Карсон МакКалерс (Lula Carson Smith):
«…дістатися до самої
суті…»
(продовження)
Працюючи над сценічною
адаптацією «Учасниці весілля», Карсон відновлювалась фізично й емоційно і
провела деякий час із близьким другом Теннессі Вільямсом.
У 1974-му, він
позначить: «Я використовував слово
«серце», але це невідповідне слово для визначення суті генія Карсон МакКалерс.
Це було її улюблене слово, і воно володіло винятковою точністю. Я знаю, що є
чимало людей із серцем, у яких немає потреб або дару, щоб змусити його розповідати.
І тому Карсон МакКалерс мала те, що я б назвав найнеобхіднішим письменникові:
вона володіла серцем і його глибоким розумом, але до того ж тією самою «мовою
ангелів», що давала їй силу співати про нього, робити з нього гімн. Коли
фізичні катастрофи занадто рано зменшують силу художника, його / її прихильники
не повинні вступати в мольбу або приносити вибачення та прохання, бо художника
слід судити не за кількістю. Це якість духу... Серце Карсон часто було самотнім,
і воно було невгамовним мисливцем за
тими, кому вона могла його запропонувати, але це було серце, прикрашене світлом,
яке затьмарювало його тіні».
У січні ж 1950 року її
п'єса «Учасниця весілля» була представлена на Бродвеї, отримавши схвальні
відгуки та премію Drama Critics' Circle Award.
Чотири роки потому
Карсон і Рівз знову одружились, але щастя змучений шлюб не подарував, і жінка
спробувала вкоротити собі віку. Ексцентричний невдаха з безліччю комплексів,
Рівз згодом пропонував дружині вчинити самогубство разом, але отримав відмову.
Розставання було остаточним.
Рівз помер у паризькому
готелі від передозування снодійного. П'єса «Квадратний корінь із прекрасного»
(1957 р.) написана на основі гірких спогадів про останні спільні роки: «Є люблячий і коханий, але ці двоє з різних
країн».
Наприкінці життя
МакКалерс, яка після кількох інсультів втратила здатність писати, надиктовує
автобіографію «Осяяння і нічна лихоманка» (видана у 1999 р), що залишилася
незавершеною. Будинок у Південному Ньяку (Нью-Йорк), в якому Карсон прожила з
1945 по 1967 роки, пізніше був включений до Національного реєстру історичних
місць у 2006 році.
З народження вона
страждала від багатьох хвороб. На тридцять першому році виявилася повністю
паралізована ліва частина тіла. Але Карсон не здавалась, бо люди з серцем
самотнього мисливця не здаються ніколи.
Олена
Ємельянова
«There is
no stillness like the quiet of the first cold nights in the fall».
«The
whole world was this symphony, and there was not enough of her to listen».
«У тому,
що наше життя – імпровізація, ніщо не переконує так сильно, як перервана музика
чи стара адресна книга».
«У місті
було двоє німих, вони завжди ходили разом».
«Цінність
та властивості кохання... визначаються найбільш люблячим і ніким більше».
«…у всіх
корисних речей є своя ціна, і купити їх можна лише за гроші – оскільки так вже
світ влаштований. Ти без зайвих міркувань знаєш ціну стосу бавовни чи кварти
патоки. А на людське життя ніякого цінника не пришпилили – воно й дається нам
безкоштовно, і відбирається неоплаченим. Чого воно варте? Поглянь назад, навколо
– часто-густо ціна його здається або занадто маленькою, або зовсім ніякою.
Часто надриваєшся, потієш, а краще нічого не стає – от і закрадається в душу
почуття, що ти коштуєш замало..».
«Це диво
з чудес, що мільйони людей, багато бачучи, не бачать головного».
«We are
torn between nostalgia for the familiar and an urge for the foreign and
strange. As often as not, we are homesick most for the places we have never
known».
«We
wander, question. But the answer waits in each separate heart - the answer of
our own identity and the way by which we can master loneliness and feel that at
last we belong».
«...хіба
живі можуть жити, якщо на світі є смерть?»
«Яка
прикрість, що Бог витрачає кучеряве волосся на хлопчиків, коли є так багато
дівчаток, у яких волосся пряме, як солома».
«Я вірю у
те, що знаю».
«Як
цікаво помічати різні дрібні риси, а потім раптом дістатись до самої суті…».
Фото:
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
Джерела:
МакКалерс, Карсон.
Сердце – одинокий охотник: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. С. Майзельс. –
М.: Молодая гвардия, 1969. – 318 с.
МакКалерс, Карсон. Часы
без стрелок: роман / К. МакКалерс ; авт. послесл. М. Марецкая. – М. : Молодая
гвардия, 1966. – 271 с.
***
https://alexjoyner.com/2021/02/19/carson-mccullers-at-104/
https://www.historiccolumbus.com/post/carson-mccullers-the-lonely-hunter
https://legacyprojectchicago.org/person/carson-mccullers
https://www.oprah.com/oprahsbookclub/carsons-literary-crowd/all
https://www.nytimes.com/2017/03/03/books/review/carson-mccullers-at-100.html
https://www.nytimes.com/2024/02/19/books/review/carson-mccullers-mary-dearborn.html
https://medium.com/@erikrittenberry/carson-mccullers-3343ab34440b
https://oxfordamerican.org/magazine/issue-117-summer-2022/hunting-the-lonely-heart?token=ffae1d2efe74731a7543b5b20e02fd0008623e64
https://quotefancy.com/carson-mccullers-quotes
https://www.livelib.ru/author/119387/quotes-karson-makkalers
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар