Територія особистості

Луї де Фюнес: «Я сумую один у своїй кімнаті»

 

В останні роки життя його все частіше підводить серце. Тяжкий напад трапляється у Великодній день 1975-го. Лікар дає телефоном точні вказівки і, коли за годину приїжджає, Луї вже краще. «Пізніше він розповість, що не відчував жодного болю. Тільки у своїй руці – руку Жанни. Якби не вона і доглядальниця, кар'єра  його закінчилася б того вечора».
Того ж року він переніс два інфаркти. На вимогу лікарів де Фюнес йде з кіно, повертаючись епізодично, та  переїжджає до заміського маєтку XVII століття Шато-де-Клермон неподалік Нанта.
Сад був його справжнім захопленням. Троянди й овочі, нічого випадкового, все ретельно та продумано. Один із різновидів троянд Meilland, після смерті буде названий його ім'ям.
Пейзажі нагадували картини імпресіоністів, квіти рясніли прикрашаючи грядки цибулі-порею. Але все вишукано та гармонійно. Його по справжньому захоплює і благоустрій замку, він входить у всі технічні тонкощі, сантехніка –його особлива пристрасть, ретельно цікавиться системою захисту, бо були божевільні, які не раз псували нерви та життя, а потім, як ні в чому не бувало, з'являлися по допомогу. Він почувався по справжньому добре саме за цими заняттями, майже сто гектарів парку надмірністю не здавались.
Незважаючи на популярність, актор продовжував здійснювати звичайні прогулянки та відвідувати магазини овочівників на набережній Межисері. «Він знав на ім'я всіх торговців, які приберігали для нього рідкісні рослини, насіння овочів, саджанці фруктових дерев. Якось, побачивши його таксі, якась дама закричала:

«Та це Луї де Фюнес! Дивіться, це Луї де Фюнес!» Послизнувшись, жінка впала на горщики з квітами на тротуарі. Батько навіть не зміг допомогти їй. Його одразу оточили перехожі-зіваки, які реготали й ляскали себе по стегнах. Він пірнув у таксі і дав драла. Цей інцидент поклав край його спокійним прогулянкам».
Ніякої пихатості або зверхності, ніяких рейндж-роверів. Рибальська роба, дві маленькі машини «Рено-6». «Він не ображав природу ані словом, ані ділом. Здавна спокій цих місць приносив йому відпочинок, особливо після важких зйомок чи роботи на сцені театру».

Троє онуків. Ще одна захоплена та віддана любов. Джулії він розповідав про слонів і тигрів, які ніби водилися у парку, називав її «пані графинею», зачаровував власним вигаданий світом. «Роль діда ще більше посилила його пильність, він перевіряв, чи замкнені двері та віконниці, чи чисті соски, чи безпечні розетки та радіатори, замикав на висячі замки двері на сходах. Номери телефонів пожежників, поліції, «швидкої допомоги» та токсикологічного центру були приклеєні до кожного телефона».
Середній син Патрик став лікарем. Олів'є в молодості знявся разом із батьком у шести фільмах, дебютувавши у фільмі «Фантомас розлютився» (1965), але попри бажання Луї, актором стати не забажав. Закінчивши льотне училище, все життя працював пілотом цивільної авіації в авіакомпанії «Ейр-Франс».

Луї де Фюнес (Луї Жермен Давід де Фюнес де Галарса) помер від серцевого нападу 27 січня 1983 року у садибі Шато-де-Клермон у день народження сина Патріка. Його останніми словами були: «Я сумую один у своїй кімнаті». Похований у комуні Ле-Сельє. Його маєток і територія згодом були придбані психіатричною лікарнею. Сумні гримаси життя.

Що ще лишилося після похорон великого коміка, який, здавалося б, завжди потребував від нас сміху? Його озвучене бажання розсмішити навіть своєю смертю, сто тридцять фільмів, дубляж, геніальні театральні втілення у спогадах.

Він наполегливо просвітлював душу, вдосконалював людську природу і робив це з урахуванням свого іспанського коріння доволі неочікувано. Якщо придивитися, завдяки зцілювальним вібраціям саме буддійської мудрості, про те, що гумор насправді є великим духовним переродженням, а полювання – вбивство заради вбивства. Напевно саме тому, Олів`є шкодував, що не довелося батькові за життя про все це поспілкуватись із Далай Ламою.

Луї де Фюнес любив цирк і свою перевагу завжди віддавав не червононосому, а саме білому клоуну. Замріяному ліричному одинаку. Те, що лишалося за лаштунками його феєричних кумедних кінообразів і розкривалося трохи в театрі та в повсякденному житті, споріднюючись з улюбленим джазом і вальсами Шопена. 

У книзі «Не говоріть про мене надто багато, діти мої!», Олів`є згадує запитальник Пруста, який зазвичай пропонують наприкінці телешоу. І стовідсотково має рацію у відповідях, які б, безсумнівно, надав його батько.

Відомий і невідомий найвеличніший комік сторіччя.

Білий клоун, якого помилково плутали з Рудим. 

 

Олена Ємельянова

"Ваше улюблене ім'я? – Жанна.

 
Слово, яке ненавидите? – Вбивство, у тому числі корида.
 
Ваш улюблений наркотик? – Театр.
 
Звук, шум, який ви любите? – Квоктання курки.
 
Звук, шум, який ненавидите? – Рушничний постріл на полюванні.
 
Ваша улюблена лайка, грубе слово чи прокляття? – Йолоп.
 
Професія, з якою ви не хотіли б мати справи? – Політика.
 
Рослина, дерево чи тварина, на яку ви хотіли б перетворитися? – Кедр.
 
Якщо Бог існує, що ви хотіли б від нього почути після смерті? – Усі ваші знайомі у зборі. Вони давно, дуже давно чекають на вас.
 
На цьому час поставити крапку, бо ми вже чуємо його голос: «Не говоріть про мене надто багато, діти мої! Адже на землі стільки людей куди цікавіших за мене".

Фото https://www.facebook.com/Louisdefunes13222/
https://disgustingmen.com/lichnosti/louis-de-funes
https://www.labonnegraine.com/buissons-a-grandes-fleurs/653-louis-de-funes.html
 
Джерела:
Комики мирового экрана [Текст] / сост. В. С. Головской. - М. : Искусство, 1966. - 288 с. : ил.
Минченок Д. Люби, Луи! / Д. Минченок // Огонек.– 2003.– № 10.– С. 50–52.
Lois de Funes // Fran Cite.– 2009.– № 4 (42).– P. 10–11.
***
https://mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-images/pdfs/SUCH_PROBL_HUD_OSVITY_7.pdf
https://www.imdb.com/name/nm0000086/bio/
https://en.unifrance.org/directories/person/118743/louis-de-funes
https://frenchmoments.eu/top-10-funniest-movies-starring-louis-de-funes/
https://disgustingmen.com/lichnosti/louis-de-funes
https://www.rottentomatoes.com/celebrity/louis_de_funes
https://readli.net/chitat-online/?b=197252&pg=1

 

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут