14 липня 1910 р. – у м. Катеринославі відкрилась Обласна Південно-російська сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, організована губернським земством. Продовжувала роботу
до 8 жовтня того ж року.
до 8 жовтня того ж року.
«Благоговей, смертный ты входишь в храм, в современный храм культуры, знания, храм, где можно молится красоте, где можно учиться, где можно благоговеть и восхищаться: пред тобою будет представлено всё то, что собрал, что сделал человек целой области, целого мира за многие десятки, сотни, а косвенно даже тысячи лет, собрал сюда всё лучшее, отборное, всё, что явилось и плодом гения, труда, плодом высшего полёта мысли. Зри-же, внимай и учись…» – таке враження залишив нам журналіст, відвідавши Південно-російську обласну виставку в Катеринославі. Головним місцем її розташування став міський сад (теперішній парк ім. Лазаря Глоби).
Виставка стала головною подією в історії нашого краю 1910 року, навколо якої концентрувалися всі інші видатні події, що відбувались у Катеринославі того року. Її мета – надати повну картину розвитку сільського господарства, промисловості та кустарних промислів півдня Російської імперії. Її ініціатором і організатором стало Катеринославське губернське земство на чолі з головами земських управ М.А. Родзянком та І.К. Абазою.
Перший продукував ідею виставки, другий – втілив її в життя. Повна назва виставки – «Обласна південно-російська, сільсько-господарська, промислова і кустарна». До району виставки входило п’ять губерній – Катеринославська, Полтавська, Харківська, Херсонська, Таврійська і дві області – Донська та Кубанська. Але головний тон у ній задавала Катеринославська губернія та місто Катеринослав. І це не випадково.
Місто Катеринослав стояло на чолі величезної території півдня імперії, що мала значні природні багатства і багатообіцяюче майбутнє. Родючий ґрунт, на якому зростала прегарна пшениця та інші злаки, різноманітні овочі, ягоди і фрукти, давав тут добрі врожаї. За величезною кількістю корисних копалин губернія займала одне з перших місць у світі. Головне багатство її – кам’яне вугілля та залізні руди; крім того значні поклади кам’яної солі, найбагатші в державі поклади ртутної та марганцевої руд, трапляються поклади мідної руди, бурштину, алебастру, граніту, фосфориту тощо. На початок ХХ ст. економіка губернії мала характер не тільки землеробської та сільськогосподарської, але й гірничозаводської. Чавун, залізо, сталь продукувалися тут у такій кількості та з такою швидкістю, яка перевершувала Європейські країни і нагадувала Америку.
Криворізькі рудники продукували руду найвищої якості та постачали її не тільки для місцевих заводів, але й до Польщі й за межі імперії. Значно розширювалося видобування кам’яного вугілля для потреб заводів, серед яких найважливішими за своїм промисловим значенням були: залізоробний, рейкопрокатний і механічний завод Брянського товариства, завод товариства російської залізної промисловості (Гантке), трубопрокатний завод акціонерного товариства російських трубопрокатних заводів (Шодуар), сталеливарний завод, естампажний і пічний заводи та багато інших. Усі вони розташовувались у Катеринославі.
Як південна гірничозаводська промисловість посідала перше місце в імперії за оборотом і продуктивністю, так і Катерининська залізниця посідала перше місце серед усієї імперської рейкової мережі за обсягом перевезень. Щоденно на станції Катеринослав навантажувалося 40 вагонів і вивантажувалося близько 90.
Загальне пожвавлення розвитку краю, розпочате ще в 1880-ті роки, позначилося дивовижно швидким зростанням міста. Так, якщо у 1887 р. населення міста налічувало 48 тис. чол., то у 1910-му – вже 196 тис., тобто зросло більше ніж утричі. За цей же час бюджет міста зріс у вісім разів – із 250 730 крб. до 2 029 269 крб.
Валентина Лазебник
Далі будеМоє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік : бібліогр. видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ : ДОУНБ, 2009.– 294 с.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар