Археологічні джерела у дослідженнях побуту
мешканців козацької Самарі – Новобогородицької фортеці
(продовження)
Досліджені землянки мають сталі розміри від 4×4 м до 4,5×5 м та печі, з битої глини, цегли ручного виготовлення та каміння на глиняному розчині, облицьовані кахлями. Інші опалювальні пристрої представлені відкритими вогнищами на материкових останцях із димарем, влаштованим у стіні житла. Незмінними залишаються припічні ями, в двох із яких знайдено дерев’яні обгорілі барильця для сміття. Окреме місце належить комину у вигляді ніші, від котрої виведено за межі житла № 9 довгий димар.
За матеріалами Новобогородицької фортеці,
розмежування на російські та українські житла базується на формі входу
(колодязний ‒ російський, ступінчасто-похилий ‒ український); наявності чи
відсутності облицювання стін деревиною; присутності у російських житлах
земляних лежанок. Інтер’єр в більшості випадків теж несе етнографічні ознаки.
Приступка біля входу, лежанки по боках від печі; наявність полиць, що кріпилися
до опорних стовпів чи облицювання, що підтверджується зосередженням на підлозі
під ними речей домашнього вжитку, типові для російських помешкань. В покутті
(«червоному куті») житла № 1 встановлено присутність скрині із рештками
офіцерського форменого одягу. Там же простежено нішу від вбудованої шафи, на що
вказують знахідки. Тут було знайдено рештки кисету з монетами, молодша з котрих
датована 1762 р. і печаткою, на якій зображено три геральдичні лілеї під
короною, що нагадує герб французьких Бурбонів. Знахідка ще двох печаток з
гербом козацького роду Трусевичів дає підстави стверджувати наявність у складі
гарнізону фортеці 30–40-х рр. ХVІІІ ст. представників української старшини.
Житлова забудова дослідженої частини фортеці
майже не утримує свідчень стосовно соціального стану власників, котрий
визначається переважно за складом знахідок. Використання землянок під
офіцерське житло визначається тим, що вони є найбільш зручною і пристосованою
до природних умов формою житла. Це підтверджується дослідженням інших пам’яток
північно-степової зони – Полтави, Харкова та ін. Характер житлової забудови
також пов’язаний із військовим станом її мешканців, який позначається у
відсутності значних за розміром будівель, розрахованих на родинне проживання,
господарських приміщень, садиб, вільних від забудови. Присутність серед
мешканців жінок фіксується вкрай слабо, переважно за знахідками прикрас.
Звичайні предмети тодішнього жіночого вжитку, такі як веретена, деталі
ткацького станку, походять лише з жител посаду. Разом з тим, серед знахідок багато
предметів військового призначення.
Далі
буде.
Фото: Поліхромна миска та пічні кахлі з м. Самарь.
Джерело:
Історія та культура Придніпров’я:
невідомі та маловідомі сторінки: науковий щорічник. Вип. 10. – Д.: Видавництво
НГУ, 2013. – с. 4-12.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар