Досліджуємо край

Археологічні джерела у дослідженнях побуту мешканців козацької Самарі – Новобогородицької фортеці   

( продовження)

 

За знахідками можна визначити ремісничо-торгівельну спрямованість господарчої діяльності мешканців посаду. Її початок закладено за часів існування Самарі, що підтверджується знахідками торгівельних пломб з Польщі (Гданськ), Нідерландів (Гельдерн), Нюремберга та ін. 1524, 1525 та наступних років, торгівельних жетонів з Франції та Німеччини, європейських та близькосхідних важків для зважування дорогоцінних металів. Про зв’язки із північною Росією свідчать пул ХV ст. чекану новгородського монетного двору та печатка новгородського «гостя» ХVІ ст. Активність зовнішніх зв’язків підтверджують також чисельні імпорти західноєвропейського походження. Є підстави говорити про існування у Самарі, а згодом – в Новобогородицькій фортеці митниць, що підтверджує знахідка печатки, тотожної Великій печатці Московської митниці початку ХVІІІ ст.

Поряд із торгівлею, яка мала транзитний характер, пов’язуючи Придніпров’я із східними регіонами, встановлюється важлива роль місцевого ремісництва. За часів Самарі переважало виготовлення знарядь праці для власних потреб; в Новобогородицькій фортеці зафіксована діяльність майстерень, в першу чергу металообробних, що підтверджується асортиментом виробів та їхньою кількістю. Це необхідні для будівництва у великій кількості цвяхи: так, у житлі № 6 в дерев’яному ящику їх було знайдено 270. Наявні мостові, корабельні, будівельні, шпалерні різновиди гвіздків. Також зафіксовано існування майстерні з виготовлення сільськогосподарських знарядь та інструментів, до продукції котрої належав скарб з сокир, долот, чисельних підков, кріплення до коси, накладок возів тощо. Численні залізні шлаки засвідчують існування кількох кузень. Деревообробні інструменти і знахідки решток виробів з деревини також пов’язані з ремісничою діяльністю. Присутність кравецьких ножиць і чисельних наперстків засвічує існування майстрів з виготовлення одягу. В похованні жінки за кочівницьким обрядом знайдено рештки одягу і добре збережені короткі шкіряні чобітки із пряжками і підборами.

 

Ірина Ковальова,

доктор історичних наук, професор ДНУ ім. Олеся Гончара, археолог та громадська діячка.

 

Фото: Пічні кахлі з м. Самарь.

Джерело: Історія та культура Придніпров’я: невідомі та маловідомі сторінки: науковий щорічник. Вип. 10. – Д.: Видавництво НГУ, 2013. – с. 4-12.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут