Дяченко, Марина Юріївна.
Армагед-дом : роман / М. Ю. Дяченко, С. С. Дяченко; пер. О. О. Якименко. –
Харків : Фоліо, 2012. – 380 с. – (Єврокон-2005: Кращі письменники-фантасти
Європи).
Тема апокаліпсису розроблена та переспівана
письменниками-фантастами досить докладно: кінець світу як наслідок світової
війни, падіння величезного метеориту, кліматичної чи екологічної кризи… Але
ідея відомих фантастів Дяченків перевершила усе. Уявіть собі не разовий кінець
світу, а апокаліпсис кожного покоління – кожні двадцять років. Дитина
народжується, росте – і з часом дізнається, що через скільки-там років на тебе
чекають Врата, в які треба встигнути проштовхатися серед знавіснілого натовпу.
Хто впав – вже не встане. А над Землею встає зловісна червона заграва, що
спалює все на своєму шляху, і шукають
поживи чудовиська-людожери. Коли все закінчується, люди виходять із Воріт і
починають гарячково розмножуватись.
Головна героїня роману, Лідка, ще підлітком усвідомлює
всю безглуздість життя. Від батька свого однокласника вона довідалася про
таємницю: у Врата проштовхуються тільки прості люди, а «потрібні люди»
проходять раніше за всіх спокійно, без
жертв. Після вбивства цього чоловіка, що був її першим коханням, вона присвячує
своє життя розгадці причин апокаліпсису. Минають цикли: 20, 40, 60 років.
Бентежна чиста юність змінюється на розрахунок, цинізм,
підлість та … щастя материнства. І от – стара жінка з ціпком приходить на берег
моря і вдивляється в його далечінь. Чоловік помер, син загинув, таємниця
апокаліпсису зосталася нерозгаданою, бо цикли знищення закінчилися. Чому?
Невідомо…
Немає коментарів:
Дописати коментар