Що читають бібліотекарі

Льюїс, Бенні. Вільно за 3 місяці. Як заговорити будь-якою мовою незалежно від віку та місцезнаходження [Текст]: Бенні Льюїс: переклад з англ. І. Семенюк. – Харків : Ранок, 2019. – 272 с.

Ви хочете вивчати іноземні мови, але вам щось заважає, ви не впевнені у собі? Відомий блогер-поліглот Бенні Льюїс написав цю книжку саме для вас.

Бенні веде свій блог для тих, хто бажає спілкуватися іншими мовами. Учасники блогу діляться своїм досвідом і… просто спілкуються.

Аналізуючи свій та чужий досвід, Бенні Льюїс виділив найбільш поширені страхи та стереотипи, які заважають людині узятися за вивчення мови. Ось вони:

1. Дорослим важче вивчати мови, аніж дітям.

2. Я не маю здібностей до вивчення мов.

3. Я погано запам'ятовую слова.

4. Я не маю часу ходити на мовні курси.

5. Деякі мови занадто важкі.

6. Я боюся помилитися, у мене мовний бар'єр у спілкуванні з носіями мови.

7. Я завжди матиму акцент.

8. Якщо я забув мову, то вже не зможу відновити свої знання.

Пояснення цих страхів допоможе вам їх подолати.

Маленькі хитрощі досвідчених поліглотів теж стануть вам у нагоді.

Ось ще поради від Бенні Льюїса:

Не існує ідеального підходу до вивчення мов, універсального для всіх.

Жодні курси не є ідеальними.

Не починайте з докладного вивчення граматики.

Не кидайте вивчати мови, якщо відчуваєте вигоряння – це буває у всіх.

І найважливіше – хочете говорити – починайте з першого ж дня! Автор переконає вас, що це можливо.

Завдяки тому, що Бенні Льюїс блогер, книжка написана дуже простою мовою, без карколомних лінгвістичних термінів, зате з прикладами з досвіду багатьох людей, навіть з фізичними вадами. Тут ви знайдете поради, як вивчати мови по-сучасному, використовуючи всі можливості, що їх надає Інтернет.

Книга подарована Українським інститутом книги.

Олена Захарова,

 головний бібліограф відділу документів іноземними мовами

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Діалоги з мистецтвом

Родзинка в колекції бібліотеки

 Завітавши до відділу мистецтв нашої бібліотеки, шанувальники драматургії будуть приємно здивовані добіркою п’єс, інсценізацій, адаптацій художніх творів для сцени. Одна з родзинок книгозбірні – драматичні твори Лесі Українки.

Драматургія видатної поетеси – феноменальне явище в українській літературі: вона і сьогодні вражає актуальністю тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими викладками і поетичною красою. Творчість Лесі Українки – якісно новий етап у розвитку української драматургії. За своїми ідейно-художніми якостями, рівнем мистецької досконалості вона є одним із найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.

У своїх драматичних творах Леся Українка часто зверталася до сюжетів і так званих «вічних образів», узятих із Біблії і Євангелія, з історії та літератури інших народів. Чудово обізнана з історією та культурою народів Європи й Азії, письменниця зверталася до переломних етапів історичного розвитку, відшукувала події, співзвучні українській сучасності, що дозволило розширити тематичні обрії вітчизняної драматургії, порушувати злободенні соціально-політичні та морально-етичні проблеми, які хвилювали українську громадськість.

З іменем Лесі Українки пов'язаний і розквіт драматичної поеми в нашій літературі. Цей жанр особливо приваблював письменницю, у якому вона вдало використовувала форму словесних поєдинків між носіями альтернативних поглядів, прихильниками різних ідей.

Першим її драматичним твором була п'єса «Блакитна троянда», написана прозою 1896 року. Пізніше поетеса створює драматичні поеми, які на початку XX століття посіли провідне місце в її творчості. До кращих драматичних поем і соціально-філософських драм належать: «Одержима» (1901), «Осіння казка» (1905), «В катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «У пущі» (1897–1909), «Адвокат Мартіан» (1911), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Оргія» (1913). Три останні становлять її «діамантовий вінець», за влучним висловом Максима Рильського. 

Усі українські театри (і не тільки українські) вважали за честь мати у своєму репертуарі вистави за її п’єсами. Не стоять осторонь і дніпровські театри, режисери яких традиційно звертаються до творчості видатної поетеси.

Тільки за останні роки дніпрян порадували Український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, показавши драматичну поему «У катакомбах», Дніпровський академічний театр драми і комедії (ДРАМіКОМ), представивши драму-феєрію «Лісова пісня», Дніпровський молодіжний театр «Віримо!» – «Оргію» («ORGIA»), оновили балетну виставу «Лісова пісня» у Дніпропетровському академічному театрі опери та балету.

Ось і цього року ДРАМіКОМ готує прем’єру вистави «Кассандра» за однойменною п’єсою Лесі Українки, яку планують показати глядачам 25 та 26 березня. 

Події у п’єсі відбуваються в стародавному грецькому місті Троя, або Іліон. За основу сюжету взято давньогрецький міф. Режисер-постановник Олексій Клейменов у своєму творчому задумі вирішив розповісти глядачам історію про всім відому Еллінсько-Троянську війну очима провидиці Кассандри. Це – рокована історія пророка, непотрібного власному народові. Історія народу, який не бажає чути правди. Але – «Над всіх старших найстарша Правда…». Чи так це? Хто винен у кривавій війні? Чому люди легше сприймають брехню пропаганди ніж правду? Чи може любов завдавати стільки болю? Що є доля? Чи можливо її подолати?.. Питання, на які шукає відповіді кожен зараз українець і на які відповіла Леся Українка сто років тому.

Вистава буде подарунком до Міжнародного дня театру, що відзначається 27 березня.

Чекаймо на прем’єру! Читаймо твори Лесі Українки! Пізнаймо світ української літератури з книгою!

Світлана Пономаренко,

провідна бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Світ знань нових видань

Кажуть, що креативність – про те, як мислити поза межами, інші вважають, що бути креативним – це цілковиті межі. Статистика ж свідчить, що близько ста відсотків компаній впевнені – креативність безпосередньо впливає на результати. Проте, лише декілька з них насправді розуміють про її походження та способи максимальної реалізації.

Авторами видання, яке ми сьогодні презентуємо є, Кріс Ґріффітс – засновник і генеральний директор OpenGenius. Він допоміг тисячам людей в усьому світі стимулювати зростання бізнесу завдяки використанню потужних практичних інноваційних процесів. Меліна Кості – професійна письменниця, пише про бізнес, редакторка з досвідом маркетингового менеджменту та співавторка декількох книжок про лідерство та розумне мислення.

«Посібник із креативного мислення» пропонує чіткі та практичні інструменти і стратегії, включно із перевіреною системою Шукача Рішень. Виникла проблема – покращуємо стратегічну майстерність і креативність для прийняття найкращих рішень. Головна привабливість викладеного – досвід і багаторічні дослідження. Отже, генерувати ще більше ідей та блискучих рішень буде набагато простіше.

Книга має три частини: власне мислення, поширені помилки з варіантами пошуку і вирішення проблем та на «десерт», як надалі розвивати креатив і підтримувати його.

Рекомендуємо всім, хто працює в галузі зовнішніх зв’язків і менеджменту ККД.

Джерело: Ґріффітс, Кріс. Посібник із креативного мислення : ваш покроковий помічник для вирішення проблем у бізнесі [Текст] / К. Ґріффітс, М. Кості ; пер. з англ. У. Курганова. – Харків : Ранок : Фабула, 2020. – 286 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

 

На долоні історії

 Джон Рокфеллер: «Ваше благополуччя залежить від ваших власних рішень»

З самого дитинства він почав розвивати здібності з маркетингу та бухгалтерії. Йшлося про продаж індичок у сім років. Це були перші кроки на шляху до нафтового магната та першого у світі доларового мільйонера. Поставленої мети він завжди досягав завдяки практиці та навчанню.

Друга дитина з шістьох, народжених у родині, стала першою в фінансовому світі.

Батько Вільям, мати Еліза, родина мешкала в місті Річфорд у штаті Нью-Йорк. Вдома голова сімейства бував доволі рідко, за нащадками Рокфеллерів доглядала мати. Вільям працював спочатку лісорубом, потім мандрівним торговцем, називаючи себе «ботанічним лікарем», який продає різні еліксири, як згадували сусіди, що жили поряд.

У ранні роки Джон згадував, як йому було важко вчитись у школі та робити домашні завдання, але якості, які син взяв від матусі, привели до успішного навчання. Саме від неї в нього дисциплінованість і наполегливість.

Працювати фізично Джон не любив, до всього ставився з почуттям гумору та винахідливістю. Батько ж був людиною доволі різкою, що допомагало у праці торговця. Зібраний за деякий час невеличкий капітал дозволив йому придбати земельну ділянку. До того ж він ще й заощадив. Схильність до ризику межувала в нього з передбачливістю, частину коштів він обачливо вкладав у різні підприємства. Але в цілому жила родина нужденно, часто бувала у боргах, перебуваючи в режимі постійної економії.

По закінченню школи Джон вступив до коледжу у Клівленді на факультет комерції та бухгалтерії. Через три місяці прийшов до висновку, що короткотривалі бухгалтерські курси та жага діяльності принесуть набагато більше ніж роки навчання.

Джон дуже часто згадував, як батько у ранні роки розповідав йому, з чого починається підприємство та якими є головні правила бізнесу: «Він часто торгувався зі мною і купував у мене різні послуги. Він навчив мене, як потрібно купувати і продавати. Мій батько просто „натаскував“ мене на збагачення!»

У сім років він почав розвивати свої здібності підприємця, у невеличкому власному бізнесі з вигодовування індичок на продаж. Всі свої результати фіксував у блокноті, щоб відстежити найприбутковіші дні та місяці. У маленького Джона розрахунки були не маленькі: у тринадцять він позичив знайому фермеру 50 доларів  під заставу в сім відсотків. «Із самого початку мене навчили працювати, заощаджувати і віддавати», – читаємо в його спогадах.

Фото: https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:John_D._Rockefeller#/media/File:Portrait_of_J._D._Rockefeller.jpg

Джерела:

Chernov, Ron Titan : the life of John D.Rockefeller,Sr. / Ron Chernov. – New York : Vintage Books, 1998.

https://vsegda-tvoj.livejournal.com/30711453.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%94%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BE%D0%BD_%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D1%84%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут 

Book stories: з рук у руки

Толкін, Джон Роналд Руел. Гобіт, або Туди і звідти [Текст] / Дж. Р. Р. Толкін ; пер. з англ. О. О'Лір ; літ. ред. Н. Федорак ; конс.: Л. Рудницький, О. Фешовець. – 5-е вид. – Львів : Астролябія, 2017. – 384 с.

Сьогодні в «Book stories: з рук у руки» найулюбленіша історія багатьох поколінь.

Біографія автора схожа чи то на пригоду, чи то на казку. Можливо, на все одразу. Перш ніж стати письменником, він опанував багато наук і розвивав здібності. Мова про Джона Роналда Руела Толкіна

Передісторія появи на світ книги, про яку сьогодні піде мова, настільки ж сюжетна, як і сам твір. Появі Гобіта ми зобов'язані всемогутній випадковості та рідкісній уяві, якою так щиро ілюстровані сторінки творів «батька фентезі».

Своїми враженнями ділиться наш користувач Максим Желєзняк.

«Сьюзен Дагнел – редактор видавництва "Аллєн енд Ануін", почула розповідь своєї подруги – учениці професора Толкіна. Прочитавши машинописний текст, на свій страх і ризик, звернулася до Джона з пропозицією закінчити історію. Настільки талановитою та несподіванною, вона для неї виявилася. Отримавши закінчений сюжет, директор видавництва деякий час перебував в сумнівах і віддав рукопис на «рецензію» своєму десятирічному синові. Саме той вирішив – книзі бути. Так світ дізнався про пригоди чудового Більбо Беггінса та мудрого Гендальфа.

Тролі та дракон, ельфи та люди з Озерного міста, гонитви, битви, пошук скарбів і багато іншого. Політ дитячої мрії та добра, безпосередність і легкість, магія, ілюзія. Не було б Гобіта, не було б і культової трилогії "Володар перснів". Звичайно, ви не знайдете тут спецефектів режисера Пітера Джексона. Ця легка книга про добро і справжніх друзів, які можуть одного разу без запрошення забігти до тебе галасливим натовпом, порушити звичайний життєвий устрій і покликати в дорогу. Ця книга про наївно-казкові пригоди. Для того, щоб подарувати читачеві світло і затишок – під справжній англійський чай, зігрівшись біля каміну, під стукіт настінного годинника. Це – не фантастика, навіть не фентезі. Це – казка. Казка, яку зазвичай розповідатимуть на ніч. Сміливий крок – знову в уяві відчути себе підлітком. Історія життя, що дала, багатьом світ і подарувала нових улюблених героїв, які роблять наше життя прекрасним та сповненним.

Раджу усім. Але не забувайте: для того, щоб стати справжнім чарівником – потрібно вчитись».

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

 Черній, Віталій. Роздуми та спогади [Текст] / В. Черній; худож. В. Черній. – Київ: Геопринт, 2013. – 136 с.: кольор. іл.

 Зразу маю признатися, що книжка мені дуже сподобалась. Постійно читаю книги авторів із різних країн, всесвітньо відомих і молодих письменників-початківців. Та жодна, прочитана останнім часом, не викликала такої зацікавленості, жодна не зачарувала так, як це невеличке видання. Щирість, душевність, а може, найголовніше, – патріотизм талановитого українця спонукають рекомендувати цю книгу нашим вірним користувачам.

Отже коротко про автора. Віталій Черній народився в черкаському краї у селі з чудовою назвою Паланочка. Після закінчення Київського будівельного інституту, який мав статус всесоюзного, його направили на роботу до Сибіру. І це відрядження виявилося довжиною на довгі роки. Але, перебуваючи так далеко від рідної України, автор любив її, а за необхідності, захищав.

Ще підлітком почув В. Черній одну солдатську байку про дотепність українського воїна. Згадує про це: «…я раптом вперше усвідомив, що я – українець. Це примусило мене задуматись, а хто ж ми такі? Де наше коріння? Чим ми відрізняємось від інших народів? Звідки взялась наша звучна і красива мова?»

Пізніше автор завжди помічав те, чим саме відрізняються українці від людей інших національностей. І тоді в його душі та на сторінках книжки зазвучав справжній гімн щирим і добрим, роботящим і надійним українцям; тим, без яких так сумував автор, мандруючи чужими землями.

Згадує автор життя в Радянському Союзі. Багато тоді було прикрого, а часом, трагічного. Вражає історія його рідного дядька. Чотири роки він був відважним воїном на полях битв із німецькими фашистами, дослужився до капітана, отримав нагороди. «А наприкінці війни його на території звільненої Європи з якихось причин заарештували і відправили – «решением особого совещания» – на 10 років до таборів. Які задуми були у «великого» (лапки мої) Сталіна – невідомо, але в останні місяці війни було заарештовано і спроваджено на каторгу багато фронтовиків. Про це писали Олександр Солженіцин, Лев Разгон…»

Серед спогадів є й веселі, й жартівливі. І стає тепло і затишно від спілкування з чесною, доброю, порядною людиною Віталієм Чернієм. Наприкінці хочеться додати, що В. Черній є чудовим художником. Він прикрасив книгу своїми картинами. А нещодавно ми отримали ще одне видання:

Черній, Віталій. Акварельні етюди / В. Черній ; авт. передм. В. Черній. – Київ : [б. в.], 2013. – 96 с.: кольор. іл.

І ця неочікувана друга зустріч з талановитою людиною принесла нові чудові враження!

Олена Вауліна, провідна бібліотекарка відділу

наукової обробки документів і організації каталогів

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Винахідники, віват!

 Екологічні таланти молоді

 Задумуючись над екологічними проблемами, перш за все треба дбати про чисте довкілля. Ми добре знаємо, як поводитися, щоб не зашкодити природі. І якщо не будемо байдужими до проблем довкілля, дбатимемо і дотримуватимемось елементарних правил відпочинку на природі, можна сподіватися, що будуть чистими кожна вулиця, місто, село, загалом країна, а люди житимуть у злагоді з природою.

Мета екологів – привернути увагу суспільства до проблеми надмірного споживання одноразових пластикових виробів і, як наслідок, непоправного забруднення довкілля пластиковими відходами. Окрім цього, популяризувати доступні екологічні рішення на заміну пластику.

Раніше вважалося, що 15% пластмаси знаходиться на пляжах, 15% – у морі, а 70% – на морському дні. Однак, зараз вчені припускають, що на дні знаходиться 90% пластмаси.

Накопичення пластику, забруднення природи синтетичними відходами – це серйозна світова проблема, і вирішувати її також потрібно спільними зусиллями. Пластик став епідемією! Але куди він дівається? Незначну частину переробляють, частина потрапляє на звалища, а найбільша – у водойми. Пластикове сміття можна знайти всюди – на землі, в морі та навіть глибоко на дні океану. Забруднення планети відходами пластику перетворюється на справжню екологічну катастрофу. Вони забруднюють ґрунт, ґрунтові води, моря й океани. Під час їх спалювання в атмосферу виділяються токсичні речовини. Руйнівні наслідки забруднення відходами пластика навколишнього середовища видно вже сьогодні.

За невтішними прогнозами, через 35 років в океанах на 2 т риби припадатиме 1 т пластика. Причина – відсутність можливості переробляти цей вид відходів: близько 1/3 виробленого пластика йде не на переробку, а в Світовий океан. В океані він перетворюється на мікрочастинки, які з'їдають риби та інші морські тварини. Разом із морепродуктами і рибою пластик потрапляє до нашого організму. Всі чули про сміттєві острови в океані. Велика тихоокеанська сміттєва пляма – приклад гігантського сміттєзвалища, настільки величезного, що це складно зрозуміти. Воно складається з нескінченної кількості пластикових пляшок, риболовецьких сіток, пластикових іграшок, м'ячів і всього пластикового сміття, яке тільки можна собі уявити. У світових океанах є п'ять плавучих сміттєзвалищ із пластмаси, 80% вмісту їх пояснюється діяльністю людей на суші, лише п'ята частина потрапляє із суден або викликана якоюсь діяльністю на морі. Мікропластик забруднює все від полюса до полюса, його виявили навіть у полярних льодах, і концентрація там вища, ніж у морській воді.

Саме вирішенням цієї проблеми і зайнявся Давид Степаненко. Хлопець дослідив синтез біополімерів на основі кальція альгінату. Він розробив матеріал на основі екстракту водоростей, який може стати екологічною заміною пластику. Це міцна безпечна для харчів плівка. Вона не пропускає воду, витримує високі температури та розкладається за півроку.

Юний науковець із Дніпропетровщини виборов золоту медаль на Міжнародній виставці винаходів Snternational Snnovation Show-2022 у Хорватії, в місті Осієк, де юні вчені демонстрували свої технічні розробки. Цьогоріч презентували роботи у змішаному форматі – офлайн і онлайн. Участь взяли понад 400 дослідників з 20 країн світу. Україну представляли 40 вихованців Малої академії наук із різних областей. Всього українські винахідники здобули 40 золотих медалей.

Давид навчається у «Фінансово-економічному ліцеї наукового спрямування при Університеті митної справи та фінансів Дніпровської міської ради». Хлопець розповів: «Ми розробили екологічний матеріал, який виконував би ті ж функції, але розкладався за короткий період».

Давид упевнений, що його розробка стане у пригоді на виробництві та в побуті, а в майбутньому сприятиме покращенню стану довкілля!

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут