Карсон МакКАлерс (Lula Carson Smith):
«We wander, question. But the answer waits in each separate
heart…»
(завершення)
Так, все продовжувалось
саме так, але вдячна цікавість до її творчості та долі не припиняються.
Невдовзі після смерті
Лули вийшла перша кіно-екранізація «Віддзеркалення в золотому оці» з Марлоном
Брандо й Елізабет Тейлор у головних ролях. У наступному році – кіноверсія
«Серце – самотній мисливець» (1968), яка принесла номінації на премію «Оскар»
двом зіркам – Алану Аркіну і Сондре Локк. Оцінюючи статус МакКалерс в
американському мистецтві та літературі, біограф Вірджинія Спенсер Карр
зазначить: «Критики продовжують порівнювати
і протиставляти МакКалерс Юдорі Уелті, Фланнері О'Коннор і Кетрін Енн Портер,
яких вважають кращими представниками стилю «південна готика» в короткій формі. Проте
вони схильні оцінювати МакКалерс вище сучасниць як романіста. Сама ж МакКалерс
завжди гостро та точно оцінювала власну роботу незалежно від статі тих, з ким
її порівнювали».
Так. Гендерне питання ніколи
не було сутністю творів і втілення справжніх позачасових майстрів. Вистави
Романа Віктюка та кінострічки Сергія Параджанова у зашорених режимах і осіб викликали
стійкий шок і агресивний непримирений протест. Але мова сцени та кадру Віктюка-Параджанова
завжди переконливо розповідала саме про кохання «над» та «за» межами статі. Того
самого, яке рятує від самотності, наповнюючи зсередини істиною того самого
МакКаллеровського світла. Сутністю, в якій, крізь страшну драму ціною життя, волав і переконував Параджанов : «Не існує дива – існує лише любов».
На першій сторінці
газети New York Times від 30 вересня 1967 року Еліот Фремонт-Сміт напише саме про
цей надвплив роману «Серце – самотній мисливець» для часів і поколінь: «Справа не лише в тому, що роман проклав
шлях тому, що стало американським південним готичним жанром, справа в тому, що
він відразу ж охопив його та вийшов за його межі... Суть цієї чудової, все ще
потужної книги, можливо, найкраще передана в її назві, з її почуттям інтенсивності, лаконізму та
таємничості, з її жахливим співставленням любові та самотності, чий зв'язок був
постійною темою МакКалерс... Місс МакКалерс не була ні плодовитою, ні
різноманітною у своїй темі... Це не помилка і не трагедія: деяким художникам
бачення дається лише одного разу. Резюмую: лише художник здатен змусити інших
підкоритися цій силі бачення. Міссіс МакКалерс була художницею. Вона також була
сама по собі джерелом натхнення і прикладом для інших художників, які
наблизилися до неї. Її книги, особливо «Серце», житимуть; її не вистачатиме».
Її, звісно, не вистачає,
але кожного разу власне серце на мить завмирає перед кожним ритмом, для того,
щоб із новими силами, звіряючись з поетичною МакКалерською чутливістю,
прикрашати життя світлом. Прикрашати впевнено та наполегливо, неодмінно затьмарюючи
його драматичні тіні непереможною істиною любові. Так, насправді більшою за
диво.
Олена
Ємельянова
Фото:
https://www.tumblr.com/tagged/carson%20mccullers
Джерела:
МакКалерс, Карсон.
Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. –
М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы
без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая
гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар