Бібліотека у 60-ті роки ХХ століття. Рік 1967. Ювілейна наукова сесія(продовження)
І знову гортаємо сторінки «Матеріалів
ювілейної наукової сесії, присвяченої підведенню підсумків діяльності бібліотек
за 50 років радянської влади. 22.09.1967 р.», де зібрані виступи провідних фахівців
обласної державної бібліотеки ім. Жовтневої революції (зараз – Дніпропетровська
обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і
Мефодія).
Ми вже розглянули
матеріали виступів Євгенії Костянтинівни Дробишевської, тодішньої заступниці
директора з наукової роботи та колишньої на той час завідувачки
довідково-бібліографічного відділу Маргарити Федорівні Іванової.
А сьогодні
представляємо не менш цікаву доповідь Володимира Михайловича Малика, головного
бібліотекаря з координації роботи бібліотек різних систем і відомств: «Організація бібліотечного
обслуговування населення області». Цей матеріал дає можливість уявити стан
бібліотечної галузі майже 70 років тому.
Володимир Михайлович надає порівняльну характеристику
Дніпропетровської області за основними параметрами. Населення тоді складало 3
мл. 100 тис. чоловік або 6,8% всього населення України. А за розміром території
область займала друге (після Одеської) місце в Україні, в ній нараховувалось 20
міст, 55 селищ міського типу та 1 670 сільських населених пунктів.
Для бібліотечного обслуговування населення важливо було розуміти
кількісний склад населених пунктів Дніпропетровщини. Міста та селища міського
типу (75) – це великі населенні пункти, де поживало від п’яті до сотень тисяч
жителів. А ось в сільської місцевості, де було розташовано 1 670 населених
пунктів, населення було розподілене дуже неоднорідно, існувала велика кількість
сіл із маленькою кількістю жителів. Наприклад, сіл з населенням до 200 чоловік
було 567, а від 200 до 1 000 – 909, більших сіл, де населення від 100 до 2 500
чоловік – всього 138. І тільки у 57 селах проживала велика кількість жителів:
від 2 500 до 5 000 чоловік.
До речі, якщо говорити про адміністративно-територіальну структуру
області того часу, то тут бачимо теж дуже неоднорідну картину: п’ять районів мали
більше 100 населених пунктів (Синельниківський, Криничанський, Солонянський,
П’ятихатський, Павлоградський), всі інші – менше 100. Особливо велика різниця у
кількісті населених пунктів у трьох районах: Апостолівський – 42, Дніпропетровський
– 44, Петропавлівський – 58.
У великих містах виникали труднощі в обслуговування околиць, нових
мікрорайонів, а також труднощі в обслуговуванні населення були і в нових містах
і селищах, особливо в тих, де ще не було державних бібліотек (у сучасному
розумінні – публічних бібліотек).
Мережа бібліотек області на січень 1967 року складалась із обласної
наукової, районних, міських, дитячих (у т. ч. обласної для дітей),
сільських, колгоспних і профспілкових, всього так званих масових бібліотек
(зараз – публічних) – 1 121 (обласна – 1, районні – 23, міські – 75,
дитячи (разом з обласною) – 46, сільські – 447, колгоспні – 96, профспілкові – 406).
Крім цього, 899 бібліотек восьмирічних і середніх шкіл, 606 інших
бібліотек (технічних, середніх і вищих навчальних закладів, бібліотек
науково-дослідних інститутів, партійних, медичних та інших). Бібліотек на
громадських засадах – 31. Всього – 2 626, а разом з бібліотеками
навчальних шкіл – 3 313. В області працювало в той період близько 3 тис.
бібліотечних працівників.
Проаналізовано розвиток мережі бібліотек області: останніми роками
мережа почала зменшуватися, це результат дій з її упорядкування. Одна з причин
зменшення – різке скорочення колгоспних бібліотек. Так у 1950 році їх було
1950, а у 1956 – 96. В той же час відбувалось
зростання міських бібліотек з 43 у 1959 році до 75 у 1966. Зростала кількість
профспілкових бібліотек з 348 (1959 р.) до 406 (1966 р.).
Деяке уявлення про навантаження бібліотек дають відомості про середні показники кількості населення на одну бібліотеку. На одну сільську бібліотеку припадало 2 400 чоловік. І знову ж, по районах просліджувалася нерівномірність: від 2 200 в Криворізькому районі до 920 – у Межівському.
Така структура бібліотечної мережі дуже ускладнювала організацію роботи
бібліотек області. Тоді бачили шляхи виходу з цих проблем у посиланні
координації роботи бібліотек різних систем і відомств. У 1960-ті роки з’явилися
перші результати спільної роботи обласної бібліотеки з іншими центрами
організаційно-методичного керівництва зі складання єдиних планів бібліотечного
обслуговування населення.
Перед бібліотеками стояла головна задача на той час – розширити охоплення
населення бібліотечним обслуговуванням. Але без раціонального розміщення мережі
бібліотек, без її упорядкування виконати цю задачу було неможливо.
Обласна бібліотека підготувала методичний лист для районних відділів
культури та районних бібліотек, в якому рекомендовано упорядковувати масові
бібліотеки в такому порядку: переміщення й об’єднання бібліотек; перетворення
приклубних і громадських бібліотек у філіали сільських бібліотек; організація
філіалів, пунктів видачі, пересувних бібліотек, книгоношення; організація
рівномірного забезпечення населення книгою; перерозподіл мікрорайонів для розміщення
бібліотек; відкриття нових бібліотек.
Володимир Михайлович дав приклади реалізації цих рекомендацій
бібліотеками області. Він відзначив, що в Апостолівському, Магдалинівському,
Новомосковському, Петропавлівському, Томаківському районах ця робота, переважно,
завершена. З метою упорядкування мережі в 1966 році 31 приклубна бібліотека
перетворена на сільську, 7 сільських бібліотек, 26 колгоспних і 14
профспілкових об’єднано. 29 сільських бібліотек і одна колгоспна змінили свої
мікрорайони обслуговування.
У доповіді звернута увага на роботу нестаціонарних форм обслуговування
як ефективного засобу упорядкування бібліотечного обслуговування населення.
Підкреслюється, що роль пересувних бібліотек відходить на другий план, актуальнішим
стає розвиток філіалів і пунктів видачі. 1 068 населених пунктів
обслуговувались на той час нестаціонарними формами обслуговування. За 1966 рік
філіалів у сільській місцевості збільшилося з 18 до 69, пунктів видачі з 259 до
358.
Дійсно, ці та інші наведені приклади дій з упорядкування мережі
бібліотек говорять про значну роботу, яку провели бібліотекарі та керівництво на
місцях. Робота продовжувалась і далі. А сьогодні, з висоти пройденого часу, ми
бачимо, що наближався день, коли розпочнеться централізація бібліотек і до початку
цієї знакової події велась кропітка робота.
Джерела:
Малик В.М. Організація бібліотечного обслуговування населення області
// Матеріали ювілейної наукової сесії, присвяченої підведенню підсумків
діяльності бібліотек за 50 років радянської влади: 22.09.1967 р. [роc.
мова, машинопис].– с. 80–92.– Архів «КЗК ДОУНБ» (Ф. 107).– Дніпро.
Фото з архіву КЗК «ДОУНБ»:
Володимир Михайлович Малик на
бесіді з заст. директора Євгенією Костянтинівниою Дробишевською.
Ветерани на святкуванні
160-річчя Бібліотеки 20.05.1994 р. Володимир Михайлович Малик стоїть
четвертий зліва.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Немає коментарів:
Дописати коментар