«Там, де
починаються переклади й переспіви з західних літератур, відкривається
естетичний простір для формування художніх принципів та системи іншого,
ненародницького спрямування й відповідно ненародницького дискурсу»
Павличко, Соломія Дмитрівна. Діскус модернізму в українській літературі
[Текст] / С. Д. Павличко. - К. : Либідь, 1999. - 447 с.
До перших відомих сьогодні перекладів Жорж Санд
українською відносять переклад дитячого твору «Дуб-говорун. Бабусина казка»,
який зробила саме Ольга Кривинюк. Зверталась вона і до перекладів інших відомих
письменників світу, доносячи їх слово до українців рідною мовою, серед яких: Ернест
Томпсон-Сетон, Віктор Гюго, Олександр Дюма, Чарльз Дікенс, Джек Лондон, Гі де
Мопассан.
Ольга Косач-Кривинюк (26.05.1877–11.11.1945) –
талановита людина, лікарка за фахом, культурна діячка, бібліограф своєї сестри
– Лесі Українки. Життєвий шлях Ольги Косач-Кривинюк, пов’язаний з м. Дніпро,
тому її біографію та творчість тривалий час досліджують у музеї «Літературне
Придніпров’я» – відділі Дніпропетровського національного історичного музею ім.
Д. Яворницького.
У цьому тексті акцентуємо увагу на перекладацькій
роботі Ольги Косач-Кривинюк.
До перших відомих сьогодні перекладів Жорж Санд
українською відносять переклад дитячого твору «Дуб-говорун. Бабусина казка»,
який зробила саме Ольга Кривинюк. Зверталась вона і до перекладів інших відомих
письменників світу, доносячи їх слово до українців рідною мовою, серед яких: Ернест
Томпсон-Сетон, Віктор Гюго, Олександр Дюма, Чарльз Дікенс, Джек Лондон, Гі де
Мопассан.
У музейному зібранні ДНІМ ім. Яворницького
зберігаються прижиттєві видання перекладів Ольги Кривинюк: номер журналу
«Молода Україна» з перекладом з англійської «Різдвяного оповідання» Ч. Дікенса
(1909) та книга «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привидами»
Ч. Дікенса (Катеринослав, 1918); книга з чеської «Чеські оповідання для дітей»,
переклад спільно з чоловіком Михайлом Кривинюком (Катеринослав,1918); номер
журналу «Молода Україна» з перекладом з англійської «Той кіт, що ходив, де
хотів» Р. Кіплінга (1909).
Нещодавно наукова бібліотека музею «Літературне
Придніпров’я» поповнилася книгами: «Гі де Мопассан», 2 том (1990), де
надруковано роман «Наше серце» у перекладі з французької Ольги Косач-Кривинюк;
та сучасним перевиданням Чарльза Діккенса «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне
оповідання з привидами» (2021).
Пропонуємо насолодитися барвистою українською
мовою Ольги Косач-Кривинюк у її перекладах.
***
Жорж Санд «Дуб-говорун.
Бабусина казка»
(уривки, правопис збережено)
Довгий час той дуб мав лиху славу. Найстарійші люди з околишніх сел казали, що за їх молодощів той дуб говорив і грозився тим людям, що хотіли одпочити під його затінком. Вони росказували, що колись двоє подорожніх заховалися під дубом од бурі. Одного вбила блискавка, а другий вспів одбігти, бо якийсь голос гукнув йому: «тікай швидче!» і його тілько приглушило громом.
Сі оповідання були про такі давні часи, що їм вже мало й вірили, і хоч називали дуба «говоруном», однак пастушки без великого страху наближалися до нього.
Але після пригоди з Еммі дуба почали вважати чарівним більше, ніж коли».
«Але Еммі любив тільки ліс. Він бачив і чув у лісі таке, чого не бачили і не чули инші. В довгі зімові ночі він особливо любив ту частину лісу, де росли сосни. Там нагромажений сніг обрисовував вздовш темних гилляк великі, хороші, білі постаті, що роскішно лежали, а часами, як їх колихав вітер, здавалося, ворушились і розмовляли між собою таємничо. Частійше здавалося, що вони сплять; Еммі дивився на них з пошаною змішаною зо страхом. Він боявся промовити слово, боявся поворушитися, щоб не збудити сих хороших фей ночі й тиші. У півтемряві зоряних ночей, коли зіркі без місяця блищать, як діамантові очі, йому здавалося, що він бачить постаті тих фантастичних істот, фалди у них на убранні, хвилювання їх срібного волосся. Як починало роставати, вони міняли свою подобу і звички: Еммі чув, як вони падали з гилляк з лехким і свіжим згуком, неначе, доторкаючись до снігової постелі на землі, вони набіралися ніжного пориву, щоб полетіти в друге місце».
Санд Ж.
Дуб-говорун: Бабусина казка / Жорж Занд; [пер. з франц. О. Кривинюк] –
Катеринослав, 1918. – 44 с.
***
Редьярд Кіплінг «Той
кіт, що ходив, де хотів»
(уривки, правопис
збережено):
«Кіт ходить по вохкому, дикому лісі, влазить на вохкі дикі дерева, або на мокрі, високі покрівлі, й похожає сам собі, помахуючи диким хвостом, своїм диким звичаєм».
Кіплінг Р. Д. Той кіт, що ходив, де хотів. – Слоненя. (Казки) / Редьярд. Джозеф Кіплінг. – [Пер. О. Кривинюк]. – Катеринослав : Cлово, 1918. – 32 с.
***
Ернест Томпсон-Сетон
«Бінго. Історія мого собаки»
(уривки, правопис збережено):
Бінго не раз думав завести приязнь з котом, але кіт того зовсім не зрозумів і після бійок у їх настав лихий мир».
«Дивна річ, як то людина й собака можуть заприязнитися і ніколи не кидати товариша в біді та в небезпеці. Розповідають, що один стародавній індійський рід, на далекій півночі, загинув від крівавої усобиці через собаку, що належав одному з вояків того племени, а його сусіда вбив того собаку. Та й у нас багато розказують про суди, сварки та бійки за собак. Правду каже стародавню прислів’я: «як хочеш бути моїм другом, то будь другом моєї собаки».
Сетон-Томпсон Е. Бінго. Історія мого собаки / Ернест Сетон-Томпсон. Пер. О. Кривинюк. Іл: М. Погрібняк. — Катеринослав: «Слово», 1918. — 20 с.
***
Гі де Мопассан «Наше
серце»
(уривки, правопис збережено)
Мопассан, Гі де.
Твори [Текст] : в 2-х т. / Г. де Мопассан. - Київ : Дніпро.Т. 2 : Романи.
Вибрані новели. - 1990. - 672 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар