村上 春樹. Власний стиль
(продовження)
Чимало зустрічей під час роботи над
документальними історіями – ще один комунікаційний маркер його стилю.
Мова, зокрема, про книгу «Підземка», що
спирається на інтерв'ю з очевидцями та постраждалими після газової атаки з
використанням зарину в Токійському метро в 1995-му, а також із членами секти «Аум
Сінрікьо», відповідальними за це. Протягом року роботи письменник опитав 65
респондентів, результати ж зустрічей надрукував у величезній двотомній книзі.
«Мене не було в Японії саме
в той період, коли економічна мильна бульбашка збільшився до максимуму, у всіх
з'явилось багато зайвих грошей, ціни на життя підскочили, все дорожчало – земля, акції... коли ця бульбашка лопнула, сталось дві трагедії:
гігантський землетрус у Кобе і газова атака «Аум-Сінрікьо» в токійському метро.
Японія, в яку я повернувся, перебувала в шоці та в повному хаосі. ...я
відчував, що повинен повернутися...».
«Підземка» – дуже сильна документальна
історія. Без упереджень і оціночних маркерів. Безпристрасна. І в тому її
неймовірна сила каяття за омани, тих хто скоїв ці трагедії, тих, хто
постраждав. Муракамі ставить питання й ніби відходить убік. Але творить цю
ілюзію по-журналістські майстерно, бо реально відчуваєш, що відповідь слухає й
саме тому вона «заходить» у твій мозок і серце. І учасники опиняються немов великим
планом, де в кожного своя реальність, яку автор робить справжнім історичним
документом правди, з усіма нюансами та подробицями, без ретуші.
Як воно, коли тебе запитують ті, хто
читає твої книги? Так, для Муракамі-сан набагато цікавіше ставити питання, ніж
вигадувати або давати на них відповідь. Але, як пам'ятаємо, він людина
зацікавлена, в тому чого ще не робив, тому на початку 2015-го з'явилась
відповідна заява на сайті Murakami-san no Tokoro про готовність бути відкритим
для будь- яких питань. Справедливості заради, зазначу, що подібні спроби він уже
мав, але подібного результату точно не очікукував.
«Я думав, що отримаю близько
10 тисяч листів, але їх виявилося вчетверо більше», – розповідав він пізніше газеті JapanTimes, – а саме 37 465».
Прозаїк, який входить до ста
найвпливовіших людей за версією журналу Time, відповів на 3 716 і
перетворив це листування в книгу. В друковану версію Murakami-san no Tokoro
увійшло 473 відповіді. Повна версія листування доступна в електронному форматі,
еквівалентному восьми друкованим томам. 13-те місце в списку на японському
Amazon, за оцінкою TheGuardian книга стала безумовним бестселером 2015 року.
Тисячі звернень не лише як до
письменника, а і як до порадника з особистих питань. Наприклад, одна з читачок,
одружена дама з дітьми, яка мала роман, запитала чи є деяка збірка правил для
порочних жінок. «Зрада – є зрада, але я думаю, що вам варто бути
обережніше зі словом на літеру "р" (розлучення). Вимовляти його
вголос занадто небезпечно. Сподіваюсь, у вас все владнається. Ви не жахлива
жінка. Це достатньо розповсюджене явище. Але ви починні бути обережніше в своїх
діях». Були питання про наявність почуттів у котів, чи здатні вони
розуміти, наприклад, сльози господарів. «Я думаю, або ви, або ваш кіт
занадто чуттєві. Я мав багато котів, але ні один не був настільки жалістливим.
Навпаки, вони були настільки егоїстичними, наскільки це можливо».
«Мені скоро виповниться тридцать, але
я не відчуваю, що досягнув чогось», – починалося ще одне зі звернень.
Питали і про висунення на Нобелівську
премію з літератури, чи не бачить себе кішкою. «Кішкою –
ні, з задоволенням став би вітром». Щодо премії: «Букмекери, що
не мають стосунку до Нобелівського комітету, роблять якісь ставки. Але це ж не
біга!».
На питання щодо його думок стосовно
кризи в країні, культуру якої він так полюбляє, відповідає не одразу. «Коли
я був підлітком, в 1960-х, це був час ідеалізму. Ми вірили, що світ стане
кращим, якщо ми постараємось. Сьогодні люди в це не вірять, думає це сумно.
Люди говорять, що мої книги дивні, але за цією дивністю повинен бути кращий
світ. Просто нам потрібно пережити цю дивність, перед тим, як ми доберемось до
найкращого світу. В цьому базова структура моїх оповідань: ти мусиш пройти
крізь пітьму, крізь підвалини, перед тим як дістатись до світла».
Олена Ємельянова
Далі буде.
Фото
https://www.cw.com.tw/article/5097870
Джерела:
Муракамі,
Харукі.Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі: роман / Х. Муракамі; пер. з
яп. О. Забурана. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 301 с.
Муракамі,
Харукі. Погоня за вівцею: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків:
Фоліо, 2012. – 318 с. – (Література).
Муракамі,
Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 1. –
Харків: Фоліо, 2005. – 350 с.
Муракамі,
Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 2. –
Харків: Фоліо, 2006. – 319 с.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012.
– Кн. 1. – 2012. – 504, [2] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І.П. Дзюба. – Харків: Фоліо,
2009. – Кн. 2. – 2012. – 447 с.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012. – Кн. 3.
– 2012. – 542, [1] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі,
Харукі.Про що я говорю, коли говорю про біг = What I talk about when I talk
about running: A Memoir / Х. Муракамі; пер. з англ. О. Михельсон. – Київ:
Yakaboo Publisching, 2020. – 160 с.
***
https://nogibogi.com/haruki-murakami-running-novelist/
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/
https://www.nytimes.com/2011/10/23/magazine/the-fierce-imagination-of-haruki-murakami.html
https://bombmagazine.org/arti.../1994/01/01/haruki-murakami/
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://english.kyodonews.net/articles/-/8530
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://www.newyorker.com/books/this-week-in-fiction/haruki-murakami-02-17-20
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:
Дописати коментар