Сторінки

середа, 26 серпня 2020 р.

Обличчя ріднокраю

1910-й рік в історії Катеринослава: Виставка та довкола неї (продовження)

14 липня 1910 р. – у м. Катеринославі відкрилась Обласна Південно-російська сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, організована губернським земством. Продовжувала роботу до 8 жовтня того ж року.


1 липня (ст. ст.) після урочистого молебня Виставку було відкрито. Єпископ Катеринославський і Таганрозький Симеон у своєму виступі відзначив роль іноземних капіталістів на Виставці та висловив надію, що ми, як учні Заходу, незабаром повинні перевершити своїх учителів. Подякувавши голові та найбільш діяльному працівникові Виставкового комітету князеві М.П. Урусову й усім організаторам Виставки, преосвященний разом із учасниками урочистостей освятив приміщення. Князь Урусов запропонував сніданок, на якому були зачитані вітальні телеграми на адресу Виставки – від імператора, міністрів та інших, усього 400 привітань.
«Полного успеха Выставке на пользу развития наших торговли и промышленности», – побажав у своєму вітанні міністр торгівлі та промисловості С.І. Тімашев. У вересні він відвідав наше місто і виставку. В ці дні завдяки Виставці відбувся перший з’їзд діячів гірничої справи, металургії та машинобудування, почесним членом якого обрали міністра. У своєму виступі на з’їзді він наполягав на розвитку сільськогосподарського машинобудування для зниження ввозу до Росії іноземних машин. 5 вересня у будинку міської думи відбувся раут на честь учасників з’їзду, на якому був присутній і міністр. 
Міський голова І.А. Способний у вітальній промові, зазначив, що вперше в стінах цього будинку перебуває такий високий гість – керівник і попечитель російської торгівлі та промисловості, і запропонував підняти келих за здоров’я пана міністра. 435 учасників з’їзду оглянули виставку, здійснили екскурсії на заводи і рудники Донецького басейну.
7 вересня відкрився обласний з’їзд представників земств і сільських господарів півдня Російської імперії під головуванням М.П. Урусова. З’їзд став подією надзвичайної важливості, бо землеробство було головною галуззю народного господарства. 115 доповідей було заслухано й обговорено, прийнято рішення про клопотання відміни митних зборів на знаряддя і машини, які ввозилися до Росії.
1 жовтня на базі Виставки відкрилися ще два обласні з’їзди – кустарів і лікарів, де обговорювали питання промислової медицини. 
Виставка працювала 100 днів – до 10 жовтня. Відвідали її 400 000 чоловік.
Це була не просто Виставка, а зразкова школа під відкритим небом, школа, в якій створювали і впроваджували в життя нові поняття та цінності.
Усього на Виставці було відкрито 14 відділів, серед них найбільшим був відділ сільського господарства з 10-ма підвідділами. Були представленні машинобудування, електротехніка, металічна і хімічна промисловість, гірнича, соляна, металургійна, залізнична, інженерно-будівельна справи, кустарні промисли й ремесла, науково-навчально-художній відділ, медицина, санітарія та гігієна, а також уперше на таких виставках було представлене земське і міське самоврядування.
Катеринослав став центром уваги всіх російських та іноземних ділових кіл – крім суто обласних експонентів у ній брали участь інші регіони імперії і Західної Європи та навіть Америки (Чикаго, Нью-Йорк).
На Виставці працювала комісія з розваг – проводилися карнавали, конкурси, концерти. Окрасою були – світловий фонтан, влаштований на подібних виставках уперше, і круговий вузькоколійний трамвай. Музична естрада, ресторани, кондитерські, пивні працювали щоденно.

Валентина Лазебник 
Далі буде 
Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік : бібліогр. видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009.– 294 с.




Більше про бібліотеку тут


Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 25 серпня 2020 р.

Світ знань нових видань

Тарас Шевченко та дворянські родини: збірка нарисів / Національний музей Тараса Шевченка. – Київ: Фенікс, 2018. – 448 с.: іл.

Цього разу пропонуємо ознайомитися зі збіркою нарисів про тих особистостей, спілкування, з якими спонукали Тараса Шевченка до створення значної частини його поетичних і малярських творів. Це дворянські родини – нащадки козацької старшини ХVII–ХVІІI століть. 
Світ аристократів Лівобережної України поет відкрив для себе під час подорожей рідною країною в середині XIX століття. Йому вдалося позбавити українську еліту негативного образу, показавши, що представники шляхти, шукаючи власну ідентичність, ставали меценатами, колекціонерами, активними творцями української науки та культури.
Вісімнадцять нарисів в історичному зрізі, що розгортають взаємовпливи та хитросплетіння родинних зв’язків, роль в їхньому житті поета та живописця, влив на світ культури – у збірці «Тарас Шевченко та дворянські родини». Видання доповнене архівними фотографіями й ілюстраціями з колекції Національного музею Тараса Шевченка.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

пʼятниця, 21 серпня 2020 р.

На долоні історії

Герберт Веллс. Четвертий вимір крізь сторінки
продовження

Але з чого все почалося?
Ідея можливості подорожувати в часі виникла у Гербера Веллса у 1887 році після того, як у січні якийсь студент на прізвище Хемілтон-Гордон в підвальному приміщенні Гірської школи в Південному Кенсінгтоні, де відбувалися засідання «Дискусійного товариства», зробив доповідь про можливості неевклідової геометрії за мотивами книги британського математика та письменника науково-фантастичних творів Чарльза Говарда Гінтона «Що таке четвертий вимір» (1884). Молодик пропонував на вибір чотири варіанти нового виміру: час, життя, божество або швидкість. Однак, наш герой відразу вирішив, що четвертий вимір – це час. Тоді ж і в дискусійному товаристві Королівського коледжу науки проводилися подібного роду дискусії та засідання. Все це підштовхувало до роздумів.
І от – роман готовий! І настільки добре написаний, що ні в кого не зародилося сумніву, що такі подорожі – можливі! Адже у першій частині роману письменник теоретично обґрунтував можливість переміщень у часу. Головний герой твору виклав його аргументацію: «Мені доведеться спростувати кілька загальноприйнятих уявлень. Наприклад, геометрія, якої вас учили в школах, побудована на непорозумінні... Ви, без сумніву, знаєте, що математична лінія, лінія без товщини, уявна і реально не існує. Вас цього вчили? Ви знаєте, що не існує також і математичної площини? Все це чисті абстракції... Але ж точно так само не існує в природі й куба, що має тільки висоту, ширину і довжину... Кожне реальне тіло повинно мати чотири виміри: воно повинно мати довжину, ширину, висоту і тривалість існування. Але через нашу вроджену обмеженість розуму ми не помічаємо цього факту… З давніх-давен у мене була невиразна мрія створити машину... Щоб рухатися вільно в будь-якому напрямку Простору і Часу за бажанням того, хто керує нею... І я підтвердив можливість цього на досвіді... ». 
Далі буде

Уэллс, Герберт. Машина времени [Звукозапись] : аудиокнига : 3 ч. 55 мин. / Г. Уэллс ; текст читает С. Горбунов ; звукореж. М. Киршенштейн. – [Б. м. : б. и.], б/г. –  эл. опт. диск (CD-ROM) ; МР3. 

Веллс, Герберт. Машина часу [Текст] : науково-фантастичні романи / Г. Веллс ; авт. передм., авт. прим. Т.Н. Денисова, пер. з англ.: М. Іванов,  Д. Паламарчук ; Ін-т літ. ім. Т.Г. Шевченка НАН України. – Харків : Фоліо, 2017. – 477 с. – (Бібліотека світової літератури).




Більше про бібліотеку тут


Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

четвер, 20 серпня 2020 р.

Що читають бібліотекарі

Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в хутрі: повісті / Л. фон Захер-Мазох; з нім пер. Н. Іваничук. – Львів: ЛА «Піраміда», 2008. – 236 с. (Майстри Українського Перекладу).


«Але природа наділила нас стражданням, найстрахітливішим у житті людини, – любов’ю.
Люди називають її втіхою, жагою…»

Коли вперше взяла цю книжку до рук, була лише цікавість до прізвища автора, від якого з’явився всім відомий термін. І здивування – а що ж такого він написав, що варте сучасного перекладу і перевидання? 
Книжка виявилася дійсно вартісною. Адже до неї увійшли одні з найкращих повістей Леопольда фон Захер-Мазоха, творчість якого високо оцінювали Еміль Золя, Ґюстав Флобер, Альфонс Доде, Александр Дюма-батько і Александр Дюма-син. За свою літературну діяльність автор отримав із рук президента Франції високу нагороду – орден Почесного Легіону.
У повістях «Дон Жуан з Коломиї» та «Місячна ніч» сюжети нібито звичайні, знайомі: романтине кохання, щасливий шлюб молодих заможних людей, яким не треба думати про шматок хліба, словом – живіть і радійте. Проте… Нездорові амбіції, гонор, душевна черствість, егоїзм і небажання зрозуміти один одного скоро вбивають почуття, натомість виникає збайдужіння, відраза, відчуженість. І порожнеча в душі... 
Повість «Венера в хутрі» – знову ж про кохання. Але вкупі з безхарактерністю, хворобливими фантазіями, рабською покірністю воно перетворюється лише на вдоволення низьких пристрастей і завдає жорстоких, тяжких душевних мук, руйнує особистість. 
Книга – не легке чтиво для розваги, вона викликає співпереживання, а часто – заперечення, тут є над чим замислитися.   
Окремого слова заслуговує майстерна робота Наталки Іваничук, до речі, доньки видатного історичного романіста Романа Іваничука. Переклад справляє враження оригіналу. Цьому, безсумнівно, сприяє і те, що автор, австрієць за походженням, уродженець Львова, вихований галицькою селянкою, добре знав людей, мову, звичаї Галичини, яку він ототожнював з Україною. Певно, коли б він писав українською, то написав би саме так.
Отже знову беру до рук книгу і вкотре перечитую...

Ірина Голуб, головна бібліотекарка редакційно-видавничого центру




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

середа, 19 серпня 2020 р.

Обличчя ріднокраю

1910-й рік в історії Катеринослава: Виставка та довкола неї

14 липня 1910 р. – у м. Катеринославі відкрилась Обласна Південно-російська сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, організована губернським земством. Продовжувала роботу 
до 8 жовтня того ж року.


«Благоговей, смертный ты входишь в храм, в современный храм культуры, знания, храм, где можно молится красоте, где можно учиться, где можно благоговеть и восхищаться: пред тобою будет представлено всё то, что собрал, что сделал человек целой области, целого мира за многие десятки, сотни, а косвенно даже тысячи лет, собрал сюда всё лучшее, отборное, всё, что явилось и плодом гения, труда, плодом высшего полёта мысли. Зри-же, внимай и учись…» – таке враження залишив нам журналіст, відвідавши Південно-російську обласну виставку в Катеринославі. Головним місцем її розташування став міський сад (теперішній парк ім. Лазаря Глоби).
Виставка стала головною подією в історії нашого краю 1910 року, навколо якої концентрувалися всі інші видатні події, що відбувались у Катеринославі того року. Її мета – надати повну картину розвитку сільського господарства, промисловості та кустарних промислів півдня Російської імперії. Її ініціатором і організатором стало Катеринославське губернське земство на чолі з головами земських управ М.А. Родзянком та І.К. Абазою. 

Перший продукував ідею виставки, другий – втілив її в життя. Повна назва виставки – «Обласна південно-російська, сільсько-господарська, промислова і кустарна». До району виставки входило п’ять губерній – Катеринославська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Таврійська і дві області – Донська та Кубанська. Але головний тон у ній задавала Катеринославська губернія та місто Катеринослав. І це не випадково.
Місто Катеринослав стояло на чолі величезної території півдня імперії, що мала значні природні багатства і багатообіцяюче майбутнє. Родючий ґрунт, на якому зростала прегарна пшениця та інші злаки, різноманітні овочі, ягоди і фрукти, давав тут добрі врожаї. За величезною кількістю корисних копалин губернія займала одне з перших місць у світі. Головне багатство її – кам’яне вугілля та залізні руди; крім того значні поклади кам’яної солі, найбагатші в державі поклади ртутної та марганцевої руд, трапляються поклади мідної руди, бурштину, алебастру, граніту, фосфориту тощо. На початок ХХ ст. економіка губернії мала характер не тільки землеробської та сільськогосподарської, але й гірничозаводської. Чавун, залізо, сталь продукувалися тут у такій кількості та з такою швидкістю, яка перевершувала Європейські країни і нагадувала Америку.
Криворізькі рудники продукували руду найвищої якості та постачали її не тільки для місцевих заводів, але й до Польщі й за межі імперії. Значно розширювалося видобування кам’яного вугілля для потреб заводів, серед яких найважливішими за своїм промисловим значенням були: залізоробний, рейкопрокатний і механічний завод Брянського товариства, завод товариства російської залізної промисловості (Гантке), трубопрокатний завод акціонерного товариства російських трубопрокатних заводів (Шодуар), сталеливарний завод, естампажний і пічний заводи та багато інших. Усі вони розташовувались у Катеринославі.
Як південна гірничозаводська промисловість посідала перше місце в імперії за оборотом і продуктивністю, так і Катерининська залізниця посідала перше місце серед усієї імперської рейкової мережі за обсягом перевезень. Щоденно на станції Катеринослав навантажувалося 40 вагонів і вивантажувалося близько 90.
Загальне пожвавлення розвитку краю, розпочате ще в 1880-ті роки, позначилося дивовижно швидким зростанням міста. Так, якщо у 1887 р. населення міста налічувало 48 тис. чол., то у 1910-му – вже 196 тис., тобто зросло більше ніж утричі. За цей же час бюджет міста зріс у вісім разів – із 250 730 крб. до 2 029 269 крб.

Валентина Лазебник
Далі буде

Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік : бібліогр. видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009.– 294 с.





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

вівторок, 18 серпня 2020 р.

Світ знань нових видань

Стельмащук, Г. Христина Кишакевич-Качалуба. Корені роду, спадкоємність поколінь, художня творчість / Г. Стельмащук. – Львів: Апріорі, 2018. – 316 с.


Книга Галини Стельмащук «Христина Кишакевич-Качалуба. Корені роду, спадкоємність поколінь, художня творчість» присвячена творчості членкині Швейцарського мистецького німецькомовного об’єднання митців і шанувальників мистецтва, членкині Національної спілки художників України, докторки філософії Христини Кишакевич-Качалуби. 
Ви дізнаєтеся про хвилі життя та творчості відомої сучасної художниці-графіка, скульпторки, реставраторки, яка мешкає у Швейцарії, про її родовід, до якого належать громадські та політичні діячі, церковнослужителі, вчені, композитори, медики, люди з активною життєвою позицією, про видову та жанрову специфіку її творів, художньо-стилістичні особливості.
Родзинка видання – фотографічні матеріали з домашніх архівів Христини Кишакевич-Качалуби та доктора медицини Михайла Качалуби-молодшого, а також викладення матеріалу українською, англійською та французькою мовами, що значно розширює коло читачів, яким стане у нагоді ця праця.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

понеділок, 17 серпня 2020 р.

Неймовірно, але правда

У 1902 році кількість відвідувань читальні зменшилась на 2 599 осіб порівняно з минулим роком, і склала лише 6 046. Зумовлено це тим, що 3 місяці бібліотека працювала лише дві години на добу (липень-жовтень). За 10 днів від початку роботи бібліотеки кількість відвідувань склала 337, і продовжувала незмінно зростати. Найбільша кількість відвідувань припала на грудень місяць – 990 осіб. Взагалі послугами читальні скористались 91,2% чоловіків, відповідно жінок – близько 9%; за віросповіданням переважну кількість користувачів склали іновірці – 58%. Серед загальної кількості абонентів бібліотеки 53,8% чоловіки, жінки ж складають трохи більше 46%; християн – 75,3%, іновірців (євреїв) майже 25%. 

Отчет Екатеринославской Городской Общественной библиотеки за 1902 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1903. – 57 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=96 (дата звернення: 27.07.2020). – Загл. с экрана.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут