Територія особистості

村上春樹. 
Власний стиль (продовження)

Початок його письменницької кар'єри почнеться в класичному «стилі Муракамі», тобто цілком несподівано. В категорично повсякденному на нього раптово обрушилася містична істина, яка назавжди змінила життя.
    1 квітня 1978, 13:30, стадіон Мейдзі Дзінгу. 29-річний Муракамі лежав на траві, потягував холодне пиво, іноді поглядав на небо і насолоджувався грою. Стадіон був напівпорожній. Swallows приймав Hiroshima Carp. Такеші Ясуда легко провів три аути і легко вибив нападаючих суперника. Дейв Хілтон – молодий гравець команди Swallows, відбив м'яч до задньої лінії поля. Тріск бити по м'ячу пролунав по всьому стадіону.
    «Саме в той момент мене осяяло – я хочу написати новелу. Я досі пам'ятаю широке чисте небо, почуття свіжої трави, доленосний тріск биті. Щось спустилося з неба в мить, і я все прийняв.
    У мене не було амбіцій стати письменником. Було лише сильне бажання написати новелу. У магазині Kinokuniya я купив пачку паперу для письма і п'ятидоларову ручку Сейлор...».
    До кінця осені він закінчив рукопис на сто тридцять сторінок з назвою «Слухай пісню вітру». Чуттєва, прозоро-лаконічна історія про безіменного 21-річного оповідача, його друга на прізвисько Пацюк та жінку з чотирма пальцями. В оповіданні нічого особливого не відбувається, «але голос Муракамі відчувається від самого початку: дивна суміш туги та екзотики».
    На тих перших повітряних сторінках Муракамі сан примудряється згадати безліч маркерів західної культури: «Лессі», «Клуб Міккі Мауса», «Кішка на розпеченому даху», «Каліфорнійські дівчата», Третій фортепіанний концерт Бетховена, французькй режисер Роже Вадім, Елвіс Преслі, мультяшний птах Вудсток, Сем Пекінпа... Жодного посилання на твір японського мистецтва у будь-якому вигляді.
    Він не знав, що із новелою робити, але поклався на волю випадку та віддав до літературного журналу Gunzo на конкурс молодих письменників. Навіть не зробив копію, бо був більше зацікавлений закінчити писання, ніж випустити його у світ.
  «Це була неймовірна осінь. Небо було чистим, а дерева гінгко перед Меморіальною галереєю Мейджі були такими золотими, як ніколи раніше в моєму житті».
     Якось вихідного дня японський літературний журнал розбудив його телефонним дзвінком з повідомлення, що «Вітер» увійшов до шорт-аркуша премії для молодих письменників.
    Муракамі  почув, поклав слухавку та вирушив на прогулянку з дружиною Йоко. Він пам'ятає, що дорогою вони знайшли пораненого голуба та віднесли його до місцевої поліцейської дільниці. «В ту неділю було сонячно і ясно, дерева, будівлі та вітрини крамниць сяяли в весняному сонячному світлі. Саме тоді мене осяяло. Я виграю приз. І стану письменником, який досягне певного успіху. Це було зухвале припущення, але в ту мить я був впевнений, що це станеться. Абсолютно впевнений. Не в теоретичному сенсі, а безпосередньо та інтуітивно».
    Він переміг.
    Ще через рік вийшов «Пінбол 1973».
 Він продовжував займатись джазовим клубом і міг писати лише вдома за кухонним столом, поки не засинав.
    «Я відчував, що проживаю два життя і поступово усвідомив, що хочу писати більш суттєві роботи. Мені сподобався процес написання перших двох творів, але в кожному були частини, якими я не був задоволений, бо працювати міг лише уривками, викроюючи частки часу... результат був далекий від глибокого і досконалого».
    Він відчував, що отримав чудову можливість бути письменником і хотів реалізувати себе в цьому. Після довгих роздумів закрив бізнес. Прибуток від джазового клубу значно перевищував зарплатню новеліста, але це була реальність, яку він собі дозволив. Незважаючи на всі заперечення друзів і відчутні борги за кредитами, він перегорнув минуле та «трохи ніяково став називати себе письменником».
    У квітні було завершено «Полювання на овець». «Ця новела була набагато довшою за попередні, масштабнішою і продиктованою історією. Після її закінчення в мене з'явилося приємне почуття, що я сформував свій стиль. Зараз я вже міг уявити своє життя новеліста».
    Редактори в Gunzo не звернули увагу на «Овець». Зовсім. Читачі, після виходу в 1982 у видавництві Kodansha, навпаки, полюбили. Муракамі сан був щасливий. Це був справжній старт для пошуків власного стилю, ані японського, ані американського. Авторського.

Олена Ємельянова

Далі буде.

 
Фото https://www.theguardian.com/books/2011/oct/14/haruki-murakami-1q84
 
Джерела:
Муракамі, Харукі. Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. О. Забурана. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 301 с.
Муракамі, Харукі. Погоня за вівцею: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012. – 318 с. – (Література).
Муракамі, Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 1. – Харків: Фоліо, 2005. – 350 с.
Муракамі, Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 2. – Харків: Фоліо, 2006. – 319 с.
Муракамі, Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012. – Кн. 1. – 2012. – 504, [2] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі, Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І.П. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2009. – Кн. 2. – 2012. – 447 с.
Муракамі, Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012. – Кн. 3. – 2012. – 542, [1] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі, Харукі.Про що я говорю, коли говорю про біг = What I talk about when I talk about running: A Memoir / Х. Муракамі; пер. з англ. О. Михельсон. – Київ: Yakaboo Publisching, 2020. – 160 с.
***
https://nogibogi.com/haruki-murakami-running-novelist/
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/
https://www.nytimes.com/2011/10/23/magazine/the-fierce-imagination-of-haruki-murakami.html
https://bombmagazine.org/arti.../1994/01/01/haruki-murakami/
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://english.kyodonews.net/articles/-/8530
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://www.newyorker.com/books/this-week-in-fiction/haruki-murakami-02-17-20
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут