村上 春樹. Власний стиль
(продовження)
Його щоденний письменницький
розпорядок – це теж про власний стиль.
Після закриття бару разом із дружиною
Муракамі переїхав в Нарасіно, префектуру Шіба. Сільська місцевість ніякої
спортивної інфраструктури. Вибору не було, і він просто почав бігати.
Символічний прощальний жест із життям, яке колись вів.
З тих пір день в Муракамі починається
о четвертій (іноді о другій) ранку, пише
він 5–6 годин, створює по десять сторінок на день. Після чого пробіжка не менше
шести міль, плавання, велосипед.
«Коли я володів
джаз-клубом, я жив настільки безладно та заплутано – вкладався спати о третій
або четвертій ранку – тому, коли став письменником, вирішив жити дуже
розміреним життям: прокидатися рано, лягав рано, займатись спортом щодня».
У школі він не любив уроків
фізкультури, ніколи не був атлетичним або спритним, тому види спорту, де
потрібно приймати рішення зі швидкістю світла, не були його натхненним
ковзаном. Тому вибір бігу на довгі
дистанції безболісно вбудував у новий спосіб життя.
Біг є своєрідною проєкцією його
особливостей стосовно навчання від молодшої школи до коледжу, коли його
змушували вчити все підряд, а йому було це категорично нецікаво. Незважаючи на
добрі оцінки, він не пам'ятає, щоб його хвалили за результат або за те, що
зробив щось краще за всіх. «Я почав отримувати задоволення від навчання,
закінчивши коледж, коли міг вивчати предмет, який мене зацікавив, у власному
темпі. Тоді я був вмотивованим і ефективним в отриманні знань».
Зізнається, що з віком біжить не так
часто. Під час цього ні про що не думає, пітніє та хоче пива. Суцільна проза ٩(｡•́‿•̀｡)۶ Стосовно марафону на Хоккайдо колись біг одинадцять годин, ледве не вмер. «Для
того, щоб писати потрібна сильна концентрація, а для цього досконала фізична
витривалість. До речі, японські письменники дуже недбало ставляться до свого
фізичного стану. Юкіо Місіма ледь не єдиний виняток. Вважаю, що повинен бути
фізично сильним, для того щоб писати сильні речі».
Цей ритм – для нього віднайдене справжнє
глибоке щастя. Він називає такі дні приємними, тому що чим їх більше, тим йому
веселіше, бо більше нових створених сторінок. «Я дійсно не розумію, чому
людям подобається читати мої довги книги. Але я дуже популярний».
Отже, він полюбляє бейсбол, за те, що
нудний, та бігати. «Більшу частину
того, що я знаю про письменство, я дізнався, бігаючи щодня», –
побачимо в його мемуарах 2007-го.
Немов клацнувши своєріднии тумблером «бейсбол-біг»
задля зміни темпоритму подалі від надзвичайних емоцій, які змушують читачів
лишати на сторінках його творів безліч знаків оклику, Харукі відновлюється.
Стиль руху тіла – завжди красномовний відбиток, у його випадку він легкий,
спокійний, ритмічно діловий. Має
Муракамі й «свій» Пагорб, поблизу місця, де мешкає, де земля немов нахилена
біговими доріжками, що креслять численні круті повороти. З вершини того пагорба
видно море, що тягнеться між Японією й Америкою, біля підніжжя село, магазин
для серферів на головній вулиці, ряд рибальських будинків із традиційним
«рибальським святилищем» в одному з дворів.
Якось Муракамі довелося бігати
із самим Джоном Ірвінгом у Центральному парку, коли був молодим, ще нікому не
відомим перекладачем.
«Марафонський спорт не для
кожного, як і письменство – професія не для всіх. Ніхто мені
не радив і не пропонував бути письменником. У мене лише була ідея бути певною
людиною і я слідував їй...».
Він почав бігати в знакові тридцять три. «...У такому віці помер Ісус Христос, а життя Ф. Скотт Фіцджеральда
хилилося до заходу сонця. Це вік перехресть і вибору шляху... і це була моя
запізніла, але справжня точка відліку як письменника».
Олена Ємельянова
Далі буде.
https://www.instagram.com/p/DR9IppPCNGG/
Джерела:
Муракамі,
Харукі. Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі: роман / Х. Муракамі; пер.
з яп. О. Забурана. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. – 301 с.
Муракамі,
Харукі. Погоня за вівцею: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків:
Фоліо, 2012. – 318 с. – (Література).
Муракамі,
Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 1. –
Харків: Фоліо, 2005. – 350 с.
Муракамі,
Харукі. Танцюй, танцюй, танцюй / Х. Муракамі; Пер. з яп. І.П. Дзюба. Т. 2. –
Харків: Фоліо, 2006. – 319 с.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012.
– Кн. 1. – 2012. – 504, [2] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І.П. Дзюба. – Харків: Фоліо,
2009. – Кн. 2. – 2012. – 447 с.
Муракамі,
Харукі. 1Q84: роман / Х. Муракамі; пер. з яп. І. Дзюба. – Харків: Фоліо, 2012. – Кн. 3.
– 2012. – 542, [1] с. – Пер. изд.: 1Q84 / Murakami H. – Tokyo, 2010.
Муракамі,
Харукі.Про що я говорю, коли говорю про біг = What I talk about when I talk
about running: A Memoir / Х. Муракамі; пер. з англ. О. Михельсон. – Київ:
Yakaboo Publisching, 2020. – 160 с.
***
https://nogibogi.com/haruki-murakami-running-novelist/
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/
https://www.nytimes.com/2011/10/23/magazine/the-fierce-imagination-of-haruki-murakami.html
https://bombmagazine.org/arti.../1994/01/01/haruki-murakami/
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://english.kyodonews.net/articles/-/8530
https://www.cw.com.tw/article/5097870
https://www.newyorker.com/books/this-week-in-fiction/haruki-murakami-02-17-20
https://lithub.com/a-feminist-critique-of-murakami-novels-with-murakami-himself/
Немає коментарів:
Дописати коментар