192 с.
***
https://youtu.be/2eM39Unk_mg?si=Vp8tuT5kPG-AfgPb
https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=4486
https://intent.press/publications/society/2024/sho-take-rosiya-bez-rusi-istorik-igor-stambol/
https://portalhistoryua.com/expert/igor-stambol/
https://surl.li/msiwzg

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут